Ухвала суду № 1772099, 30.06.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа №

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

секретар судового засідання

за участю представників сторін:

представник позивача, Кулік Лідія Павлівна, довіреність № 4 від 08.02.08, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс";

представник відповідача, Щербіна Дмитро Сергійович, довіреність № 45/10-0 від 25.05.07, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;

представник позивача, Дика Жанна Діомидівна, довіреність № 1-1 від 14.01.08, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс";

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 11.04.2008 у справі № 2-16/375-2008А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс" (пр-т Кірова, 29/1, місто Сімферополь, АР Крим,95001)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, АР Крим, 95053)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2008 у справі № 2-16/375-2008А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 14.01.2008 № 0000242301/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03, 40 грн судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що право на отримання бюджетного відшкодування виникло у позивача в період дії норми підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції Закону від 25.03.2005 №2505-ІV, що свідчить про обгрунтованість позовниз вимог.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, прийняти нову, якою у позові відмовити.

Апелянт обгрунтовує свої вимоги тим, що висновки суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог помилкові, оскільки протягом перших 12 місяців реєстрації платник податку на додану вартість не має право на бюджетне відшкодування, у тому числі на бюджетне відшкодування, що сформоване за рахунок податкового кредиту, який виник внаслідок придбання або спорудження основних фондів.

Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.06.2008 суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Маслову З.Д.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.06.2008 розгляд справи було відкладено на 23.06.2008.

Переглянувши постанову суду відповідно до вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим було проведено виїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2007 рік, за результатами якої складено акт № 123/23-4/34212080 від 14.01.2008.

На підставі зазначеного акту 14.01.2008 відповідачем було прийнято та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0000242301/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс" за порушення підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 закону України „Про податок на додану вартість” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 780 022,00 грн.

Підставами для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс" з 05.09.2007 зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Згідно договору купівлі-продажу № 2128 від 23.10.2007 позивач викупив нерухоме майно (нежитлові будівлі, споруди), що належало Фонду майна Автономної Республіки Крим та знаходилось на балансі Кримського республіканського вищого навчального закладу „Ялтинський медичний коледж”.

Згідно з висновком товариства з обмеженою відповідальністю „Європейський центр консалтингу та оцінки”, затвердженого наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 31.02.2007 № 473, ринкова вартість продажу об’єкта приватизації, що підлягає викупу, з урахуванням компенсації орендарю вартості невід’ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів під час оренди, становить 4680130,80 грн, у тому числі податок на додану вартість у сумі 780021,80 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи).

Таким чином, з урахуванням зазначеної правової норми товариством з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс" були складені податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2007 року № 3906/63/241480 від 17.12.2007 та розрахунок суми бюджетного відшкодування № 3906/63/241480 від 17.12.2007.

Згідно з даними декларації позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 780021,80 грн, що є підставою для відшкодування з бюджету вказаної суми.

Проте, контролюючий орган вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс" не має права на отримання бюджетного відшкодування на підставі підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Проаналізувавши всі обставини, що стали причиною прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000242301/0 від 14.01.2008, судова колегія дійшла висновку, що позиція податкового органу не має належного правового обґрунтування з огляду на наступне.

З 01.06.2005 по 01.01.2008 підпункт „а” підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” діяв у наступній редакції: ”Такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування:

а) особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів”.

Проаналізувавши зазначену норму, судова колегія вважає, що виключення, яке міститься у даному пункті, відноситься до всієї диспозиції. Подібне розуміння даного положення, на думку суду, є економічно обґрунтованим, оскільки надання нещодавно зареєстрованим платникам права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості придбаних основних фондів, сприятиме нормальній інвестиційній діяльності підприємства, і цілком нерозумно піддавати іншому тлумаченню дане положення.

З приводу розбіжностей розуміння зазначеного вище підпункту суд апеляційної інстанції вважає також за необхідне звернути увагу на те, в підпункті 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону Україну „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” , який є спеціальним законом з питань оподаткування, визначено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На думку судової колегії, навіть при існуванні іншої думки щодо тлумачення підпункту „а” підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, зазначена вище норма Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” позбавляє контролюючий орган права вирішувати питання іншим чином і надає ситуації у даній справі безспірний характер.

Отже, доводи апеляційної скарги є штучними і засновані суб’єктивних припущеннях податкового органу щодо правильності тлумачення підпункту „а” підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”

З огляду на зазначені вище обставини, судова колегія дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000242301/0 від 14.01.2008, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс" за порушення підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 780 022,00 грн прийнято без достатніх на те правових підстав, у зв’язку з чим правомірно визнано судом першої інстанції нечинним.

За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України, а також правильно встановлені всі обставини справи.

Керуючись статтями 24, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2 Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2008 у справі № 2-16/375-2008А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді Л.М. Заплава

З.Д. Маслова