Постанова № 17772570, 08.07.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/3108/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Дмитруку Михайлу Володимировичу

за участю

прокурора : Сувалова В.О.

представників сторін:

позивача : Пушкар О.М.

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Мурованокуриловецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області

до: ОСОБА_2

про: стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

ВСТАНОВИВ :

23 червня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Мурованокуриловецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 1278 грн. 92 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своєчасно не сплачував страхові внески до фонду, в звязку з чим, утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1278 грн. 92 коп.. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, прокурор Мурованокуриловецького району, на підставі ст. 60 КАС України, звернувся в інтересах держави в особі УПФ України у Мурованокуриловецькому районі до суду з позовом про стягнення коштів.

08.07.2011 року представником позивача до суду подано письмову заяву (а.с. 22) про зменшення позовних вимог з 1278,92 грн. до 1078,92 грн. Заяву мотивовано тим, що відповідачем частково сплачено суму заборгованості в розмірі 200 грн..

В силу частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Зважаючи на права, якими наділений позивач статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України, зменшення розміру позовних вимог приймається судом, оскільки такі дії позивача не суперечать закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх зменшення, підтримали повністю та, посилаючись на обставини викладенні у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги повністю визнав.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі та є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2010р. є платником фіксованого податку.

Статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

Як вбачається з таблиці нарахування внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які обрали особовий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) від 14.04.2011 року (а.с. 7), Відповідач самостійно визначив розмір страхових внесків до сплати.

Всупереч вимогам статті 20 Закону, відповідач повністю не сплатив суму страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в звязку з чим виникла недоїмка в сумі 1278 грн. 92 коп., що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.4).

Згідно пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: направлялась вимога про сплату боргу № Ф-150 від 05.05.2011р., яка отримана останнім 13.05.2011р., що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №77459033 (а.с. 6). Однак, боржник зазначену вимогу у встановлені строки не оскаржив та протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначену у вимозі суму боргу.

Як вбачається з заяви представника позивача про зменшення позовних вимог від 08.07.2011 року (а.с. 22), відповідач частково погасив борг по сплаті страхових внесків в сумі 200 грн.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ у Мурованокуриловецькому районі в сумі 1078 грн. 92 коп.

Статтею 136 КАС України передбачено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.

Відповідно до ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково.У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно із ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в позовній заяві підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (23441, Вінницька область, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області (23400, Вінницька область, смт. Муровані Курилівці, вул. Леніна, 135, р/р 25602323630103 в ВАТ "Держощадбанк України", МФО 302076, код ЄДРПОУ 24901713) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період липень-грудень 2010 року в сумі 1078,92 грн. (одна тисяча сімдесят вісім гривень 92 копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна