Єдиний державний реєстр судових рішень Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 2-104/11
РІШЕННЯ
Іменем України
14 червня 2011 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:
Головуючого судді Шимон Л.С.
при секретарі Мельник Ж.А.
за участю позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростишеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Партнерство» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, та завданої моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 14000грн. та моральної шкоди завдану недоотриманням та несвоєчасним отриманням заробітної плати в сумі 2000грн. В обґрунтування позову зазначив, що з липня 2008р. по 01.червня 2010р. працював верстатником в ПП «Партнерство». Починаючи з 2009р. заробітна плата виплачувалась несвоєчасно і не в повному обсязі, тоді як повна ставка становила 1300грн. На його неодноразові звернення представники відповідача видати довідку та виплатити заборгованість відмовились. Всього за період з січня по грудень 2009р. отримав 700грн., з січня 2010 по березень 2010р. 300грн. Отже, заборгованість складає 14000грн. Крім того, переніс моральні страждання, повязані з необхідністю систематично позичати гроші у знайомих та сусідів, неможливістю своєчасно оплачувати кредит та повноцінно відпочити, трудову книжку отримав з порушенням встановлених строків, в звязку з чим був позбавлений можливості влаштуватись на іншу роботу.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судові засідання не зявлявся, про причини неявки суд не повідомив, хоча сам був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи: так, судом отримано відповідь на запит, згідно якого ПП «Партнерство», ідент.код 32846480 значиться в ЄДРПОУ та знаходиться в м.Київ, вул..Стельмаха, буд.10а. Неодноразово відповідач повідомлявся за відомими суду адресами належним чином, однак згідно помітки на поштовому конверті за вказаними адресами відсутнє. Отже, суд вважає, що відсутність підприємства за вказаною адресою не є перешкодою для того, щоб вважати його належним чином сповіщеним про час та місце судового розгляду справи, що не суперечить приписам ст..74 ЦПК України.
Враховуючи не заперечення позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1, позивач дійсно згідно наказу №32к від 07.07.2008р. прийнятий на роботу до ПП «Партнерство» на посаду верстатника, 01.06.2006р. згідно наказу №03/к звільнений за власним бажанням згідно ст..38 КЗпП України (запис №7, №8 трудової книжки).
Відповідно до ст..11 ЦПК України, суд розглядає дану справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст..60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно положень ст..116, ст..49 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум , що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення, про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.; власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
В матеріалах справи відсутня довідка про стан заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 із виплати заробітної плати і як пояснив останній в судовому засіданні, за видачею вказаної довідки до підприємства звертався неодноразово, однак видана вона не була.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено порушення його законних прав відповідачем в частині невиплати заробітної плати саме в розмірі 1300грн. щомісяця, оскільки на підтвердження вказаного розміру заробітної плати суду не було надано жодного належного та допустимого доказу, що є обовязком позивача.
Однак, при цьому суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню законодавчо визначений розмір мінімальної заробітної плати із врахуванням частково виплачених сум.
Мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).
Так, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 листопада 2009 року - 744 гривні на місяць.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646-VI було затверджено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2010 року 869 гривень, з 1 квітня 2010 року 884 гривні.
Отже, враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення розмір заробітної плати з урахуванням часткових проплат в сумі 900грн. всього в сумі 11193грн.
Крім того, суд вважає обґрунтованими, підставними і такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, з урахуванням засад розумності, виваженості, справедливості, вимоги позивача щодо відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 2000грн., оскільки згідно положень ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст..88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст.10,11,58,60,88,209,212,213,214,215,218,224-228 ЦПК України та ст..47,49,115,116,237-1 КЗпП України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Партнерство» (код ЄДРПОУ №32846480) про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, та завданої моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства «Партнерство» (код ЄДРПОУ №32846480) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 11193грн. невиплаченої заробітної плати та 2000грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди. В решті відмовити за безпідставністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Партнерство» (код ЄДРПОУ №32846480) на користь держави судовий збір в розмірі 120грн. 43коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Коростишівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити дане заочне рішення до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.С.Шимон
Судове рішення № 17762909, Коростишівський районний суд Житомирської області було прийнято 14.06.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-104/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: