Постанова № 17772789, 12.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/6482/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. при секретаріВовчанській О.А., за участю: представників позивача представника відповідача Курочкіна В.М., Мирошніченко Д.В., Лиши Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Смоли" до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську; 2) Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування подактових повідомлень-рішень від 24.05.2011р. за №0001262301, №0001272301, №0001282301, №0001292301, стягнення коштів у розмірі 335933,00 гривень, - ВСТАНОВИВ: Державне підприємство «Смоли» звернулося до суду із адміністративним позовом до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську; 2) Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, в якому просить: 1)визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 24.05.2011р.:

-№ 0001262301 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 58380,00 грн.;

-№ 0001272301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 335933,00 грн.;

-№ 0001282301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 20200,00 грн.;

-№ 0001292301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 517534,00 грн., засновані на Акті № 2748/1343т/23-408/30168850 від 13.05.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ДП «Смоли» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.»;

2)стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Смоли» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, у розмірі 335933,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що у грудні 2010 року, у січні - лютому 2011 року позивачем були здійснені експортні операції по поставці продукції власного виробництва контрагентам-нерезидентам. Зазначені операції у своєму податковому обліку при формуванні податкових декларацій з ПДВ за грудень 2010 року, січень і лютий 2011 року позивач враховував по ставці 0%. У період з 21.04.2011р. по 10.05.2011р. на підприємстві була проведена перевірка посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, за результатами якої був складений акт «Про результати позапланової виїзної перевірки ДП «Смоли» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника в банку за лютий 2011 року, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося у період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.» від 13.05.2011р. за №2748/1343т/23-408/30168850.

На підставі Акту перевірки відповідачем 1) 24.05.2011р. були прийняті такі оскаржувані податкові повідомлення-рішення: № 0001262301 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 58380,00 грн.; № 0001272301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 335933,00 грн.; № 0001282301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 20200,00 грн.; № 0001292301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 517534,00 грн. Позивач вважає, що оскаржувані повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню, а сума ПДВ у розмірі 335933,00 грн. підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України з таких підстав. Аналізуючи інформацію, що міститься в центральній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України по по ДП «Смоли» посадові особи відповідача 1) прийшли до висновку про те, що підприємство у порушення чинного законодавства не правомірно задекларувало експортні операції (р.2.1 декларації з ПДВ) у лютому 2011 року на суму 2879570,00 грн., по ВМД за номером №110010000/2011/000949 від 24.02.2011 р., у звязку з чим, що перетин кордону здійснено в березні 2011 року, тому відображення їх у декларації з ПДВ а лютий 2011 року суперечить діючому законодавству. За таких обставинах відповідач 1) вважає, що підприємство повинне було віднести суму по даній операції до строки декларації з ПДВ, до якої застосовується ставка податку в розмірі 20%. Ці висновки відповідача 1) стали підставою для твердження, що підприємство в порушення пункту 187.1 статті 187 ПК України занизило задекларовані показники в рядках 1-9 декларації по ПДВ за лютий 2011 року, а саме суму ПДВ у розмірі 575914,00 гривень.

Однак, це не відповідає дійсності, адже представлена позивачем ВМД за № 110010000/2011/000949 від 24.02.2011 року оформлена належним чином і містить усі необхідні відмітки, засвідчені підписами посадових осіб митного органу, що здійснював митну процедуру, у тому числі й відомості про дату вивозу задекларованих товарів за кордон митної території України: на зворотному боці основного аркуша з позначенням 3/8 «Екземпляр для декларанта» декларації (за формою МД-2) № 110010000/2011/000949 від 24.02.2011 року є відмітка про те, що задекларовані товари на суму 2879570,00 грн. вивезені за межі митної території України 27.02.2011р. Дана митна відмітка засвідчена підписом посадової особи митного органу, який здійснив таку митну процедуру й скріплена гербовою печаткою Дніпропетровської митниці. При таких обставинах слід констатувати, що експортна операція по поставці продукції власного виробництва відповідно зазначеній вище ВМД була здійснена позивачем 27.02.2011 року, а не 15.03.2011 року, як помилково вважає відповідач 1), а також те, що в позивача був відсутній правовий обовязок враховувати її в податковому обліку як операцію, оподатковувану податком на додану вартість по ставці 20% і, відповідно, нарахувати суму ПДВ у розмірі 575914,00 грн., відобразивши її в рядку 1 розділу І декларації з ПДВ за лютий 2011р. Позивач, керуючись приписами пункту б) пункту 187.1 статті 187 і підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України, правомірно врахував розглянуту експортну операцію у своєму податковому обліку як операцію, оподатковувану податком на додану вартість по нульовій ставці, указавши при цьому в колонку Б) рядка 2.1 Розділу І «Податкові зобовязання» декларації за лютий 2011 року значення «0». На цих підставах позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.05.2011 року за № 0001262301 - про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 58380,00 грн. є незаконним і підлягає скасуванню. Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що показники стовпчика Б) рядка 2.1 розділу І декларації з ПДВ впливають на формування даних, зокрема, рядків 21, 25.1 і 26 декларації, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.05.2011 року за №№ 0001272301, 0001282301, 0001292301 також підлягають скасуванню. Виходячи з того, що оскаржувані повідомлення-рішення є недійсними й підлягають скасуванню, позивач вважає, що сума ПДВ у розмірі 335933,00 грн., заявлена ним у якості відшкодування з бюджету, підлягає стягненню з Державного бюджету України, адже згідно з нормативними приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податків, що має право на одержання бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію й заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації. Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України до декларації повинні бути прикладені рахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (екземплярів декларанта), що підтверджують вивіз товарів за межі митної території України. Зазначені вище приписи пункту 200.7 і пункту 200.8 статті 200 ПК України позивачем при здійсненні свого волевиявлення про повернення йому суми бюджетного відшкодування були виконані. З аналізу положень пунктів 200.10 і 200.11 ПК України слідує, що закон зобовязує і податковий орган здійснити зазначені в цих нормах перевірочні дії в строк не більш 60 днів, що слідують за граничним строком одержання податкової декларації. Разом з тим, дотепер сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню, у розмірі 335933,00 грн. на поточний рахунок позивача через органи Державного казначейства України не надійшла.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача 1) - Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, в судовому засіданні заперечив проти позову та просив у задоволенні позову відмовити, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що позаплановою невиїзною документальною перевіркою з питань достовірності нарахування суми відємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року було встановлено порушення позивачем положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755. За результатами перевірки відповідачем 1) було: зменшено до відшкодування до бюджету суму податку на додану вартість у розмірі 439900,00 грн. (рядок 25.1 декларації з ПДВ за січень 2011р.); донараховано суму ПДВ до сплати в бюджет у розмірі 272978,00 грн. (рядок 27 декларації з ПДВ за січень 2011р.); зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 199448,00 грн. (рядок 26 декларації з ПДВ за січень 2011р.); зменшено відємне значення різниця між сумою податкового зобовязання і податкового кредиту поточного звітного місяця у розмірі 156685,00 грн. (рядок 21 декларації з ПДВ за січень 2011р.). Перевіркою встановлено, що в лютому 2011р. Державним підприємством «Смоли» до декларації з ПДВ було віднесено за ставкою ПДВ 0% експортні операції з реалізації продукції власного виробництва на суму 2879570,00 гривень. Дані експортні операції оформлено вантажно-митними деклараціями, зокрема, № 110010000/2011/000949 від 24.02.2011р. на суму 2879570,10 грн., при цьому дата перетину кордону експортованих товарів - 15.03.2011р., що засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної посадової особи. З 01.01.2011р. платники податку на додану вартість, у тому числі і позивач, повинні вести фінансово-господарську діяльність, яка не суперечить вимогам розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755. Відповідно до абз. «б» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755 датою виникнення податкових зобовязань з постачання товарів/послуг вважається дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Тобто відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755 в цьому випадку датою виникнення податкових зобовязань з постачання товарів/послуг вважається дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства. Однією з підстав для отримання заявленої суми ПДВ до відшкодування з бюджету є відпрацювання відємного значення з ПДВ та, відповідно, достовірність формування податкових зобовязань та податкового кредиту за відповідні періоди. З огляду на ці обставини, за результатами перевірки, відповідач 1) прийшов до висновку, що Державне підприємство «Смоли» неправомірно задекларувало експортні операції (р. 2.1 декларації з ПДВ) у лютому 2011р. на суму 2879570,00 грн. по ВМД від 24.02.2011р. за № 110010000/2011/000949, у звязку з тим, що перетин кордону товаром здійснено 15.03.2011р., тому відображення їх у декларації з ПДВ за лютий 2011р. суперечить вимогам діючого законодавства України. Тому Державне підприємство «Смоли» повинно було віднести суму по даній операції до декларації з ПДВ, до якої застосовується ставка податку у розмірі 20%, але натомість позивачем було порушено положення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755, що призвело до заниження задекларованих субєктом господарювання показників в рядках 1 9 декларації на суму 575914,00 грн. З метою упередження безпідставно заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на розрахунковий рахунок Державного підприємства «Смоли» та недопущення витрат бюджету в особливо великих розмірах, за результатами перевірки 24.05.2011р. Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача 2) Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою від 26.07.2011р., яка міститься в матеріалах справи. 13.07.2011р. до суду від представника відповідача 2) надійшли заперечення проти позову, в яких зазначено, що відповідно до «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. за № 200/86 органи Державного казначейства здійснюють відшкодування з бюджету згідно з отриманими від податкових органів реєстром та висновками. До Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області не надходили документи, на підставі яких повинно здійснюватись відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України, тому вимоги позивача щодо повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених обовязкових платежів є безпідставним. Крім того, 28.07.2011р. до суду від представника відповідача 2) надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача 2).

Враховуючи викладені обставини, відповідно до вимог ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача 2).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Позивач - державне підприємство «Смоли» (код ЄДРПОУ 30168850) зареєстроване як юридична особа розпорядженням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської народних депутатів від 07.09.1998 року за № 585-р, здійснює підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію від 07.09.1998р. за №12231200000000684. Позивач перебуває на обліку, як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську, зокрема, як платник ПДВ, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ за № 03318672, виданого 01.10.1998р., яка міститься в матеріалах справи.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. за №509-XII (далі Закон України №509-XII), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та упорядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 р. 2 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини, як платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з відємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з п.200.11. ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

На підставі направлення від 21.04.2011р. за № 276, виданого Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Лиша Людмилі Іванівні старшому державному податковому ревізору інспектору (інспектору ПС 1 рангу) відділу перевірок відшкодування ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб, згідно п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 р. 2 та п. 200.11 ст. 200 р. 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755 (далі - Податковий кодекс), відповідно до наказу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 21.04.2011р. за № 924, проведено позапланову виїзну перевірку державного підприємства «Смоли» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 335933,00 грн. за лютий 2011р. на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 13.05.2011р. за №2748/1343т/23-408/30168850.

У ході перевірки було встановлено, зокрема, наступне.

Згідно із поданою державним підприємством «Смоли» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р. (вх. № 9001486784 від 21.03.2011р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 335933,00 гривень.

Згідно із даними розрахунку суми бюджетного відшкодування: залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 335933,00 грн.; частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальником таких товарів (послуг) становить 335933,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, згідно поданої підприємством декларації з ПДВ за лютий 2011р., складає 335933,00 гривень.

При поданні до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську податкової звітності з ПДВ за січень, лютий 2011 року державне підприємство «Смоли» при нарахуванні показників декларації з ПДВ за січень, лютий 2011р., із заявленою сумою бюджетного відшкодування, керувалось нормами р.5 Податкового кодексу.

У лютому 2011р. державним підприємством «Смоли» до декларації з ПДВ було віднесено операції за ставкою ПДВ 0% експортні операції з реалізації продукції власного виробництва на суму 2879570,00 гривень. Такі експортні операції оформлено вантажно-митними деклараціями, зокрема, № 110010000/2011/000949 від 24.02.2011р. на суму 2879570,10 грн., при цьому дата фактичного перетину кордону експортованих товарів за даними АРМу «Митниця» становить 15.03.2011р., що засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної посадової особи. Тобто державне підприємство «Смоли» неправомірно задекларувало експортні операції (р. 2.1 декларації з ПДВ) у лютому 2011р. на суму 2879570,00 грн. по ВМД від 24.02.2011р. за № 110010000/2011/000949, у звязку з тим, що перетин кордону товаром здійснено 15.03.2011р., тому відображення їх у декларації з ПДВ за лютий 2011р. суперечить вимогам діючого законодавства України. При проведенні даних операцій відбулось відвантаження товару у лютому 2011р. на суму 2879570,00 грн., але дата оформлення ВМД 15.03.2011р., у звязку з тим, що декларація не підпадає під ознаки експортних та не має права бути віднесена до р. 2.1. декларації з ПДВ за лютий 2011р. (у звязку з відсутністю належно оформленої вантажно-митної декларації з усіма необхідними відмітками Держмитниці України) підприємство повинно було нарахувати суму ПДВ у розмірі 575914,00 грн. та відобразити у першому розділі декларації з ПДВ (рядок 1). державне підприємство «Смоли» повинно було віднести суму по даній операції до декларації з ПДВ, до якої застосовується ставка податку у розмірі 20%, але натомість позивачем було порушено положення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755, що призвело до заниження задекларованих субєктом господарювання показників в рядках 1 9 декларації на суму 575914,00 грн.

Перевірку проведено з урахуванням даних довідок позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування відємного значення з ПДВ та сум бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2010р. (довідка від 16.03.2011р. за № 1385/65-т/23-407/30168850), довідки документальної позапланової виїзної перевірки заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2011р. від 08.04.2011р. за № 2140/92т/23-408/30168850, акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 29.04.2011р. за № 2508/119-т/23-408/30168850 з питань достовірності нарахування суми відємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року.

За результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми відємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року складено акт за № 2508/119-т/23-408/30168850 від 29.04.2011р., в якому встановлено, що позивачем порушено вимоги п.200.1, п.200.2, п.200.17 ст.200 Податкового кодексу. З метою упередження безпідставно заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ на розрахунковий рахунок державного підприємства «Смоли» та недопущення втрат бюджету в особливо великих розмірах, за результатами перевірки:

-зменшено до відшкодування з бюджету сума ПДВ у розмірі 439900,00 грн. (рядок 25.1 декларації з ПДВ за січень 2011р.);

-донарахована сума ПДВ для сплати в бюджет у розмірі 272978,00 грн. (рядок 27 декларації з ПДВ за січень 2011р.);

-зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 199448,00 грн. (рядок 26 декларації з ПДВ за січень 2011р.);

-зменшено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання податкового кредиту поточного звітного місяця у розмірі 156685,00 грн. (рядок 21 декларації з ПДВ за січень 2011р.).

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки державного підприємства «Смоли» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 335933,00 грн. за лютий 2011р. на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., які відображені у акті від 13.05.2011р. за №2748/1343т/23-408/30168850, встановлено, що позивачем порушено вимоги п.200.1, п.200.2, п.200.17 ст.200 Податкового кодексу. З метою упередження безпідставно заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ на розрахунковий рахунок державного підприємства «Смоли» та недопущення втрат бюджету в особливо великих розмірах, за результатами перевірки:

-донарахована сума ПДВ для сплати в бюджет у розмірі 58380,00 грн. (рядок 27 декларації з ПДВ за лютий 2011р.);

-зменшено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання податкового кредиту поточного звітного податкового періоду у розмірі 517534,00 грн. (рядок 21 декларації з ПДВ за лютий 2011р.);

-зменшується сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 335933,00 грн. (рядки 25, 25.1 декларації з ПДВ за лютий 2011р.);

-зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 20200,00 грн., у тому числі за січень 2011р. у сумі 20200,00 грн. (рядок 26 декларації з ПДВ за лютий 2011р.).

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобовязань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі зясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

На підставі висновків акту перевірки від 13.05.2011р. за №2748/1343т/23-408/30168850 відповідачем 1) щодо позивача винесені 24.05.2011р. наступні податкові повідомлення-рішення:

-№ 0001262301 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 58380,00 грн.;

-№ 0001272301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 335933,00 грн.;

-№ 0001282301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 20200,00 грн.;

-№ 0001292301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 517534,00 грн.

Щодо правових підстав винесення відповідачем 1) оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то суд в процесі судового розгляду встановив наступне.

Відповідно до п.12) ст. 1 Митного кодексу України від 11.07.2002р. за № 92-IV (далі Митний кодекс України) митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Відповідно до положень ст. 85 Митного кодексу України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з предявленням цих товарів.

Положеннями ст. 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України встановлено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, повязаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Оформлення вантажної митної декларації здійснюється відповідно до «Положення про вантажну митну декларацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. за № 574 (далі Положення № 574).

Згідно п. 1 Положення № 574 вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Відповідно до 5 Положення № 574 у разі відсутності підстав для відмови в прийнятті ВМД, декларація приймається митним органом для оформлення. Прийняття для оформлення ВМД на паперовому носії підтверджується шляхом поставлення посадовою особою митного органу відбитку штампа «Під митним контролем» на першому аркуші декларації.

Факт виконання окремої митної процедури під час митного контролю та оформлення в разі оформлення ВМД на паперовому носії згідно п. 8 Положення № 574 підтверджується шляхом внесення до декларації відповідної відмітки, засвідченої підписом посадової особи митного органу, яка здійснила таку митну процедуру. ВМД на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обовязків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» від 01.03.2002р. за № 243 (з подальшими змінами) для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал пятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. При цьому до оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій прирівнюються оригінали аркушів з позначенням «3/8». Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до п. 6 «Порядку пiдтвердження вiдомостей про фактичне вивезення товарiв за межi митної територiї України», затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 21.03.2002р. за № 163/121 (далі Порядок № 163/121) для одержання експортного (бюджетного) вiдшкодування податку на додану вартiсть субєкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi, який здiйснив операцiю з вивезення (пересилання) товарiв за межi митної територiї України, звертається до митного органу, що здiйснив митне оформлення експорту цих товарiв, iз заявою про надання пiдтвердження про фактичне вивезення (пересилання) експортованих ним товарiв за межi митної територiї України. До заяви додається оригiнал пятого основного аркуша («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3), оформленої цим митним органом пiд час митного оформлення експорту товарiв.

Пунктом 7 Порядку № 163/121 встановлено, що одержавши таку заяву, митний орган, до якого iз заявою звернувся цей субєкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi, здiйснює реєстрацiю заяви та розглядає її протягом пяти робочих днiв. Протягом цього перiоду митний орган звiряє доданий до заяви оригiнал пятого основного аркуша («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) з iншими примiрниками цiєї ВМД, що зберiгаються в митницi. За вiдсутностi зауважень та на пiдставi пiдтвердження про фактичне вивезення товарiв за межi митної територiї України в повному обсязi, одержаного вiд митного органу, через який здiйснювалося вивезення товарiв, митним органом на пятому основному аркушi («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис «Задекларованi в цiй ВМД товари вивезено за межi митної територiї України в повному обсязі» та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвiдчується пiдписом вiдповiдальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу та пятий основний аркуш («примiрник для декларанта») ВМД повертається заявниковi.

Відповідно до листа Дніпропетровської митниці від 07.07.2011р. за № 17-17-2/5417 вантаж, оформлений по вантажним митним деклараціям:

-№ 110010000/2010/008360 від 08.12.2010р. дата перетину вантажем кордону 13.12.2010р.;

-№ 110010000/2010/008552 від 16.12.2010р. дата перетину вантажем кордону 19.12.2010р.;

-№ 110010000/2010/008682 від 22.12.2010р. дата перетину вантажем кордону 19.12.2010р.;

-№ 110010000/2010/000949 від 24.02.2011р. дата перетину вантажем кордону 27.02.2011р.;

-№ 110010000/2010/001548 від 24.03.2011р. дата перетину вантажем кордону 27.03.2011р.

Судом було оглянуто в судовому засіданні оригінали поданих позивачем для митного оформлення товару ВМД від 05.01.2011р. за № 110010000/2011/000025, від 08.12.2010р за № 110010000/2010/008360, від 16.12.2010р. за № 110010000/2010/008552, від 22.12.2010р. за № 110010000/2010/008682, від 24.02.2011р. за №110010000/2011/000949 та встановлено, що на зворотному боці основного аркуша з позначенням 3/8 «Екземпляр для декларанта» декларації є відмітка про те, що задекларовані товари вивезені за межі митної території України 19.12.2010р., 24.12.2010р., 07.01.2011р., 27.02.2011 року. Митні відмітки засвідчені підписом посадової особи митного органу, який здійснив таку митну процедуру й скріплена гербовою печаткою Дніпропетровської митниці.

Відповідно до абз. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України обєктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт).

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобовязань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.14 ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які повязані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Відповідно до п.15 ст. 1 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно з положеннями ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний

контроль розпочинається з моменту предявлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

Митний контроль закінчується:

-у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

-у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Положеннями ст. 78 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу предявлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Отже, за даних обставин датою виникнення податкових зобовязань у позивача з постачання товарів/послуг вважається дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Зважаючи на той факт, що фактичне переміщення товаром митного кордону України і у звязку з цим і остаточне оформлення митних декларацій, що засвідчують факт перетинання митного кордону України шляхом вчинення уповноваженою особою митного органу відповідного напису на декларації є:

-по декларації від 08.12.2010р. за № 110010000/2010/008360 13.12.2010р. (дата перетину вантажем кордону);

-по декларації від 16.12.2010р. за № 110010000/2010/008552 19.12.2010р. (дата перетину вантажем кордону);

-по декларації від 22.12.2010р. за № 110010000/2010/008682 19.12.2010р. (дата перетину вантажем кордону);

-по декларації від 05.01.2011р. за № 110010000/2011/000025 07.01.2011р. (дата перетину вантажем кордону);

-по декларації від 24.02.2011р. за № 110010000/2010/000949 27.02.2011р. (дата перетину вантажем кордону);

-по декларації від 24.03.2011р. за № 110010000/2010/001548 27.03.2011р. (дата перетину вантажем кордону).

Відповідно до п.10 Порядку № 163/121 пiдставою для експортного (бюджетного) вiдшкодування податку на додану вартiсть платниковi податку, що здiйснив операцiю з вивезення (пересилання) товарiв за межi митної територiї України (експорт), є разом з iншими передбаченими чинним законодавством документами оригiнал пятого основного аркуша («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) з вiдповiдним записом митного органу, засвiдчений гербовою печаткою митного органу.

Відповідно до пп.195.1.1 п. 195.1 ст.195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

В даному випадку ВМД за № 110010000/2011/000025 від 05.01.2011р., № 110010000/2010/008360 від 08.12.2010р., № 110010000/2010/008552 від 16.12.2010р., № 110010000/2010/008682 від 22.12.2010р., № 110010000/2010/000949 від 24.02.2011р., № 110010000/2010/001548 від 24.03.2011р. були оформлені відповідно до вимог митного законодавства, жодних доказів неналежного їх оформлення (відповідних рішень митного органу про невідповідність, тощо) в процесі судового розгляду справи надано не було.

Відповідно до абз. «а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства України, експортні операції по поставці продукції власного виробництва були здійснені:

-по декларації від 08.12.2010р. за № 110010000/2010/008360 13.12.2010р. (дата перетину вантажем кордону);

-по декларації від 16.12.2010р. за № 110010000/2010/008552 19.12.2010р. (дата перетину вантажем кордону);

-по декларації від 22.12.2010р. за № 110010000/2010/008682 19.12.2010р. (дата перетину вантажем кордону);

-по декларації від 05.01.2011р. за № 110010000/2011/000025 07.01.2011р. (дата перетину вантажем кордону);

-по декларації від 24.02.2011р. за № 110010000/2010/000949 27.02.2011р. (дата перетину вантажем кордону);

-по декларації від 24.03.2011р. за № 110010000/2010/001548 27.03.2011р. (дата перетину вантажем кордону).

Таким чином, твердження відповідача 1) з приводу того, що по декларації від 24.02.2011р. за № 110010000/2010/000949 дата перетину кордону за даними АРМу «Митниця» становить 15.03.2011 року є необґрунтованим.

Отже, враховуючи викладені обставини, у позивача були правові підстави для врахування розглянутих експортних операції у своєму податковому обліку, зокрема, по декларації від 24.02.2011р. за № 110010000/2010/000949, як операцію, оподатковувану податком на додану вартість по нульовій ставці, указавши її при цьому в колонку Б) рядка 2.1 Розділу І «Податкові зобовязання» декларації за лютий 2011 року зі значенням «0».

Крім того, розглядаючи справу по суті, суд звернув увагу на той факт, що в акті перевірки від 13.05.2011р. за №2748/1343т/23-408/30168850 встановлено, що до поданої державним підприємством «Смоли» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р. підприємством надано додаток 5 до податкової декларації з ПДВ, яким передбачено розшифрування податкових зобовязань в розрізі контрагентів. За результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань в розрізі контрагентів станом на 21.04.2011р. за даними автоматизованої бази державної податкової інспекції, при звірці обсягів між підприємствами, відхилень в сумі податкових зобовязань державного підприємства «Смоли» не встановлено. Згідно наданих державним підприємством «Смоли» документів до перевірки, встановлено, що податкові накладні, товарні чеки або інші платіжні (розрахункові) документи, виписані позивачем по здійсненим за лютий 2011р. операціям з реалізації товарів (послуг), оформлені належним чином. Суми по виданим підприємством податковим документам віднесені до реєстру виданих податкових накладних за лютий 2011р. та, відповідно, до декларації з ПДВ за лютий 2011 року.

Таким чином, розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.05.2011р. за № 0001262301 (про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 58380,00 грн.), № 0001272301 (про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 335933,00 грн.), № 0001282301 (про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 20200,00 грн.), № 0001292301 (про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 517534,00 грн.) прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тобто позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Смоли» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, у розмірі 335933,00 гривень спрямовані до відповідача 2) - Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.200.8 ст. 200 Податкового кодексу України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Відповідно до п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України закріплено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.п. 200.12 та 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобовязаний у пятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Враховуючи те, що за результатами перевірки відповідачем 1) прийнято рішення про недостовірність нарахування такого бюджетного відшкодування (неправомірність включення позивачем експортної операції до відповідної декларації) і у звязку з цим відповідач 1) не направляв територіальному органу Державного казначейства України - Головному управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, неправомірні дії або бездіяльність з боку відповідача 2), що спричинили порушення прав позивача щодо невідшкодування суми податку на додану вартість з Державного бюджету України, у розмірі 335933,00 гривень, відсутні.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку право позивача на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість з Державного бюджету України, у розмірі 335933,00 гривень не будуть порушені, адже відповідно до вимог п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом пяти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на вищевикладені обставини та сукупність доказів, досліджених судом в процесі судового розгляду справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню саме в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 24.05.2011р. за № 0001262301, № 0001272301, № 0001282301, № 0001292301.

Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Позивачем, одночасно із позовними вимогами було заявлено клопотання про покладення судових витрат на відповідачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на те, що позовні вимоги були задоволені частково, підлягають присудженню позивачу із Державного бюджету України здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 13 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Смоли» до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську; 2) Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011р. за №0001262301, №0001272301, №0001282301, №0001292301, стягнення коштів у розмірі 335933,00 гривень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 24.05.2011р.:

1)№ 0001262301 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 58380,00 грн.;

2)№ 0001272301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 335933,00 грн.;

3)№ 0001282301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 20200,00 грн.;

4)№ 0001292301 про зменшення суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 517534,00 грн.,

засновані на Акті № 2748/1343т/23-408/30168850 від 13.05.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ДП «Смоли» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити позивачу із Державного бюджету України здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 13 (тринадцять) грн. 60 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 12.08.2011р.

Суддя В.В Ільков