Постанова № 17772332, 28.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2011 р. (а.с.11:12) Справа №2а-12529/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача Куртбедінової Л.Х., посвідчення №10169,

відповідача ОСОБА_2, довіреність від 26.05.11р. №833,

третьої особи (Державне підприємство "Лівадія") ОСОБА_3, довіреність від 11.01.11р. №01-07/0711,

третьої особи (ОСОБА_4) ОСОБА_4, посвідчення від 16.11.10р. НОМЕР_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора

до Гаспринської селищної ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Національне виробничо-аграрне обєднання "Масандра", Державне підприємство "Лівадія", Міністерство аграрної політики України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5, ОСОБА_4, Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим,

про визнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 30.09.2010року надійшов адміністративний позов Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора до Гаспринської селищної ради про визнання нечинним рішення від 14.12.2007р. №40 "Про припинення ДП "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га за адресою:АДРЕСА_1".

Ухвалою суду від 30.09.10р. відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, запропоновано відповідачу надати суду та в копії позивачу заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є.

В обґрунтування позовних вимог, позивач, спираючись на п.8 ч.1 ст.3, п.1 ч.1 ст.18 ст.ст.60, 61 КАС України, зазначає, що під час здійснення прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо відповідності актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам встановлено, що рішення Гаспринської селищної ради від 14.12.2007р. №40 "Про припинення ДП "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га за адресою:АДРЕСА_1" прийнято в порушення норм Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, Статуту ДП "Лівадія", у звязку із відсутністю законних підстав припинення права користування земельною ділянкою Державного підприємства "Лівадія", яке засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України.

У звязку із встановленими порушеннями, прокурором принесений протест, відповідно до якого, за результатами його розгляду, відповідачем прийнято рішення про його відхилення.

Зважаючи на відмову в реагуванні на принесений протест прокурора, останнім оскаржено до суду рішення відповідача "Про припинення ДП "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га за адресою:АДРЕСА_1".

Позивач зазначає, що ДП "Лівадія", згідно до Статуту входить до складу Національного виробничо-аграрного обєднання "Масандра", засновано на державній формі власності, органом управління майном державного підприємства "Лівадія" є Міністерство аграрної політики України та йому ж і підпорядковане.

Відповідно до п. 4.5 Статуту ДП "Лівадія" підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, відчужувати майно. Віддавати в заставу або здавати в оренду Підприємство має право лише за попередньою згодою Органу управління майном в порядку визначеному законодавством.

В силу дії статті 75 Господарського кодексу України державне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам або громадянам. Відчужувати майнові обєкти державне підприємство має право лише за попереднім погодженням з органом, до сфери управління якого воно входить.

На вимогу закону ДП "Лівадія" не уповноважено самостійно приймати рішення щодо відчуження майна та вилучення земельних ділянок для передачі їх іншим особам, а тому погодження, надане ДП "Лівадія" на вилучення земельної ділянки не може вважатись таким, що передбачено ст.151 Земельного Кодексу України, оскільки надано за межами повноважень, наданих йому установчими документами та Законом, а отже оскаржуване рішення, засноване на підставі такого погодження, не відповідає нормам законодавства.

Розглянувши в підготовчому провадженні матеріали справи, судом зясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, зобовязано сторін надати оригінали документів та докази на підтвердження заявлених вимог, за результатами чого закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.11.10р.

Враховуючи положення ч.2ст.53 КАС України, з підстав того, що рішення у справі торкається прав та обовязків Національного виробничо-аграрного обєднання "Масандра" та Державного підприємства "Лівадія", оскільки позивачем заявлено вимоги про визнання нечиниим рішення 14.12.07р. №40 "Про припинення ДП "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га за адресою:АДРЕСА_1", а Державне підприємство "Лівадія" входить до складу Національного виробничо-аграрного обєднання "Масандра", ухвалою суду від 18.11.10р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національне виробничо-аграрне обєднання "Масандра" та Державне підприємство "Лівадія", направлено копії позовної заяви, зобовязано їх надати суду пояснення по суті позовних вимог та докази на підтвердження своїх доводів, які в них є, у звязку з чим розгляд справи відкладено на 14.12.10р.

Представник Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати оскаржене рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні, що відбулось 14.12.10р., адміністративний позов не визнав, проти задоволення вимог, викладених у ньому, заперечив, надавши суду письмові заперечення.

У письмових запереченнях відповідач зазначив, що на підставі рішення Гаспринської селищної ради від 28.08.99р. №159 радгоспу-заводу "Лівадія" видано державний акт від 06.12.99р. серії ІІКМ№002299 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 93,32га, з цільовим призначенням:для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до складу якого, зокрема, входить земельна ділянка площею 0,1000га, розташована за адресою:АДРЕСА_1.

Відповідно до Постанови Верховної Ради АР Крим від 25.12.03р. №771-3/3/03 встановлено границі смт.Гаспра. Актом від 05.02.04р границі смт.Гаспра винесено в натурі на місцевості, та узгоджено із сумежними землекористувачами. Враховуючи приписи земельного законодавства, відповідач вважає, що земля, яка знаходить в межах смт.Гаспра, відноситься до комунальної власності, а тому виходячи з приписів ст.12 Земельного кодексу України, ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" саме до повноважень органів місцевого самоврядування, у даному випадку до повноважень саме Гаспринської селищної ради, віднесено розпорядження земельними ділянками, які знаходяться в межах населеного пункту, що також підтверджується прийнятим рішенням від 28.08.99р. №159 щодо передачі у постійне користування радгоспу-заводу "Лівадія" земельної ділянки площею 93,92 га, правонаступником якого відповідно до статуту є Державне підприємство "Лівадія".

Відповідач зауважив, що відповідно до ст.142 Земельного кодексу України саме землекористувач, у даному випадку ДП "Лівадія", як юридична особа, має право на відмову від права користування земельною ділянкою, яким воно скористалось 03.07.06р., надавши до Гаспринської селищної ради листа за №505 про відмову від права постійного користування частини земельної ділянки площею 0,1000га та переводу його до земель запасу Гаспринської селищної ради, а тому посилання прокурора на необхідність отримання дозволу Міністерства аграрної політики України вважає безпідставним.

Крім того, на думку відповідача, на спірні правовідносини не розповсюджуються положення ч.3 п.12 розділуХ Перехідних положень Земельного кодексу України, а тому оспорюване рішення прийняте відповідачем в рамках наданих Гаспринській селищній раді повноважень і з дотриманням вимог чинного земельного законодавства, у звязку із чим немає підстав для визнання його нечинним.

З наданих пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача, Національне виробничо-аграрне обєднання "Масандра", встановлено, що його з 03.06.10р. реорганізовано шляхом перетворення у Державний концерн "Національне виробничо-аграрне обєднання "Масандра", відповідно до Статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 09.09.09р. №972, Державне підприємство "Лівадія" є учасником Державного концерну Національне виробничо-аграрне обєднання "Масандра", і водночас самостійною юридичною особою.

У своїх пояснення третя особа зазначила, що з Національним виробничо-аграрним обєднанням "Масандра" питання вилучення земельної ділянки не узгоджувалось.

Відповідно до пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача, Державне підприємство "Лівадія", підприємство засновано державній власності та на вимогу пункту 4.5 Статуту воно не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків передбачених законодавством. Припинення права постійного землекористування здійснюється власником земельної ділянки державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування, тому рішення Гаспринської селищної ради прийняте на 22-й сесії 5-го скликання від 14.12.07р. №40 просить визнати недійсним.

З наданих сторонами доказів, судом встановлено, що Міністерства аграрної політики України є органом управління майном Державного підприємства "Лівадія", яке засновано на державній формі власності та підпорядковане Мінагрополітики, а також те, що відповідно до державного акту серії ЯЖ №515161 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000га, що розташована в районі будинку АДРЕСА_1, рішенням №51 від 15.05.08р. Гаспринської селищної ради 27 сесії 5-го скликання земельну ділянку у власність надано ОСОБА_5.

Ухвалою суду від 10.03.11р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Міністерства аграрної політики України та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5. Залученим третім особам направлено копію позовної заяви, зобовязано надати суду пояснення по суті позовних вимог та докази на підтвердження своїх доводів, які в них є.

05.04.11р. до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_4, у якій він просив суд залучити його до участі у справі третьою особою, мотивуючи своє клопотання тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 0111946200:01:004:0266, яка розташована за адресою:АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.04.09р. №1311, укладеного між ним та ОСОБА_5, підтвердженням чого також є відповідна відмітка на державному акті на право власності на земельну ділянку СеріїЯЖ №515161, зроблена приватним нотаріусом ОСОБА_7

Ухвалою суду від 05.04.11р залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4, направлено копію позовної заяви, зобовязано надати суду пояснення по суті позовних вимог та докази на підтвердження своїх доводів, які в нього є, у звязку з чим відкладено розгляд справи до 05.05.11р.

27.04.11р. до канцелярії суду надійшли пояснення Міністерства аграрної політики України, яке у повному обсязі підтримало позицію прокуратури. Доводами, викладеними в поясненнях, є те, що згідно наказу Мінагрополітики від 02.06.08р. №345 "Про перелік державних підприємств, установ а організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики" органом управління майном Державного підприємства "Лівадія" є Міністерство аграрної політики України. Відповідно до Закону України "Про управління обєктами державної власності" Мінагрополітики має законні підстави для ведення обліку обєктів державної власності, що перебувають в його управлінні, здійснювати контролю за ефективним використанням та збереженням таких обєктів. Законом України "Про управління обєктами державної власності" в імперативному порядку передбачено погодження уповноваженим органом управління передачу державної власності в комунальну власність.

Враховуючи приписи статті 84, 142 Земельного кодексу України, зважаючи, що Державне підприємство "Лівадія" є державним підприємством, відповідне право припинення права постійного користування здійснюється власником земельної ділянки, - державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.

В судовому засіданні 26.05.11року протокольною ухвалою судом залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим, направлено копію позовної заяви, запропоновано надати суду пояснення по суті позовних вимог та докази на підтвердження своїх доводів, які в нього є.

14.06.11р. в судовому засіданні повноважним представником Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим суду та в копії позивачу та третім особам надано письмові пояснення по справі, відповідно до змісту яких Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим вважає оспорене Сімферопольським міжрайонним природоохоронним прокурором рішення Гаспринської селищної ради прийняте з порушенням вимог земельного законодавства. В основу своїх доводів третя особа послалась на приписи п."ж" ч.3 ст.84, ч.3,ч.4 ст.142, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України зазначивши, що розпорядження земельною ділянкою її вилучення проведено органом, який не мав на то повноважень і до компетенції якого не віднесено розпорядження землями, на яких розташовані державні підприємства.

Заслухавши представників сторін та третіх осіб, дослідивши зібрані по справі матеріали в їх сукупності, судом зясовано, що позивач звернувся до окружного адміністративного суду згідно приписів статтей 60, 61 КАС України, п.6 ст.20, ст.ст.35, 36-1, 37 Закону України "Про прокуратуру", п.2 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.08р. №2, якими передбачено звернення прокурора до адміністративного суду з позовною заявою про визнання акту незаконним, у разі ухилення від розгляду його протесту, виданого на акт, що суперечить закону, як субєкта владних повноважень, з підстав, передбачених п.3 ч.2 ст. 17 КАС України, щодо оскарження рішення (правового акту індивідуальної дії) та вирішення спору, що виник у нього з відповідачем субєктом владних повноважень з приводу реалізації його компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 21 Закону України "Про прокуратуру" протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним. У цьому випадку прокурор у адміністративній справі являється позивачем та має право безпосередньо звертатися до адміністративного суду з позовною заявою.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Судом встановлено, що Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор 15.07.10р. за №2199 звернувся до Гаспринської селищного голови з протестом на рішення 22-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради від 14.12.07р. №40 "Про припинення ДП "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1" з вимогою розглянути принесений протест та скасувати вказане рішення як таке, що не відповідає закону.

Рішенням 49 сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради від 31.08.2010 р. №18 відхилено протест Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора.

Рішенням 22-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради від 14.12.07р. №40 "Про припинення Державному підприємству "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою", за результатами розгляду технічної документації з землеустрою щодо складання документів, які засвідчують право на земельну ділянку, листа ДП "Лівадія" вих. №505 від 03.07.2006р. про узгодження на припинення права постійного користування земельною ділянкою, рішення 322 15 сесії Гаспринської селищної ради 5 скликання від 26.05.07р. генерального плану земельної ділянки, проектованої до відводу гр.ОСОБА_5, узгодженого УГА Ялтинської міськради у встановленому порядку, а також керуючись статтями 141, 142 та 12 Земельного кодексу України і ст.26,33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Гаспринська селищна рада вирішила: пунктом першим затвердити генеральний план забудови земельної ділянки проектованої до відводу ОСОБА_5, площею 0,1000га для будівництва та обслуговування житлового дому за адресою:АДРЕСА_1. Пунктом другим вказаного рішення затверджено технічну документацію з землеустрою щодо складання документів, засвідчуючи право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, для припинення права постійного користування Державному підприємству "Лівадія" земельною ділянкою в землі запасу Гаспринської селищної ради і внесення змін до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КМ№002299 від 06.12.99р., рег.№33.

Пунктом третім вказаного рішення припинено право постійного користування Державному підприємству "Лівадія" земельною ділянкою площею 0,1000га, у тому числі за угіддями:0,1000га "Кустарники" (графа 28 форми 6-зем), розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктами четвертим та пятим Рішенням 22-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради від 14.12.07р. "Про припинення Державному підприємству "Лівадія" Гаспринська селищна рада вирішила земельну ділянку загальною площею 0,1000 га перевести в землі запасу Гаспринської селищної ради в межах населеного пункту смт.Гаспра ("землі, не передані у власність і не надані у постійне користування в межах населеного пункту смт.Гаспра" строка 12.3, шифр 96 форми 6-зем), і рахувати на обліку за угіддями "забудовані землі", у тому числі "під одно та двоповерхові житлові забудови", графи 34, 35 (форми 6-зем.) (у відповідності з узгодженим УГА Ялтинської міськради генеральним планом забудови земельної ділянки) та внести відповідні зміни до Державного акту ДП "Лівадія" на право постійного користування землею сер.ІІ-КМ №002299 від 06.12.99р., рег. №33 в частині земельної ділянки площею 0,1000га. (а.с.41).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до ст.19 Конституції України зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб це визначене законом в їх компетенції порядок, у якому здійснюються дії, спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючи такі дії, вони можуть спиратись тільки на компетенційні права і обовязки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.

Досліджуючи оскаржене рішення, суд приходить до висновку, що рішення 22-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради від 14.12.07р. "Про припинення Державному підприємству "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою", як правовий акт індивідуальної дії, є протиправним, не заснованим на законі та таке, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Приписами статті14 Основного Закону України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.01р. №2768-III земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

З положень статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Поняттям землі визначеним у ст.1 Земельного Кодексу України, встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Глава 15 Земельного Кодексу України визначає положення права користування землею, зокрема з приписів статті 92 кодексу, право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, яке набувають: а)підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б)громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

За приписами частини першої статті 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а)самостійно господарювати на землі; б)власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в)використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г)на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ)споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Положення статті 141 ЗК України визначають вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема відповідно до частини першої якої, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а)добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б)вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в)припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г)використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ)використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д)систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки, і, у свою чергу, власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Суб'єктами права власності на землю відповідно до п."в" частини першої статті 80 ЗК України є: держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно частин першої та другої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.

На вимогу пунктів "ж" частини третьої статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать: земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Натомість, Гаспринська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, наділена повноваженнями щодо розпорядження землями, відповідної територіальної громади Право власності на землю яких визначено приписами статті 83 ЗК України.

З вказаних приписів законодавства вбачається, що здійснення землекористувачем відмови від права користування земельною ділянкою (реалізація права на добровільну відмову від земельної ділянки) кореспондується з виникненням відповідних обов'язків у власника земельної ділянки.

Як убачається з матеріалів справи Державне підприємство "Лівадія", ідентифікаційний код 00412760, здійснює свою діяльність відповідно до нової редакції Статуту, затвердженої Розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 27.01.06р. №05, є державним комерційним підприємством, учасником Державного концерну "Національне виробниче-аграрне обєднання "Масандра", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.09р. №972. Державний концерн "Національне виробниче-аграрне обєднання "Масандра" є державним статутним обєднанням державних підприємств, утвореним на базі Головного заводу марочних вин "Масандра" (а.с.56-58, 59-60, 71-81).

Державне підприємство "Лівадія", будучі правонаступником радгосп-заводу "Лівадія", відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 06.12.99р. серії ІІ-КМ№002299, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Гаспринської селищної ради народних депутатів від 28.08.99р. №159, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування за №33, є землекористувачем 93,32га землі в межах згідно з планом землекористування, наданої у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.67-70).

Відповідно до Статуту Державного концерну "Національне виробниче-аграрне обєднання "Масандра", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.09р. №972, яке є державним статутним обєднанням державних підприємств, утвореним на базі Головного заводу марочних вин "Масандра", та правонаступником виробничо-аграрного обєднання "Масандра", на баланс якого передається все майно, що належало виробничо-аграрному обєднанню "Масандра", його учасником є також Державне підприємство "Лівадія", ідентифікаційний код юридичної особи 00412760 (а.с.).

Відповідно до Статуту Державного підприємства "Лівадія" (а.с.71-79) підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України (надалі - Орган управління майном).

Крім того, пунктом 4.2. Статуту передбачено, що майно Підприємства є державною власністю і закріпляється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту.

Згідно п. 4.5 статуту ДП "Лівадія" Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законодавством. Відчужувати, віддавати в заставу майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів, що належать до основних фондів, здавати в оренду комплекси структурних одиниць та підрозділів Підприємство має право лише за попередньою згодою Органу управління майном в порядку, визначеному законодавством (а.с.75).

Пунктом 4.8 статуту ДП "Лівадія" зазначено, що підприємство здійснює володіння, користування землею й іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та законодавству України (а.с.75).

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Право розпоряджатися земельною ділянкою, як і право володіти та користуватися, згідно частини першої статті 78 ЗК України є складовими права власності на землю.

За приписами статті 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом відповідно до пункту"а" частини першої статті 13 ЗК України належить До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин

З положень частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

З огляду на викладене, враховуючи що відповідач є органом місцевого самоврядування, до повноважень якого за законом віднесено розпорядження землями відповідної територіальної громади селища, зважаючи, що частина перша пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачає право органів місцевого самоврядування розпоряджання земельними ділянками в межах населених пунктів, то у даному випадку правила вказаної правової норми не розповсюджується до спірних правовідносини, оскільки вищенаведеними спеціальними нормами законодавства передбачено віднесення земель державного підприємства до земель державної власності, а припинення права користування здійснюється за рішенням власника земельної ділянки.

Зокрема положення статті 142 Земельного кодексу України є спеціальною нормою, яка встановлює порядок та підстави припинення права постійного користування, та органи, які до компетенції яких віднесено право приймати рішення щодо припинення права постійного користування.

На вимогу частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Доводи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5, ОСОБА_4, щодо правомірності та законності набуття прав на земельну ділянку площею 0,1000га для будівництва та обслуговування житлового дому за адресою:АДРЕСА_1, не сприймаються судом за тих підстав, що Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у галузі регулювання земельних відносин, які в силу ст.19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обовязком відповідача, а тому Гаспринська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, в порушення приписів статті 19 Конституції України, приймаючи опротестоване прокуратурою рішення, вчинила дії, хоча і спрямовані на реалізацію владних повноважень, але без дотримання компетенційних прав та обовязків, визначених приписами діючого законодавства.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, засади якого визначено частиною першою статті 9 КАС України та відповідно до яких, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскаржене рішення скасування та визнанню протиправним.

У судовому засіданні 28.07.11р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови відповідно до приписів частини третьої статті 160 КАС України виготовлено 01.08.11р.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Рішення 22-ої сесії 5-го скликання №40 Гаспринської селищної ради від 14.12.07р. "Про припинення ДП "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1000 га за адресою:АДРЕСА_1" визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу3 розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Папуша