Постанова № 177583, 02.10.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

02.10.06 Справа № 14/132

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бобеляк О.М.

Дубник О.П.

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від позивача не зявився

від відповідача Кустря В.І., Шкамбара М.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області від 29.06.2006 року вих.№6133 та апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лісовик»від 10.07.2006 року б/н

на постанову господарського суду Закарпатської області від 13.06.2006 року, суддя В.І.Карпинець

у справі №14/132,

за позовом Приватного підприємства «Лісовик», с.Лопухово

до відповідача Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області, м.Тячів

про визнання нечинними рішеннь ДПІ у Тячівському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006 року №0000332332/0/189 та №0000142333/0/191

Особам, які беруть участь у справі, права і обовязки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, розяснено.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 13.06.2006 року по справі № 14/132 позов ПП «Лісовик»задоволено частково, визнано частково нечинними: рішення ДПІ у Тячівському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006 року №0000332332/0/189 в частині застосування до ПП «Лісовик»фінансової санкції у сумі 5365,30 грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України №436/95 та рішення ДПІ у Тячівському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006 року №0000142333/0/191 в частині застосування до ПП «Лісовик»фінансової санкції у сумі 5323,30 грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України №436/95 та штрафу у сумі 1440 грн. у подвійному розмірі щомісячної вартості торгового патенту у відповідності до вимог ч.3 ст.8 Закону №98/96-ВР.В задоволенні решти частини позову відмовлено.

Суд першої інстанції при винесенні постанови зазначає, що у позивача у періоді 05.09.2005 року було в наявності перевищення ліміту залишку готівки в касі у сумі 822,35 грн. та у періоді 30.11.2005 року у сумі 9762,35 грн., що відповідає вимогам п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, яким передбачено, що кошти в розмірі перевищення встановленої Постановою правління Національного банку України від 09.02.2005 року №32, суми 10000 грн. при проведенні розрахунків за готівкові кошти з іншими підприємствами (підприємцями) протягом одного дня, розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Крім того, господарський суд вказує на те, що оскільки у період з січня по грудень 2005 року ПП „Лісовик” здійснювало реалізацію пиломатеріалів через касу підприємства за готівкові кошти з виписуванням прибуткових касових ордерів, про що зазначено в акті перевірки, тому у відповідності до п.3 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” каса підприємства не підпадає під жодне визначення поняття пункту продажу товарів, а отже така реалізація пиломатеріалів, отриманих від розпилювання лісоматеріалів, як одного із видів діяльності підприємства на думку суду не може вважатися торговельною діяльністю у розумінні п.1 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та такою, що здійснюється субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів та відповідно такою, що підлягає патентуванню.

Відповідно суд вказує на те, що не може вважатися правомірним застосування ДПІ у Тячівському районі до ПП „Лісовик”, спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000142333/0/191, штрафу у сумі 1440грн. у подвійному розмірі щомісячної вартості торгового патенту у відповідності до вимог ч.3 ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Закарпатської області від 13.06.2006 року по справі № 14/132 скасувати в частині задоволення позову, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ПП „Лісовик” відмовити, оскільки при розгляді справи господарським судом порушено норми матеріального права.

Зокрема відповідач зазначає, що судом при винесені постанови взято до уваги надану позивачем до позовної заяви заявку-розрахунок ліміту каси від 04.07.2005 р., а не розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі (згідно до Додатку №2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 р.), хоча актом перевірки зафіксовано невстановлення ліміту каси, тобто ліміт каси нульовий. Одночасно відповідач зазначає, що доказом відсутності ліміту каси є той факт, що підприємство мало в наявності заявку-розрахунок від 04.07.2005р. яка складена у відповідності до вимог Положення № 637 із змінами та доповненнями від 10.08.2005р. в частині п'ятикратного розміру середньоденних надходжень, тобто позивач в липні 2005 року на момент оформлення заяви розрахунку не міг знати про зміни до Положення №637 від 10.08.2005 року.

Поряд з цим, відповідач звертає увагу суду на те, що у відповідності з п.2 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. На думку відповідача, позивач, займаючись торговельною діяльністю, зокрема, реалізацією пиломатеріалів через касу підприємства за готівкові кошти є об'єктом правового регулювання згідно п.1 ст.1 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а згідно ст.3 цього Закону така діяльність підлягає патентуванню. Актом відповідача зафіксовано, що ПП "Лісовик" здійснювало реалізацію пиломатеріалів через касу підприємства за готівкові кошти за період січень-грудень 2005р., тобто повний термін діяльності СПД складає 12 місяців, а у відповідності до ч. 3 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” за здійснення операцій без одержання відповідних торгових патентів СПД сплачують штраф у подвійному розмірі торгового патенту за повний термін діяльності при місячній вартості торгового патенту у сумі 60 грн. (встановлено Лопухівською сільською Радою).

Позивач також подав апеляційну скаргу на постанову господарського суду Закарпатської області від 13.06.2006 року по справі № 14/132, в якій просить скасувати постанову в частині відмовлених позовних вимог. Зокрема позивач вказує на те, що відповідно до Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах застосовується санкція у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. За висновками перевіряючих сума переліміту за один день склала 15950 грн., то розмір санкції на думку позивача повинен складати 31900 грн. Разом з тим, штрафна санкція в сумі 15950 грн. застосована рішенням №0000332332/0/189, з чого можна зробити висновок, що решта суми штрафних санкцій за порушення норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року №637 міститься в рішенні №0000142333/0/191.

Крім того, судом не взято до уваги, що відповідачем порушено п.7.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 року №253. відповідно до якого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складається на розраховану суму штрафних (фінансових) санкцій. Якщо податковий орган застосував штрафні санкції відповідно до декількох законодавчих актів, то складається відповідна кількість рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Одночасно позивач вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги п.5.2. Положення від 15.12.2004 року №637, відповідно до якого установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Вказані вимоги дотримано позивачем, оскільки ліміт встановлено в сумі 13413,25 грн. згідно наказу від 04.07.2005р. №7 „Про встановлення ліміту залишку готівки в касі”.

Крім того, позивач зазначає, що ліміт залишку готівки в касі позивача в сумі 13413,25 грн. згідно заявки-розрахунку від 04.07.2005р. доведено до відома банку (Філії „Відділення Промінвестбанку” в м.Тячів), оскільки згідно Положення від 15.12.2004 року №637 затвердження банком ліміту не вимагається. Згідно вказаної заявки-розрахунку позивачем погоджено строки здавання виручки до банку.

Таким чином, на думку позивача, оскільки ліміт залишку готівки в касі позивача складає 13413,25 грн., відповідно перевищення ліміту 5 вересня 2005 р. та 30 листопада 2005 року не відбулося, так як розмір перевищення максимально дозволеної суми розрахунку протягом одного дня -10000 грн. в сумі 3505 р. (05.09.2005р.) та 12445 грн. (30.11.2005) є меншим від встановленого ліміту -13413,25 грн.

Представники відповідача (скаржника) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили постанову господарського суду Закарпатської області від 13.06.2006 року по справі № 14/132 скасувати в частині задоволення позову, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ПП „Лісовик” відмовити, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечували.

Представник позивача (скаржника) в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, а тому його неявку суд розцінює як без поважних причин.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обовязковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, за наявними в справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області проведено комплексну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП „Лісовик” за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 рік, за наслідками якої 18.02.2006 року складено акт за №99-231-31892101.

Перевіркою встановлено, що позивачем при проведенні розрахунків за готівкові кошти з іншими підприємствами (підприємцями) протягом одного дня перевищено суми платежу готівкою більше 10000 грн., тому у відповідності до вимог п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

В акті перевірки зазначено, що у перевіреному періоді, ліміт каси позивача вважався нульовим з тієї підстави, що останній не вправі був застосовувати до розміру встановленої суми 2682,65грн., як середньоденної виручки, п'ятикратного розміру та відповідно не вправі був встановлювати строки здавання готівкової виручки для її зарахування на рахунок банку - не рідше ніж один раз на пять робочих днів, як такий, що розташований в населеному пункті - с. Лопухово Тячівського району, де є оператор поштового зв'язку, чим порушено вимоги п."в" п.5.1 Положення №637 у редакції чинній до 10.08.2005р. та з тієї підстави, що встановлення позивачем ліміту каси за заявкою-розрахунком від 04.07.2005р. не відповідає вимогам п.5.2 Положення №637, тому перевіркою встановлено, що 05.09.2005р. позивачем перевищено ліміт залишку готівки в касі у сумі 3505грн. (13505грн. -10 000грн., (ліміт каси нульовий)) та 30.11.2005р. позивачем перевищено ліміт залишку готівки в касі у сумі 12445грн. (22445грн. -10000грн., (ліміт каси нульовий)).

Поряд з цим, перевіркою встановлено, що ПП „Лісовик” здійснювало реалізацію пиломатеріалів через касу підприємства за готівкові кошти з виписуванням прибуткових касових ордерів за період з січня по грудень 2005р. без придбання торгового патенту на торгівельну діяльність. На цій підставі перевіркою зроблено висновок, що вищевказана діяльність позивача підпадає під поняття торгівельної діяльності у розумінні Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р. №98/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем 28.02.2006р. прийнято наступні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

-№0000332332/0/189, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у сумі 15950грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день (7975грн.х 2) у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від12.06.1995р. №436/95 (з наступними змінами);

- №0000142333/0/191, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у сумі 15910грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день (7955грн.х2) у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. №436/95 (з наступними змінами); та штрафу в сумі 1440 грн. за порушення вимог ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме за реалізацію пиломатеріалів без придбання торгового патенту на торгівельну діяльність.

Суд, заслухавши представників відповідачів, розглянувши доводи апеляційних скарг позивача і відповідача та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав:

Перевіркою встановлено, що при проведенні розрахунків за готівкові кошти із іншими підприємствами (підприємцями) протягом одного дня мало місце перевищення суми платежу готівкою більше 10000 грн.

Відповідно до п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

На час проведення перевірки ліміт каси не встановлено.

З пояснення головного бухгалтера позивача вбачається, що до перевірки представлено всі податкові та бухгалтерські документи, які свідчать про фінансово-господарську діяльність підприємства за 2005 рік. Наказу та розрахунку ліміту каси на момент перевірки не було.

Позивачем здійснюючи платежі готівкою 05.09.2005 року в сумі 13505 грн. та 30.11.2005 року в сумі 22445 грн. перевищено обмеження щодо розрахунків більше 10000 грн.

В матеріалах справи наявна заявка-розрахунок від 04.07.2005 року, яка не відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зокрема додатку №2 до Положення, де встановлена форма розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, де в найменуваннях показників готівкова виручка це надходження до кас, крім сум, що одержані з банків, а не всі надходження, як зафіксовано позивачем у заявці-розрахунку від 04.07.2005 року, згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 19.02.2001 року №72, яке вже втратило чинність.

Таким чином, позивачем у заявці-розрахунку від 04.07.2005 року взято до уваги всю виручку, яка надійшла, в тому числі і надходження із р/р банку і ним заплановано ліміт в розмірі 13413,25 грн., а не розраховано згідно додатку №2 діючого Положення, який суттєво відрізняється від заявки-розрахунку, зокрема у діючому Положенні враховуються надходження до каси (крім надходжень із банків), а в старому відображаються всі надходження. Згідно нового Положення ліміт розраховується, а по старому підприємством планувався.

Поряд з цим, слід зазначити, що згідно із п.п.”в” п.5.1 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні - для підприємств, що розташовані в населених пунктах де немає банків, операторів поштового звязку, - не рідше ніж один раз на 5 робочих днів встановлено здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, в тому числі і через операторів поштового звязку в с.Лопухово Тячівського району.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на момент проведення перевірки не володів інформацією, що полягала у внесенні 10.08.2005р. змін у п.п.”в” п.5.1, тобто на час проведення перевірки діяло Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637, затверджене Постановою Національного банку України за №277, зареєстроване Міністерстві Юстиції України 29.08.2005 року №944/11224, яке набирає чинності через 10 днів після офіційного опублікування.

ПП „Лісовик” згідно п.5.1 Положення діючого станом на 04.07.2005р. не мало права за наявності в населеному пункті оператора поштового звязку встановлювати ліміт у пятикратному розмірі середньоденних надходжень. Тобто ліміт у розмірі 13413,25 грн. (рядок 1 таблиці 2 заявки-розрахунку) підприємством запланований з порушенням вимог діючого Положення №637 від 15.12.2004 року, отже 04.07.2005 року при складанні заявки-розрахунку і Наказу №7 від 04.07.2005 року позивач не міг знати про зміни в п.п.”в” п.5.1 від 10.08.2005 року де вилучено слова операторів поштового звязку. Згідно з наведеним, заявка-розрахунок від 04.07.2005 року не може братись судом до уваги.

Згідно із п.5.9 ст.5 Положення, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим.

У відповідності з п.2 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” №98/96-ВР під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Позивач, займаючись торговельною діяльністю, зокрема, реалізацією пиломатеріалів через касу підприємства за готівкові кошти є об'єктом правового регулювання згідно п.1 ст.1 Закону №98/96-ВР і згідно ст. 3 Закону №98/96-ВР така діяльність підлягає патентуванню.

У акті перевірки зафіксовано, що ПП "Лісовик" здійснило реалізацію пиломатеріалів через касу підприємства за готівкові кошти за період січень-грудень 2005р., тобто повний термін діяльності СПД складає 12 місяців , а у відповідності до ч. 3 ст. 8 Закону №98/96-ВР за здійснення операцій без одержання відповідних торгових патентів СПД сплачують штраф у подвійному розмірі торгового патенту за повний термін діяльності при місячній вартості торгового патенту у сумі 60 грн. (встановлено Лопухівською сільською Радою).

Доводи позивача в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, так як не спростовують порушення вказані в акті перевірки.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду Львівської області підлягає скасуванню

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області від 29.06.2006 року задоволити.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 13.06.2006 року по справі № 14/132 - скасувати, прийняти нову постанову.

В позові відмовити.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лісовик»від 10.07.2006 року залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Бобеляк О.М.

Дубник О.П.