Рішення № 1773502, 11.12.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

11.12.2007

Справа №2-15/10326-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПОУ 00131400)

До відповідача Національного аграрного університету (03041, м. Київ, вул.. Героїв оборони, 15, корп. 3, ідентифікаційний код 00493706) в особі Відокремленого підрозділу Національного аграрного університету «Навчально-дослідне господарство «Комунар» (97501, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул.. Кримська, 7, ідентифікаційний код 34181812)

Про стягнення 447356,83 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача – Ющенко Т.А., довіреність № 021-Д від 04.01.2007 р., у справі, Півник І.О., довіреність № 280-Д від 19.08.2007 р., у справі

Від відповідача – Петрєнко С.В., директор, Касімова С.В., довіреність б/н від 03.05.2006 р., у справі

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Національного аграрного університету про стягнення 447356,83 грн., в тому числі 400000,00 грн. основного боргу, 4449,99 грн. інфляційних втрат, 9000,00 грн. річних, 33906,84 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2007 р. позовної заяви з доданими до неї матеріалами була направлена за територіальною підсудністю до Господарського суду АР Крим.

Резолюцією Голови Господарського суду Ар Крим розгляд справи доручено судді І.А. Іщенко.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 30.07.2007 р. було порушено провадження у справі, а також замінено відповідача Національний аграрний університет на Національний аграрний університет в особі Відокремленого підрозділу Національного аграрного університету «Навчально-дослідне господарство «Комунар» в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати визнаної відповідачем заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 400000,00 грн., що і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував, оскільки вважає, що вказана сума заборгованості була стягнута рішенням господарського суду АР Крим від 05.05.2003 р. у справі № 05.05.2003 р.

У додатку до відзиву на позов представник відповідача посилається на сплив строків позовної давності, у зв’язку з чим сума заборгованості була включена відповідачем до валового доходу.

Представник позивача у запереченнях на відзив проти застосування строків позовної давності заперечує.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з Положення про відокремлений підрозділ Національного аграрного університету „Навчально-дослідне господарство "Комунар" є відокремленим підрозділом Національного аграрного університету (далі -НАУ), створене за наказом ректора № 138 від 10 березня 2006 р.

Навчально-дослідне господарство є правонаступником (в межах переданого йому майна) Державного підприємства навчально-дослідного господарства „Комунар" Кримського державного агротехнологічного університету, створеного на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР від 20.05.1956 р. № 145 „Про передачу радгоспу „Комунар" із підпорядкування тресту радгоспів в підпорядкування Кримського сільськогосподарського інституту для створення на його базі навчально-дослідного господарства".

Згідно з наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 10 вересня 1997 р. № 31 навчально-дослідне господарство „Комунар" Кримського сільськогосподарського інституту перейменовано в державне підприємство „Комунар" Кримського державного аграрного університету.

Згідно з наказом Міністерства агарної політики України від 19 червня 2002 р. № 179 державне підприємство , навчально-дослідне господарство „Комунар" Кримського державного аграрного університету було перейменовано на державне підприємство „Навчально-дослідне господарство „Комунар" Кримського державного агротехнологічного університету.

У свою чергу Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» перейменовано відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Товариства від 12.11.1999 р. з Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Крименерго» створеної відповідно до Указу Президента України від 4 квітня 1995 року «Про структурне перетворення в електроенергетичному комплексі України» та наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 21.07.1995 р. № 127».

Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» є правонаступником прав та обов’язків Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Крименерго».

13.05.1999 р. між Сімферопольськими районними електромережами ДАЕК «Крименерго» (Енергопостачальна організація) (позивач) та Навчально-дослідним господарством «Комунар» (Споживач) (відповідач) був укладений договір № 19. (а.с.15-16)

Згідно пункту 1.1 Договору Сторони зобов’язані керуватися дійсним Договором, додатками до нього, рішеннями Уряду, Правилами користування електричною енергією а також іншими директивними документами, що регламентують питання користування електричною енергією.

Як встановлено рішенням Господарського суду АР Крим від 05.05.2003 р. у справі № 2-14/3931-2003 у відповідності з Договором № 19 від 13.05.1999 р. Енергопостачальна організація надавала Споживачу послуги по електропостачанню.

Пунктом 3.2.1 Договору передбачений обов’язок споживача здійснювати кінцевий розрахунок по показникам електроприладів до 28 числа щомісячно.

Оплату відповідач здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі.

Листом № 365 від 26.12.2001 р. відповідач направив структурному підрозділу позивача – Сімферопольській РЕМ графік реструктуризації заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 671533,46 грн., яка склалася на період 01.01.2000 р., в тому числі зобов’язався погасити заборгованість у розмірі 90000,00 грн. протягом 2002 р. (а.с. 24)

Крім того, вказаним графіком передбачений обов’язок відповідача погасити заборгованість у розмірі 120000,00 грн. у 2003 році.; 461533,46 грн. у 2004 році, в тому числі у 1 кварталі – 61533,46 грн., у 2 кварталі – 100000,00 грн., у 3 кварталі – 150000,00 грн., у 4 кварталі – 150000,00 грн.

Вказаний лист узгоджений заступником начальника Сімферопольської РЕМ. Тобто сторони досягли згоди про порядок оплати заборгованості.

Таким чином, вказаним Рішенням господарського суду з відповідача було стягнуто на користь позивача 966406,22 грн. заборгованості, в тому числі 90000,00 грн. заборгованості по графіку реструктуризації та 876406,22 грн. заборгованості за 2000-2002 р.р.

Вказані факти мають преюдиціальний характер, оскільки згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, у зазначеному рішенні від 05.05.2003 р. у справі № 2-14/3931-2003 було встановлено, що листом № 365 від 26.12.2001 р. сторони змінили умови оплати поза умов та порядку, передбачених у договорі, однак угоди про укладення графіку реструктуризації, як невід’ємної частини договору не досягли.

Проте, відповідач не виконав свої обов’язки за вказаним графіком реструктуризації заборгованості за спожиту електричну енергію щодо повної та своєчасної оплати заборгованості, що і послужило підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості у розмірі 400000,00 грн. за період з 2-4 квартали 2004 р. в примусовому порядку.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання оплати заборгованості згідно графіку реструктуризації за період з 2 по 4 квартали 2004 року у розмірі 400000,00 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача щодо включення суми заборгованості у розмірі 400000,00 грн. у стягнену рішенням ГС АР Крим від 05.05.2003 р. у справі № 2-14/3931-2003 суму заборгованості у розмірі 966406,22 грн., оскільки як вже було зазначено судом раніше у вказану суму 966406,22 грн. увійшли лише 90000,00 грн. заборгованості по графіку реструктуризації, строк оплати яких встановлений у 2002 році.

Також, суд не приймає у якості доказу відповідача своїх заперечень рішення господарського суду Ар Крим від 01.04.2003 р. у справі № 2-3/693-2003 р., яким з Навчально-дослідного господарства «Комунар» було стягнуто на користь ВАТ «Крименерго» в особі Сімферопольських МЕМ 562266,68 грн. з огляду на таке. По-перше, вказана сума заборгованості була стягнута за неналежне виконання умов договору № 113 від 01.01.1991 р. По-друге, вказаний договір був укладений відповідачем із структурним підрозділом ВАТ «Крименерго» Сімферопольськими міськими електричними мережами, в той час, як договір № 19 від 13.05.1999 р. укладений з Сімферопольськими районними електромережами ВАТ «Крименерго».

Щодо посилання відповідача на пропущений строк позовної давності, то суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поняття строку визначено Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно зі статтею 254 строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку; до строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями, при цьому відлік кварталів ведеться з початку року; строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку; строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Статтею 255 Цивільного кодексу України визначений порядок вчинення дій в останній день строку. Так, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що кінцевий строк погашення відповідачем заборгованості у розмірі 400000,00 передбаченої графіком до сплати необхідно обчислювати наступним чином – 30.06.2004 р. – на суму 100000,00 грн.,

30.09.2004 р. – на суму 150000,00 грн.

31.12.2004 р. – на суму 150000,00 грн.

За приписами статті 256 Цивільного процесуального кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, початок перебігу строку позовної давності становить з наступного дня після настання кінцевого строку виконання заборгованості:

01.07.2004 р. – на суму 100000,00 грн.,

01.10.2004 р. – на суму 150000,00 грн.

01.01.2005 р. – на суму 150000,00 грн.

Відповідно, перебіг строку позовної давності повинен скінчитися :

01.07.2007 р. – на суму 100000,00 грн.,

01.10.2007 р. – на суму 150000,00 грн.

01.01.2005 р. – на суму 150000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права 26.06.2007 р., про що свідчать відтиски штампів поштового відділення на поштовому конверті з позовною заявою (а.с. 56), а отже в межах передбаченого законом строку позовної давності.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 400000,00 грн. заборгованості згідно з графіком реструктуризації заборгованості за 2-4 квартали 2004 р. підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 4449,99 грн. та 3% річних у розмірі 9000,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Національного аграрного університету в особі Відокремленого підрозділу Національного аграрного університету «Навчально-дослідне господарство «Комунар» інфляційних втрат у розмірі 4449,99 грн. станом на 21.06.2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення з Національного аграрного університету в особі Відокремленого підрозділу Національного аграрного університету «Навчально-дослідне господарство «Комунар» 3% річних у розмірі 9000,00 грн. станом на 21.06.2007 р.. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 33906,84 грн. за період з 21.12.2006 р. по 21.06.2007 р., обґрунтовуючи правові підстави її стягнення пунктом 4.2.1 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду АР Крим від 05.05.2003 р. у справі № 2-14/3931-2003, яке набрало законної сили, було встановлено, що листом № 365 від 26.12.2001 р. сторони змінили умови оплати поза умовами та порядком, передбачених у договорі, однак угоди про укладення графіку реструктуризації, як невід’ємної частини договору не досягли.

Отже, на вказаний графік не поширюються умови договору № 19 від 13.05.1999 р., в тому числі пункт 4.2.1. Договору, стосовно забезпечення виконання зобов’язання у вигляді пені.

Таким чином, вбачається необхідність відмови в задоволенні нарахованої позивачем пені за невиконання відповідачем умов графіку реструктуризації заборгованості.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12.12.2007 року.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного аграрного університету (03041, м. Київ, вул.. Героїв оборони, 15, корп. 3, ідентифікаційний код 00493706) в особі Відокремленого підрозділу Національного аграрного університету «Навчально-дослідне господарство «Комунар» (97501, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул.. Кримська, 7, ідентифікаційний код 34181812) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПОУ 00131400, р/р 260303071142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805) 400000,00 грн. заборгованості, 9000,00 грн. річних, 4449,99 грн. інфляційних втрат, 4134,50 грн. державного мита та 109,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.