Рішення № 17749649, 15.08.2011, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-1294/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" серпня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Валуєва В. Г.

при секретарі Севанян М. Б., за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Чуплої І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Фонд соц. страхування...) про стягнення 173 000 грн. за спричинену моральну шкоду. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він працював з 28.12.1976 по 20.02.1982 р.р. помічником машиніста екскаватора та машиністом екскаватора в карєрі в Ново Криворізькому гірничо збагачувальному комбінаті. З 21.12.1981 року працював у Публічному акціонерному товаристві «Південний гірничо збагачувальний комбінат» машиністом екскаватора, черговим слюсарем з ремонту устаткування 5 розряду. В наступному рішенням Українськиго науково - дослідного інституту промислової медицини йому 13.11.2003 року (протокол № 2087) було встановлено професійне захворювання: вібраційна хвороба першого другого ступеню з вираженим церебральним ангіодистонічним синдромом, полірадикулопатією з нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу другого ступеню, дефартрозу ліктьових суглобів першого другого ступеню, дефартрозу дрібних суглобів кистей. За висновком медико соціально експертної комісії в січні 2004 року йому первинно встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатності. При наступному огляді 14.02.2005 року було підтверджено 40 відсотків втрати професійної працездатності, в 2007 року в звязку з погіршенням стану здоровя встановлено 50% втрати професійної працездатності на безстроковий термін. Його визнано інвалідом 3 групи. Позивач зазначив, що він втратив працездатність на безстроковий термін, являється інвалідом, в результаті він переносить щоденні фізичні страждання та моральні переживання, які проявляються в наступному: його непокоять біль й оніміння верхніх кінцівок, зниження мязової сили, виникають судоми в нижніх кінцівках, головний біль, запаморочення, турбує біль в шийному та попереково крижовому відділах хребта, плечових, ліктьових та колінних суглобах, підвищений артеріальний тиск. Змушений постійно приймати медикаменти, в звязку з тим, що переносить нестерпний постійний біль в руках, особливо це загострюється при зміні погоди, в нижніх кінцівках, в області спини, не має можливості повноцінно спати та відпочивати, займатися побутовими справами, йому важко нахилятися, повертатися, довго рухатися. Від цього постійно відчуває не лише фізичний дискомфорт, а й моральний. Почуває себе зовсім виснаженим від хронічного болю, невідпочившим, втомленим і від цього знаходиться в постійному нервовому стані, в результаті відчуває серед оточуючих свою неповноцінність.

Спричинену моральну шкоду він оцінює в розмірі 173000 грн., та просить стягнути з відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 участі не приймав, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причину неявки до суду не повідомив. Представник позивача, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги позивача підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, пояснив, що позивач втратив 50 % професійної працездатності на безстроковий термін, являється інвалідом, змушений систематично звертатися за допомогою до лікарів, в звязку з погіршенням стану здоровя, його турбує постійний біль в області спини, оніміння кінцівок, він змушений приймати антибіотики, проходити фізіотерапію. В результаті порушено нормальний спосіб його життя, він змушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя.

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що для встановлення факту спричинення позивачеві моральної шкоди, необхідне проведення медико-соціальної експертизи і її висновок. До суду позивач такий висновок не надав, у зв'язку з цим Фонд соц.страхування… вважає, що позивачеві моральна шкода не причинена. Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині «відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку». Законом України № 717 V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалася виплата моральної шкоди виключено. Тому Фонд соц.страхування… не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши сторони, дослідивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров'я позивача, наслідки викликані професійним захворюванням, відсоток втрати професійної працездатності, інвалідність, вину підприємства в спричиненні шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював з 28.12.1976 по 20.02.1982 р.р. помічником машиніста екскаватора та машиністом екскаватора в карєрі в Ново Криворізькому гірничо збагачувальному комбінаті. З 21.12.1981 року працював машиністом екскаватора, черговим слюсарем з ремонту устаткування 5 розряду в Публічному акціонерному товаристві «Південний гірничо збагачувальний комбінат» (а.с. 5-8).

Комісія в складі представників: санітарно епідеміологічної станції Інгулецького району, ВАТ «Південний гірничо збагачувальний комбінат», Фонду соц.страхування… провела розслідування професійного захворювання позивача, в результаті чого було складено Акта розслідування професійного захворювання від 26.11.2003 року.З пункту 15 Акту вбачається, що причиною професійного захворювання позивача явилось перевищення на робочому місці позивача гранично допустимого рівня вібрації. В пункті 17 зазначено винних у професійному захворюванні, а саме: ВАТ «Ново Криворізький збагачувальний комбінат» та Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо збагачувальний комбінат», якими порушенно норми ст. 153 Кодексу Законів про Працю та ст.13 Закону України «Про охорону праці» (а.с. 9-10).

За висновком медико соціально експертної комісії позивачеві 12.01.2004 року первинно було встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатності. При наступному огляді 14.02.2005 року було підтверджено 40 відсотків втрати професійної працездатності, 29.01.2007 року встановлено 50% втрати працездатності на безстроковий термін. Позивача визнано інвалідом 3 групи. Позивачеві протипоказано: важка праця, вимушена поза (а.с.11-14).

Відповідно наданих виписних епікризів, встановлено, що позивач в результаті отримання професійного захворювання, знаходився неодноразово (15 разів) на лікуванні в 11 й міській лікарні міста Кривого Рогу (неврологічне відділення) та в Українському промисловому науково дослідному інституті та йому встановлено професійне захворювання: вібраційна хвороба першого другого ступеню з вираженим церебральним ангіодистонічним синдромом, полірадикулопатією з нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу другого ступеню, дефартрозу ліктьових суглобів першого другого ступеню, дефартрозу дрібних суглобів кистей.

З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи (а.с. 15-29), вбачається, що позивачеві лікарями рекомендовано: нагляд невролога та терапевта за місцем проживання, амбулаторне та стаціонарне лікування, оздоровлення в санаторії профілакторії, санаторно курортне лікування (Солоний Лиман, Приморськ, Словянськ, Бердянськ, Одеса, Хмільник), фізіотерапія.

За таких обставин суд вважає, що позивачеві заподіяна як фізична, так і моральна шкода, яка підлягає компенсації.

Позивач є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно зі ст. 21 п. 1 «е», ст. 28 ч. 3 вказаного Закону в обовязки відповідача входить своєчасне та в повному обсязі відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя у вигляді страхової виплати у відшкодування моральної шкоди за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

У підтвердження позовних вимог представником позивача також було зазначено, що у теперішній час позивач не може забезпечувати собі достатнє матеріальне забезпечення, не може виконувати звичайну роботу, відчуття постійного болю, неповноцінності викликає в нього дратівливість. Через матеріальне положення, яке погіршилося, позивач змушений змінити свій спосіб життя, обмежити себе в харчуванні, придбанні одягу, предметів домашнього побуту. Всі одержані від держави кошти, витрачає в основному на ліки. Вимушені зміни в життєвих та сімейних відносинах, викликають у позивача моральні переживання, почуття безвихідності і відсутності перспектив на майбутнє. Всі вказані факти та обставини призводять до значних моральних страждань та переживань, які значним чином змінили ритм та порядок його життя, порушили його нормальні життєві звязки, він постійно повинен докладати значні додаткові зусилля для підтримання свого здоровя.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в звязку з тим, що на той час, коли позивачеві була встановлена стійка втрата професійної працездатності - в січні 2004 р., згідно зі ст., ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяну громадянам шкоду від нещасних випадків, включаючи і моральну, було покладено на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Також рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду соц.страхування… відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. «Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з обєктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Як зазначено вище, право на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі смерті працівника, виплачується за рахунок Фонду соц.страхування… відповідно до зазначеного вище Закону передбачено ст. 9 Закону України «Про охорону праці».

Представник відповідача, заперечуючи проти заявленого позову, у судовому засіданні, на підставі ст. 60 ЦПК України не надав доказів на спростування стверджень позивача.

З урахуванням викладених обставин та наданих в порядку ст. 60 ЦПК України доказів, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди незалежно від наявності чи відсутності з цього приводу висновку МСЕК, яку повинен відшкодовувати позивачу відповідач, як одну із передбачених Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» страхових виплат.

Приймаючи до уваги, що обставини, викладені в позовній заяві, про спричинення моральної шкоди позивачеві, знайшли документальне підтвердження, а також враховуючи настання важких наслідків: 50 відсотків втрати професійної працездатності на безстроковий термін, встановлення 3 групи інвалідності, зміни в організації життєвої діяльності, суд вважає, що позивачеві ОСОБА_3 заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню, проте суму, яку просить позивач, необхідно зменшити і призначити позивачу у відшкодування спричиненої йому моральної шкоди 28000 гривень, що є відповідним тим стражданням і переживанням, які переносить позивач.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від сплати державного мита, тому витрати з його сплати суд відносить за рахунок держави.

Керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст., ст. 21,28 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст., ст. 60, 88, 209, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( розрахунковий рахунок № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_3 28000 гривень у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди та на користь держави витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 15 гривень.

Витрати зі плати судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання до суду апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня проголошення рішення до суду не надійде апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:В. Г. Валуєва