Постанова № 1776428, 13.06.2008, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2008 р.

Справа № 13а/83-1857

15 год. 55 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі

при секретарі судового засідання

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" ЛТД, с. Серединки, Тернопільський район, Тернопільська область, 47730

до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46000

За участю представників від:

позивача: Пилипчук В.М. –директор

відповідача: Переймибіда Р.Б. –довіреність 38/7/10-015 від 08.01.2008р.

Суть справи :

про визнання протиправним та скасування податкового рішення №0000612303 18806 від 14.03.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11 000,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що: позивачем проводились розрахункові операції за готівкові кошти при реалізації товарів з авто - магазину (автолавка) в загальному на 209836 грн. за період з 01.12.2006р. по 30.11.2007р. без використання зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій з друкуванням відповідних розрахункових документів відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. №1336, у зв’язку з чим стало порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.

В засіданні оголошувались перерви до 06.06.2008р. та до 13.06.2008р. для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування, заперечення та докази.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" ЛТД, с. Серединки, Тернопільський район, Тернопільська область згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи –01.11.1994 року зареєстроване Тернопільською районною державною адміністрацією в Тернопільській області, як юридична особа, ідентифікаційний номер 21153759. Згідно довідки №22-2 займається вирощуванням сільськогосподарської продукції з 2002р., має статус сільськогосподарського товаровиробника і являється платником фіксованого сільськогосподарського податку та оподатковуються згідно ст.ст.11.21 і 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97 - ВР.

- Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку діяльності позивача з питань дотримання податкового законодавства, що регулює порядок проведення розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, за результатами якої складено акт №2613/1918/23-03/21153759 від 04.03.2008. та прийнято 14.03.2008 р. рішення №0000612303 18806 про застосування 11 000 грн. штрафних (фінансових санкцій).

Як видно з акту перевірки, підставою для застосування до позивача 11 000 грн. санкцій стало порушення останнім п.1,2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995р. зі змінами та доповненнями", а саме: не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання, розрахункової операції, або у випадку передбаченим цим Законом із застосуванням зареєстрованої у встановленому порядку розрахункової книги.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що: товариство має статус сільськогосподарського товаровиробника і являється платником фіксованого сільськогосподарського податку та оподатковується по спец режиму, перераховуючи ПДВ на свій спец рахунок, а реалізація сільськогосподарської продукції проводиться за готівкові та безготівкові кошти безпосередньо зі складу товариства, готівка оприходується в касу товариства прихідними касовими ордерами і здається в банк, а тому вважає застосування до підприємства санкцій згідно оскаржуваного рішення неправомірним.

Позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи зі слідуючого:

При винесенні податкового повідомлення-рішення №0000612303 18806 від 14.03.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11 000,00 грн., відповідач посилався на порушення п.1.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»а саме: не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання, розрахункової операції, або у випадку передбаченим цим Законом із застосуванням зареєстрованої у встановленому порядку розрахункової книги, відповідальність за яке п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995р. зі змінами та доповненнями" передбачена фінансова санкція у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів.

Відповідач посилаючись на те, що позивач займався виїзною торгівлею, проводив розрахункові операції за готівкові кошти при реалізації товарів з автомагазину (автолавка) за період з 01.12.2006р. по 30.11.2007р. на загальну суму 209836 грн. та в січні 2008 року на загальну суму 2200,00 грн., без використання зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання, розрахункової операції, або у випадку передбаченим вищевказаним Законом із застосуванням зареєстрованої у встановленому порядку розрахункової книги, так і не довів документально, якою торгівлею займалося Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій»ЛТД, чи функціонувала автолавка, чи взагалі вона була, чи був наданий дозвіл на здійснення роздрібної торгівлі для продажу товарів власного виробництва і чи був взагалі об’єкт торгівлі.

Крім того, позивач зазначив, що для здійснення роздрібної торгівлі через засоби пересувної торгівельної мережі потрібен дозвіл, який ним не вироблявся, оскільки немає спеціально-обладнаної автолавки для продажу товарів власного виробництва і відповідачем це не спростовано..

Спростовуючи висновки відповідача про наявність правопорушення, позивач посилається на те, що у відповідності до п.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. При цьому відповідачем не досліджувалось і не встановлено, що позивач реалізовував в період з 01.12.2006р. по 30.11.2007р. товар не власного виробництва і не вправі був керуватись п.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Разом з тим, якщо допустити, що позивач торгував весь цей період товарами зі складу не власного виробництва то продаж в листопаді 2007р. зерна пшениці на 25 тис. грн. по накладній №93 з отриманням вартості згідно прибуткового касового ордера №40 спростовують за цей період оборот 200 тис. грн. (209836 грн. –25000 грн. = 184836 грн.) Слід зазначити, що Постанова Кабінету Міністрів України не змінює і не може змінити норму закону, а саме п.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовані, документально підтверджені та базуються на вимогах закону.

На підставі наведеного та керуючись 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове рішення №0000612303 18806 від 14.03.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11 000,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 18 червня 2008 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції - Львівського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя