Постанова № 17772577, 11.07.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2665/11

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна

за участю представників сторін:

прокурора: не з`явився

позивача : Лимар А.В.

відповідача : не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Літинського району в інтересах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Хмільницькому районі

до: приватного підприємства "Агза Ліс"

про: стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Літинського району, в інтересах держави Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в особі відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Хмільницькому районі (далі - виконавча дирекція Фонду) до приватного підприємства «Агза Ліс» (далі - ПП "Агза Ліс") про стягнення заборгованості в сумі 60238,34 гривень з них : 59660 грн. 69 коп. основний борг та пеня 577 грн. 65 коп.

Позов мотивовано тим, що згідно розрахункової відомості про нарахування, повноту і своєчасність перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2010 рік, поданої відповідачем до виконавчої дирекції Фонду, підприємство самостійно визначило прострочену заборгованість у сумі 60238,34 гривень.

Оскільки, відповідачем в добровільному порядку суму заборгованості не погашено, прокурор Літинського району в інтересах виконавчої дирекції Фонду, керуючись ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із зазначеними позовними вимогами.

Згідно ст.121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді. Відповідно до ч. 5 ст. 36-1 згаданого Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення та може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства.

Частиною 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (діяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Прокурор у судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву (вх. №17892 від 11.07.2011 року) про розгляд справи без його участі, окремо вказавши, що позовні вимоги підтримує повністю.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.06.2011 року (а.с. 29), письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, повноважного представника не направив. Відповідно до вимог ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Судом прийнято всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням регулюються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Законом України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон).

Згідно з довідкою управління статистики у Літинському районі №197460 від 26.08.2010 року (а.с. 14), ПП «Агза Ліс» є юридичною особою, код ЄДРПОУ - 25937541, місцезнаходження: 22000, Вінницька область, м.Хмільник, вул. Декабристів ,15 (а.с 14).

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхувальниками за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є роботодавці та застраховані особи, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Роботодавці, згідно з ст. 28 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", несуть відповідальність за шкоду, заподіяну Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків із загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до законодавства. Зокрема, ч. 3 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що за несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків у здійсненні перевірок, страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом.

Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач не перерахував Фонду страхові внески за 4 квартал 2010 року в сумі 60238,34 грн., що відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 №36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.08.2007 за № 867/14134, стягуються у порядку, передбаченому законодавством.

Оскільки, відповідачем не перераховані вказані страхові внески до Фонду, то відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Судом встановлено, що даний борг визначений на підставі розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2010 року (а.с. 13), розрахований відповідачем самостійно, за підписом керівника і головного бухгалтера ПП «Агза Ліс» та скріплений печаткою відповідача.

Відповідачем не надано до суду підтвердження сплати до Фонду недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 60238,34 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають повному задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Агза Ліс"(22300 Вінницька область смт. Літин вул. Л. Українки, буд. 51 р/р 26004010195, 26001978010179 МФО 351629 ПАТ "Мегабанк"; р/р 26057412614,26003017412614 МФО 302429 Ф-я ВАТ Укрексім-Банк; р/р 26003000001991 МФО 302719 Він.дир.АТ "Індекс Банк, р/р 26004000288001, 26009000288501 МФО 302537 філія АТ "Брокбізнесбанк код 32263070) заборгованість в сумі 60238,34 грн.(шістдесят тисяч двісті тридцять вісім грн 34 коп), в тому числі основний борг - 59660 грн. та пені в сумі 577 грн 65 коп на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі(22000 м. Хмільник вул. Декабристів, 15 р/р № 37173002000774 в УДК у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 25937541).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович