Ухвала суду № 1773546, 17.06.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

УХВАЛА

17.06.2008

Справа №2-15/11470-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський заводпластмас” (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Трансформаторна, 7, ідентифікаційний код 00203602)

До відповідача Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Реахим» (220109, Республіка Бєларусь, м. Мінськ, вул.. АК. Красина, 99 (ЛТК) к. 816, ідентифікаційний код 29032104)

Про стягнення 727234,00 руб. РФ

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Скориков П.Є., довіреність № 10/1606 від 26.12.2007 р., у справі

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Сімферопольський завод пластмас” звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Реахим» про стягнення 727234,00 руб. РФ.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті поставленого йому товару по контракту № 63 від 10.10.2006 р., в результаті чого склалася заборгованість на суму 640000,00 руб. РФ та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод пластмас” з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 87234,00 руб. РФ пені за прострочення виконання зобов’язання.

У судовому засіданні 18.02.2007 р. представником позивача була надана заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 140000,00 руб. РФ заборгованості. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 87234,00 руб. РФ позивач просить суд прийняти відмову від позову. Крім того, позивачем були представлені докази оплати відповідачем заборгованості у розмірі 500000,00 руб. РФ 04.12.2007 р.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У судовому засіданні 17.06.2008 р. представником позивача надані докази оплати відповідачем залишку заборгованості у розмірі 140000,00 руб. РФ.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчать додані до матеріалів справи ухвала Господарського суду м. Мінська від 14.11.2007 р. а також підтвердження про вручення документів.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 5 статті 382 Господарського кодексу України права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше.

Як свідчать матеріали справи, місцем укладення Контракту № 63 від 10.10.2006 р. є м. Сімферополь, що є територією держави України.

Крім того, згідно статей 32, 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» № 2709-IV від 03.06.2005 р. у разі відсутності угоди про вибір права, до договору про надання послуг застосовується право тієї держави, де має місцезнаходження сторона-виконавець.

Згідно статті 47 вказаного Закону Право, що застосовується до договору охоплює: дійсність договору; тлумачення договору; права та обов'язки сторін; виконання договору; наслідки невиконання або неналежного виконання договору; припинення договору; наслідки недійсності договору; відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.

Як свідчать матеріали справи, пунктом 9.2 Контракту в редакції змін № 2к від 15.06.2007 р. встановлено, якщо сторони не можуть дійти згоди, то даний спір повинен бути врегульований арбітражем за місцезнаходженням Продавця.

Таким чином, спір розглядається господарським судом АР Крим, при вирішенні вказаного спору слід керуватися законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання контракту № 63 від 10.10.2006 р. позивачем було здійснено поставку відповідного товару згідно Специфікацій № 2 від 09.02.2007 р., № 3 від 27.03.2007 р., № 4 від 10.05.2007 р. на загальну суму 687000,00 руб. РФ.

Проте, відповідач не виконав свої обов’язки за контрактом щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 640000,00 руб. РФ, що і послужило підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод пластмас” із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Так, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем була сплачена сума заборгованості, що підтверджується випискою по рахунку позивача від 04.12.2007 р. на суму 500000,00 руб. РФ, від 05.05.2008 р. у розмірі 41000,00 руб. РФ, від 11.06.2008 р. на суму 99000,00 руб. РФ.

З матеріалів справи вбачається, що вказана заборгованість у загальному розмірі 640000,00 грн., погашена відповідачем відповідно 04.12.2007 р., 05.05.2008 р., 11.06.2008 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку. (15.08.2007 р.)

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у дійсній справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 640000,00 руб. РФ підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем сума заборгованості погашена у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 87234,00 руб. РФ, то позивачем надана заява про відмову від позовних вимог в цій частині.

Так, виходячи з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав, судом досліджено правомірність відмови позивача від позову:

- цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (довіреністю);

- при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

- не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

- при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;

- не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову.

Судом встановлено, що відмова позивача від позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, надані виконуючому обов’язки голови Правління Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод пластмас” Ю.Г. Сучкову дозволяють відмовитися від позову, через що заява Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод пластмас” підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін у пропорційному розмірі відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 49, пунктами 1-1, 4 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Реахим» (220109, Республіка Бєларусь, м. Мінськ, вул.. АК. Красина, 99 (ЛТК) к. 816, ідентифікаційний код 29032104) на користь Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод пластмас” (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Трансформаторна, 7, ідентифікаційний код 00203602) 1267,07 грн. державного мита та 103,85 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.