Постанова № 1774116, 17.06.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.06.2008

Справа №2-24/1142-2008А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Судді Колосової Г.Г.

при секретарі Новохацької І.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За адміністративним позовом Управління ПФУ у Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (95026 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14а)

До відповідача: Науково – виробничої фірми «Лаверо», (95053 м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 6, кв. 20; ідентифікаційний код 30120578)

Про стягнення 1300,02 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Мілютіна Т.В., довіреність № 1 від 09.01.2008 р.

Від відповідача – не з'явився

Суть адміністративної справи: Управління ПФУ у Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим звернулося до господарського суду АР Ким з позовом до Науково – виробничої фірми «Лавро» про стягнення 1300,02 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не були перераховані в граничні строки сплати страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, що стало підставою для застосування штрафних санкцій.

Несплата страхових внесків порушує права територіального органу Пенсійного Фонду України на користування і розпорядження засобами, за рахунок яких формується бюджет Пенсійного Фонду України, і які прямують на фінансування пенсій та інших соціальних виплат.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку представника до судового засідання не забезпечив, документи, витребувані судом не надав, про причини неявки не повідомив. Про час слухання справи повідомлений судовими повістками рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, які повернуті поштою з відміткою «за вказаною адресою – не значиться».

Згідно ст. 39 КАС України якщо місце фактичного проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України, в зв’язку з чим у газеті «Южная столица» № 22(855) від 06.06.2008р. було дано оголошення про місце та час слухання справи.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІУ від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р. до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.41 Кодексу Адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Науково – виробнича фірма «Лаверо» зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до Положення про Управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, затвердженого постановою правління ПФУ № 8-2 від 30.04.2002 р., основними завданнями Управління ПФУ є збір та акумуляція в місті збору й інших засобів, призначених для пенсійного забезпечення, повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій і соціальних виплат, які здійснюються за рахунок фонду. Отже, Пенсійний фонд є суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 р. „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058) винятково даним Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов’язки, по нарахуванню, відрахуванню, й сплати по страхових внесках.

Відповідно до статті 14 Закону № 1058, страхувальниками є роботодавці-підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи

Відповідно до пунктів 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальники (платники) зобов’язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно підпункту 11.11. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р.(далі – Інструкція), платники щомісяця складають у двох примирниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в якому самостійно визначають суми страхових внесків, згідно з додатком 23 Інструкції.

Відповідно до пунктів 6, 10 статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону України № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України № 1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

На підставі п.2 частини 9 статті 106 Закону № 1058 рішенням № 719 від 16.10.2006 р. до відповідача були застосованы фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10063,80 грн. та нарахована пеня у розмірі 293,64 грн.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою ст. 106 Закону № 1058, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Рішення № 719 від 16.10.2006 р. отримане відповідачем згідно поштовому повідомленню у матеріалах справи (а.с.8)

Рішення № 719 від 16.10.2006 р. не було оскаржено до суду, а значить сума вказана у рішенні узгоджена страхувальником.

При таких обставинах, на день розгляду справи за відповідачем існує узгоджена заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені яка у добровільному порядку не погашена.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, та відповідають чинному законодавству України.

Згідно пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Повний текс постанови складений та підписаний 20.06.2008 р.

Керуючись частиною 1 статті 71, статтями 94, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Науково – виробничої фірми «Лавро», (95053 м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 6, кв. 20; ідентифікаційний код 30120578) на користь Управління ПФУ у Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (95026 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14а; р/р 25606010045501 у КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, ЗКПО 20727038) 1300,02 грн. заборгованості.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.