Постанова № 17772567, 11.07.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/3023/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

Суддів: Альчука Максима Петровича,

Поліщук Ірини Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Терлецькому Євгенію Броніславовичу

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_2

відповідача : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Господарського суду Вінницької області

до: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області

про: визнання протиправними дій, визнання неправомірною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ :

20 червня 2011 року господарський суд Вінницької області звернувся в суд з позовом до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області (КРУ у Вінницькій області) про

1) визнання протиправними дії, які полягають у наданні безпідставних висновків в акті за №08-07/09 від 29 квітня 2011 року, складеного за результатами ревізії фінансово господарської діяльності суду;

2) визнання неправомірними та скасування вимог, вказаних в пунктах 2 і 3 листа за №02-0829-14/4398 від 07 червня 2011 року, складеного за результатами ревізії фінансово господарської діяльності суду за період з 01 січня 2009 року по 01 березня 2011 року про зобов'язання господарського суду Вінницької області:

-вжити заходів щодо повернення зайво виплаченої заробітної плати в сумі 29404,92 грн з осіб, які її отримали безпідставно;

-в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах у порядку та розмірах, встановлених статтями 133-136 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) та перерахувати в дохід державного бюджету (код доходів 21080500 "Інші надходження");

-провести перерахунок та відповідні взаємозвірки, щодо сум внесків до державних цільових фондів або врахувати зайво сплачені кошти в сумі 41157,96 грн в рахунок майбутніх платежів;

-стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах у порядку та розмірах встановлених статтями 133-136 КЗпП України кошти в сумі 4591,05 грн та перерахувати в дохід державного бюджету (код доходів 21080500 "Інші надходження").

Зазначили, що відповідачем неправомірно зазначено в пункті 2 листа порушення судом вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (Постанова №865), а саме, що в грудні 2009 року та грудні 2010 року здійснено нарахування та виплату премій суддям в розмірі, який перевищує граничний (до 100% посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас), внаслідок чого за вказаний період зайво нараховано та виплачено 129404,92 грн, що призвело до зайвого перерахування бюджетних коштів до державних цільових фондів на суму 41157,96 грн.

Так, при нарахуванні та виплаті одноразової премії за підсумками роботи за 2009-1010 роки начальник фінансово-економічного відділу господарського суду Вінницької області Новгородська Л.В. керувалась постановами Кабінету Міністрів України №865, №268 від 09 березня 2006 року „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (Постанова №268), наказом Міністерства праці України №77 від 02 жовтня 1996 року, Положенням про преміювання, рішеннями зборів суддів, затвердженим наказом голови господарського суду Вінницької області від 26 червня 2006 року №106 й схваленим загальними зборами працівників 26 червня 2006 року та наказами голови суду.

Премія нарахована та виплачена відповідно до Постанови №865, тобто з дотриманням щомісячного граничного розміру до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас окремо за кожний місяць 2009 року, а також в цілому за 2009 рік. Такий же порядок застосовувався і при нарахуванні та виплаті одноразової премії за підсумками роботи за 2010 рік.

Твердження ж КРУ у Вінницькій області про те, що здійснене нарахування та виплата премій за результатами роботи за грудень 2009 року і за грудень 2010 року з одночасною виплатою одноразової премії за підсумками роботи за вказані роки, призвело до перевищення розміру премії визначеної вимогами пункту 2 Постанови №865 та Положенням про преміювання, є безпідставним, оскільки Постановою не обмежується кількість премій, що може бути виплачена у кожен конкретний період часу, а лише розмір конкретної премії. Виходячи з наведеного, заснована на такому твердженні вимога, зазначена у пункті 2 листа за №02-0829-14/4398 від 07 червня 2011 року про повернення зайво виплаченої заробітної плати в сумі 129404,92 грн є неправомірною і підлягає скасуванню. Крім того, господарський суд Вінницької області зазначив, що відповідачем неправомірно застосовано пункт 3 в розглядуваному листі, в якому вказано про порушення судом вимог пункту 11 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21 грудня 2005 року (Порядок №1258) та заснована на цьому пункті вимога про стягнення коштів в сумі 4591,05 грн.

Так, КРУ у Вінницькій області зазначено, що в 2010 році за рахунок коштів спеціального фонду, отриманих від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, здійснено упорядкування архівних документів, які відповідно до Паспортів бюджетної програми по КПКВ 0501020 "Здійснення правосуддя місцевими господарськими судами" на 2009-2010 роки повинні здійснюватися за рахунок загального фонду, чим не дотримано вимог вказаного вище пункту Порядку.

Порядком №1258 передбачено, кошти від оплати витрат спрямовуються на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ, виготовлення та видачу копій судових рішень, що здійснюються шляхом створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та інше.

Тобто, саме для передачі судових справ на архівне зберігання, для оперативного зберігання документів і справ та з метою в подальшому видачі копій документів в тому рахунку виготовлення та видачу копій судових рішень господарським судом Вінницької області укладено договір по науково-технічному упорядкуванню документів.

За відсутності такого упорядкування, якісне та оперативне надання судом інформаційних послуг, особливо щодо справ, розглянутих за минулі періоди, та з огляду на величезні об'єми розглянутих справ та інших матеріалів, є неможливим.

При цьому, зазначено, що Порядком №1258 не визначено, що кошти від оплати витрат не можуть спрямовуватися на підготовку до передачі судових справ на архівне зберігання, для оперативного зберігання документів і справ з метою в подальшому видачі копій документів в тому рахунку виготовлення та видачу копій судових рішень.

Посилання КРУ у Вінницькій області на те, що упорядкування архівних документів повинно здійснюватися за рахунок загального фонду, відповідно до Паспортів бюджетної програми по КПКВ 0501020 "Здійснення правосуддя місцевими господарськими судами" на 2009-2010 роки, не можна визнати обґрунтованим, оскільки Паспорти бюджетних програм на 2009 та 2010 роки не передбачають такого напрямку використання бюджетних коштів, до якого можливо було б віднести витрати на упорядкування документів. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

Представник позивача начальник фінансово-економічного відділу господарського суду Вінницької області ОСОБА_2 (довіреність на а.с. 124) позов підтримала повністю та просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача головний спеціаліст юрисконсульт відділу правової роботи КРУ у Вінницькій області ОСОБА_3 (довіреність на а.с. 123) позов не визнав, надавши письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи (а.с. 112-115). Усно на обґрунтування вказав, що відповідно до вимог Постанови №865 преміювання суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів здійснюється згідно з рішенням відповідно Конституційного Суду України, президії Верховного Суду України, президії або органу суддівського самоврядування вищого спеціалізованого суду за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас.

Відповідно до вимог Постанови №268, керівникам установ в межах затвердженого фонду оплати праці надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. При цьому, конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у Положенні про преміювання відповідного органу працівників господарського суду.

Поряд з тим згідно розділу 4 Положення про преміювання працівників господарського суду Вінницької області, вказані виплати здійснюються (за наявності коштів на виплату премій) за сумлінне та якісне виконання обов'язків, визначених законом та посадовою інструкцією, відповідно до плану роботи та особистого вкладу в загальні результати роботи за місяць. В окремих випадках за виконання особливо важливої роботи або з нагоди державних і професійних свят, ювілейних дат тощо здійснюється одноразове преміювання працівників згідно з чинним законодавством.

Таким чином, Постановами №865, №268 та Положенням про преміювання працівників господарського суду Вінницької області не передбачена виплата одноразової премії за підсумками року.

Враховуючи вищевикладене здійснене нарахування та виплата премій за результатами роботи за грудень 2009 року і за грудень 2010 року з одночасною виплатою одноразової премії за підсумками роботи за вказані роки, призвело до перевищення розміру премії визначеної вимогами пунктами 2 Постанови №865 та Положенням про преміювання (100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас), внаслідок чого протягом вказаного періоду суддям Господарського суду безпідставно нараховано і виплачено премії в загальній сумі 129404,92 грн (2009 рік - 86712,43 грн, 2010 рік - 42692,49 грн), що призвело до зайвого перерахування бюджетних коштів до державних цільових фондів на загальну суму 41157,96 грн.

Що стосується другого пункту листа-вимоги, представник КРУ у Вінницькій області вказав, що відповідно до Порядку №1258, Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року №659 кошти від оплати витрат інформаційно-технічного забезпечення судових процесів спрямовуються саме на їх інформаційно-технічне забезпечення із спеціального фонду за його призначенням.

Згідно паспорту бюджетної програми по коду програмної класифікації видатків 0501020 „Здійснення правосуддя місцевими господарськими судами" її метою є здійснення правосуддя судами та повне, безперебійне, всебічне та ефективне функціонування судів по здійсненню правосуддя. Напрямками використання бюджетних коштів є соціальне забезпечення суддів та працівників суду, витрати поточного характеру, пов'язані з безпосереднім здійсненням судочинства та забезпечення судів обладнанням та предметами довгострокового використання.

Відповідно до пункту 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 (Порядок №228) кошторис бюджетної установи - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Під час ревізії встановлено, що показники кошторисів, щодо потреби в коштах загального фонду на утримання Господарського суду за КПКВ 0501020 „Здійснення правосуддя місцевими господарськими судами" відповідно до вимог пункту 22 Порядку №228 обґрунтовані детальними розрахунками. Тому під час складання кошторису господарському суду потрібно було передбачити забезпечення упорядкування архівних документів їх оформлення для передачі до архіву, тобто включити саме до загального фонду.

Враховуючи вищевикладене, господарським судом протягом ревізійного періоду в порушення Поряду №1258, використано 4591,05 грн коштів спеціального фонду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування позовних вимог в сукупності, встановив наступне.

Відповідно до пункту 1.1.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи на 1-й квартал 2011 року на підставі направлень, виданих начальником КРУ у Вінницькій області ОСОБА_5 від 30 березня 2011 року №396, від 01 квітня 2011 року №418, 419, 420 заступником начальника відділу інспектування органів державної влади ОСОБА_6, спільно з провідним контролером ревізором цього ж відділу ОСОБА_7, старшим контролером-ревізором ОСОБА_8 та контролером ревізором ОСОБА_9 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності господарського суду Вінницької області за період з 01 січня 2009 року по 01 березня 2011 року (а.с. 11-14).

Ревізію проведено з 31 березня 2011 року по 01 квітня 2011 року у відповідності до питань програми та робочого плану з відома голови суду Баранова М.М. та начальника фінансово-економічного відділу ОСОБА_2 (а.с. 15-19).

За результатами ревізії складено акт №08-07/09 від 29 квітня 2011 року в якому зафіксовано порушення судом пункту 2 Постанови №865, внаслідок чого за розглядуваний період суддям зайво нараховано та виплачено 129404,92 грн, що призвело до надмірного перерахування бюджетних коштів до державних цільових фондів на суму 41157,96 грн та пункту 11 Порядку №1258, внаслідок чого спеціальному фонду завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 4591,05 грн (а.с. 20-49).

Не погоджуючись з такими висновками КРУ у Вінницькій області, господарським судом 12 травня 2011 року за №08-28/328/11 на їх адресу направлено заперечення на акт (а.с. 50-52).

У відповідь, судом 06 червня 2011 року отримано лист субєкта владних повноважень від 02 червня 2011 року №02-0820-14/4266 із висновками на заперечення (а.с. 77-88), а 07 червня 2011 року лист №02-08-29-14/4398 про усунення виявлених порушень (а.с. 89-91).

Все ж заперечуючи правомірність вимоги контрольно-ревізійної служби, господарський суд Вінницької області звернувся до суду.

Суд, з урахуванням встановлених обставин у справі, визначаючись щодо заявлених позовних вимог виходить з того, що згідно із статтею 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Так, інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 вказаного Закону однією з функцій Головного контрольно-ревізійного управління України, Контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києва і Севастополя є проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Як вбачається із матеріалів справи, в межах проведення такої ревізії КРУ у Вінницькій області виявлено два порушення підконтрольною установою. Так, що стосується нарахування і виплати господарським судом Вінницької області премій суддям в розмірі, який перевищує граничний, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 44 Закону України “Про статус суддів” (чинного на момент виникнення спірних відносин), заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Згідно з пунктом 2 Постанови №865, преміювання посадових осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, крім суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, здійснюється згідно з рішенням президії або органу суддівського самоврядування відповідного суду за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат у граничному розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці.

Зазначеною нормою передбачається порядок здійснення преміювання суддів, а саме: орган уповноважений приймати таке рішення; за яких обставин може здійснюватись преміювання та граничний розмір преміювання, а саме до 100 відсотків посадового окладу з урахування надбавки за кваліфікаційний клас.

Слід звернути увагу, що наведеною правовою нормою не обмежується кількість премій у кожен конкретний період, а обмежується лише розмір конкретної премії.Вищенаведеними змінами Кабінет Міністрів України ввів лише додаткове обмеження граничного розміру преміювання: до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас.

При цьому, пункт 2 даної Постанови не обмежує розмір всіх премій, які можуть бути нараховані протягом календарного місяця (або кварталу, або півріччя, або року), а лише розмір конкретної премії, яка має обраховуватись виходячи з показника розміру посадового окладу судді чи його частини, але у будь-якому разі не перевершуючи його та надбавки за кваліфікаційний клас судді.

Оскільки протягом одного календарного місяця можливе виникнення підстав для виплати премії як однієї з цих трьох вище перелічених подій, так і декількох з них, то обмеження преміювання має бути здійснено до кожної з них, а не до їхнього сукупного розміру протягом певного часового періоду (місяця, кварталу, півріччя чи року).

Враховуючи, що фонд економії заробітної плати може бути сформований у будь-який момент (за підсумками року, місяця, або кожних 15 днів, наприклад), то не можна робити висновок, що граничний розмір преміювання до 100 відсотків повинен встановлюватись саме до суми усіх премій за місяць. Постановою №865 не встановлено і конкретного терміну для обчислення такого періоду. Як в цьому конкретному випадку, так і в інших випадках.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, зокрема, наданих позивачем як на ревізію КРУ у Вінницькій області, так і до суду розрахунків премій помісячно та за 2009, 2010 роки в цілому (а.с. 53-76), наказів голови про преміювання працівників суду (а.с. 116-121), у грудні 2009 року (як і у грудні 2010 року) здійснювалась виплата премії за наслідками роботи у 2009, 2010 роках - за кожен місяць року, з таким розрахунком, щоб у кожному місяці цих років не було перевищено 100 відсотків посадового окладу, з урахуванням набавки за кваліфікаційний клас.

В той же час, у грудні окремо виплачена премія за результатами роботи за цей місяць, яка також не перевищує 100%. Тобто, премія за грудень до премії за результатами роботи за рік не включалась і встановленого розміру не перевищувала. Більше того, премії виплачені в межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі господарського суду Вінницької області та економії коштів на оплату праці.

Таким чином, суд вважає, що позивачем цілком дотримано усіх умов, передбачених Постановою №865 для нарахування та виплати одноразової премії за підсумками роботи за 2009-2010 роки. Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював правові позиції щодо гарантій незалежності суддів у своїх рішеннях: від 24 червня 1999 року N 6-рп/99 (справа про фінансування судів); від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій); від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій); від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів).

Так, Конституційний Суд України у Рішенні від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004 сформулював правову позицію, згідно з якою норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, встановлені статтею 44 Закону України "Про статус суддів", не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації. Надання суддям передбачених цим Законом пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від грошових доходів суддів і тим самим не можуть знижуватися гарантії їх незалежності (абзац другий пункту 7 мотивувальної частини). Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100, розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 передбачено, що однією з основних гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне, побутове та соціальне забезпечення, а його зменшення є фактичним зниженням рівня незалежності суддів, що суперечить статті 126 Конституції України.

За змістом положень частин другої, третьої статті 22 Основного Закону України конституційні права і свободи гарантуються, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Частина перша статті 24 Конституції України встановлює принцип, згідно з яким громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Таким чином, висновки відповідача щодо обмеження сукупної суми премій суддям у розмірі 100 відсотків посадового окладу протягом календарного місяця чи будь-якого іншого періоду фактично звужувало б існуючі права суддів, що прямо суперечить вищенаведеним положенням Конституції України, Закону України “Про статус суддів” та рішенням Конституційного Суду України.

За викладеного, безпідставним є і посилання КРУ у Вінницькій області на необхідність господарському суду Вінницької області провести перерахунок та відповідні взаємозвірки, щодо сум внесків до державних цільових фондів або врахувати зайво сплачені кошти в сумі 41157,96 грн в рахунок майбутніх платежів, так як дана вимога сукупна з питанням преміювання суддів та є наслідком цього.

Що стосується завдання матеріальної шкоди (збитків) спеціальному фонду, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 11 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21 грудня 2005 року (Порядок №1258) юридичними і фізичними особами проводиться оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних, господарських справ.

Відповідно до Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року №659 надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами, спрямовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням даних послуг.

Відповідно до частини пятнадцятої статті 6 Законів України про Державний бюджет України на 2009 та 2010 роки, власні надходження бюджетних установ є джерелом формування доходів спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною сьомою статті 13 Бюджетного кодексу України визначено, що платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1258, кошти від оплати витрат спрямовуються на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ, виготовлення та видачу копій судових рішень, що здійснюються шляхом створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та інше.

Пунктом 1.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року №75 передбачено, що дана Інструкція встановлює єдину систему організації діловодства, порядок роботи з процесуальними та іншими документами, і носить обов'язковий характер при веденні діловодства в системі господарських судів країни відповідно до особливостей структури, з врахуванням штатної чисельності і технічного забезпечення конкретного господарського суду. В пункті 1.4. Інструкції, визначено, що вона встановлює порядок приймання, реєстрації, обліку, проходження, оформлення, друкування та тиражування, контролю виконання, підготовки відповідей, відправлення, використання, передачі в архів на зберігання документів в господарських судах України. Положення Інструкції передбачає як традиційне ведення діловодства, так і автоматизовану (комп'ютерну) технологію обробки, обліку та контролю документів.

Також розділами 19, 21, 22 Інструкції передбачено порядок формування справ у діловодстві суду для передачі до архіву на зберігання, порядок оперативного зберігання документів та справ та порядок передачі справ на архівне зберігання і видачі копій документів в тому рахунку виготовлення та видачу копій судових рішень.

Для передачі судових справ на архівне зберігання, для оперативного зберігання документів і справ та з метою в подальшому видачі копій документів в тому рахунку виготовлення та видачу копій судових рішень господарським судом Вінницької області 01 листопада 2010 року укладено договір з Командитним товариством "Архівіст" по науково-технічному упорядкуванню документів (а.с. 92-94). Вартість виконаних робіт по даному договору складала 4591,05 грн, та була оплачена по платіжному дорученню №16 від 26 листопада 2010 року (а.с. 95-96).

Таким чином, як вбачається із наведених правових положень, встановлених обставин, сплачені юридичними і фізичними особами кошти, повязані із розглядом справ, відповідно до Порядку №1258 спрямовуються на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ та виготовлення й видачу копій судових рішень. Спрямування коштів здійснюється шляхами, визначеними цим же Порядком, в тому числі і іншими, без обмеження, але які очевидно покликані забезпечити реалізацію такої мети.

Так, відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, положення якої є обовязковими, передбачено порядок формування справ у діловодстві суду для передачі до архіву на зберігання, порядок оперативного зберігання документів і справ та видачі копій таких документів в тому рахунку виготовлення та видачу копій судових рішень.

Тобто, з метою видачі копій документів, виготовлення та видачі копій судових рішень, витрати на що здійснюються за рахунок коштів, сплачених юридичними і фізичними особами у звязку із розглядом справ та складають спеціальний фонд, необхідним є, зокрема, і оперативне зберігання таких документів і справ. Архівний підрозділ є одним із основних джерел інформації для надання відповідей на численні запити, що надходять до суду від фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів. Тому, кошти від оплати витрат на інформаційно технічне забезпечення можуть бути спрямовані на видачу копій судових рішень і шляхом науково-технічного упорядкування архівних документів, тобто шляхом хоча і не визначеним Порядком №1258, але який на підставі аналізу наведених положень можна віднести до інших.

При цьому, слід зазначити, що Порядком №1258 не визначено, що кошти від оплати витрат не можуть спрямовуватися на підготовку до передачі судових справ на архівне зберігання.

Більше того, посилання КРУ у Вінницькій області на те, що упорядкування архівних документів повинно здійснюватися за рахунок загального фонду, відповідно до Паспортів бюджетної програми по КПКВ 0501020 "Здійснення правосуддя місцевими господарськими судами" на 2009-2010 роки, не можна визнати обґрунтованим, оскільки Паспорти бюджетних програм на 2009 та 2010 роки не передбачають такого напрямку використання бюджетних коштів, до якого можливо було б віднести витрати на упорядкування документів (а.с. 97-106). Також, представник позивача начальник фінансово-економічного відділу суду пояснила, що Паспорти бюджетних програм не містять розподілу на загальний чи спеціальний фонд. Зокрема, посилання КРУ у Вінницькій області щодо необхідності віднести витрати на упорядкування документів до поточних загального фонду є некоректним, так як по Паспорту витрати поточного характеру стосуються двох фондів. Крім того, щодо необхідності передбачити витрати при складанні кошторису, представник зазначила, що бюджетний запит формується один без розподілу.

А тому з боку господарського суду Вінницької області, на думку суду, відсутні порушення вимог Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем обґрунтовано та надано достатньо доказів у підтвердження заявленої позиції, в той час, коли відповідачем правовірність прийнятого рішення вимог 2 і 3 в листі не доведено.

Що ж стосується першої вимоги господарського суду Вінницької області про визнання протиправними дій КРУ у Вінницькій області, які полягають у наданні безпідставних висновків в акті за №08-07/09 від 29 квітня 2011 року, складеного за результатами ревізії, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, акт ревізії це документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.

Відповідно до пункту 46 названого Порядку, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше, ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше, ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається обєкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з пунктом 50 цього ж Порядку, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників обєктів контролю, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства, застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що акт ревізії є лише засобом документування, в той час, коли предметом оскарження в адміністративному суді є юридичні наслідки (застосовані наслідки), що безпосередньо випливають з результатів ревізії.

За визначенням, наведеним у пункті 6 частини першої статті 3 КАС України, адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно правових відносинах.

За приписами статті 162 цього Кодексу, при вирішенні справи по суті суд зобовязаний зробити висновок щодо позовних вимог та застосувати спосіб захисту порушених прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем висловлено прохання визнати протиправними дії КРУ у Вінницькій області, які полягають у наданні безпідставних висновків в акті, тобто, сформульовано, що через визнання висновків відповідача безпідставними, дії щодо їх здійснення є протиправними. Однак, слід зазначити, що оцінка висновків контролюючого органу за результатами ревізії досліджується в межах обовязкової до виконання вимоги і саме через такий спосіб захисту, передбачений статтею 162 КАС України, а саме, скасування рішення (вимоги), права позивача будуть відновлені. В той час, коли самі пособі дії щодо надання висновків прав, свобод та інтересів господарського суду Вінницької області не порушують, а відтак, не створюють підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин першої, третьої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, при цьому, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними й скасувати вимоги, викладені пунктах 2 і 3 листа Контрольно ревізійного управління у Вінницькій області від 07 червня 2011 року №02-0829-14/4398, складеного за результатами ревізії фінансового господарської діяльності господарського суду Вінницької області за період з 01 січня 2009 року по 01 березня 2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь господарського суду Вінницької області витрати по сплаті судового зору в розмірі 01 грн 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддяЧудак Олеся Миколаївна

Судді Альчук Максим Петрович

Поліщук Ірина Миколаївна