Рішення № 1773992, 04.03.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" березня 2008 р. Справа № 5/024-08

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Еталон”, м. Київ

до

Державного підприємства “Науково –дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща –Водиця”, с. Софіївська Борщагівка, Києво –Святошинський р-н.

про

стягнення 4008,84 грн.

за участю представників:

позивача:

Собітов С. В. –дов. від 01.01.2008 р. № 07/08-30

відповідача:

Красюк Т. В. –дов. від 08.01.2008 р. № 4

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Еталон” (далі –Позивач) до Державного підприємства “Науково –дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща –Водиця” (далі –Відповідач) про стягнення 4008,84 грн. з яких 3708,84 грн. матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля, 300 грн. витрати за проведення автотоварознавчого дослідження.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на право регресу до відповідача про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок ДТП.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач присутній в судовому засіданні проти позову заперечує, з мотивів викладених в відзиві. Також відповідачем заявлено клопотання про призначення автотехнічної, ситуалогічної, транспортно-трасологічної та автотоварознавчої експертиз, яке відхилено судом через відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідач в клопотанні не обґрунтовує, яким чином висвітлення питань які він просить поставити експерту стосується предмету розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

11.05.2006р. о 17 год. 30 хв. в м. Києві на перехресті вул. Світлицького –просп. Свободи, сталася дорожньо –транспортна пригода за участю автомобіля “ГАЗ 3307” державний реєстраційний номер 96-72 КІА, що належить ДП “Науково –дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща –Водиця”, під керуванням Мошика Івана Васильовича та автомобіль “ВАЗ –21043”, державний реєстраційний номер АА 7295 ВІ, якій належить Вільховому І.А. під керуванням останнього.

Транспортний засіб “ВАЗ –21043”, державний реєстраційний номер АА 7295 ВІ застраховано позивачем відповідно до укладеного між ним та Вільховим Ігорем Анатолійовичем (далі-Страхувальник) договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 00142-6900 від 25.04.2006 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого страховик зобов’язується у разі настання страхових випадків, які передбачені договором, мали місце під час його дії і не підпадають під виключення або обмеження страхування, здійснити виплату страхового відшкодування у межах страхової суми згідно умов цього договору, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 05.06.2006 р. вищевказане ДТП трапилось з вини водія відповідача Мошик І.В., який керуючи автомобілем “ГАЗ 3307” державний реєстраційний номер 96-72 КІА на перехресті з круговим рухом пр. Свободи та вул. Світлицького в м. Києві під час повороту праворуч не зайняв крайне праве положення, недотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем “ВАЗ –21043”, державний реєстраційний номер АА 7295 ВІ, чим порушив п.п. 10.4 Правил дорожнього руху України.

Зазначеною постановою Мошик І.В. визнано винним у скоєнні вищезазначеного правопорушення, що призвело до ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України шляхом накладення штрафу в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Той факт, що автомобіль “ГАЗ 3307”, державний реєстраційний номер 96-72 КІА, яким під час ДТП 11.05.2006 р. керував Мошика І. В. належить Державному підприємству “Науково –дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща –Водиця” підтверджується довідкою, виданою відділом ДАІ Подільського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 20.06.2006р. Перебування Мошики І. В. на час скоєння ДТП в трудових відносинах із відповідачем та те, що ДТП сталося під час виконання останнім своїх трудових обов’язків підтверджується матеріалами справи, зокрема, постанови Подільського районного суду м. Києва від 05.06.2006 р. протоколом про адміністративне порушення серії АЕ 06904888, завіреною копією трудової книжки Мошика І. В. та витягом із наказу № 74-к від 03.04.1978р.

За зверненням позивача ТОВ “Бюро експертизи та оцінки майна “Бюмекс” здійснено дослідження пошкодженого автомобіля за результатами якого складено висновок автотоварознавчого дослідження від 02.06.2006р., відповідно до якого повна вартість відновлювального ремонту автомобіля “ВАЗ –21043”, державний реєстраційний номер АА 7295 ВІ, без врахування фізичного зносу та витрат товарного виду внаслідок його пошкодження в результаті ДТП становить 3755,69 грн. Матеріальний збиток завданий власнику автомобіля встановлений, як сума вартості відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу складових та втрати товарної вартості, дорівнює 5074,18 грн. Вартість проведеної експертизи становить 300 грн.

Згідно платіжного доручення № 9076 від 27.07.2006р. року позивач сплатив страховику суму страхового відшкодування по вищезазначеному договору із вирахуванням франшизи 74,46 грн. та виключаючи послуги банку 27,61 грн. в розмірі 3708,84. На підставі рахунку №16-4 від 01.06.2006р. позивач платіжним дорученням від 23.06.2006р. № 7506 сплатив ТОВ “Бюро експертизи та оцінки майна “Бюмекс” оплату за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 300 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 21.05.2007р. на адресу відповідача була надіслана претензія про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 4008,84 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 87303, копія якого долучена до матеріалів справи. Однак зазначена претензія відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 27 Закону України „Про страхування” встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного Кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Таким чином позивач має право звернутися за захистом своїх порушених прав саме до відповідача, як власника автомобіля.

Крім того, оскільки Мошик Іван Васильович, знаходився в трудових відносинах з відповідачем та на момент ДТП виконував свої трудові, службові обов’язки, що підтверджується матеріалами справи, то в зв’язку з цим відповідно до ст. 1172 ЦК України відповідач повинен відшкодувати шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Аналогічна ж позиція викладена в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”.

Пунктом 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Загальними підставами для накладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, є: настання шкоди; протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина особи, яка заподіяла збитки.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4008,84 грн. збитків (3708,84 грн. грн. - матеріальна шкода та додаткові витрати у розмірі 300 грн. –вартість експертного дослідження) є правомірною та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 4008,84 грн. збитків.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його не правомірних дій.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Науково –дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща –Водиця” (08131, Київська область, Києво –Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 63, код ЄДРПОУ 00849296) на користь Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Еталон” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, код ЄДРПОУ 20080515) 4008 (чотири тисячі вісім) грн. 84 коп. –витрат по страховому відшкодуванню (збитків), 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.