Постанова № 17772323, 07.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2011 р. (12:16) Справа №2а-11094/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність від 28.03.11р.,

відповідача ОСОБА_2, довіреність від 19.04.11р. №1056/9/10-0, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сангрін"

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

про визнання акту протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 26.08.10року надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сангрін" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРКрим про визнання акту протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.10р. залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сангрін" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання акту протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, надано строк для усунення недоліків до 16.09.2010року.

У встановлений судом позивачем строк усунуто недоліки позовної заяви, у звязку з чим ухвалою суду від 16.09.10р. відкрито провадження в адміністративній справі, надіслано особам, які беруть участь у справі, копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та інформацію про їхні права і обовязки, відповідачу надано строк до 16.11.10р. надати суду та в копії позивачу заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є.

Розглянувши в підготовчому провадженні матеріали справи, судом зясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, зобовязано сторін надати оригінали документів та докази на підтвердження заявлених вимог, за результатами чого закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.12.10р.

Позивач, вважаючи дії відповідача з складання акту, за результатами проведеної перевірки, від 11.08.09р. №1436/23-02/34471404 протиправними, висновки викладено у ньому, як такі, що не відповідають дійсності та визначені з порушенням норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення від 26.08.09р. №0001091701/0, 0001142301/0 та від 03.11.09р. №0001362301/0, прийняті на його підставі, такими що підлягають скасуванню.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що визначені в п.3.2.2 акту порушення щодо завищення податкового кредиту за період з 27.07.06р. по 31.03.09р. сумою 1467 по фірмі "ТЕС", у звязку із придбанням бензину для легкового автомобілю, не відповідає положенням п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки податковий кредит звітного періоду формується з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

При цьому, позивач наголосив на тому, що при формуванні податкового кредиту відсутня залежність формування податкового кредиту від складу валових витрат та відповідно не передбачено ніяких обмежень відносно операції з придбання паливо-мастильних матеріалів для легкових автомобілів. Тому, за вказаних обставин, платник податків має право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (перерахованих) у звязку з придбанням плавно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів у повному обсязі, незалежно від того, яка частина вказаних витрат відноситься до складу валових витрат платника податків.

На вимогу пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підтверджені податковими накладними відповідно до дати виникнення права платника податків на включення до податкового кредиту, суми сплаченого податку в оплату товарів (робіт, послуг) підлягають включенню до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

Крім того, перевіряючими не прийнято до уваги ті обставини, що операції по Договору купівлі-продажу у 2006 році віднесені до продажу за договором комісії, внаслідок чого донараховано податкові зобовязання сумою 19322грн. Продаж товарів у грудні 2006 року вчинено за договором купівлі-продажу від 01.12.06р. №1, через що у позивача виникло право на податковий кредит на підставі п.7.3 Закону України "Про податок на додану вартість". Перевіряючими також помилково застосовано норму п.4.7 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" до змішаного договору, оскільки по операціям за договором комісії від 01.01.07р. №2 донараховано податкові зобовязання за 2007 рік сумою 82008грн.

З положень п.3.4 Договору комісії від 01.01.07р. №2 у разі, якщо оплата Комітенту за реалізований товар не вчиняється до останнього дня місяця, в якому продано товар, то право власності на товар переходить до Комісіонера, з обовязком його сплати у строк, встановлений сторонами додатково. Відповідно, з придбанням права власності на товар, Комісіонер набуває право на податковий кредит, який не повязано з моментом компенсації.

Таким чином, позивачу помилково донараховано податкове зобовязання сумою 82008грн.

Спираючись на приписи статті 6 Цивільного кодексу України, позивач зазначив про право сторін укладати угоди відповідно до основних вимог цивільного законодавства. Сторони наділені права врегулювати в договорі свої відносини на свій погляд, відступаючи від положень актів цивільного законодавства. Підприємства є вільними у виборі предмету договорів, визначенні зобовязань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Уточнивши позовні вимоги позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.08.09р. №0001142301/0, від 03.11.09р. №0001362301/1, від 17.02.10р. №0001362301/2, від 05.05.10р. № 0001362301/3, прийняті ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим відносно ТОВ "Сангрін" та стягнути з державного бюджету України на його користь 3,40грн. судового збору.

В обґрунтування уточнених позовних вимог послався на те, що відповідачем безпідставно до операцій з поставки застосовано порядок оподаткування операцій по договорам комісії.

Відповідно до укладено договору між ТОВ "Сангрін" та ТОВ "Крим Агро-Альянс" від 01.12.06р. №1, ТОВ "Сангрін" придбано у власність сільгосппродукцію на загальну суму 194319,70грн., у тому числі ПДВ 32386,62грн., що підтверджується накладними від 08.12.06р. №РН-000141 сумою 32755,80грн., від 11.12.06р. №РН-000141 сумою 40863,90грн., від 29.12.06р. №РН-000141 сумою 5200,00грн., від 29.12.06р. №РН-000141 сумою 115500,00грн.

Позивачем у відповідність до приписів пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено у грудні 2006 року до складу податкового кредиту суму ПДВ розміром 32386,62грн., нараховані у звязку із придбанням сільськогосподарської продукції на загальну суму 194319,70грн.

На виконання договорів комісії від 01.01.07р. №2 та від 01.06.07р. №3 у відповідність з приписами пп.7.4.1 статті 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкових зобовязань по податку на додану вартість позивачем також включено: у січні 2007р. ПДВ сумою 30107грн., у лютому 2007р. ПДВ сумою 21025грн., у березні 2007р. ПДВ сумою 64305грн., у квітні 2007р. ПДВ сумою 59663грн., у травні 2007р. ПДВ сумою 76606грн., у червні 2007р. ПДВ сумою 18704грн., у липні 2007р. ПДВ сумою 14107грн., у серпні 2007р. ПДВ сумою 121391грн., у вересні 2007р. ПДВ сумою 77550грн., у жовтні 2007р. ПДВ сумою 78483грн., у листопаді 2007р. ПДВ сумою 5320грн., у грудні 2007р. ПДВ сумою 10425грн.

При прийнятті вказаних рішень про сплату податку на додану вартість та застосування штрафних фінансових санкцій ДПІ в Сімферопольському районі АРКрим порушено принцип статті 19 Конституції України, статті 317, 319, 627, 628Цивільного кодексу України, підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, пункт 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник відповідача, надавши суду та в копії представнику позивача письмові заперечення, адміністративний позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях.

В ході проведення документальної перевірки встановлено, що Позивач порушуючи пп.4.7 ст.4, пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами і доповненнями (далі Закон України №168) занизив податок на додану вартість на загальну суму 101497,00 грн. в т.ч.: у вересні 2006р. у сумі 167,00 грн., в грудні 2006р. у сумі 19322,00 грн., в січні 2007р. у сумі 1427,00 грн., в квітні 2007р. у сумі 12950,00 грн., в травні 2007р. у сумі 12967,00 грн., в вересні 2007р. у сумі 54664,00 грн.

Згідно п.4.7 ст.4 Закони України "Про податок на додану вартість" у випадках, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або надання останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 і статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В ході проведення перевірки в порушення пп. 4.7 п. 4 ст. 4 Закону України №168 Позивачем, як комісіонером, по договору комісії включено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ТОВ «Крим Агро-Альянс» (комітента) на дату поставки товарів від комітенту, а не на дату перерахування коштів на користь комітента:

1)у грудні 2006 року у податковий кредит включена податкова накладна №174 від 29.12.2006р. отримана від ТОВ "Крим Агро-Альянс" (комітента) на отримання товару (пшениці) на загальну суму 115500 грн., ПДВ у т.ч. 19250 грн., Дт.28 - Кт 631 96250 грн., Дт 6415 - 631 19250 грн., який було сплачено у січні 2007 року.

2)у січні 2007 року у податковий кредит включено: податкова накладна №11 від 23.01.2007р. отримана від ТОВ "Крим Агро-Альянс" (комітента) на отримання товару (соняшника ) на загальну суму 60975,60 грн., ПДВ у т.ч.10162,50 грн., податкова накладна №13 від 29.01.2007р. від ТОВ "Крим Агро-Альянс" (комітента) на отримання товару (пшениці) на загальну суму 43050 грн., ПДВ у т.ч.7175 грн., податкова накладна №8 від 29.01.2007р. від ТОВ "Крим Агро-Альянс" (комітента) на отримання товару (соняшника) на загальну суму 24501,60 грн., ПДВ у т.ч.4083,60 грн., податкова накладна №12 від 29.01.2007р. від ТОВ "Крим Агро-Альянс" (комітента) на отримання товару (пшениці) на загальну суму 37144,80 грн., ПДВ у т.ч.6190,80грн., податкова накладна №18 від 30.01.2007р. від ТОВ "Крим Агро-Альянс" (комітента) на отримання товару (пшениці) на загальну суму 14968,80 грн., ПДВ у т.ч. 2494,80грн., сплачено комітенту за отриманий товар для комісійної торгівлі у січні 2007 року, підтвердженням чого є: платіжні доручення від 23.01.07р. №2 на загальну суму 30000грн. у т.ч. ПДВ 5000грн.; від 23.01.07р. №3 на загальну суму 29000грн., у т.ч. ПДВ 4833,33грн.; від 24.01.07р. №6 на загальну суму 60975,60грн., у т.ч. ПДВ 10162,6 грн.; від 25.01.07р. №7 на загальну суму 20000 грн., у т.ч. ПДВ 3333,33грн.; від 31.01.07р. №8 на загальну суму 24501,60 грн., у т.ч. ПДВ 4083,6 грн.; від 31.01.07р. №9 на загальну суму 7000 грн., у т.ч. ПДВ 1166,67 грн.; від 31.01.07р. №5 на загальну суму 1000 грн., у т.ч. ПДВ 166,67грн. Дт 631 - Кт 311 172477,20грн.

3)лютому 2007 року у податковий кредит включено: податкова накладна №19 від 02.02.2007р. отримана від ТОВ "Крим Агро-Альянс" (комітента) на отримання товару (пшениці) на загальну суму 38482,42грн., у т.ч ПДВ. 6413,74грн., податкова накладна №20 від 10.02.2007р. від ТОВ "Крим Агро-Альянс" (комітента) на отримання товару (пшениці) на загальну суму 26719грн., у т.ч. ПДВ 4453,17грн., податкова накладна №27 від 21.02.2007р. від ТОВ "Крим Агро-Альянс" (комітента) на отримання товару (пшениці) на загальну суму 21385,6грн., у т.ч. ПДВ 3564,27грн., податкова накладна №23 від 22.02.2007р. від ТОВ "Крим Агро-Альянс" (комітента) на отримання товару (пшениці) на загальну суму 39565грн., у т.ч. ПДВ 6597,17грн., сплачено комітенту за отриманий товар для комісійної торгівлі у лютому 2007 року, підтвердженням чого є платіжні доручення: від 02.02.07р. №10 на загальну суму 7800грн., у т.ч. ПДВ 1300грн.; від 07.02.07р. №11 на загальну суму 12600грн., у т.ч. ПДВ 2100грн.; від 08.02.07р. №12 на загальну суму 6000грн., у т.ч. ПДВ 1000грн.; від 09.02.07р. №13 на загальну суму 21145,42грн., у т.ч. ПДВ 3524,24грн.; від 09.02.07р. №14 на загальну суму 20000 грн., у т.ч. ПДВ 3333,3грн.; від 15.02.07р. №15 на загальну суму 20000 грн., у т.ч. ПДВ 3333,3грн.; від 19.02.07р. №27 на загальну суму 71451,22грн., у т.ч. ПДВ 11908,54грн.; від 22.02.07р. №28 на загальну суму 7073,40грн., у т.ч. ПДВ 1178,9грн.; від 23.02.07р. №30 на загальну суму 20000грн., у т.ч. ПДВ 3333,3 грн.; від 26.02.07р. №31 на загальну суму 9570грн., у т.ч. ПДВ 1595грн.; від 12.02.07р. №14 на загальну суму 7000 грн., у т.ч. ПДВ 1166,6 грн.

Крім цього, на порушення пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону №168 Позивачем включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від Фірми ТЕС на бензин, який використовувався на легковому автомобілю у повному обсязі. У зв'язку з тим, що згідно пп.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) від 22.05.97р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями, вказано - до валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації): ... також 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю. ..» платник податків ТОВ «Сангрін» до валових витрат відносить 50 % витрат на пальне, таким чином і до складу податкового кредиту платник повинен відносити 50 % суми ПДВ на придбане пальне для легкового транспорту.

На підставі вищевказаного в ході проведення перевірки, із складу податкового кредиту виключени суми ПДВ в розмірі 1467грн.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 Закону України №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою іх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку, тому, на думку відповідача, основною умовою щодо включення платником сум ПДВ, сплачених (нарахованих) під час придбання таварно - матеріальних цінностей, є їх використання в оподатковуваних ПДВ операціях та господарській діяльності платника.

Враховуючи зміни, внесені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. №2505-ІV п.7.4 ст.7 Закону №168 при формуванні податкового кредиту відсутня залежність формування податкового кредиту від складу валових витрат і відповідно не передбачено будь - яких обмежень щодо операцій з придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів.

У відповідності пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (із змінами і доповненнями (далі Закон України №2181) - у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181, та згідно вищевикладеного відповідач вважає за необхідне застосувати штрафні санкції с податку на додану вартість, в т.ч.: в грудні 2006р. 9625 грн. (19250грн. х 50%), в січні 2007р. - 680,5 грн. (1361грн. х 50%), в квітні 2007р. 5508,50 грн. (11017грн. х 50%), в травні 2007р. 6458,50 грн. (12917грн. х 50%), в жовтні 2007р. 25691,50 грн. (51383грн. х 50%).

Відповідно до акту перевірки від 11.08.2009р. №1436/23-02/34471401 перевіряючий - головним державним податковим ревізором-інспектором Хурс Н.А. встановлено порушення пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону №168 та пп.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону №283 а саме, включення до складу податкового кредиту ПДВ, за паливо, отримане від Фірми ТЕС за бензин, який використовувався на легковому автомобілю у розмірі 100%.

Також, перевіркою встановлено порушення п.п.4.7. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) «..У випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера...» ТОВ "Сангрін" , як комісіонером, по договору комісії включено до складу податкового кредиту податкові накладні від ТОВ "Крим Агро-Альянс", ЄДРПОУ 34057657 (комітента) на дату поставки товарів , а не на дату перерахування коштів на користь комітента .

В акті перевірки зазначено, що договір, укладений між ТОВ "Сангрін" та ТОВ "Крим Агро-Альянс" є угодою комісії. Інформація про те, що угода має елементи різних правочинів (змішана угода) в матеріалах перевірки відсутня.

У Адміністративному позові позивач посилається на п.3.4 Договору №2 від 01.01.07р., відповідно до якого, якщо сплата Комітенту за реалізований товар не проводиться до останнього дня поточного місяця, у якому продано товар, то право власності на товар переходить до Комісіонера, з обов'язковою сплатою у термін, встановлений Сторонами додатково. Інформація про укладення додаткових угод, як свідчать матеріали перевірки, на день підписання акту була відсутня. Таким чином, виходячи з матеріалів перевірки, перевіряючого Хурс Н.О. зроблено висновок, що угода, укладена ТОВ "Сангрін" з ТОВ "Крим Агро-Альянс" є договором комісії. Таким чином ТОВ "Сангрін" мав право включити суми ПДВ за товар, отриманий від ТОВ "Крим Агро-Альянс" за датою перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судом зясовано, що позивач, виходячи з положень п.1 ч.2 ст.17 КАСУкраїни, оскаржив до суду рішення відповідача субєкта владних повноважень.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Сангрін" субєкт господарювання, що здійснює свою діяльність на підставі нової редакції Статуту, затвердженої протоколом від 13.03.09р. загальних зборів Учасників (а.с.63-71), ідентифікаційний код юридичної особи34471401, зареєстрований Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 20.07.06р. за адресою: 97520, АРКрим, Сімферопольський район, с.Первомайске, вул.Дяченка, буд.3 (а.с.61), перебуває на обліку платників податків зборів, інших обовязкових платежів у ДПІ в Сімферопольському районі АРКрим, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 344714001243, про що свідчить копія свідоцтва від 01.08.06р. №00724402 серії НБ №119086 (а.с.62).

Відповідач Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АРКрим субєкт владних повноважень, який здійснює свою діяльність на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районні в місті, міжрайонну, обєднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. №412, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. №633/15324, є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, підпорядковується Державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крим і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також державної політики в сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. У своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України від 04.12.90р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу" відповідач наділений повноваженнями здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

На вимогу підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 21.12.00р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів; тобто вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, як спір за зверненням юридичної особи щодо оскарження рішення субєкта владних повноважень у випадку передбаченому законом, та, зважаючи на положення ст.ст.18,50 КАС України, оскільки однією зі сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів, тому справа підсудна окружному адміністративному суду.

Судом зясовано, що повноважними особами ДПІ в Сімферопольському районі АРКрим 11.08.09р. проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сангрін" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.07.06р. по 31.03.09р. валютного та іншого законодавства за період з 27.07.06р. по 31.03.09р., про що складено акт від 11.08.09р. №1436/23-02/34471401, за результатами якої встановлено порушення діючого законодавства.

Відповідно до розділу 4 Висновками акту перевірки від 11.08.09р. №1436/23-02/34471401 перевіркою пунктів № 3.5.1.1, 3.5.1.2, 3.5.2.1, 3.5.6, 3.4, 3.6.1 плану перевірки порушень не встановлено.

Перевіркою встановлено порушення пп.4.7ст.4 , пп.7.4.1 п.7,4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 101497грн., у тому числі по періодам: за вересень 2006 року у сумі 167грн., за грудень 2006 року у сумі 19322грн., за січень 2007 року у сумі 1427грн., за квітень 2007 року у сумі 12950грн., за травень 2007 року у сумі 12967 грн., за вересень 2007 року у сумі 54664 грн.; порушення пп.4.3.25 п.4.3 ст.4, пп.4.2.1. п.4.2 ст.4, пп.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних, осіб " №889-ІV від 22.05.2003 року донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 152,28 грн.; а також порушення п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.17.1. ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р. № 889-ІV встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з липня 2007 року по червень 2008 року , донараховано пені в сумі 6,56грн.

26.08.09р. ДПІ в Сімферопольському районі АРКрим згідно з пп."б" пп.4.2.2 п.4.2. ст.4, Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на підставі акту перевірки від 11.08.09р. №1436/23-02/34471401, яким за встановлені порушення пп. 4.3.25 п.4.3, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України від 22.05.03р. №889-ІV "Про податок на додану вартість", прийнято податкове повідомлення-рішення №0001091701/0, яким визначено ТОВ "Сангрін" податкові зобовязання по податку з доходів фізичних осіб сумою 152,28грн. та за штрафними санкціями сумою 304,56грн., а всього у розмірі 463,40грн. (т.1а.с.33).

Також, 26.08.10р. ДПІ в Сімферопольському районі АРКрим згідно з пп."б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі акту перевірки від 17.11.10р. №1436/2302/34471401, яким за встановлені порушення 4.7ст.4 , пп.7.4.1 п.7,4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР, прийнято податкове повідомлення-рішення №0001142301/0, яким визначено ТОВ "Сангрін" податкові зобовязання з податку на додану вартість сумою 100921грн., за штрафними санкціями сумою 50460,50грн., а всього у розмірі 151381,50грн. (т.1а.с.34).

Податковим повідомленням-рішенням від 03.09.09р. №00013622301/1 згідно з пп."б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі акту перевірки від 17.11.10р. №1436/2302/34471401, яким за встановлені порушення 4.7ст.4 , пп.7.4.1 п.7,4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР визначено ТОВ "Сангрін" податкові зобовязання з податку на додану вартість сумою 95928грн., за штрафними санкціями сумою 47964грн., а всього у розмірі 143892грн. (т.1а.с.35).

Позивач, скористався правом апеляційного адміністративного оскарження, оскарживши рішення вказані рішення, за результатами розгляду яких Державною Податковою Адміністрацією України від 19.03.10р. податкові зобовязання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим залишено без змін, а скаргу без задоволення та розяснено право оскарження до суду, в порядку передбаченому чинним законодавством України (т.1а.с.43-44).

Досліджуючи оскаржене рішення, розглядаючи матеріали справи, доводи та заперечення сторін, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до статті 19 Конституції України зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб це визначене законом в їх компетенції порядок, у якому здійснюються дії, спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючи такі дії, вони можуть спиратись тільки на компетенційні права і обовязки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.

Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Закон України від 25.06.91р. №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

За приписами п.1.32 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає платників податку на прибуток підприємств, валові доходи, валові витрати, об'єкти, базу та ставки оподаткування, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та строки сплати податку, відповідальність платників податку за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства, встановлено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно п.5.1. Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, з положень пп.5.2.1. п.5.2. включаються до складу валових витрат.

Обмеження щодо неможливості віднесення до валових витрат сум, визначено пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону. Так, зокрема пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, на який посилається відповідач у висновках акту, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З положень пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", який, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обмеження щодо нарахування податкового кредиту визначено пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 вказаного Закону, з положень якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Платники податку на додану вартість на вимогу п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Реєстрами виданих податкових накладних за період (т.1а.с. 116, 143, 159, 173, 205, 211, 220, 236, 254, т.2 а.с.16, 28, 43), отриманих позивачем, підтверджується видача позивачу його контрагентом ТОВ "Крим Агро-Альянс" податкової накладної від 08.12.06. №170, у якій відображено 5459,30грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 11.12.06р. №171, у якій відображено 6803,87грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 29.12.06р. №174, у якій відображено 19250,00грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 29.12.06р. №173, у якій відображено 866,67грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 28.07.07р. №234 у якій відображено 10 425,00грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 08.11.07р. №222, у якій відображено 5320,00грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 11.10.07р. №214, у якій відображено 19609,80грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 21.10.07р. №216, у якій відображено 33791,67грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 26.10.07р. №215, у якій відображено 25081,58грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 11.09.07р. №168, у якій відображено 4384,50грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 11.09.07р. №169, у якій відображено 4105,68грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 17.09.07р. №167, у якій відображено 4269,80грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 28.09.07р. №187/а, у якій відображено 44276,79грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 28.09.07р. №186/а, у якій відображено 20513,67грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 07.08.07р. №116, у якій відображено 8275,75грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 13.08.07р. №133, у якій відображено 8547,00грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 14.08.07р. №134, у якій відображено 8201,25грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 15.08.07р. №135, у якій відображено 8004,38грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 22.08.07р. №139, у якій відображено 3011,80грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 27.08.07р. №141, у якій відображено 14172,85грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 27.08.07р. №142, у якій відображено 9597,50грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 28.08.07р. №146, у якій відображено 9090,90грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 29.08.07р. №148, у якій відображено 8262,10грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 29.08.07р. №151, у якій відображено 9057,60грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 30.08.07р. №154, у якій відображено 13146,10грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 30.08.07р. №156, у якій відображено 8561,80грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 30.08.07р. №158, у якій відображено 4872,18грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 05.07.07р. №87, у якій відображено 14106,50грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 19.06.07р. №72, у якій відображено 2986,67грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 27.06.07р. №79, у якій відображено 15717,48грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 10.05.07р. №59, у якій відображено 15563,20грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 10.05.07р. №60, у якій відображено 1824,55грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 14.05.07р. №61, у якій відображено 10706,15грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 16.05.07р. №62, у якій відображено 20778,33грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 16.05.07р. №63, у якій відображено 14560,00грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 21.05.07р. №64, у якій відображено 13173,77грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 13.04.07р. №43, у якій відображено 1024,24грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 13.04.07р. №42, у якій відображено 2327,43грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 18.04.07р. №45, у якій відображено 6402,20грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 19.04.07р. №47, у якій відображено 8951,60грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 20.04.07р. №49, у якій відображено 9531,20грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 27.04.07р. №52, у якій відображено 6259,37грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 28.04.07р. №58, у якій відображено 25166,67грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 12.03.07р. №25, у якій відображено 5890,50грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 13.03.07р. №26, у якій відображено 6876,73грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 23.03.07р. №31, у якій відображено 12337,97грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 26.03.07р. №33, у якій відображено 11200,00грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 26.03.07р. №35, у якій відображено 14000,00грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 27.03.07р. №36, у якій відображено 14000,00грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 02.02.07р. №19, у якій відображено 6413,74грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 10.02.07р. №20, у якій відображено 4453,17грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 21.02.07р. №27, у якій відображено 3564,27грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 22.02.07р. №23, у якій відображено 6594,17грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 23.01.07р. №11, у якій відображено 10162,60грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 29.01.07р. №13, у якій відображено 7175,00грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 29.01.07р. №8, у якій відображено 4083,60грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 29.01.07р. №12, у якій відображено 6190,80грн. податку на додану вартість; податкової накладної від 30.01.07р. №18, у якій відображено 2494,80грн. податку на додану вартість.

Приймаючи до уваги приписи пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.07р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", суми самостійно обчислених податкових зобовязань, визначення їх розміру у податкових деклараціях, зазначення у реєстрах виданих податкових накладних, підтвердження первинними бухгалтерськими та звітними податковими документами сум податку на додану вартість включених до складу своїх податкових зобовязань, суд знаходить дії відповідача, внаслідок яких визначено заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 101497грн., у тому числі по періодам: за вересень 2006 року у сумі 167грн., за грудень 2006 року у сумі 19322грн., за січень 2007 року у сумі 1427грн., за квітень 2007 року у сумі 12950грн., за травень 2007 року у сумі 12967 грн., за вересень 2007 року у сумі 54664 грн., протиправними, не заснованими на законі та такими, що суперечать його положенням.

Суд, надаючи оцінку доводам і запереченням представників позивача та відповідача щодо правомірності включення до декларацій з податку на додану вартість з отриманих податкових накладних від контрагента, які за доводами представника відповідача, не дають право на формування податкового кредиту, через що такі дії визнано порушенням вимог податкового законодавства, виходив з наступного.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю, що має містити окремими рядками вимоги визначені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно до пп.7.2.3 складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг), яку платники податку повинні зберігати протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

З положень ст.7.4 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Законодавець у положеннях пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 встановив обмеження щодо включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) лише щодо тих сум, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Крім того, з абзацу другого вищевказаного підпункту статті Закону передбачено наявність відповідальності у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, що нараховуться на суму податкового кредиту, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

В разі використання одержаних товарів (послуг) в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, розподіл податкового кредиту проводиться відповідно до вимог пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а відображення в додатку 5 проводиться у відповідних його розділах "Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту" та "Операції з придбання з ПДВ, які не надають право формування податкового кредиту".

З урахуванням того, що податкові накладні, одержані із запізненням, включаються до реєстру отриманих податкових накладних того звітного періоду, в якому їх отримано, суми податкового кредиту по таких податкових накладних відображаються в загальній сумі податкового кредиту звітного податкового періоду.

З досліджених судом матеріалів справи, встановлено, що податкові накладні виписані ТОВ "КРИМ Агро-Альянс" у грудні 2006 року, січні листопаді 2007 року, зокрема від 29.12.06р. №173, від 29.12.06р. №174, від 11.12.06р. №171, від 08.12.06. №170, від 30.01.07р. №18, від 29.01.07р. №12, від 29.01.07р. №8, від 29.01.07р. №13, від 23.01.07р. №11, від 22.02.07р. №23, від 21.02.07р. №27, від 10.02.07р. №20, від 02.02.07р. №19, від 27.03.07р. №36, від 26.03.07р. №35, від 26.03.07р. №33, від 23.03.07р. №31, від 13.03.07р. №26, 12.03.07р. №25, від 28.04.07р. №58, від 27.04.07р. №52, від 20.04.07р. №49, від 19.04.07р. №47, від 18.04.07р. №45, від 13.04.07р. №42, від 13.04.07р. №43, від 21.05.07р. №64, від 16.05.07р. №63, від 16.05.07р. №62, від 14.05.07р. №61, від 10.05.07р. №60, від 10.05.07р. №59, від 27.06.07р. №79, від 19.06.07р. №72, від 05.07.07р. №87, від 28.07.07р. №234 від 30.08.07р. №158, від 30.08.07р. №156, від 30.08.07р. №154, від 29.08.07р. №151, від 29.08.07р. №148, від 28.08.07р. №146, від 27.08.07р. №142, від 27.08.07р. №141, від 22.08.07р. №139, від 15.08.07р. №135, від 14.08.07р. №134, від 13.08.07р. №133, від 07.08.07р. №116, від 28.09.07р. №186/а, від 28.09.07р. №187/а, від 17.09.07р. №167, від 11.09.07р. №169, від 11.09.07р. №168, від 26.10.07р. №215, від 21.10.07р. №216, від 11.10.07р. №214, від 08.11.07р. №222 (т.1а.с.110-113, 143,146, 154-156,166-170, 189-202, 208, 216-217, 228-233, 244-250, т.2 а.с.8-13, 21-24, 35-39) включено позивачем до розміру податкового кредиту, сформованого у відповідному періоді після отримання оригіналів відповідних податкових накладних.

За приписами п.1.3 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

На вимогу п.1.5 Закону звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За таких підстав, право на формування податкового кредиту виникло у позивача у відповідний податковий період при отриманні податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а тому позивачем дотримано вимоги встановлені законодавцем та сформовано податковий кредит відповідно до вимог встановлених законом, що також підтверджується податковими деклараціями.

Відповідно до п.1.6 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно пункту5.1 статті5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Доказів того, що відповідачем відмовлено у прийнятті наданих позивачем декларації з податку на додану вартість за грудень 2006р. (т.1 а.с.114-115), за січень 2007р. (т.2а.с. 40-41), за лютий 2007р. (т.2а.с.25-26), за березень 2007р. (т.2а.с.14-15), за квітень 2007р. (т.1а.с.251-252), за травень 2007р. (т.1а.с.234-235), за червень 2007р. (т.1а.с.218-219), за липень 2007р. (т.1а.с.209-210), за серпень 2007р. (т.1 а.с.203-204), за вересень 2007р. (т.1а.с.171-172), за жовтень 2007р. (т.1а.с.157-158), за листопад 2007р. (т.1а.с.147-148), за грудень 2007р. (т.1 а.с.141-142) за існуванням обґрунтованих законом підстав, відповідачем суду не надано.

За приписами статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", норми якої є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обовязки платників податку та т.і., до обовязків платників податків і зборів (обовязкових платежів), віднесені, у тому числі зобовязання щодо подачі до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Приймаючи до уваги положення частини1 статті 9 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, наявність вказаних документів підтверджує відповідні господарські дії зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває обєктивну картину господарської діяльності субєкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Зокрема, досліджені договір купівлі-продажу від 01.12.06р. №1 (т.1а.с.103-104), специфікація до нього (т.1а.с.105), звіти комісіонера про виповнені роботи за договором комісії (т.1а.с.138, 144, 150, 160, 174, 206, 212, 221, 237, т.2а.с.1, 17, 29) видаткові накладні (т.1 а.с.106-109, 139, 145, 151-153, 161-165, 175-188, 207, 213-215, 222-227, 238-243, т.2а.с.2-7, 18-20, 30-34), акти звірок взаємних розрахунків ТОВ "Сагрін" та ТОВ "Крим Агро-Альянс" (т.1а.с.117-121), платіжні доручення (т.1 а.с.122-124), виписка по особовому банківському рахунку ТОВ "Сагрін" (т.1 а.с.125-137), про які також вказано в довідці про загальну інформацію щодо ТОВ "Сангрін", ЄДРПОУ 34471401 та результати його діяльності за період з 27.07.2006р. по 31.03.2009р., і які повязані з господарською діяльністю позивача встановлено про наявність господарських операцій, фіксування фактів їх здійснення, що у своє чергу на вимогу податкового законодавства є підставою для відображення у бухгалтерському обліку та при складанні фінансової звітності в Україні

Суд зазначає, що під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГКУкраїни учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагент є субєктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст.10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

За таких підстав, враховуючи обставини справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача, оскільки посилання представника відповідача на норму закону, що не підлягає застосуванню до субєктів господарювання, вільних у своїй господарській діяльності, є протиправним.

Зважаючи на вчинення відповідачем дій, які не засновані на законі, невиконання положень спеціального закону, що регулює відповідні спірні правовідносини та встановлює вичерпний перелік повноважень відповідача, вчинення дій у спосіб, що не передбачений Конституцією України та законами України, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд знаходить позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.09р. №0001142301/0, податкового повідомлення-рішення від 03.11.09р. №0001362301/1, податкового повідомлення-рішення від 17.02.10р. №0001362301/3, прийняті ДПІ у м.Сімферопольському районі АР Крим, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких підстав судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн., факт понесення яких підтверджено квитанцією від 25.08.10р. №218Р010105, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України у повному обсязі розміром 3,40грн.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 26.08.09р. №0001142301/0, від 03.11.09р. №0001362301/1, від 17.02.10р. №0001362301/3.

Стягнути з Державного бюджету України, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сангрін", в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша