Рішення № 1773525, 22.05.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.08 Справа № 10/263

За позовом : Львівське відкрите акціонерне товариство „ЕЛЕГАНТ”

До відповідача : Закрите акціонерне товариство „ГАЛИЧИНА”

Про стягнення 3600,00 грн.

Суддя Довга О.І.

Секретар Яремчук С.М.

Представники :

від позивача : Яворська А. - представник ВАТ „Елегант”

від відповідача : Ільїнська О. –представник ЗАТ „Галичина”

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

Позов заявлено Львівським ВАТ „Елегант” до ЗАТ „Галичина” м. Львів про стягнення 3600,00 грн. збитків.

Розгляд спору неодноразово відкладався з підстав, викладених в попередніх ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданнях підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві, з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду спору, та з врахуванням уточненого розрахунку.

В обгрунтування позовних вимог ВАТ «Елегант» вказує :

Земельна ділянка, яку використовує ЗАТ «Галичина» для обслуговування складського приміщення, що розташоване у м. Львові по вул. Зеленій, 147, межує з земельною ділянкою ВАТ «Елегант». Проїзд та прохід до будівлі відповідача може здійснюватися тільки через земельну ділянку позивача.

Через відсутність у відповідача окремого в‘їзду (виїзду), на його прохання, керуючись принципами добросусідства і ділового партнерства протягом декількох років відповідач користується спорудами позивача , у т.ч. проїжджою частиною земельної ділянки, прохідною, контрольно-перепускним пунктом, під‘їздним майданчиком для доїзду транспортних засобів до земельної ділянки, на якій знаходиться складське приміщення, що розташоване у м. Львові по вул. Зеленій, 147 і використовується відповідачем для здійснення господарської діяльності.

За угодою № 3 від 24.12.2003 року, укладеною між сторонами на 2004 рік , за користування КПП і обумовленою територією відповідач щомісячно вносив плату в сумі 600,00 грн.

Не облаштувавши окремого заїзду і до цього часу, не маючи іншої можливості доїхати до належного приміщення з вул. Зеленої, 147, відмовляючись, як у 2005 році, так і у 2006 році від пропозицій позивача щодо укладення договору на користування спорудами, відповідач надалі незаконно, протиправне продовжує використовувати прохідну, під‘їздний майданчик, контрольно-перепускний пункт (КПП) та частину проїжджої території ВАТ «Елегант» та не сплачує послуги, якими скористався.

За таких обставин, на думку позивача, протиправними діями відповідача протягом першого півріччя 2007 року Львівському ВАТ «Елегант» відповідачем завдано збитків у вигляді упущеної вигоди у сумі 3600,00 грн.

Виходячи із статті 901 ЦК України, за договором надання послуг Сторона, що отримала послугу, яка споживається нею в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, зобов‘язується оплатити другій Стороні отриману послугу.

Загальними умовами виконання господарських зобов‘язань за статтею 193 ГК України передбачено, що суб‘єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов‘язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При встановленні плати за користування спорудами вказаними вище , позивачем враховано: витрати на утримання земельної ділянки; послуги з охорони території по всьому периметру земельної ділянки ВАТ “Елегант”, у т.ч. плата за денну охорону , що введена на вимогу суду згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 10.12.04р. у справі №1/978-14/303; освітлення території, у т.ч. прожектором; опалення ( обігрів приміщення) контрольно-перепускного пункту (КПП); прибирання двірником частини суміжної з відповідачем території та витрати на вивіз сміття; експлуатація інженерно-транспортних інфраструктур та утримання зовнішнього під‘їздного до КПП майданчика ( асфальтування проїжджої частини території –під‘їздних шляхів). Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума збитків становить 600 грн. в місяць.

Представник відповідача заперечує проти розрахунку позовних вимог, та подав суду свої заперечення і обґрунтування щодо кожної статті витрат розрахунку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи, заперечення, та пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Крім того, згідно ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов‘язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Земельна ділянка, яку використовує Відкрите акціонерне товариство «Елегант»(позивач), надана йому на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 76 від 15.02.1995 р., про що видано Державний акт на постійне користування землею.

Земельна ділянка, яку використовує Закрите акціонерне товариство «Галичина» (відповідач), межує з земельною ділянкою ВАТ «Елегант». Прохід і проїзд до будівлі відповідача може здійснюватися тільки через земельну ділянку, яку використовує позивач.

ВАТ «Елегант»вважає, що внаслідок споживання відповідачем протягом 1-го півріччя 2007 року послуг позивача щодо користування контрольно-пропускним пунктом та частиною проїжджої частини без проведення відповідної оплати останньому завдано збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позивачем був представлений розрахунок збитків за видами витрат, (який було уточнено листом № 15/07 від 11.03.2008 р.), а саме: податок із земельної ділянки; охорона; освітлення, у т.ч. прожектор; опалення; прибирання (двірник, вивіз сміття, ТВП); експлуатація інженерно-транспортних структур, утримання зовнішнього майданчика, асфальтування - на суму 600,00 грн. на місяць, за 1 півріччя 2007 року - 3 600, 00 грн.

Відповідач не заперечує факт споживання послуг з проїзду до власних приміщень складу через прохідну і частину проїжджої території, яка знаходиться у користуванні позивача. Плата за ці послуги сторонами не узгоджена з причин недосягнення згоди щодо суттєвих умов договору, проекти якого протягом 2006-2007 р.р. неодноразово пропонувались як позивачем, так і відповідачем.

Відповідач, не погоджуючись з ціною послуг, запропонованою позивачем на рівні договору , що був укладений сторонами на 2003 рік і строк дії якого закінчився 01 січня 2004 року, а також, вважаючи заявлений розмір збитків надмірно завищеним і непідтвердженим відповідними документами, заявою-пропозицією № 17/01-03 від 17 січня 2008 року запропонував позивачу завершити розгляд даної справи шляхом примирення сторін і заявив про свій намір добровільно сплатити збитки у розмірі 2 400,00 грн. з розрахунку 400,00 грн. щомісячно.

Оскільки ця пропозиція була відхилена позивачем, відповідач листом відмовився від цієї пропозиції. Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив відкликання своєї пропозиції щодо добровільної оплати вартості збитків, так як ця пропозиція не була акцептована позивачем.

У відповідності до ст.623 Цивільного кодексу України на боржника покладається обов'язок відшкодування кредиторові реальних збитків, а на кредитора - обов'язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, при цьому кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних збитків, але й підтвердити їх документально.

Позивачем представлено суду копії первинних документів : договора, Акти виконаних робіт, платіжні документи, довідки тощо, які підтверджують факт здійснення певних господарських операцій і які підтверджують розмір фактично понесених позивачем витрат за 1 півріччя 2007 року за видами цих витрат, визначених у розрахунку.

Відповідно до п.2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди чи неотриманого доходу відшкодовуються лише ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду належних доказів в підтвердження підстав віднесення на відповідача понесених позивачем витрату заявленому розмірі.

Крім того, відзначені у розрахунку збитків відсотки, які на думку відповідача визначають частку від загального розміру витрат, що мають бути віднесені на відповідача, є різними за видами витрат. Застосування саме цих відсотків для відповідача розрахунково і документально не підтверджено.

Проаналізувавши розрахунок витрат позивача в сукупності з доказами, наданими позивачем в підтвердження понесених збитків, а також доказами, представленими відповідачем в заперечення видів та розміру заявлених збитків, суд дійшов до висновку про необґрунтованість розрахунку збитків та непідтвердженість останніх належними та допустимими доказами.

При цьому суд виходив з такого.

Матеріалами справи встановлено, підтверджено у судовому засіданні сторонами, що через прохідну і частину проїзду заїжджають і виїжджають ліворуч від прохідної до власних приміщень ВАТ «Елеган»»(позивач), ЗАТ «Галичина»(відповідач) і ТзОВ «Ельвіс», (приміщення якого знаходяться по периметру за приміщеннями відповідача), та орендарі ВАТ «Елегант». Інші користувачі проїжджають через прохідну і через територію за прохідною, однак повертають праворуч від прохідної до приміщень, зданих позивачем в оренду.

За таких обставин, земельний податок в сумі 135,00 грн., (виходячи з площі земельної ділянки, яка надається для використання стороннім особам-2,3 %, як це наведено і документально підтверджено позивачем у розрахунку), слід розділити на 3 частини за кількістю осіб - основних користувачів. Отже, розмір збитків, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу зі сплати земельного податку становить 45, 00 грн. на місяць, за 1 півріччя 2007 року -270, 00 грн.

Позовні вимоги в частині відшкодування вартості послуг охорони суд вважає безпідставними, оскільки ЗАТ «Галичина»самостійно охороняє власну будівлю та прилеглу до неї територію і не споживає цих послуг. Це підтверджено наданими відповідачем доказами про наявність найманих за трудовим договором охоронників, а також відсутністю приміщення складу позивача в дислокації об'єктів, що охороняються відомчою охороною позивача відповідно до представлених позивачем договорів.

Покликання позивача на те, що відповідач у своїй діяльності використовує велику кількість автотранспорту не заслуговує на увагу, оскільки в підтвердження цього позивачем не надано доказів. До того ж, розмір плати за землю, а також вартість послуг з охорони об‘єкта позивача не залежать від інтенсивності використання відповідачем частини земельної ділянки для проїзду до власних приміщень.

Витрати на освітлення прожектором, який освітлює частину проїжджої території, якою користується для проїзду відповідач, в розрахунку позивача не відокремлені від загальних витрат на освітлення, вартість спожитої електричної енергії з використання саме прожектора документально не підтверджена.

Витрати на опалення КПП розраховані, виходячи з розміру відсотка 0,33, який, як було з‘ясовано у судовому засіданні, визначає частку площі приміщення КПП від площі усіх приміщень позивача.

Однак, це не підтверджено відповідною технічною документацією та платіжними документами про оплату спожитого газу природного з опалення прохідної. Позивачем також не обгрунтовано, з яких підстав відповідач, який не користується прохідною, зобов‘язаний частково відшкодувати витрати на опалення прохідної позивача.

Позивачем документально підтверджені його витрати на прибирання та вивіз ТВП. Однак, відсотки 1\6 в графі розрахунку позивача «відсотки в порівнянні до площі користування», застосований для визначення витрат на прибирання (двірник), і 1/30, застосований для визначення вивозу ТВП, - не доведені і документально не підтверджені.

Відповідач, заперечуючи витрати на прибирання та вивіз ТВП, не підтвердив належними документами факти вивозу ТВП (сміття) власними силами і за власний кошт.

Зважаючи, що частина земельної ділянки, (яку використовує позивач для доїзду до власних приміщень, складає 2,3 % від усієї площі земельної ділянки позивача), використовується трьома основними користувачами, а прибирається лише позивачем і ним же вивозиться сміття з цієї частини ділянки, - суд вважає, що витрати за статтею № 5 розрахунку підлягають відшкодуванню в сумі 11,57 грн. на місяць, 69,47 грн. грн. за 1 півріччя 2007 року.

Позивачем не розшифровано, з чого складається сума витрат на експлуатацію інженерно-транспортних інфраструктур, утримання зовнішнього майданчика, асфальтування. Надані позивачем в якості доказу первинні документи не визначають яка саме територія була асфальтована .

До того ж, позивачем не обгрунтовано причини, з яких відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати позивача на асфальтування зовнішнього майданчика. Також документально не підтверджено, що таке відшкодування має бути за кошт відповідача в розмірі 40% від загальних витрат позивача. Зважаючи на викладене, в частині відшкодування цих витрат в сумі 780, 00 грн. позов слід залишити без розгляду.

Суд зосереджує увагу, що у розрахунку позову були заявлені вимоги про відшкодування послуг з телефонного зв‘язку КПП в сумі 20, 00 грн, а також витрат з дератизації. В уточненому розрахунку згідно листа № 15/07 від 11.03.2008 р. зазначені вимоги відсутні, у судовому засіданні представник позивача усно відмовився від відшкодування послуг з телефонного зв‘язку КПП та витрат з дератизації.

Зважаючи на відсутність письмової відмови позивача від частини заявлених позовних вимог, суд відзначає, що ці вимоги не підлягають задоволенню. В підтвердження витрат телефонного зв‘язку прохідної позивачем не надано документів із зазначенням сум грошових коштів, які фактично позивач сплатив за заявлений у позові період згідно довідок-розшифровок УТЕЛ і «Укртелекому»по конкретному телефонному номеру прохідної. Позивачем не підтверджені факти користування відповідачем телефоном прохідної. Відшкодування витрат по дератизації також не підлягають задоволенню, оскільки факти знищення побутових гризунів на складі відповідача чи на прилеглій до нього території документально не підтверджені.

Суд зауважує, що ствердження відповідача на те, що ЗАТ «Галичина»з 08.08.2006 р. не використовує власне приміщення за призначенням складу - гуртівні молока і молокопродуктів, у зв‘язку з чим значно скоротився обсяг використання відповідачем послуг з проїзду та прохідної, заслуговує на увагу, оскільки це впливає на розмір плати за отримання цих послуг.

Покликання позивача на рішення господарського суду Львівської області у справі № 4/42-11/4, яке набрало законної сили, як на доказ в підтвердження обгрунтованності розрахунку збитків, судом не приймається до уваги з таких підстав.

Відповідно до приписів ст. 22, ст. 623 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського суду України відсутні правові підстави застосування ціни укладеної на 2003 рік угоди, (що припинила свою чинність 01 січня 2004 року), для розрахунку і доведення (доказування) збитків (упущеної вигоди) за 1 півріччя 2007 року.

Дослідивши матеріали справи і вищезгадане рішення суду, суд не вбачає підстав застосувати у даному випадку правила ст. 35 ГПК України.

Виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню частково в сумі 339, 47 грн., яка складає витрати з земельного податку та витрати з прибирання та вивозу сміття; позовну вимогу про відшкодування витрат з експлуатації інженерно-транспортних структур, утримання зовнішнього майданчика, асфальтування в сумі 780, 00 грн. та витрат на освітлення в сумі 373,82 грн. слід залишити без розгляду; в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покласти на сторони порівну.

Керуючись ст. ст. 218, 224 Господарського кодексу України, ст..ст. 22, 623, 1166 ЦК України, ст.ст. 2, 4-3, 12, 33, 34, 36, 38, 43, 44, 49, 69, 75, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ЗАТ «Галичина»( Львівська обл.. м. Радехів, вул.. Б.Хмельницького,120, МФО 3255700, ЗКПО 25553579 ) на користь Львівського ВАТ «Елегант»(79035, м.Львів, вул.Зелена,147 МФО 325718, ЄДРПОУ 01554 ) 339,47 грн. збитків, 51,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог в сумі 2480,53 грн. в позові відмовити.

4. В частині стягнення 780,00 грн. позов залишити без розгляду.

5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення оформлено згідно з ст.ст. 84, 85 ГПК України та підписано 20.06. 2008 року.

Суддя Довга О.І.