Рішення № 17756820, 15.08.2011, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 0809/2-47/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2011 року м. Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запорожжя у складі:

головуючого суддіЯцуна О.С.

при секретаріЄговітіній І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТОВ «Універсальна лізингова компанія»до ОСОБА_3, ТОВ ВТФ «МК-ІНВАТРУД ЛТД»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.10 ТОВ «Універсальна лізингова компанія»звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ ВТФ «МК-ІНВАТРУД ЛТД»про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір фінансового лізингу № 01-50/06-АВТ від 27.07.2006 р. В якості забезпечення виконання зобов'язань лізингоодержувача за договором, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-технічна фірма "МК-ІНВАТРУД ЛТД" 27.07.2006 року укладено договір поруки. Майно, що є предметом договору лізингу: автомобілі Део Ланос в кількості 5 одиниць, загальною вартістю разом з ПДВ 20% - 236 431,10 гривень. В зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 умов договору фінансового лізингу, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір від 04.06.2009 р. про розірвання договору фінансового лізингу. Майно, що є предметом договору фінансового лізингу, було повернуто позивачу 20.07.2009 р., що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі загальною сумою 57 600,00 грн. Після повернення майна прострочена заборгованість за договором фінансового лізингу становила 213 099,48 гривень. Відповідно до п. 2 договору про розірвання договору фінансового лізингу, ОСОБА_3 зобов'язався сплатити всі прострочені лізингові платежі не пізніше ніж через 20 днів з моменту підписання цього договору про розірвання. Однак ОСОБА_3 прострочену заборгованість так і не сплатив і позивач звернувся з відповідною вимогою вих. № 739 від 10.11.2009 р. про сплату боргу до його поручителя, але поручитель не визнав вимогу та пояснив це тим, що внаслідок розірвання договору, припиняється дія договору поруки. Станом на теперішній час існують зобов'язання по сплаті простроченої заборгованості як у відповідача-1 так і у відповідача-2, тому просили в судовому порядку стягнути із відповідачів суму заборгованості в сумі 309 123,48 грн. та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав на підставах, які викладені в позовній заяві та пояснив, що заборгованість до цього часу не погашена.

Відповідно до п.9 ст.74 ЦПК України відповідачі викликалися до суду через оголошення у газеті Запорізької обласної ради та обласної державної адміністрації „Запорізька правда” № 113 (22951), номер якої вийшов 2 серпня 2011 року, але в судове засідання останні не зявилися.

Від директора ТОВ ВТФ «МК-ІНВАТРУД ЛТД»Василенка О.А. до суду надійшла заява про перенесення розгляду справи у звязку із тим, що 15.08.11 о 09-00 годині він викликається в якості сторони по справі до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, про що надав копію повістки. Однак згідно до інформації Ленінського районного суду м. Запоріжжя (суддя Дюженко Л.А.), від Василенка О.А. до Ленінського районного суду теж надійшла заява про перенесення розгляду справи у звязку із необхідністю участі в судовому засіданні, яке призначено Заводським районним судом м. Запоріжжя на 15.08.11 на 10-00 годину, тобто по дійсній справі. Зазначені факти розцінюються судом як недобросовісна поведінка та спроба відповідача затягнути судовий розгляд по даній справі. У звязку із цим суд визнає причину неявки представника відповідача ТОВ ВТФ «МК-ІНВАТРУД ЛТД»неповажною.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія" та ОСОБА_3 було укладено Договір фінансового лізингу № 01-50/06-АВТ від 27.07.2006 р. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 6470.

В якості забезпечення виконання зобов'язань лізингоодержувача за договором, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-технічна фірма "МК-ІНВАТРУД ЛТД" 27.07.2006 року укладено договір поруки.

Згідно з умовами договору поруки, поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати за виконання третьою особою - ОСОБА_3 всіх своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу. Відповідно до умов договору поруки, поручитель, відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що й ОСОБА_3 Тобто, відповідальність відповідачів є солідарною.

Відповідно до ч. 2. ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1. договору фінансового лізингу та ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець придбав у власність та передав лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу предмет лізингу, відповідно до Специфікації, що є додатком № 2 договору фінансового лізингу, для підприємницьких цілей лізингоодержувача строком на 43 місяці з моменту підписання сторонами акту-приймання передачі майна за умови належної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів та належного використання майна за вказаним договором фінансового лізингу.

Майно, що є предметом договору лізингу: автомобілі Део Ланос в кількості 5 одиниць, загальною вартістю разом з ПДВ 20% - 236 431,10 гривень.

На виконання умов договору, позивач передав ОСОБА_3 предмет лізингу, що підтверджується Актом прийому-передачі від 27.07.2006 р.

Відповідно до п. 1.2. договору фінансового лізингу, положень Закону України "Про фінансовий лізинг" майно є власністю позивача.

Пунктом 3.1. договору фінансового лізингу передбачено, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю щомісячно лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів та умов договору фінансового лізингу. Лізингові платежі включають винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане в лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в п. п. 3.7.-3.9. договору та платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.

Проте, всупереч прийнятих зобов'язань, ОСОБА_3 постійно порушував свої зобов'язання щодо сплати вчасних та в повному обсязі платежів, а з часом й зовсім перестав сплачувати лізингові платежі.

Наявність простроченої заборгованості станом на 19.05.2009 р. підтверджувалась Актом звіряння взаємних рахунків і становила - 263 408,57 гривень.

Після цього був нарахований черговий лізинговий платіж 27.05.09 в сумі 7 290,91 грн.

Згідно п.п. 4, 7 ст. 10, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. 10.1.1., п. 16.3.2. Договору фінансового лізингу, у випадку несплати лізингоодержувачем лізингового платежу (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів лізингодавець має право вимагати розірвання договору фінансового лізингу та повернення предмету лізингу.

В зв'язку з чим, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір від 04.06.2009 р. про розірвання договору фінансового лізингу. Договір розірвання посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 04.06.2009 р. за реєстровим номером 1575.

Відповідно до п. 1 Договору про розірвання договору фінансового лізингу, його укладання було спричинене порушенням ОСОБА_3 зобов'язань по сплаті лізингових платежів.

Майно, що є предметом договору фінансового лізингу, було повернуто позивачу відповідачем-1 20.07.2009 р., що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі загальною сумою 57 600,00 грн.

Після повернення майна прострочена заборгованість за договором фінансового лізингу становила 213 099,48 гривень.

Відповідно до п. 2 Договору про розірвання договору фінансового лізингу, відповідач зобов'язався сплатити всі прострочені лізингові платежі не пізніше ніж через 20 днів з моменту підписання договору про розірвання.

Однак ОСОБА_3 прострочену заборгованість так і не сплатив і позивач звернувся з відповідною вимогою вих. № 739 від 10.11.2009 р. про сплату боргу до його поручителя. Але поручитель не визнав вимогу та пояснив це тим, що внаслідок розірвання договору, припиняється дія договору поруки.

У відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до умов Договору поруки від 27.07.2006 р. та положень ст. 553 ЦК України, ТОВ "Виробничо-технічна фірма "МК-Інватруд ЛТД" поручилось перед лізингодавцем за виконання лізингоодержувачем свого обов'язку та зобов'язалось відповідати перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання лізингоодержувачем.

Згідно п. 1.4 Договору поруки сторонами погоджено, що відповідальність Поручителя та Боржника є солідарною.

В момент розірвання договору фінансового лізингу, у ОСОБА_3 існувала прострочена заборгованість, яку він відповідно до п. 2 Договору про розірвання договору фінансового лізингу зобов'язався сплатити протягом 20 днів з дня підписання Договору про розірвання.

Станом на теперішній час існують зобов'язання по сплаті простроченої заборгованості як у відповідача-1 так і у відповідача-2.

Відповідно до положень п. 11.2.1 Договору, ст.ст. 551, 624 ЦК України, за порушення ОСОБА_3 обов'язку із своєчасної сплати лізингових платежів за договором, відповідачу було нарахована пеня в розмірі - 23 637,34 гривень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, ОСОБА_3 має сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 60 900,29 гривень, а також 3% річних від простроченої суми, що становить 11 486,37 гривень.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручителі, відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а згідно з п. 3.2. договору поруки, порука припиняється з погашенням всіх зобов'язань боржника в повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов законний, обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.525, 526, 551, 553, 554, 599, 624, 625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст.212-215, 244-226 ЦПК України, п.2 ст.7, ст..10, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «Універсальна лізингова компанія»задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), ТОВ "Виробничо-технічна фірма "МК-Інватруд ЛТД" (м. Запоріжжя, вул. Піщана, буд.3) на користь ТОВ «Універсальна лізингова компанія»(01001 м. Київ, вул. Михайлівська, 12, МФО 351005, ЄДРПОУ 32162892, п/р 26000024740301 в АКІБ «УкрСиббанк») суму заборгованості за договором фінансового лізингу у розмірі - 213 099,48 гривень, пеню в розмірі - 23 637,34 гривень, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить - 60 900,29 гривень, та

3% річних від суми простроченої заборгованості в розмірі - 11 486,37 гривень, що загалом становить - 309 123,48 (триста дев'ять тисяч сто двадцять три гривні сорок вісім копійок) гривень та судові витрати в сумі 1820,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Заводським районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя О.С. Яцун