Рішення № 1776551, 23.06.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.08 р. Справа № 38/78

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь”-металургійний завод” м.Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “ Єнакієвський котельно-механічний завод” м. Єнакієве Донецької області

про стягнення 39 403грн.76коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Мірошниченко І.В. головний юрисконсульт юридичного відділу за дов. № 20-643 від 15.10.2007р.

від відповідача: Чернюк Р.М. виконавчий директор за дов. № 19 від 23.06.2008р.

Суть спору:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь”- металургійний завод” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський котельно-механічний завод” м. Єнакієве Донецької області про стягнення пені за прострочку поставки продукції за договором №3300000999 від 08.10.2007р. у розмірі 39 403грн.76коп.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на договір № 3300000999 від 08.10.2007р.

28.05.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 21.05.2008р. № 22-10/1489, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство “Єнакієвський котельно-механічний завод” м. Єнакієве Донецької області значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 01412383) за адресою: 86406, Донецька область, м. Єнакієве, вул.Водопровідна,1.

Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

28.05.2008р. на адресу господарського суду від відповідача надійшов лист №418 від 22.05.2008р., в якому він повідомив суду, що сума поставки за договором №№ 3300000999 від 08.10.2007р. складає 354748,80грн., а розрахунок пені проведений виходячи із суми 361502,40грн, що не відповідає сумі поставки за договором.

Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

17.06.2008р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №17/5 вих. –1 від 09.06.2008р., в якій позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку поставки продукції за договором № 3300000999 від 08.10.2007р. у розмірі 58 533грн.75коп.

Заява про збільшення розміру позовних вимог судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

17.06.2008р. позивач надав суду пояснення від 17.06.2008р., в яких просить суд прийняти до уваги видаткову накладну №КМ-0000084 від 05.05.2008р., де кількість складає 5,825 тн., а сума з ПДВ – 48930грн.

Пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

20.06.2008р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №469 від 19.06.2008р. та відзив на заяву від 09.06.2008р. про збільшення розміру позовних вимог, в яких повідомив наступне.

Пунктом 7.3 договору № 3300000999 від 08.10.2007р. передбачено, що у випадку порушення строків поставки товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості непоставленого у строк товару за кожен день прострочки.

Згідно з пунктом 1.4 договору умови та строки поставки обумовлюються сторонами у додатку або додатковою угодою.

Відповідно з пунктом 3 додатку №1 до договору № 3300000999 від 08.10.2007р. датою поставки товару вважається дата відмітки о його отриманні, вказана у товарно-транспортній накладній.

Відвантаження продукції здійснювалась згідно видаткових накладних, та сума поставки склала 354 748грн.80коп.

Відповідач зауважив, що позивачем при розрахунку пені не були враховані умови пункту 3 додатку №1 до договору.

Також, відповідач зазначив, що позивачем не були застосовані норми ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР зі змінами та доповненнями, внесеними законом України від 10.01.2002р. №2921-111, які зазначають, що розмір пені враховується від суми простроченого платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, діючій у період, за який сплачується пеня.

Відповідач зазначив, що розмір пені за договором, з урахуванням статті 3 вказаного Закону складає 22 254грн.56коп.

Таким чином, відповідач просить суд прийняти до уваги та розглянути новий розрахунок пені.

Відзив на позовну заяву та на заяву про збільшення розміру позовних вимог судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні 23.06.2008р.заперечував проти викладених у відзиві обставин та просив суд задовольнити позовні вимоги, про що зазначено у протоколі судового засідання від 23.06.2008р.

Перед початком розгляду справи по суті представники сторін були ознайомлені з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Єнакієвський котельно-механічний завод” м. Єнакієве Донецької області (за договором – продавець, далі – відповідач) та Закритим акціонерним товариством “Донецьксталь”- металургійний завод” м.Донецьк ( за договором – покупець, далі – позивач) було укладено договір № 3300000999 ( далі – договір), згідно до п.1.1 якого продавець зобов’язався передати, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити згідно умовам діючого договору продукцію виробничо-технічного призначення (далі-товар).

Номенклатура, кількість, ціна, строк і умови поставки товару обумовлюються сторонами у додатку або додаткової угоді, які є невід’ємними частинами діючого договору.

Додатком № 1 до договору були передбачені номенклатура, одиниці виміру, кількість, ціна та сума товару, а також умови оплати

-50% від вартості партії товару перераховується у формі передплати;

-50% від вартості партії товару перераховується протягом 10 днів з дати поставки товару.

Датою оплати товару вважається зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Пунктом 3 додатку № 1 було встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад покупця (Інкотермс 2000 року) на протязі 30 днів із дати 50% передплати. Датою поставки товару вважається дата його відмітки про отримання. Вказана в товарно-транспортній накладній.

Даний Додаток є невід”ємною частиною договору, підписаний та скріплений печатками підприємств.

Пунктом 3.2 договору зазначено, що по факту відвантаження товару продавець надає покупцю наступні документи: - товарно-транспортну накладну, - рахунок-фактуру, сертифікат якості.

Суд вважає договір № 3300000999 від 08.10.2007р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

Для здійснення передплати 09.10.2007р. відповідачем був виставлений рахунок №КМ-0000233 на суму 361 502грн.40коп.

Виконуючи умови договору у період з 17.10.2007р. по 23.10.2007р., позивач платіжними дорученнями №№ 19969 від 17.10.2007р, 20156 від 19.10.2007р., 20385 від 23.10.2007р. перерахував суму передплати у розмірі 180 751грн.20коп.

Відповідно до п. 3 додатку №1 до договору товар повинен був поставлений на адресу позивача не пізніше 22.11.2007р., однак відповідачем це не було зроблено.

Товар було поставлено з простроченням тільки, починаючи з 27.02.2008р., що підтверджується видатковою накладною № КМ-0000044 від 27.02.2008р. та іншими видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочки.

10.03.2008р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №17/26и разом і з розрахунком суми претензії, в якій позивач пропонував відповідачу перерахувати пеню у розмірі 39 403грн.76коп., але вищезазначена претензія була залишена відповідачем без реагування.

Відповідачу з урахуванням заяви позивача №17/5 вих.-1 від 09.06.2008р. про збільшення розміру позовних вимог нарахована пеня за прострочку поставки продукції у розмірі 58 533грн.75коп., яку він просить суд стягнути з відповідача.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір № 3300000999 від 08.10.2007р., претензія №17/26и від 10.03.2008р., розрахунок суми претензії, рахунок –фактуру №КМ-0000233 від 09.10.2007р. платіжне доручення №19969 від 17.10.2007р., №20156 від 19.10.2007р., №20385 від 23.10.2007р., видаткові накладні, заяву про збільшення розміру позовних вимог від 09.06.2008р., пояснення від 17.06.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на лист №418 від 22.05.2008р., відзив на позовну заяву від 19.06.2008р. №469, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання ( ч. 1 ст. 231 ГК України).

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою та іншими видами забезпечення згідно ч. 1 ст.546 ЦК України.

Пунктом 7.3 договору передбачено, у випадку порушення строків поставки товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочки.

Отже, позовні вимоги позивача з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог за період прострочки з 23.11.2007р. по 05.05.2008р. від вартості непоставленого в строк товару у сумі 354748 грн., а саме про стягнення пені у розмірі 58533 грн. 75 коп. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві щодо застосування при розрахунку пені Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР зі змінами та доповненнями, внесеними законом України від 10.01.2002р. №2921-111, суд не приймає до уваги, посилаючись на наступне.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, в даному випадку допущено порушення строків поставки, а не грошових зобов”язань.

Відповідач наполягає на тому, що відвантаження продукції було здійснено поступово на протязі з 27.02.2008р. по 05.05.2008р., що підтверджено видатковими накладними, а позивач при розрахунку пені не врахував умови п.3 Додатку № 1 до укладеного договору.

В той же час, ці заперечення є безпідставними, оскільки пунктом 3 Додатку до договору не передбачена поставка товару частинами, поступово, а чітко визначено, що поставка товару ( згідно номенклатури металоконструкції підкранових балок на суму 361502.40 грн.) здійснюється на умовах СРТ склад покупця на протязі 30 днів із дати 50% передоплати.

Відповідач не надав суду доказів у підтвердження змін щодо строків поставки товару згідно укладеного договору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 546 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь”- металургійний завод” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський котельно-механічний завод” м. Єнакієве Донецької області про стягнення пені за прострочку поставки продукції за договором №3300000999 від 08.10.2007р. у розмірі 58 533грн.75коп., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський котельно-механічний завод” м. Єнакієве Донецької області (86406, Донецька область, м. Єнакієве, вул.Водопровідна,1, р/р 260073197 ДОД Райффайзен банк “Аваль” м.Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 01412383) на користь Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь”- металургійний завод” м.Донецьк (83062, м. Донецьк, вул.І.Ткаченка,122, р/р 26006198028081 ДФ ВАТ “Кредит промбанк” м. Донецьк, МФО 335593, ЄДРПОУ 30939178) пеню у розмірі 58 533грн.75коп. за прострочку поставки товару, держмито у сумі 585грн.34коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 23.06.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі