Постанова № 177585, 25.09.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

25.09.06 Справа № 5/672-28/93А

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г..

суддів: Дубник О.П.,

Мурська Х.В.

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідач) –Томашівський О.Г.

від позивача –Кобко Т.В.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова від 21.07.2006 року

на постанову господарського суду Львівської області від 26.06.2006 року, суддя Морозюк А.Я.

у справі №5/672-28/93А,

за позовом Закритого акціонерного товариство „Бізнес-центр „Підзамче””, м.Львів

до відповідача Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000152300/0/22390/23-0 від 20.12.2005 року на суму 580923 грн.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Постановою Господарського суду Львівської області від 26.06.2006р. по справі №5/672-28/93А за позовом Закритого акціонерного товариство „Бізнес-центр „Підзамче” до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова задоволено позовні вимоги та визнано нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова №0000152300/0/22390/23-0 від 20.12.2005 року на суму 580923 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду ДПІ у Личаківському районі м.Львова звернулась з апеляційною скаргою від 21.07.2006р. б/н, в якій просить скасувати постанову по даній справі, покликаючись на ті обставини, що позивачем неправомірно заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ в сумі 621889 грн.

Ухвалами суду від 14.08.2006р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та закінчено підготовчі дії до апеляційного розгляду у справі і призначено розгляд у судовому засіданні на 25.09.2006р.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та звернув увагу на те, що нова редакція пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»набрала чинності лише з 1 червня 2005 року, і в силу ст.58 Конституції України не має зворотної дії в часі. Тому позивач вважає, що до сум ПДВ, сплачених позивачем постачальникам до 1 червня 2005 року, підлягає застосуванню попередньо діюча редакція пункту 7.7 статті 7 Закону, яка передбачала інший порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету. Позивач вказує, що ним здійснювалася оплата коштів постачальникам товарів за період починаючи з квітня 2004 року, і на його думку відповідач безпідставно позбавляє позивача права на відшкодування сум ПДВ на розрахунковий рахунок, фактично сплачених постачальникам у ціні товару за період 2004-2005 рр.

Перевіривши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, розглянувши доводи скаржника, і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ “Бізнес центр „Підзамче”” з питань правильності заявленого до відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2005р., про що складено акт перевірки від 20.12.2005 року №447/23-0/32408191.

Актом перевірки від 20.12.2005 року №447/23-0/32408191 встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.7.2 п.7.7, п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), а саме ЗАТ “Бізнес центр „Підзамче”” неправомірно заявлено бюджетне відшкодування по ПДВ за жовтень 2005р. в сумі 621889 грн. Сума ПДВ, яка підлягає до відшкодування на розрахунковий рахунок, після отримання матеріалів зустрічних перевірок, згідно яких податковий кредит буде підтверджено податковим зобов’язанням складає 45353 грн.

Позивачем заявлено до відшкодування в жовтні 2005р. суми податкового кредиту за липень 2005р. по податкових накладних згідно додатку до акту №447/23-0 від 20.12.2005р. Вказані податкові накладні видані в період 01.04.2004р. –30.06.2005р.

Згідно п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивач не довів суду фактів (не представив документів) щодо сплати ним задекларованих сум ПДВ в ціні товару у попередньому звітному періоді, відповідно суд погодився з твердженням апелянта про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Так, суд першої інстанції при прийнятті рішення невірно прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно зменшено бюджетне відшкодування з аргументацією, що нова редакція пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»набрала чинності лише з 1 червня 2005 року, і в силу ст.58 Конституції України не має зворотної дії в часі. Тому суми ПДВ, сплачені позивачем постачальникам до 1 червня 2005 року, підлягає застосуванню попередньо діюча редакція пункту 7.7 статті 7 Закону, яка передбачала інший порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету.

Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного:

Стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає порядок обчислення і сплати податку. Зокрема п.7.7 ст.7 Закону встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті та відшкодуванню. Відповідно вказані вище зміни до Закону стосуються саме порядку обчислення суми податку до відшкодування без врахування та розмежування операцій, як зроблено судом першої інстанції.

Відповідно в даному випадку спір стосується саме відшкодування на розрахунковий рахунок. А порядок відшкодування встановлений зокрема саме ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Отже дані суми заявлені платником (Позивачем) не підлягають до відшкодування на розрахунковий рахунок згідно Законом України „Про податок на додану вартість” із змінами, що набрали чинності з 01.06.2005р.

Право на включення до податкового кредиту (п.п.7.4.5 Закону) в даному випадку не дає законних підстав на проведення відшкодування, оскільки ст.7 Закону встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Ці суми (залишок від'ємного значення), виходячи з ч.2 п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону, Позивач може декларувати в зменшення податкового зобов’язання на наступний період, але не на відшкодування на розрахунковий рахунок.

Згідно п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг),

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Крім цього, судом не взято до уваги Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №13, №14, №16 до податкової накладної №76 , по якій сума ПДВ включена до відшкодування. Наявність вказаних розрахунків свідчить про зменшення контрагентом Позивача (ЗАТ „Порцелак”) зобов’язань згідно податкової накладної від 26.04.2005р. №76. Таким чином, оскільки відповідно до п.1.8 ст.1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, у Позивача відсутнє право на включення даних сум до податкового кредиту та відшкодування без проведення коригування податкового кредиту згідно наявних в матеріалах справи розрахунків.

Так, суд першої інстанції при прийнятті рішення помилково прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене апеляційний господарський суд, вважає що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Львівської області від 26.06.2006 р. по справі №5/672-28/93А слід скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п.6,7 розділу VII КАС України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м.Львова задоволити.

Постанову господарського суду Львівської області від 26.06.2006 р. по справі №5/672-28/93А скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г. Г.

Судді: Дубник О. П.

Мурська Х.В.