Рішення № 1776706, 12.06.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.08 Справа № 13/74

За позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції м. Луганськ

до приватного підприємства «Нікас»м. Луганськ

про стягнення 60870 доларів 10 центів США

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивача

Моргунов Є.Ю. дов. № 391 від 22.01.2008 р.

Від відповідача

представник не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за кредитом –58 115 доларів 15 центів США, заборгованості за процентами –1522 доларів 98 центів США, пені за кредитом –751 долар 12 центів США, пені за відсотками –480 доларів 85 центів США за кредитним договором № 109/11-45/519 від 31 жовтня 2006 року.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що 31 жовтня 2006 року між сторонами по справі був укладений кредитний договір № 109/11-45/519 за яким позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у сумі 65000 доларів США строком з 31 жовтня 2006 р. по 30 жовтня 2011 року зі сплатою 14,5 % річних.

Відповідно до п. 6.1. договору відповідач зобов’язався сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно, основну заборгованість згідно графіку погашення заборгованості.

Відповідно до п. 10.2. договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого кредиту за кожний день прострочення –для кредитів наданих в іноземній валюті.

03 листопада 2006 р. позивач надав відповідачу кредит в сумі 65000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 8147.

Відповідач порушив зобов’язання за кредитним договором, з 15 березня 2007 р. заборгованість за кредитом не сплачує.

Згідно п. 7.4. кредитного договору позивач має право достроково стягнути заборгованість відповідача за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасного здійснення платежів.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить заборгованості за кредитом –58 115 доларів 15 центів США, заборгованості за процентами –1522 доларів 98 центів США, пені за кредитом –751 долар 12 центів США, пені за відсотками –480 доларів 85 центів США

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –608 доларів 70 центів США, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Надмірне сплачене державне мито в сумі 0 доларів 30 центів США за платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 07 травня 2008 р. підлягає поверненню позивача з державного бюджету України.

Керуючись ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції м. Луганськ до приватного підприємства «Нікас»м. Луганськ про стягнення 60870 доларів 10 центів США задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «НІКАС»м. Луганськ Жовтневий район, вул. Годуванцева б. 1 «Д»кв. 201 ідентифікаційний код 3235922 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції м. Луганськ, вул.. Совєтська 61 ідентифікаційний код 24197094 заборгованість за кредитом –58 115 доларів 15 центів США, заборгованість за відсотками –1522 доларів 98 центів США, пеню за кредитом –751 долар 12 центів США, пеню за відсотками –480 доларів 85 центів США, державне мито у сумі –608 доларів 70 центів США, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

3. Повернути відкритому акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції м. Луганськ, вул. Совєтська 61 ідентифікаційний код 24197094 з державного бюджету України надмірне сплачене державне мито в сумі 0 доларів 30 центів США за платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 07 травня 2008 р., підставою для повернення є рішення суду скріплене витиском печатки суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Б.В. Яресько