Постанова № 17772541, 05.07.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2519/11

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні,

за участю представників сторін:

прокурора: Каменяр С.В.,

позивача: Олійника Р.О., Бужениці О.В., Вишневського І.М.,

відповідача: Охрімовського Я.В., Шеремети В.В., Мазур О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2"

до: Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції

про: визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (далі - ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2") з позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Вінницька МДПІ) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень-липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні-червні 2010 року, за наслідками якої складено акт від 26.11.2010 року №630/23/34325039. На підставі акту перевірки від 26.11.2010 року №630/23/34325039, Вінницькою МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.12.2010 року №0000642300/0, яким ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень та липень 2010 року на 1809966,0 грн., та від 10.12.2010 року №0000652300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2593478,0 грн., зокрема: за основним платежем - 1728985,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 864493,0 гривень.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" звернулось з первиною скаргою №480 від 23.12.2010 року до відповідача з проханням переглянути та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.12.2010 року №0000642300/0 та №0000652300/0.

Вінницька МДПІ рішенням про розгляд первинної скарги №114/10/23 від 11.01.2011 року залишила без змін податкові повідомлення - рішення від 10.12.2010 року №0000642300/0 та №0000652300/0, а скаргу ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" без задоволення. На підставі розгляду первинної скарги позивача Вінницька МДПІ прийняла податкові повідомлення - рішення від 11.01.2011 року №0000642300/1, яким ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень та липень 2010 року на 1809966,0 грн., та від 10.12.2010 року №0000652300/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2593478,0 грн., зокрема: за основним платежем - 1728985,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 864493,0 гривень.

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Вінницька МДПІ, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з проханням визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.12.2010 року №0000642300/0 та №0000652300/0 та від 11.01.2011 року №0000642300/1 та №0000652300/1.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2", порушуючи п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень та липень 2010 року на загальну суму 1809966,0 грн. та, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за квітень-травень 2010 року в загальній сумі 1728985,0 гривень.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та просили суд відмовити у його задоволені з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2".

Прокурор у судовому засіданні підтримав позицію відповідача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №148558, ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" зареєстровано Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 17.08.2006 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи - 34325039 (т. І а.с. 15).

На підставі направлень на перевірку від 17.09.2010 року №274 та від 08.10.2010 року №302, виданих Вінницькою МДПІ, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (код ЄДРПОУ 34325039) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень-липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні - червні 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26.11.2010 року №630/23/34325039 (т. І а.с. 35-107).

У ході вказаної вище перевірки посадовими особами органів державної податкової служби констатовані порушення законодавства, допущені позивачем, про які зазначено в акті перевірки від 26.11.2010 року №630/23/34325039 (т. І а.с. 35-107), зокрема, вказано про порушення ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2":

- п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень та липень 2010 року на загальну суму 1809966,0 грн.

- п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за квітень-травень 2010 року в загальній сумі 1728985,0 гривень.

Не погоджуючись з висновками Вінницької МДПІ, викладеними в акті перевірки від 26.11.2010 року №630/23/34325039, ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" звернулось з запереченнями №454 від 03.12.2010 року (т. І а.с. 136-139) до відповідача з проханням переглянути результати перевірки, викладені в акті від 26.11.2010 року №630/23/34325039.

Вінницька МДПІ листом №11854/10/23 від 08.12.2010 року повідомила ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2", що акт перевірки від 26.11.2010 року №630/23/34325039 не суперечить вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (т. І а.с. 140-144).

На підставі акту перевірки від 26.11.2010 року №630/23/34325039, Вінницькою МДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення, зокрема:

- від 10.12.2010 року №0000642300/0, яким ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень та липень 2010 року на 1809966,0 грн. (т. І а.с. 146),

- 10.12.2010 року №0000652300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2593478,0 грн., зокрема: за основним платежем - 1728985,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 864493,0 грн. (т. І а.с. 147).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" звернулось з первиною скаргою №480 від 23.12.2010 року до відповідача з проханням переглянути та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.12.2010 року №0000642300/0 та №0000652300/0 (т. І а.с. 149-154).

Вінницька МДПІ рішенням про розгляд первинної скарги №114/10/23 від 11.01.2011 року залишила без змін податкові повідомлення - рішення від 10.12.2010 року №0000642300/0 та №0000652300/0, а скаргу ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" без задоволення (т. І а.с. 155-160).

На підставі розгляду первинної скарги позивача Вінницька МДПІ прийняла податкові повідомлення - рішення від 11.01.2011 року №0000642300/1, яким ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень та липень 2010 року на 1809966,0 грн. (т. І а.с. 161), та від 10.12.2010 року №0000652300/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2593478,0 грн., зокрема: за основним платежем - 1728985,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 864493,0 грн. (т. І а.с. 162).

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 10.12.2010 року та 11.01.2011 року, ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" звернулось з скаргою №39 від 21.01.2011 року до державної податкової адміністрації у Вінницькій області з проханням переглянути та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.12.2010 року №0000642300/0 та №0000652300/0 і від 11.01.2011 року №0000642300/1 та №0000652300/1 (т. І а.с. 165-172).

Державна податкова адміністрація у Вінницькій області рішенням про результати розгляду повторної скарги №4411/10/25-009 від 01.03.2011 року залишила без змін податкові повідомлення - рішення від 10.12.2010 року №0000642300/0 та №0000652300/0 і від 11.01.2011 року №0000642300/1 та №0000652300/1, а скаргу ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" без задоволення (т. І а.с. 176-179).

Не погоджуючись з вказаними результатами розгляду скарг Вінницької МДПІ та державної податкової адміністрації у Вінницькій області, ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" звернулось з повторною скаргою №400 від 15.03.2011 року до Державної податкової адміністрації України з проханням переглянути та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.12.2010 року №0000642300/0 та №0000652300/0 і від 11.01.2011 року №0000642300/1 та №0000652300/1 (т. І а.с. 183-191).

Державна податкова адміністрація України рішенням про результати розгляду повторної скарги №8705/6/25-0515 від 11.05.2011 року залишила без змін податкові повідомлення - рішення від 10.12.2010 року №0000642300/0 та №0000652300/0 і від 11.01.2011 року №0000642300/1 та №0000652300/1, а скаргу ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" без задоволення (т. І а.с. 194-197).

Судом з'ясовано та представниками сторін у судовому засіданні підтверджено, що вказані рішення прийнятті внаслідок того, що в ході проведення перевірки позивача посадовими особами відповідача встановлено факти включення ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" до податкового кредиту за червень-липень 2010 року суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах; у тих податкових періодах, коли фактично отримано податкові накладні від постачальників, а не у періоди виникнення права на формування податкового кредиту за першою подією.

Крім того, на думку представників відповідача, ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" у порушення вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних відносин) до перевірки не надано документи підтверджуючі затримку в одержані податкових накладних від постачальників, виписаних постачальниками у попередніх періодах, а отримані (включені до складу податкового кредиту) платником у звітному періоді.

Наведене слугувало підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень-липень 2010 року в загальному розмірі 1809966,0 грн. та до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет за квітень-травень 2010 року у розмірі 1728985,0 гривень.

Суд не погоджується з вказаною позицією ДПІ у м. Вінниці з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд визначає характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясовує, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " (чинного на момент спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент спірних правовідносин) визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. п.п 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент спірних правовідносин), якщо ж у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент спірних правовідносин) має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин, законодавством звязок між датою виписки податкової накладної та датою її отримання не встановлювався, натомість чітко передбачалось, що право на включення суми до податкового кредиту виникає з дати отримання податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо включення до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість за червень-липень 2010 року податкових накладних, отриманих позивачем в червні-липні 2010 року, проте виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах. Оскільки, як зазначено вище, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено датою виникнення права у платника податку на податковий кредит - дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а не дату видачі (виписки) накладної.

Крім того, у листі Державної податкової адміністрації України від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417 викладено правову позицію, відповідно до якої записи в податковому обліку про податкові накладні, отримані із запізненням, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки, а тому включення їх до декларації з податку на додану вартість повинно здійснюватися в такому порядку. У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Вказаний лист є розясненням у розумінні пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних відносин), тоді як за змістом підпункту "д" цієї ж норми Закону не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Відповідачем не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з поставки товару позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Суд, також, не приймає до уваги пояснення відповідача про необхідність ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" подання з податковою декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на постачальників, які не надали позивачеві вчасно податкові накладні.

Так, відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження відмови з боку постачальників товарів ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" надати податкові накладні і написання скарги є правом, а не обов'язком платника податків.

За таких обставин суд приходить до висновку про неправомірність та необґрунтованість застосування відповідачем до позивача податкових повідомлень-рішень від 10.12.2010 року №0000642300/0 та №0000652300/0 і від 11.01.2011 року №0000642300/1 та №0000652300/1.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача, суб'єкта владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.12.2010 року №0000642300/0 та №0000652300/0 і від 11.01.2011 року №0000642300/1 та №0000652300/1.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки, платіжним дорученням №252 від 25.05.2011 року підтверджено сплату позивачем судового збору, то він має бути повернутий з Державного бюджету України на користь ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000642300/0 від 10.12.2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000652300/0 від 10.12.2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000642300/1 від 11.01.2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000652300/1 від 11.01.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (23240, Вінницька область, Вінницький район, смт. Десна, вул. Гагаріна, 6, код ЄДРПОУ 34325039) 3,40 грн. (три гривні сорок копійок) державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення №252 від 25.05.2011 року, що знаходиться в матеріалах адміністративної справи №2а/0270/2519/11.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович