Постанова № 1775277, 13.06.2008, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2008 р.

Справа № 13а/76-1679

16 год. 20 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі

при секретарі судового засідання

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Компанія Янус біоекотехнологія", вул. Текстильна, 34, м. Тернопіль, 46000

до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46000

За участю представників від:

позивача: Бачинський В.В. - довіреність № б/н від 02.01.2008 р.

відповідача: Переймибіда Р.Б. - довіреність № 38/7/10-015 від 08.01.2008 р.

Суть справи :

про визнання нечинними рішень №0009921501 від 08.12.2006р., №0010391501, №0010401501 від 27.12.2006р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що: матеріалами невиїзних документальних перевірок від 06.12.2006р. та від 20.12.2006р. встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми ПДВ. Акти перевірки отримані посадовими особами відповідача. На підставі актів перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 009921501/0 від 08.12.2006р. та №0010401501/0; №0010391501/0 від 27.12.2006р. про застосування штрафних санкцій, які позивачу врученні відповідно згідно підпису на поштовому повідомлені та шляхом розміщення на дошці податкових оголошень в зв’язку з поверненням поштового відправлення за закінченням терміну зберігання. А тому, позивач по всіх оскаржуваних рішеннях пропустив річний строк звернення до суду.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.

В засіданні оголошувались перерви до 23.05.2008р. до 06.06.2008р. та до 13.06.2008р. для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування, заперечення та докази.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

- відповідачем проведені невиїзні документальні перевірки діяльності позивача на предмет своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов’язання по ПДВ по результатах яких складено акти №19451/15-01/14033747 від 06.12.2006р., №20459/15-01/14033747 від 20.12.2006р. та прийняті податкові повідомлення-рішення №0009921501/0/83684 від 08.12.2006р., №0010391501/0/381, №0010401501/0/380 від 27.12.2006р. про стягнення штрафних санкцій відповідно 3453,59 грн., 6166,94 грн. та 179,8 грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого ПДВ.

Як видно з актів перевірки від 20.12.2006р. та від 06.12.2006р., відповідач констатує порушення з боку позивача граничних термінів сплати узгоджених сум податкового зобов’язання по ПДВ відповідно по декларації від 20.02.2003р. в сумі 12770,88 грн. з граничним терміном сплати 03.03.2003р. і фактичним 12.12.2006р., по декларації від 19.04.2006р. в сумі 163 грн. з граничним терміном сплати 03.05.2006р. і фактичним 12.12.2006р., по декларації від 19.10.2006р. в сумі 2399 грн. з граничним терміном сплати 19.10.2003р. і фактичним 12.12.2006р., по декларації від 20.02.2003р. в сумі 7366,92 грн. з граничним терміном сплати 03.03.2003р. і фактичним 06.11.2006р.

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що по оскаржених рішеннях суми штрафів є неузгоджені, оскільки рішення йому не вручені і не надіслані, а наявність боргу не відповідає дійсності згідно картки особового рахунку платника ПДВ.

Позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи зі слідуючого:

- відповідач констатуючи наявність узгодженого податкового зобов’язання та порушення граничних термінів його погашення не довів ні першого, ні другого. Більше того з поданої позивачем картки платника, яку веде відповідач у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платників до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України та зареєстрованої в Мін’юсті України 02.08.2005р. за №V7767500-05 станом на 30.12.2006р. у позивача заборгованості по ПДВ взагалі не було. При цьому згідно вказаної інструкції у картках платника обліковуються як зобов’язання по податках, зборах, обов’язкових платежах так і по штрафних (фінансових) санкціях та пені, як по поточному звітному року так і з врахуванням сальдо минулих років. Однак в картці платника (позивача) значилось на початок 2006р. 24203,8 грн. ПДВ, нараховано –2325,5 грн. ПДВ, сплачено 26529,30 грн. і на 30.12.2006р. результат –«0».

Таким чином відповідач не довів, що станом на 20.12.2006р. та 06.12.2006р. тобто на момент складання актів перевірки у позивача була якась заборгованість по ПДВ. Крім того, у актах перевірки йдеться мова про декларацію від 20.02.2003р. і граничний термін сплати ПДВ по ній 03.03.2003р.

Разом з тим, навіть при наявності такої задавненої заборгованості, відповідачем не враховано строки для застосування санкцій, які передбачені, як ст. 250 ГК України так і ст. 15 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На думку суду являється не доведеним і факт вручення позивачу оскаржених податкових повідомлень-рішень і позивач заперечує це. Посилання відповідача на розміщення оскаржених рішень на дошці податкових оголошень без представлення відповідних актів з висвітленням причин не вручення, якими можуть бути відповідно до п/п 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України №2181, незнаходження посадових осіб, їх відмови у прийнятті податкової вимоги чи податкового повідомлення, не знаходження місця розташування (знаходження) до уваги не беруться, оскільки перелічені причини невручення не мали місце, а посилання відповідача на довідку пошти в повідомленні про закінчення терміну зберігання не передбачено вказаною статтею і не звільняє орган податкової служби від з’ясування фактичних причин не вручення та актування цього.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на п.2 ст. 71 КАС України суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятих повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовані, документально підтверджені та базуються на вимогах закону.

На підставі наведеного та керуючись 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції №0009921501 від 08.12.2006р., №0010391501, №0010401501 від 27.12.2006р.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Компанія Янус біоекотехнологія", вул. Текстильна, 34, м. Тернопіль, код 14033747 –85 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №12 від 23.03.2008 р., яке знаходиться в матеріалах справи.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Компанія Янус біоекотехнологія", вул. Текстильна, 34, м. Тернопіль, код 14033747 - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, помилково сплачених у даній справі на р/р 31214259700002 у ГУДКУ Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, згідно платіжного доручення №13 від 24.03.2008 р., яке знаходиться в матеріалах справи.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 19 червня 2008 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції - Львівського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя