Постанова № 17705121, 01.08.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2011 р.

14 год.20 хв.Справа № 2-а-2753/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представника позивача- Омельченко Т.Й.,

представника відповідача - Тосік Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІЕКСПО"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні <3-я особа >

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення в частині,

встановив:

Приватне підприємство “Поліекспо” (далі ПП, позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі ДПІ, відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. № 0005220700/0 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 912230грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнила, просила суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. № 0005220700/0 в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010р. у розмірі 5050 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки від 23.12.2010р. Як вбачається з акта, підставою для висновку про порушення вимог законодавства про податок на додану вартість (далі ПДВ) є відсутність можливості ДПІ у м. Херсоні у ході проведення зустрічної перевірки, підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету ПП “Комерційна фірма Пандора”, яке було постачальником позивача, що в свою чергу, позбавляє позивача права на податковий кредит по такій операції.

Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цією податковою накладною товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Висновки відповідача про неможливість підтвердження сплати до бюджету сум ПДВ постачальником товарів (робіт, послуг) не можуть бути підставою для зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, оскільки у платника податку відсутній механізм та не передбачений обовязок по контролю за декларуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальником товарів (робіт, послуг).

Представник відповідача проти позову заперечила, суду пояснила, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету по постачальнику позивача, а тому відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

У грудні 2010 р. ДПІ у м. Херсоні було проведено позапланову виїзну перевірку ПП “Поліекспо” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень, червень, липень, серпень 2010 р. За результатами перевірки складено акт від 23.12.2010р. №18/07-0131/19236745.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1., п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168 97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон № 168 97-ВР). Позивачем, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010р. на 5050грн.

Відповідно до виявлених в ході перевірки порушень податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 31.12.2010 р. № 0005220700/0 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 р.

При перевірці податковим органом достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 р., встановлено, що основним постачальником пшениці у липні 2010 року по І ланцюгу постачання є ПП “Комерційна фірма Пандора”.

Позивачем у липні 2010р. придбано пшеницю 6 класу згідно договору №06/07-2010 від 06.07.2010р. у кількості - 32,913 т. по ціні 767,24 грн. за тону на загальну суму 30302,61 грн., в т.ч. ПДВ 5050 грн., фактично сплачений ПДВ - 5050 грн., що підтверджується податковою накладною № 250 від 10.07.2010 на суму 30302,61 грн. Оплата за вказаною господарською операцією здійснена у безготівковому порядку згідно банківської виписки Херсонської обласної дирекції “АТ Райффайзен Банк Аваль” від 12.07.2010 на суму ПДВ 5050 грн.

Згідно звітної форми “Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” за липень 2010 р., встановлено, що ПП “Комерційна фірма Пандора” з березня 2010 р. не звітує, має стан платника “14”, свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.10.2010 р. Підприємство визнано банкрутом 26.11.2010р.

Відповідачем зроблено висновки про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПП “Поліекспо” у серпні 2010р. на підставі того, що його контрагент ПП “Комерційна фірма Пандора” припинив своє існування після складення податкових накладних.

У акті перевірки зафіксовано, що податковий орган не може підтвердити факт здійснення фінансово-господарської операції поставки пшениці ПП “Поліекспо” від ПП “Комерційна фірма Пандора”, отже встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість ПП “Поліекспо” по постачальнику ПП “Комерційна фірма Пандора”.

Зазначена позиція податкового органу спростовується дослідженими у судовому засіданні первинними бухгалтерськими документами.

У судовому засіданні встановлено, що ПП “Комерційна фірма Пандора” у липні 2010 р. поставило позивачу пшеницю.

Оплата за товар здійснена у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою Херсонської обласної дирекції “АТ Райффайзен Банк Аваль”від 12.07.2010р. № 934.

Податковий орган не піддає сумніву факт оплати зазначеного товару.

Поставка товару підтверджена наступними документами:

- рахунком-фактурою № СФ-0236 від 10.07.2010р.;

- видатковою накладною від 10.07.2010 р. № РН-0231, виписаною ПП “Комерційна фірма Пандора”;

- податковою накладною № 250 від 10.07.2010р.

Перевезення вантажу проводилось автотранспортом постачальника, а саме: водієм ОСОБА_3, автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1. Вантажовідправник ПП “Комерційна фірма Пандора”, вантажоодержувач - ПП “Поліекспо”, автопідприємство - ПП Набока, замовник ПП “Комерційна фірма Пандора”.

Товарно-транспортна накладна по доставці пшениці оформлена належним чином.

Відповідно до договору складського зберігання від 25.06.2010р. № 5/10 зерновий склад ТОВ “Зерно Таврії” прийняв на зберігання від ПП “Поліекспо” пшеницю у кількості 10000 т., ячмінь - 2000 т., ріпак - 3000 т. та сояшник - 5000 т.

Придбана пшениця була поставлена продавцем для зберігання на зерновий склад ТОВ “Зерно Таврії” на імя ПП “Поліекспо”.

Даний факт підтверджується довідкою про вартість послуг зернового складу при прийманні врожаю 2010р.; актом ТОВ “Зерно Таврії” про приймання автотранспорту №565 від 10.07.2010р., відповідно до якого було прийнято пшеницю 6 класу від ПП “Комерційна фірма Пандора” в рахунок власника ПП “Поліекспо” в кількості 32,913 т.; звітом по прийманню пшениці 6 класу врожаю 2010р. за 10.07.2010р.

До основних видів діяльності позивача за КВЕД віднесено посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною та інші види оптової торгівлі.

Отже придбані зернові сільськогосподарські культури у товаровиробників та інших постачальників підприємство має право використати для подальшого продажу.

Так, 21.06.2011р. між Таврійським філіалом ПАТ “Міроновський завод по виготовленню круп і комбікормів” (покупець) та ПП “Поліекспо” (продавець) укладений договір поставки сільгосппродукції № 367/Т. Вид товару, кількість і загальна вартість, відповідно до п. 2.1 Договору встановлюється при кожній поставці, відповідно до виписаних накладних.

23.06.2011р. ПП “Поліекспо” було поставлено ПАТ “Міроновський завод по виготовленню круп і комбікормів” пшеницю 6 класу у кількості 169, 24 т.

Товар поставлявся із зернового складу ТОВ “Зерно Таврії”, що підтверджується актами щодо різниці ваги зерна і продукції ввезеної автотранспортом від 23.06.2011р.

Продавець виписав рахунок-фактуру № 57 від 23.06.2011р. на суму 346942грн. та видаткову накладну № 107 від 23.06.2011р.

Оплата за товар здійснена у безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками Херсонської обласної дирекції “АТ Райффайзен Банк Аваль” від 24.06.2011р. № 6330000002 на суму 312247,80грн., № 6200000003 на суму 60885грн.

Тобто судом досліджено первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт поставки повару позивачу та факт використання ним поставленого товару у власній господарській діяльності.

Для надання правової оцінки правомірності заявлення позивачем до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість необхідно застосовувати положення Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування), якими регламентується порядок визначення податкового кредиту та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Виходячи із вимог п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР, позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у разі виникнення відємного значення за відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутності з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. “а”п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини відємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п.7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якого платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість.

У судовому засіданні досліджені первинні бухгалтерські документи, на підставі яких позивачу його контрагентом був поставлений товар, поставка підтверджується договором, видатковою та товарно-транспортною накладними, оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, продавець виписав позивачу податкову накладну, що за своїм змістом та формою повністю відповідає вимогам законодавства. Товар використано позивачем у його господарській діяльності реалізовано подальшому покупцю, що підтверджується договором на поставку товару, банківською випискою про надходження оплати за поставлену продукцію, видатковою накладною.

Представник податкового органу у судовому засіданні підтвердив, що фактично підставою для зменшення бюджетного відшкодування стало те, що ПП “Комерційна фірма Пандора” припинила своє існування після складення податкової накладної, тому податковий орган не може встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість даним контрагентом.

Суд вважає, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальником товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України “Про податок на додану вартість” не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальником у своїх податкових зобовязань зі сплати ним сум податку.

Чинним законодавством України на покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Зокрема, суд не погоджується із позицією податкової інспекції про те, що припинення у звязку із визнанням банкрутом ПП “Комерційної фірми Пандора” після складання ним податкової накладної може бути причиною для зменшення податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування.

Із дослідженої у судовому засіданні довідки із Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій вбачається, що Приватне підприємство “Комерційна фірма Пандора” зареєстроване юридичною особою 26.06.2009р., справу про банкрутство порушено 25.10.2010р., підприємство визнано банкрутом 26.11.2010р., припинено юридичну особу 10.03.2011р.

Визнання банкрутом ПП “Комерційної фірми Пандора” не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій данного підприємства з іншими субєктами господарювання та не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідач не спростував факт постачання товарів і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до бюджетного відшкодування спірних сум.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню позивачу бюджетного відшкодування із ПДВ.

Відповідач не спростував факт постачання товарів та декларування зобовязань з ПДВ постачальником товару позивачу і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ спірної суми.

Пунктом 10. 2 статті 10 Закону №168/97-ВР встановлено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до пункту 10.4 статті 10 цього Закону контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Суд вважає, що обов'язки контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладено на податковий орган, а не позивача. Тому немає підстав для позбавлення ПП “Поліекспо” права на бюджетне відшкодування через можливе порушення податкового законодавства його постачальником товару (послуг). Оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. А тому, правові наслідки для зменшення заявленої ПП “Поліекспо” суми бюджетного відшкодування з ПДВ відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги “Поліекспо” є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІЕКСПО" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішенняДержавної податкової інспекції у м. Херсоні від 31.12.2010р. № 0005220700/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5050 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь суму понесених судових витрат у розмірі сплаченого судового збору - 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 серпня 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1