Рішення № 1774119, 11.06.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.08р.

Справа № 16/97-08(12/48-08)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство „Геолсервіс" з іноземною інвестицією, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровська

про визнання права власності

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Романова З.М.- представник, дов. від 18.07.2007р.;

від відповідача: Решетник О.А. –представник, дов. від 27.12.2007р. (був присутній у судовому засіданні 16.04.2008р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати за ним право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: - прибудову В1-1 до будівлі літ. В-1 площею 44,7 кв.м.; - прибудову В2-1до будівлі літ.В-1 площею 60,5 кв.м., які розташовані в м. Дніпропетровську, по вул. Варварівська, 14.

Відповідач у відзиві (вх.№6421 від 16.04.2008р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, посилаючись на те, що: - відповідно статті 24 Закону України "Про планування та забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; - здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених в дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства; - таким чином, оскільки у позивача відсутній дозвіл на будівництво об'єкту та належним чином затверджена проектна документація, таке будівництво є самочинним; - позивачем не доведено, що здійснене ним будівництво не порушує права інших осіб; - відсутній предмет спору, оскільки позивач не звертався до міської ради з питанням оформлення або визнання права власності.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги (уточнення, вх.№4234 від 12.03.2008р.), а саме, правові підстави позову, та зазначив, що: - позивач є єдиним користувачем земельної ділянки, переданої йому відповідно до рішення сесії ІV скликання Дніпропетровської міської ради від 25.01.06р. №132/33 в оренду за фактичним розміщенням виробничо-складських будівель та споруд, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Варварівська,14; - згідно договору оренди землі від 07.03.2006р., укладеного між позивачем і відповідачем строком на три роки позивач є законним користувачем земельної ділянки; - відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України, позивач має можливість в судовому порядку визнати право власності на самовільне збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, не відведеною йому для цієї мети, за умовою надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно; - прибудова В1-1, площею 44,7 м2 є частиною будівлі літ. В-1, прибудова В2-1 площею 60, 5 м2 також є частиною будівлі літ.В-1, під яку надана земельна ділянка під вже збудоване нерухоме майно.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

За згодою представника позивача у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- згідно витягу від 14.07.2004р. №4138717про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане Комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, за позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Геолсервіс” з іноземною інвестицією зареєстроване право власності на нежитлові будівлі, розташовані по вул. Варварівська, буд. 14 у м. Дніпропетровську;

- згідно рішення від 25.01.2006р. №132/33 Дніпропетровської міської ради „Про передачу земельної ділянки по вул. Варварівській,14 в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Геолсервіс” з іноземною інвестицією, код ЄДРПОУ 21912188, по фактичному розміщенню виробничо-складських будівель та споруд” було затверджено проект відведення земельної ділянки, розроблений комунальним підприємством „Земград”, і передано земельну ділянку площею 1,0809га в оренду строком на три роки позивачу по фактичному розміщенню виробничо-складських будівель та споруд по вул. Варварівській,14;

- 07.03.2006р. на підставі зазначеного рішення відповідача між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивачу надано у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Варварівській, 14 (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:460:0030;

- як вбачається з матеріалів справи за даною адресою позивачем здійснено самочинне будівництво, а саме самочинно збудовано прибудову площею 44,7 кв.м, літ. В1-1 та прибудову площею 60,5 кв.м, літ. В2-1;

- за даними технічного паспорта, виготовленого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради “ Дніпропетровське міжміське технічної інвентаризації” станом на 26.04.2007р. зазначені об’єкти є об’єктами самочинного будівництва;

- як вбачається з матеріалів справи позивач 16.05.2008р. звернувся до відповідача з заявою від 12.05.2008р про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, які розташовані по вул. Варварівська,14 у м. Дніпропетровську, а саме на прибудову площею 44,7 кв.м, літ. В1-1 та прибудову площею 60,5 кв.м, літ. В2-1;

- відповідач листом від 11.06.2008р. №7/20-995 за підписом першого заступника міського голови Крупського А.Ф. повідомив, що зазначені об’єкти є об’єктами самочинного будівництва, і запропонував звернутися до суду для узаконення самочинного будівництва;

- відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб;

- судом не встановлено порушення прав та інтересів інших осіб самочинним будівництвом (доказів не надано);

- відповідно до технічного висновку Проектно-будівельної фірми „Стройкомплекс” ЛТД про стан несучих конструкцій двох виробничих приміщень В1-1 та В2-1 по вул. Варварівській №14 в м. Дніпропетровську несучі капітальні конструкції –фундаменти, стіни, покриття знаходяться в нормальному стані, стан будівельних конструкцій забезпечує безаварійну і бездефектну експлуатацію споруд , споруди можуть бути допущені до експлуатації;

- згідно із статтею 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;

- статтею 328 Цивільного кодексу встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом;

- стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на нього державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що спір виник не з вини відповідача, господарський суд вважає за необхідне покласти на позивача судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Геолсервіс” з іноземною інвестицією (51 200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Спаська, буд. 17; код ЄДРПОУ 21912188) право власності на нерухоме майно, а саме на прибудову площею 44,7 кв.м, літ. В1-1 до будівлі літ. В-1 та прибудову площею 60,5 кв.м, літ. В2-1 до будівлі літ. В-1, яке знаходиться по вул. Варварівська, 14 у м. Дніпропетровську.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України

„25 „ червня 2008р.