Постанова № 17772499, 18.05.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 р. м. ВінницяСправа № 2а/0270/1757/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : Долиняного С.В.

відповідача : Юр'євського В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДМС"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ДМС» (далі - ТОВ "ДМС") із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і направлення на проведення перевірки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує зокрема тим, що з направлення № 1191/23 від 06.04.2011 року вбачається, що виїзну позапланову перевірку ТОВ "ДМС" необхідно здійснити за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009 р., однак, за вказаний період ДПІ у м. Вінниці з 11.02.2010 р. по 17.02.2010 р. вже було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "ДМС", за результатами якої складено відповідний акт

Крім того, позивач посилається на те, що рішення про проведення позапланової виїзної документальної перевірки за уже перевіряємий період приймається виключно вищестоящим органом, в даному випадку Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області.

У судовому засіданні представником позивача подано письмові пояснення в яких він зазначає, що перевірку, відповідно до наказу № 177/23, призначено 05.04.2011р., однак у відповідача відсутнє право самостійно визначати суму грошових зобов`язань платника податку за період з 01.10.2006р. по 05.04.2008р., а відтак і право на здійснення позапланової документальної перевірки такого платника податку, оскільки передбачений Податковим кодексом України строк у 1095 днів уже минув.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити їх, мотивуючи це обставинами, викладеними у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволені, мотивуючи свою позицію тим, що оскаржуваний наказ на проведення перевірки було анульовано станом на час судового розгляду. Крім того зазначав, що наказ на проведення перевірки не суперечить вимогам Податкового кодексу України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05 квітня 2011 року ДПІ у м. Вінниці, з посиланням на ст. 20 п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, прийнято наказ № 177/23 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДМС".

На підставі даного наказу, ДПІ у м. Вінниці 06.04.2011р. видано своїм посадовим особам направлення № 1191/23 на проведення перевірки, метою якої є: своєчасність, достовірність, повнота нарахування сум податку на додану вартість за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція у м. Вінниці є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст.ст. 20 та 21 Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 24.01.2006 року за наслідками перегляду за винятковими обставинами рішень судів в у справі за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниці.

Так, статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що рішення про проведення позапланової перевірки з наведених вище підстав в даному випадку могло бути прийнято лише ДПА у Вінницькій області після початку службового розслідування щодо посадових осіб ДПІ у м. Вінниці, які проводили попередню перевірку.

В судовому засіданні було досліджено розпорядження Голови ДПА у Вінницькій області від 30.03.2011 року №72-р, на яке посилався представник відповідача, як на доказ правомірності прийняття оскаржуваного наказу та дотримання вимог п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Однак, як вбачається із зазначеного розпорядження, голова ДПА у Вінницькій області (органу державної податкової служби вищого рівня) зобов'язав начальника ДПУ у м. Вінниці провести службове розслідування стосовно посадової особи ДПІ у м. Вінниці, що проводила перевірку позивача, та призначити позапланову документальну перевірку.

Відповідно до наказу в.о. начальника ДПІ у м. Вінниці Якимчук П.М. від 05.04.2011 року №1774/23 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДМС" з 06 квітня 2011 року тривалістю 10 робочих днів.

Отже, з аналізу вищенаведених норм законодавства та встановлених під час судового розгляду обставин, випливає, що в даному випадку наказ на проведення перевірки міг мати місце лише тоді, коли б його було прийнято органом державної податкової служби вищого рівня, в даному випадку Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області.

Крім того, в судовому засіданні було досліджено акт № 157/2320/32719282 від 24.02.2010р. з якого вбачається, що перевірка за період, що зазначає відповідач у своєму наказі № 1774/23 від 05.04.2011р., ДПІ у м. Вінниці вже здійснювалась.

Окремо необхідно зазначити, що в наказі ДПІ у м. Вінниці № 1774/23 від 05.04.2011р. та в направленні № 1191/23 від 06.04.2011р. вказано, що перевірку буде здійснено за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на те, що наказ про призначення перевірки прийнято 05.04.2011р., відповідач мав право призначити проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "ДМС" за період з 05.04.2008р. по 05.04.2011р., тобто за 1095 днів, що передують призначенню перевірки.

Крім того, суд критично оцінює твердження представника відповідача про те, що оскаржуваний наказ анульовано на момент розгляду даної адміністративної справи, а тому відсутні підстави для його скасування. На підтвердження анулювання наказу представник відповідача посилається на службову записку заступника начальника управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці, відповідно до якої просить дозволу в.о. начальника ДПІ у м. Вінниці на анулювання наказу та направлень на проведення позапланової перевірки. Жодного іншого доказу на підтвердження анулювання оскаржуваного наказу представником відповідача суду надано не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у м. Вінниці, що полягають у призначенні виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "ДМС" є протиправними, оскільки вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а наказ ДПІ у Вінниці № 1774/23 від 05 квітня 2011 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ДМС" є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог щодо скасування направлення на перевірку, суд приходить до висновку, що в їх задоволенні слід відмовити, оскільки направлення на перевірку видане на підставі наказу, і в разі його скасування, видані на його підставі направлення одночасно втрачають чинність.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судових засіданнях відповідач повністю не довів правомірності своїх рішень.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки платіжним дорученням від 14.04.2011 року підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 3,40 грн., а адміністративний позов задоволено частково, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 2,26 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо призначення виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ДМС" протиправними.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 1774/23 від 05.04.2011р. "Про проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ДМС".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 2 (дві) грн. 26 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 23.05.2011р.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович