Ухвала суду № 17727027, 02.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року справа №2а/0570/8239/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів <Суддя учасник колегії >

Горбенко К.П. та Лях О.П.,

при секретарі Копиці С.В.,

за участю представника позивача Калачик О.В.,

представників відповідача Базишен Р.О. та Яковенка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року у справі № 2а/0570/8239/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзпромінвестдонбас" до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі міста Донецька та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року в розмірі 4549547 гривень, пославшись на факт наявності боргу з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Також зазначив, що рішеннями попередніх судів було скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 05.05.2010 року в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за січень 2010 року в розмірі 4549547 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення рішення всупереч вимогам діючого законодавства суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з державного бюджету України, в розмірі 4549547 гривень не відшкодовані. Суд також послався на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2010 року, що набрала законної сили 22.12.2010 року, якою було скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 05.05.2010 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року, у звязку з чим підстави для відмови у бюджетному відшкодуванні відсутні.

Не погодившись з постановою суду відповідач Державна податкова інспекція в Куйбишевському районі міста Донецька подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до бюджету. За змістом Закону України «Про податок на додану вартість» право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 22 лютого 2010 року позивач як платник податку на додану вартість позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, в якій у рядку 25 визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 4549547 гривень та заяву про повернення йому повної суми бюджетного відшкодування. \ а.с. 10, 14\.

Першим відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на рахунок платника у банку за січень 2010 року, результати якої оформлені актом від 20.04.2010 року № 23-313/31226834. \ а.с. 17-34\.

За наслідками перевірки першим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2010 року № 0000102344/0/31226834/6991, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень 2010 року у розмірі 4549547 гривень, тобто в повній сумі, яка заявлена в декларації до відшкодування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2010 року, яка набрала законної сили 22.12.2010 року, податкове повідомлення-рішення від 05.05.2010 року № 0000102344/0/31226834/6991 визнано протиправними та зазначено, що позивачем обґрунтовано в розрахунку бюджетного відшкодування до декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року визначена сума 4549547 грн. як сума бюджетного відшкодування. \ а.с. 35-49\.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі, не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Порядок обліку, звітності та внесення податку на додану вартість до бюджету визначається Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинних на час виникнення спірних правовідносин). (далі Закон № 168)

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Таким чином, для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість необхідна наявність певних підстав, зокрема:

-наявність відємного значення звітного податкового періоду;

-зарахування відємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

-фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);

-здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді;

-включення залишку відємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно Закону № 168 обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару. Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну в підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку покупця.

Пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону не передбачений обовязок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету. За приписами підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного Закону умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним податку у складі ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету. Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, повязані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Пунктами 200.15 та 200.13 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом пяти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Аналогічні положення містила і стаття 7 Закону № 168, який втратив чинність з 1 січня 2011 року.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20.12.2010р. № 960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12. 2010 р. за N 1387/18682. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану.

Положення вищенаведеного Порядку встановлюють взаємодію податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, представники одного відповідача держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обовязки.

Незважаючи на наявність суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, зазначений висновок про відшкодування податку на додану вартість податковим органом до органу державного казначейства не надавався.

У звязку з цим колегія суддів вважає, що у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження такої бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Всупереч вимогам діючого законодавства суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за січень 2010 року в розмірі 4549547 гривень не відшкодовані, у звязку з чим суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог. За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 8 серпня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі міста Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі № 2а/0570/3803/2011 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: К.П.Горбенко

О.П.Лях