Ухвала суду № 177627, 09.10.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

09.10.06 Справа № 14/170

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бобеляк О.М.,

Орищин Г.В.

при секретарі Горбач Ю.Б.

з участю представників:

від скаржника (позивач) –Кий В.В.

від відповідача –Рогач В.М.

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство»від 29.08.2006 року вих.№04-613

на постанову господарського суду Закарпатської області від 15.08.2006 року (підписана 22.08.2006 року), суддя С.Швед

у справі №14/170 (7-НР),

за позовом Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство», с.Кам’яниця

до відповідача Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м.Ужгород

про визнання недійсним (скасування) податкового повідомлення-рішення від 18.05.2004 року №483-23-1-22114655/4092

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 15.08.2006 року по справі №14/170 (7-НР) відмовлено в задоволенні позову Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство»про визнання недійсним (скасування) податкового повідомлення-рішення від 18.05.2004 року №483-23-1-22114655/4092.

Суд першої інстанції при винесенні постанови зазначає про те, що матеріали справи свідчать про невиконання позивачем законодавчої процедури коригування податкових зобов'язань по недоплаті податку на прибуток за 2002 рік.

Проведені у рядках „02”, 02.2. декларацій по податку на прибуток за 11 місяців 2003 р. та 2003 рік (річна) суми виявлених помилок у попередніх податкових періодах по доходній частині (відповідно 34,0 тис. грн.. та 54,0 тис. грн.) можуть стосуватися лише попередніх податкових періодів 2003 року, а не 2002 року, оскільки відповідно до ст. 11 (п.11.1) та ст. 16 (п.16.4.) Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»показники декларацій з податку на прибуток заповнюються з наростаючим підсумком з початку року. Узагальнюючим податковим періодом є календарний рік. Законом не передбачено відображення у звітному річному періоді валових доходів, які не враховані у попередньому річному податковому періоді. А отже, суд першої інстанції вказує на те, що позивач (при умові виявлення помилок за період 2002 року) у декларації за 2003 рік повинен був не коригувати показники доходу, а відобразити суму податкового зобов'язання (недорахованого податку) за 2002 рік, збільшену на суму штрафу, і додати її до податкового зобов'язання за 2003 рік.

Такі показники у деклараціях за 11 місяців 2003 року та 2003 рік відсутні. Відсутні також у декларації за 2003 рік і дані про нараховану та сплачену суму штрафу у зв'язку з самостійним виправленням помилок (рядок 22 декларації).

Таким чином, суд робить висновок про те, що позивачем не доведено ні самостійного коригування, ні сплати визначеного перевіркою податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 7763,02 грн. за податкові періоди 2002 року, а також штрафу у розмірі 5% цієї недоплати.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДП «Ужгородське лісове господарство» подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Закарпатської області від 15.08.2006 року по справі №14/170 (7-НР) скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю, мотивуючи тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

Зокрема скаржник вказує на те, що не погоджується з донарахуванням податку на прибуток в розмірі 11644,53 грн., в зв'язку з тим, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивач перед початком перевірки подав до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2003 рік, у якій проведено коригування валових доходів у зв'язку із самостійно виявленою помилкою.

Таким чином, апелянт зазначає, що у декларації за 2003 рік підприємством самостійно відкориговано валові доходи шляхом включення доходів, які отримані у 2002 році та не зазначені у звітності за відповідні минулі податкові періоди на загальну суму 54000 грн., в тому числі:

- 15833,33 грн. - бюджетні кошти, отримані за лісовідновлювальні роботи у 1 кварталі 2002 року;

- 3376,77 грн. - кошти, отримані від експорту лісопродукції у 2 кварталі 2002 року;

- 6666,67 грн. - бюджетні кошти, отримані за лісовідновлювальні роботи у 4 кварталі 2002 року.

Коригування валових доходів позивачем проведено на підставі п.5.1 ст.5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого –податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені..."

Скаржник звертає увагу суду на те, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" дозволяє підприємству відкоригувати, у даному випадку, валові доходи 2002 року у податковій декларації за 2003 рік. У зв'язку з цим, висновки, викладені у постанові господарського суду Закарпатської області від 15.08.2006 р., вважає неправомірними.

Представник скаржника (позивача) вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив постанову господарського суду Закарпатської області від 15.08.2006 року по справі №14/170 (7-НР) скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю, з підстав наведених у апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечувала, просила постанову господарського суду Закарпатської області від 15.08.2006 року по справі №14/170 (7-НР) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема представник відповідача вказувала на те, що проведені відповідачем коригування валових доходів у 2003 році стосуються податкових періодів саме 2003р., а не 2002 року.

Крім того зазначила, що позивачем не виконано вимоги п. 5.1. ст. 5 та п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо сплати суми нібито виявленого ним податкового зобов'язання та штрафу у розмірі 5% такої недоплати за 2002 рік.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

Ужгородською МДПІ у Закарпатській області проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Ужгородським державним лісогосподарським підприємством (правонаступник якого позивач по справі –ДП «Ужгородське лісове господарство») за період з 01.01.2002 року по 01.01.2004 року, за наслідками якої 17.05.2004 року складено акт за №33-23-111/22114655.

Перевіркою встановлено факти заниження позивачем скоригованого валового доходу за податковий період 2002 року в сумі 25876,77 грн. (в т.ч. 1 кв. -15833,33 грн. - надходження за лісовідновлювальні роботи; 2 кв. - 3376,77 грн. - доходи від експорту лісопродукції; 4 кв. - 6666,67 грн. - надходження за лісовідновлювальні роботи) в порушення п.4.1. ст.4; п.п.11.3.1., 11.3.5. п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР з відповідними змінами та доповненнями.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 18.05.2004 року прийнято податкового повідомлення-рішення за №483-23-1-22114655/4092, яким позивачу згідно із п.п. «б»п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.1 ст.4, п.п.11.3.5 п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобов’язання за платежем –податок на прибуток в розмірі 11644,53 грн. (з яких 7763,02 грн. –основний платіж та 3881,51 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Заниження податкового зобов'язання за результатами діяльності за 2002 рік у сумі 7763,02 грн. позивачем визнається.

Проте позивач посилається на те, що відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ним перед початком перевірки подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2003 рік, у якій проведено коригування валових доходів у зв'язку із самостійно виявленою помилкою.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно із п. 17.2 ст. 17 Закону №2181-ІІІ платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Виходячи з наведеного позивач у спірній ситуації, виявивши самостійно до початку перевірки заниження ним скоригованого валового доходу у періоді 2002 року у сумі 25876,77 грн. та відповідне заниження податкового зобов'язання за цей період у сумі 7763,02 грн. повинен був: 1) відобразити цю недоплату в уточненому розрахунку та сплатити суму 7763,02 грн. податку та штраф у розмірі 5% недоплати у сумі 388,15 грн. до надання цього розрахунку або 2) відобразити суму 8151 грн. (7763,02 + 388,15) недоплати у складі декларації за наступний податковий період збільшену на суму штрафу (5%), з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не здійснено коригування податкових зобов'язань по недоплаті податку на прибуток за 2002 рік.

Проведені у рядках „02”, 02.2. декларацій по податку на прибуток за 11 місяців 2003 р. та 2003 рік (річна) суми виявлених помилок у попередніх податкових періодах по доходній частині (відповідно 34,0 тис. грн.. та 54,0 тис. грн.) можуть стосуватися лише попередніх податкових періодів 2003 року, а не 2002 року, оскільки відповідно до ст. 11 (п.11.1) та ст. 16 (п.16.4.) Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»показники декларацій з податку на прибуток заповнюються з наростаючим підсумком з початку року. Узагальнюючим податковим періодом є календарний рік. Законом не передбачено відображення у звітному річному періоді валових доходів, які не враховані у попередньому річному податковому періоді. Відповідно, позивач (при умові виявлення помилок за період 2002 року) у декларації за 2003 рік повинен був не коригувати показники доходу, а відобразити суму податкового зобов'язання (недорахованого податку) за 2002 рік, збільшену на суму штрафу, і додати її до податкового зобов'язання за 2003 рік.

Такі показники у деклараціях за 11 місяців 2003 року та 2003 рік відсутні. Відсутні також у декларації за 2003 рік і дані про нараховану та сплачену суму штрафу у зв'язку з самостійним виправленням помилок (рядок 22 декларації).

Позивачем не доведено ні самостійного коригування, ні сплати визначеного перевіркою податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 7763,02 грн. за податкові періоди 2002 року, а також штрафу у розмірі 5% цієї недоплати.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідачем правомірно визначено суму податкового зобов’язання позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням.

Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство»від 29.08.2006 року вих.№04-613 по справі залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 15.08.2006 року по справі №14/170 (7-НР) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Бобеляк О.М.

Орищин Г.В.