Рішення № 17753422, 03.08.2011, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-677/11

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2011 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючий суддя Верьовочніков В. М.

при секретарі Росовська О. Ю.,

із участю : - позивача ОСОБА_1,

-представника позивача ОСОБА_2,

-представників відповідачів Стельмащука О.М., Шевченко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Комунальне підприємстве "Вінницяоблводоканал" та Дочірнє підприємство "Жмеринкаводоканал" комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 20.05.2011 року звернувся до суду з даним позовом, у якому зазначив, що 01.10.2010 року він був призначений на посаду виконуючого обовязки начальника ДП "Жмеринкаводоканал". Наказом №142 від 01.04.2011 року, що був продубльований наказом заступника начальника ДП "Жмеринкаводоканал" від 01.04.2011 року №60, позивач був звільнений з займаної посади у звязку з систематичним невиконанням покладених на нього трудових обовязків згідно п.3 ст.40 КЗпП України. Вважаючи власне звільнення з роботи незаконним, просив скасувати вказані накази, поновити його на посаді в.о. начальника ДП "Жмеринкаводоканал" КП "Вінницяоблводоканал" з 01.04.2011 року та стягнути на його користь з ДП "Жмеринкаводоканал" КП "Вінницяоблводоканал" втрачений заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2011 року по 19.05.2011 року в сумі 3687 грн. та судові витрати в сумі 2000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник збільшили, а згодом, уточнили заявлені вимоги в частині періоду та суми стягнення втраченого заробітку, остаточно вимагаючи стягнути на користь позивача середній заробіток за 107 днів у розмірі 10593 грн. Решту вимог підтримали без змін. Посилались на обставини попереднього неознайомлення позивача із змістом службових записок перед винесенням йому доган, та невідібрання його пояснень до прийняття даних рішень. Зауважили, що перелічені в службових записках упущення в роботі виникли внаслідок відсутності фінансового забезпечення та їх нездійснення попереднім керівником. Вказали, що за період роботи позивача на очолюваному ним ДП "Жмеринкаводоканал" було зменшено суму заборгованості по заробітній платі працівників, організовувалась робота по предявленню позовів до суду стосовно 53 боржників фізичних осіб, направлено три письмових звернення до адміністрації КП "Вінницяоблводоканал" щодо впорядкування оплати спожитої електроенергії та надання фінансової допомоги для ліквідації заборгованості по зарплаті та ремонту колектора, що не мали позитивного вирішення. Аргументуючи належним забезпеченням підприємством споживачів міста послугами з водопостачання та водовідведення, просили задоволити позов. Позивачем особисто зазначено, що ним до подання даного позову ні в який спосіб не було оскаржено накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, незаконність яких було зауважено в даному судовому засіданні. Із приводу виявленої нестачі металобрухту, який значиться на обліку основних засобів, вказав, що це є наслідком неналежного виконання механіком підприємства його розпорядження щодо перевірки та утилізації металевого обладнання, що не підлягає подальшому використанню. Також повідомив про відсутність вжиття заходів стягнення заборгованості за надані підприємством послуги з юридичних осіб.

Представник відповідачів позов не визнали.

Представник КП "Вінницяоблводоканал" пояснив, що протягом піврічного терміну на посаді позивач не вживав дієвих заходів до покращення загального стану діяльності очолюваного ним підприємства, лише періодично направляючи листи керівництву КП "Вінницяоблводоканал" із проханням про фінансову допомогу, незважаючи на розяснення, що і основне і дочірні підприємства існують за рахунок тарифів відповідних населених пунктів. Зауважив, що досягнення зменшення боргу по заробітній платі позивачем було досягнуто за рахунок збільшення в рази заборгованості по іншим видам платежів підприємства, що вважає неприпустимим. З приводу заяв позивача щодо неознайомлення його із змістом службових записок та наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності висловив застереження, що той був ознайомлений з ними, проте відмовився в присутності свідків підписувати власне ознайомлення. Вказав, що позивачем не виконувались жодні з його, як керівника вищого рівня вимоги, від проходження медичної комісії після тяжкої хвороби до питань організаційно-адміністративної діяльності. Вважає, що звільнення позивача здійснено відповідно до вимог чинного законодавства. Просив відмовити в позові.

Представник ДП "Жмеринкаводоканал" надав аналогічні пояснення, додавши, що внаслідок істотного збільшення заборгованості по електроенергії за період роботи позивача після його звільнення довелося терміново вирішувати питання реструктуризації цього боргу із ВАТ "Вінницяобленерго" з метою забезпечення можливості подальшої роботи підприємства. Зазначив, що до теперішнього часу підприємству не повернуто обладнання, що за час роботи позивача було безобліково здано за його розпорядженням на металобрухт без вирішення питання зняття його з інтветаризаційного обліку основних засобів. Зауважив також про безпідставність тверджень позивача щодо недостатності фінансування та відсутності реальних шляхів розвязання питань діяльності підприємства, посилаючись на освоєння очолюваним ним в даний час ДП "Жмеринкаводоканал" нових інвестиційних проектів фінансованих як органом місцевоі влади, так и за рахунок коштів обласної державної адміністрації. У позові просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст.233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Відповідно п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору, зокрема, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).

Згідно п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Відповідно до вимог ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік; якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні ніким із сторін не заявлено про застосування позовної давності щодо обставин пропущення позивачем визначеного законом місячного строку звернення до суду із позовом про поновлення на роботі, суд вирішує даний спір на загальних підставах.

В судовому засіданні з пояснень сторін установлено, що позивач був звільнений з роботи згідно наказів №142-К від 01.04.2011 року КП "Вінницяоблводоканал" та №60 від 01.04.2011 року ДП "Жмеринкаводоканал" у звязку з систематичним невиконанням покладених на нього трудових обовязків згідно п.3 ст.40 КЗпП України, що підтверджується копіями трудової книжки АС №НОМЕР_1 (а.с.6) та відповідних наказів (а.с.10-11).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони представлені із дотриманням вимог закону, ніким не заперечуються та не суперечать один одному.

Суд не приймає до уваги решту представлених на підтвердження заявлених вимог доказів, доводи та твердження позивача і його представника з приводу незаконності оспорюваного звільнення з підстав незадовільного фінансового стану очолюваного позивачем підприємства та незаконності наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки за неспростованими позивачем поясненнями представників відповідачів оплата послуг підприємства здійснюється на підставі затверджених тарифів, наявні на підприємстві обігові кошти використовувались нераціонально, здійснення поточних заходів щодо отримання необхідних для діяльності підприємства дозволів, ліцензій та атестації робочих місць фактично не потребувало значних коштів і в теперішній час реалізовано наявним керівництвом, зауваження позивача стосовно невідповідності процедури дисциплінарної відповідальності не спростовує підстав її застосування за ознаками його неналежного адміністрування.

Безпосередньо позивачем підтверджено фактичне нездійснення ним заходів поновлення пакету інженерно-технічної документації, термін дії яких закінчився понад місяць тому на час складання службової записки від 17.01.2011 року, неоформлення документів по атестації робочих місць, неотримання ліцензії на користування надрами та дозволу на проведення небезпечних робіт. При цьому його посилання на відсутність коштів на ці заходи не є аргументованими, оскільки з урахуванням цих обставин, а також тверджень позивача стосовно відсутності коштів на оплату праці та розрахунки за спожиту електроенергію вбачаються підстави критичного балансу підприємства аж до ознак банкрутства, даних про початок процедури суду не повідомлено, натомість теперішній стан діяльності підприємства при виконанні вищевказаних умов виробництва є позитивнішим та сбалансованим.

Твердження позивача стосовно підтвердження обставин погашення ним заборгованості по заробітній платі в період з вересня по листопад 2010 року постановою Жмеринського міськрайонного суду від 11.03.2011 року є контекстним і не враховує загального змісту даної обставини, визначеної вказаним судовим рішенням, що відповідні дії були здійснені в порядку виконання відповідного припису державного інспектору праці, тобто окрім підстав, визначених трудовим закононодавством, додатковим спонуканням вимогою контролюючої особи. При цьому певна непослідовність дій позивача щодо використання коштів підприємства призвела до значного зростання заборгованості по оплаті за енергоносії, що підтверджується довідкою ДП "Жмеринкаводоканал" від 01.06.2011 року, з якої вбачається тенденційне суттєве зростання заборгованості підприємства за електроенергію в період на початок грудня 2010 року та квітня 2011 року, тобто за відповідні терміни звітування позивача щодо героїчного зменшення заборгованості по заробітній платі.

З аналізу відсутності чіткого уявлення позивача щодо розмежування матеріальної відповідальності керівника підприємства та працівників останнього, довільність суджень з питань обігу та обліку основних засобів підприємства, абстрактність усвідомлення стосовно цільового використання коштів за різницею інвестиційних програмних надходжень та компенсації різниці тарифів і загальної оплати послуг відповідно його пояснень в судовому засіданні вбачається підтвердження висновків службової записки від 01.02.2011 року (а.с.20) з приводу недостатніх ділових якостей, що визначають систематичність та неналежність виконання посадових адміністративних обовязків.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що звільнення позивача ОСОБА_1 за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України з підстав втрати довіря, з наявних на момент її звільнення обставин, про які сторонами повідомлено суд в межах зясування обставин даної справи, є правомірним, оскільки здійснено на визначених законом підставах, доводи та аргументі позивача, представлені суду, не спростовують підставності застосування даної норми при розірванні трудового договору в даному конкретному випадку, що не визначає необхідності поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час прогулу, що відповідно не є вимушеним, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі за їх недоведеністю та безпідставністю.

З урахуванням постановлення рішення не на користь позивача, стягненню з останнього на користь держави підлягають витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за предметом вирішення спору майнового характеру; судовий збір, від сплати якого звільнений позивач, слід віднести на рахунок держави.

Враховуючи викладене, керуючись 5, 8, 10, 60, 61, 174, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст. 36, 40, 44, 235 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Кармалюкове Жмеринського району, мешканця АДРЕСА_1 індекс 23100) на користь держави 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (р/р 31213259700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261).

Судові витрати щодо судового збору віднести на рахунок держави.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя:В. М. Верьовочніков