Рішення № 17714868, 10.08.2011, Залізничний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-320/11

"10" серпня 2011 р. рокум. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономній Республіці Крим у складі головуючого судді Якушевої Т.В., при секретарі Тодорашко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в особі Кримського територіального управління ПрАТ «МТС Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з надання послуг мобільного звязку,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» в особі Кримського територіального управління ПрАТ «МТС Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг звязку у розмірі 55111 грн. 03 коп. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Український мобільний звязок» правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» в особі Кримського територіального управління ПрАТ «МТС Україна» мотивовані тим, що 24.12.2009 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 4924296 та договір № 4924302 про надання послуг мобільного звязку. Після укладення цієї угоди, відповідачу було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1, для урахування кількості та вартості наданих послуг, а також грошей, що надійшли позивачу, як сплата за надані послуг. Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» в особі Кримського територіального управління ПрАТ «МТС Україна» вказує, що відповідачем його зобовязання за договором не виконувалися, через що утворилася заборгованість за надані послуги у розмірі 55111,03 грн..

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити на підставах викладених у позовній заяві.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та просили відмовити у позові у повному обсязі у звязку з тим, що відповідач не користувався послугами, які надані були позивачем у звязку з тим, що картки мобільного оператора він продав за 50,00 грн.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, у разі невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 цього Кодексу.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини між сторонами, які регулюються главою 49, 50, 51 ЦК України.

Судом встановлено, що 24.12.2009 року між Закритим акціонерним товариством «Український мобільний звязок» правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» та ОСОБА_1 було укладено договори: № 4924296 та № 4924302 про надання послуг мобільного звязку. Після укладення цієї угоди, відповідачу було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1, для урахування кількості та вартості наданих послуг, а також грошей, що надійшли позивачу, як сплата за надані послуг.

Згідно п. 1.1. договору № 4924296 та № 4924302 від 24.12.2009 року про надання послуг мобільного радіотелефонного звязку в межах України та міжнародної лінії.

Згідно п. 2.4.2. Договору відповідач зобовязався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру у мережі мобільного звязку «МТС України» по всіх телефонах, зареєстрованих на його особливому рахунку.

Згідно п. 2.4.3. Договору відповідач зобовязався сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. Договорів оплата послуг мобільного звязку провина була здійснюватися відповідачем у відповідність з тарифами позивача на підставі рахунку в строк до пятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Останній платіж відповідачем був проведений 12.01.2010 року у розмірі 100,00 грн., не дивлячись на те, що користувався він даними послугами до 01.03.2010 року, після чого договори було розірвано на підставі п. 5.2. договорів № 4924296 та № 4924302 від 24.12.2009 року за ініціативою позивача.

Тобто вищевказані умови договору відповідач належним чином не виконував, у звязку з чим виникла заборгованість за надані послуги в сумі 55111, 03 грн., згідно до довідкової інформації про надані послуги вбачається, що заборгованість склалася за дзвінки до Сомалі, а саме за договором № 4924296 від 24.12.2009 року заборгованість без урахування НДС та виплат до ПФ України - 22461,41 грн.; за договором № 4924302 від 24.12.2009 року заборгованість без урахування НДС та виплат до ПФ України - 25133,02 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги мобільного звязку 55111,03 грн. доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення дії основного договору не звільняє сторони від належного виконання своїх зобовязань, які виникли до їх припинення.

Крім того, у відповідності до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати у разі задоволення позову. Повивачем було сплачено судові витрати у розмірі 671,11 грн., а саме судовий збір 551,11 грн., та витрати на ІТЗ 120,00 грн.. З відповідача на користь позивача належить до стягнення судовий збір у розмірі 551,11 грн. та витрат з ІТЗ 120,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 509, 526, 551, 610, 625 Цивільного кодексу України, 10, 11, 60, 74, 88, 130, 174, 215-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в особі Кримського територіального управління ПрАТ «МТС Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з надання послуг мобільного звязку задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (р/рахунок 26008526, МФО 300335 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, код 14333937) заборгованість за надані послуги мобільного звязку у сумі 55111 гривень 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (р/рахунок 26008526, МФО 300335 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, код 14333937) судовий збір у розмірі 551,11 грн. та витрат з ІТЗ 120,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя