Постанова № 1771966, 25.06.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2008 № 31/108

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів:

за участю секретаря судового засідання

за участю представників сторін

від позивача: Зонтов Ю.В., представник (дов. № 304 від 12.02.2008);

від відповідача: повідомлений належним чином, але не з’явився;

розглянувши засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.04.2008

у справі № 31/108

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг"

до Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод"

про спонукання до розірвання договору,

постанова прийнята 25.06.08, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався з 28.05.08 на 11.06.08 та з 11.06.08 на 25.06.08.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.04.2008 у справі № 31/108 позов Відкритого акціонерного товариства – лізингова компанія Укртранслізинг” задоволено повністю; зобов’язано Державне підприємство „Стрийський вагоноремонтний завод” укласти з Відкритим акціонерним товариством – лізингова компанія Укртранслізинг” додаткову угоду, щодо дострокового розірвання договору №32 від 26.10.2006; стягнуто з Державного підприємства „Стрийський вагоноремонтний завод” 85,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 03.04.2008 Державне підприємство „Стрийський вагоноремонтний завод” (далі – ДП „Стрийський вагоноремонтний завод”) подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові Відкритому акціонерному товариству – лізингова компанія „Укртранслізинг” (далі – ВАТ ЛК „Укртранслізинг”) відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Зокрема, скаржник посилається на те, що суд при прийнятті рішення неправомірно застосував ст. 652 ЦК України, оскільки позивач в позовній заяві не заявляв вимог про дострокове розірвання договору від 26.10.2006 № 32 з підстав істотної зміни обставин та не обґрунтовував їх наявність, а також в тексті позовної заяви відсутні посилання на зазначену норму ЦК України.

Позивачем не подано жодних доказів щодо вжиття ним заходів з приводу сплати ДП „Придніпровська залізниця” заборгованості з лізингових платежів, як і не доведено факту невиконання з вини ДП „Придніпровська залізниця” зобов’язань зі сплати лізингових платежів, а тому висновки суду зроблені в порушення умов ст. 33 ГПК України.

Представник ВАТ ЛК „Укртранслізинг” в наданому відзиві на апеляційну скаргу ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” та в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив суд рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” – без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства „Стрийський вагоноремонтний завод” у даній справі було відкладено на 25.06.2008 та витребувано у позивача ряд необхідних документів.

Представником ВАТ ЛК „Укртранслізинг” через канцелярію Київського апеляційного господарського суду 25.06.2008 подано пояснення лише стосовно відомостей щодо розгляду Господарським судом м. Києва справи № 42/478 та надання відповіді на лист ДП „Придніпровська залізниця” від 03.08.2007 № НЗТ9/566.

В засідання суду 25.06.2008 ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” повноважних представників не направило та не повідомило суд про причини неявки, хоча про час і місце проведення судового засідання було повідомлено належним чином.

Керуючись ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” та ВАТ ЛК „Укртранслізинг” 26.10.2006 укладено договір № 32, за умовами якого, ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” зобов’язалось виготовити і поставити ВАТ ЛК „Укртранслізинг” нові залізничні вантажні на піввагони моделі 12-9745 ТУ У 35,2-01124454-032-2004, укомплектовані модернізованими візками моделі 18-100, з установкою елементів компанії „А.Stuki” і колісних пар з нелінійним профілем коліс ІТМ-73 ТУ У 35,2-01124454-028-2004 (далі – продукція), а ВАТ ЛК „Укртранслізинг” зобов’язалось прийняти і сплатити ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” ціну продукції (загальну суму цього договору) на умовах, викладених і цьому договорі (п. 1.1 договору).

ВАТ ЛК „Укртранслізинг” придбаває продукцію з метою її подальшої передачі у фінансовий лізинг державному підприємству „Придніпровська залізниця” – іменоване надалі лізингоотримувач (п. 1.2 договору).

Кількість продукції складає 150 одиниць (п. 2.2 договору).

ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” зобов’язано поставити ВАТ ЛК „Укртранслізинг” продукцію партіями не менше 25 шт. відповідно до Графіка постачання продукції (додаток № 1 до даного договору), який є невід’ємною частиною цього договору, в якому відображаються терміни постачання щомісячних партій продукції і кількість вагонів в кожній місячній партії продукції. При цьому, за додатковим погодженням сторін допускається дострокове постачання (п. 3.1 договору).

Пунктом 5.2 договору встановлено, що сума цього договору складає 30 451 500,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 5 075 250,00 грн.

Відповідно до п. 5.3 договору ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” залишило за собою право ініціювати перегляд ціни на продукцію при зміні цін на сировину, матеріали, комплектуючі, енергоресурсів і інших чинників, які впливають на формування собівартості виготовлення продукції, про що підприємство зобов’язано направити відповідне письмове повідомлення ВАТ ЛК „Укртранслізинг” з додатком документів, підтверджуючих обґрунтованість перегляду ціни. У разі згоди ВАТ ЛК „Укртранслізинг” із запропонованою ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” новою ціною, зміна ціни оформляється додатковою угодою до договору, підписаною обома сторонами. При цьому, у разі необґрунтованої відмови ВАТ ЛК „Укртранслізинг” змінити ціну продукції, ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” має право відмовитися від подальшого виконання зобов’язань за даною угодою.

Умови цього договору можуть бути змінені і доповнені по взаємній згоді сторін шляхом підписання додаткових письмових угод, які є невід’ємною частиною (п. 11.1 договору).

Сторонами було складено та підписано графік постачання продукції ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” на адресу ВАТ ЛК „Укртранслізинг” для ДП „Придніпровська залізниця” у 2006-2007 роках, що є додатком № 1 до договору від 26.10.2006 № 32, згідно якого, встановлено терміни постачання продукції: грудень 2006 – 20 шт.; січень 2007 – 30 шт.; лютий 2007 – 50 шт.; березень 2007 – 50 шт.

Між сторонами 21.11.2006 укладено додаткову угоду № 1 до договору від 26.10.2006 № 32, якою було змінено загальну суму договору – 79 916 250,00 грн. плюс ПДВ 15 983 250,00 грн., а всього з ПДВ 95 899 500,00 грн. та збільшено кількість продукції – 450 одиниць.

Також, сторонами було складено та підписано Графік постачання продукції ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” на адресу ВАТ ЛК „Укртранслізинг” для ДП „Придніпровська залізниця” у 2006-2007 роках, що є додатком № 3 до договору від 26.10.2006 № 32, згідно якого, встановлено терміни постачання продукції у 2007 році: квітень – 32 шт.; травень – 30 шт.; червень – 32 шт.; липень – 35 шт.; серпень – 35 шт.; вересень – 32 шт.; жовтень – 36 шт.; листопад – 35 шт.; грудень – 33 шт., всього – 300 шт.

Між ВАТ ЛК „Укртранслізинг” та ДП „Придніпровська залізниця” 28.12.2006 укладено договір № Пр/В-061742/НЮ, за умовами якого, ВАТ ЛК „Укртранслізинг” зобов’язалось на умовах зазначених в цьому договорі набути у власність 500 чотирьохвісних напіввагонів моделі 12-9745 (виробник ДП „Стрийський вагоноремонтний завод”), 800 чотирьохвісних напіввагонів моделі 12-9745 (виробник ДП „Папаснянський вагоноремонтний завод”), 700 чотирьохвісних напіввагонів моделі 12-9745 (виробник ДП „Дарницький вагоноремонтний завод”), відповідно до встановлених ДП „Придніпровська залізниця” технічних вимог, визначених додатком № 1 до цього договору та передати його у користування ДП „Придніпровська залізниця” на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).

Крім того, 17.01.2007 сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору від 26.10.2006 № 32, якою змінено загальну суму договору – 83 294 700,00 грн., ПДВ 16 658 940,00 грн., всього з ПДВ 99 953 640,00 грн., а також змінено ціну одиниці продукції.

Сторонами 18.01.2007 підписано додаткову угоду № 3 до договору від 26.10.2006 № 32, якою встановлено, що до цієї угоди додається та є невід’ємною частиною договору № 32 додаток № 4 „Графік постачання продукції ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” на адресу ВАТ ЛК „Укртранслізинг” для ДП „Придніпровська залізниця” у 2006-2007 роках.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 3, з дати підписання цієї угоди додаток № 1 до договору № 32 втрачає чинність. По тексту договору № 32 всі посилання на додаток № 1 вважаються посиланням на додаток № 4.

Також, цією додатковою угодою змінено ціну одиниці продукції та загальну суму договору № 32.

На виконання умов договору відповідачем було передано 29.12.2006 за актом приймання-передачі майна за технічним станом піввагони 12-9745 в кількості 20 шт., 31.01.2007 за актом – 40 шт., 02.04.2007 за актом – 40 шт., 02.04.2007 на загальну суму 21 755 400,00 грн.

ВАТ ЛК „Укртранслізинг” станом на 03.07.2007 за поставлені піввагони розрахувався частково на суму 20 772 200,00 грн., але під час розгляду справи № 31/441 в суді першої інстанції позивачем перераховано відповідачу залишкову частину коштів за поставлені піввагони в сумі 963 200,00 грн.

Предметом спору у справі № 31/441 є стягнення 4 036 103,80 грн. з ВАТ ЛК „Укртранслізинг” на користь ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” за договором від 26.10.2006 № 32.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.02.2008 у справі № 31/441 стягнуто з ВАТ ЛК „Укртранслізинг” на користь ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” 580 557,87 грн. пені, 102 773,00 грн. процентів річних, 150 291,40 грн. втрат від інфляції, у решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2008 у справі № 31/441 рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2008 скасовано, позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ ЛК „Укртранслізинг” на користь ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” 78 402,00 грн. пені, 125 028,00 грн. інфляційних, 19 396,00 грн. 3% річних, 11 196,00 грн. державного мита, провадження у справі в частині стягнення 963 200,00 грн. основного боргу припинено за відсутністю предмету спору, в іншій частині позову відмовлено.

Отже, у ВАТ ЛК „Укртранслізинг” відсутні грошові зобов’язання перед ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” за договором від 26.10.2006 № 32.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору у справі є вимога ВАТ ЛК „Укртранслізинг” до ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” про укладення додаткової угоди до договору від 26.10.2006 № 32 щодо дострокового розірвання договору № 32, укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, зміна господарських правовідносин є одним із способів захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів.

ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” 04.07.2007 листом № ЮР-57 повідомило ВАТ ЛК „Укртранслізинг”, що у зв’язку з неналежним виконанням товариством обов’язків щодо проведення розрахунків за виконані підприємством роботи за договором № 32 просить надати свої пропозиції щодо внесення змін до додатку № 3 до зазначеного договору для узгодження нового графіку постачання продукції або повідомити про припинення договірних відносин та дострокове розірвання даного договору.

Листом від 20.07.2007 № ЮР-60 ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” повідомило ВАТ ЛК „Укртранслізинг” про відхилення пропозиції товариства щодо укладення додаткової угоди № 4 до договору від 26.10.2007 № 32 про дострокове розірвання договору № 32 з підстав неналежного виконання товариством своїх зобов’язань за зазначеним договором.

Із запропонованої до підписання ВАТ ЛК „Укртранслізинг” копії додаткової угоди № 4 від 25.06.2007 до договору від 26.10.2006 № 32 вбачається, що пунктом 1 цієї угоди було передбачено, що сторони по взаємній згоді погодились припинити дію договору № 32 в частині невиконання зобов’язань, а саме поставити 350 піввагонів. Зобов’язання по поставці 100 підввагонів вважати виконаним належним чином.

Як свідчать матеріали справи позивачем дотримано порядок, передбачений ст. 188 ГК України та надіслано пропозицію ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” про укладення додаткової угоди № 4 до договору від 26.10.2007 № 32 про дострокове розірвання договору № 32.

Згідно ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи те, що матеріалами справи доведено постачання ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” піввагонів в кількості лише 100 шт. і суму 963 200,00 грн. основного боргу за дані піввагони ВАТ ЛК „Укртранслізинг” перераховано на рахунок підприємства (рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2008 та Постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2008 у справі № 31/441) та беручи до уваги лист ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” від 20.07.2007 № ЮР-60, колегія суддів вважає, що умови додаткової угоди № 4 від 25.06.2007 до договору від 26.10.2006 № 32 щодо дострокового розірвання договору № 32 не суперечать інтересам ДП „Стрийський вагоноремонтний завод”.

Крім того, матеріали справи містять лист ДП „Придніпровська залізниця” від 03.08.2007 № НЗТ9/566 до ВАТ ЛК „Укртранслізинг” з якого вбачається, що товариство неналежним чином виконує умови договору № ПР/В-061742/НЮ, а тому підприємство здійснило тільки авансовий платіж у розмірі 66 357 000,00 грн. за отримане майно згідно договору № ПР/В-061742/НЮ і тому зазначений договір підприємство вважає розірваним з моменту отримання товариством цього листа. Лист ВАТ ЛК „Укртранслізинг” отримано 03.08.2007 вх. № 1051, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ВАТ ЛК „Укртранслізинг”.

Доказів направлення відповіді ВАТ ЛК „Укртранслізинг” на зазначений лист ДП „Придніпровська залізниця” товариством не надано.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що внаслідок неповного перерахування ДП „Придніпровська залізниця” оплати лізингових платежів за договором № ПР/В-061742/НЮ на рахунки ВАТ ЛК „Укртранслізинг”, у товариства виникла заборгованість перед ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” за договором № 32, а ДП „Стрийський вагоноремонтний завод”, в свою чергу, свої зобов’язання за договором № 32 не виконує, оскільки на виробництво піввагонів авансові платежі ВАТ ЛК „Укртранслізинг” не перераховує з підстав неперерахування таких платежів від ДП „Придніпровська залізниця”.

З урахуванням наведених позивачем – ВАТ ЛК „Укртранслізинг” доводів щодо укладення додаткової угоди до договору від 26.10.2006 № 32 щодо дострокового розірвання договору № 32, колегія суддів дійшла висновку, що підставою для задоволення позовних вимог ВАТ ЛК „Укртранслізинг” є наявність умов, передбачених ст. 652 ЦК України для укладення між сторонами додаткової угоди щодо дострокового розірвання договору № 32 за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ГК України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

У разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону (ч. 2 ст. 205 ГК України).

З огляду на те, що ч. 2 ст. 188 ГК України встановлено порядок внесення зміни та розірвання господарських договорів, а ч. 1 ст. 205 ГК України - підстави та порядок припинення господарського зобов’язання у разі неможливості виконання, і враховуючи те, що предметом спору у справі є вимога ВАТ ЛК „Укртранслізинг” до ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” про укладення додаткової угоди до договору від 26.10.2006 № 32 щодо дострокового розірвання договору № 32, укладеного між позивачем та відповідачем, а також те, що матеріали справи свідчать про наявність умов, передбачених ст. 652 ЦК України для укладення між сторонами додаткової угоди щодо дострокового розірвання договору № 32 за рішенням суду, то колегія суддів вважає, що Господарський суд м. Києва обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ВАТ ЛК „Укртранслізинг” та зобов’язав ДП „Стрийський вагоноремонтний завод” укласти з ВАТ ЛК „Укртранслізинг” додаткову угоду до договору від 26.10.2006 № 32 щодо дострокового розірвання договору від 26.10.2006 № 32.

Посилання скаржника, що позивачем не подано жодних доказів щодо вжиття ним заходів з приводу сплати ДП „Придніпровська залізниця” заборгованості з лізингових платежів, як і не доведено факту невиконання з вини ДП „Придніпровська залізниця” зобов’язань зі сплати лізингових платежів, колегія суддів вважає помилковими, оскільки в провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 42/478 за, зокрема, зустрічним позовом ВАТ ЛК „Укртранслізинг” до ДП „Придніпровська залізниця” про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання на суму 3 199 025,51 грн. за договором № ПР/В-061742/НЮ.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2008 у справі № 31/108.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2008 у справі № 31/108 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Стрийський вагоноремонтний завод” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 31/108 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя

Судді