Постанова № 17758264, 18.08.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-а-41/2011 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Руденка Д.М.

з участю секретаря Мендик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2006-2009 роки в сумі 10908 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про зобов»язання здійснення перерахунку щорічної разової допомоги до дня Перемоги інвалідам війни у розмірах передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи за 2006-2009 роки в розмірі 10908 грн., мотивуючи тим, що він являється інвалідом війни третьої групи, тому відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідачем щорічно до 5 травня повинна виплачуватись йому разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. За 2006 рік йому виплачено 270 грн, за 2007 рік 300 грн., за 2008 рік-350грн., за 2009 рік -380 грн. Виплата такої допомоги в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України, проведена всупереч Конституції України.

Позивач подав суду заяву в якій просив справу розглядати у його відсутності, свої позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, подав суду заяву в якій просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. А тому суд вважає, що відповідно до змісту ст.128 КАС України справа може бути розглянута по суті без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу усунення порушеного права на належний розмір разової грошової допомоги інваліду війни ІІІ групи відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Так, ОСОБА_1 є інвалідом війни третьої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів війни - учасників війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі Закону) щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 наведеного Закону визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. ст.12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення , яке є відповідачем за даним позовом.

Згідно ст.17 Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Положенням п.1 „б” п.20 розділу П Закону України від 28.12.2007 р. „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” частина 5 ст. 13 „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” була змінена і викладена у наступній редакції: „Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнані неконституційними положення пп.1 „б” п.20 розділу П Закону України від 28.12.2007 р. „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Отже, з 22.05.2008 р. відновлено дію ч.5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щодо встановлення розміру разової грошової допомоги як інваліду війни.

Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію частини 5 ст. 13 „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у попередній редакції, і її чинність станом на 05 травня 2009 року, відповідач провів виплату позивачу разової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи до 5 травня 2009 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року за №211 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та “Про жертви нацистських переслідувань” в розмірі 380 грн.

За таких обставин, дії відповідача щодо невиплати позивачу разової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи в розмірі, встановленому ч. 5 ст.13 „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2009 рік слід визнати неправомірними, та з урахуванням положень п. 2 ч.2 ст.162 КАС України зобов'язати відповідача виплатити позивачу суму щорічної до 5 травня разової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, за 2009 рік, відповідно до ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленому ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, з урахуванням суми фактично отриманої ним допомоги.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необгрунтованим посилання відповідача, в своєму листі-відповіді №С/158 від 04.02.2010 року (а.с.5), на постанову КМУ від 18.03.2009 року №211, при наявності положень Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, який регулює спірні правовідносини.

Оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати такої допомоги наділений Департамент соціальної політики, то відсутні підстави для визначення у судовому порядку конкретного розміру оспорюваної допомоги, на чому наполягає позивач в своїх позовних вимогах.

Стосовно виплат позивачу сум щорічної до 5 травня разової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, за 2006-2008 роки то в цій частині вимоги позивача відповідно до ухвали суду від 19.04.2011 року залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

При вирішенні даної справи суд також вважає за необхідне застосувати практику Європейського суду з прав людини, відповідно до положень Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року.

Так, Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, справа № 63134/00, в межах свободи дій держави визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 2, 13, 17, 17-1, 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. ст. 6-11, 104, Кодексу адміністративного судочинства України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни ІІІ групи відповідно до ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2009 рік неправомірними.

Зобов'язати Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни ІІІ групи, відповідно до ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2009 рік, з урахуванням суми фактично отриманої ним допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.М. Руденко