Постанова № 17704918, 01.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 серпня 2011 р. № 2-а- 8929/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод тракторних двигунів», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат та доставку пільгових пенсій у сумі 10293,26 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що Відкрите акціонерне товариство «Харківський завод тракторних двигунів» зареєстроване, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова та зобовязаний сплачувати кошти на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідачу в грудні 2010 року було направлено відповідне повідомлення, яке було складено на підставі відомостей відділення призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, але кошти Пенсійним фондом не отримані, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 10293,26 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що підприємства відшкодовують витрати на виплату та доставку пенсій з коштів на оплату праці підприємств, які працюють та мають можливість здійснити своєчасно та в повному обсязі вказані внески. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2005 року за справою № 2264/2-23 ВАТ «Харківський завод тракторних двигунів» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Погашення заборгованості відбувається за рахунок коштів ліквідаційної маси при їх наявності у черговості, передбаченою ст. 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не за рахунок коштів, призначених на оплату праці, як це зазначено у п. 2 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Представники сторін у судове засідання 01.08.2011 року не зявилися, через канцелярію суду надали заяви про слухання справи за їх відсутності.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Харківський завод тракторних двигунів» є юридичною особою та зареєстроване, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в Управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.

Порядок обчислення і сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів передбачено Законом України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-ІУ від 09.07.2003 р., Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою управління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне державне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №2).

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на доставку пільгових пенсій.

Відповідно до п. 6.4 зазначеної вище Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам.

Згідно з п. 6.5 Інструкції повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до Інструкції.

Відповідно до п. 6.8. вказаної вище Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Управлінням Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на адресу відповідача 13.12.2010 року за вих. № 20564-03/34 було направлено повідомлення № 410 про необхідність відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», але у встановлений законодавством строки відповідач не виконав вимоги чинного законодавства щодо перерахування сум визначених витрат.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору останній не надав, суд встановив, що заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складає 10293,26 грн.

Відносно посилань представника відповідача на те, що ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру як на підставу для відмови у задоволенні адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Субєкти господарювання господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та Господарським кодексом України.

Юридичною особою, за визначенням, даним у статті 80 Цивільного кодексу України, є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. Цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обовязки) юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Підставою для вилучення субєкта господарювання з державного реєстру, відповідно до статті 59 Господарського кодексу України, є скасування державної реєстрації. Субєкт господарювання втрачає статус юридичної особи і вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу.

Ліквідаційна процедура допускає підприємницьку діяльність, яка зводиться до закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу (частина 1 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ), передбачає можливість укладення угод (стаття 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ) і таке інше.

З огляду на викладене, ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не позбавляє субєкта господарювання здатності мати цивільні права та обовязки.

У частині 1 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у субєкта господарювання після ухвалення постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури можуть виникати нові зобовязання зі сплати податків і зборів але не може здійснюватися нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області 14.04.2005 року у справі №Б-2264/2-23 ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, при цьому, статтею 5 цього Закону, встановлено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначаються виключно цим Законом.

Таким чином, спеціальним Законом, який регулює спірні правовідносини, що склалися між сторонами є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідно пункту 2 Прикінцевих положень якого, відповідач зобовязаний вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів" на момент розгляду справи не ліквідовано. З заперечень представника відповідача судом встановлено, що заборгованість, яка є предметом даного спору, не увійшла до реєстру вимог кредиторів, виникла після визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тому суд приходить до висновку, що вона може бути стягнута в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про стягнення з ВАТ «Харківський завод тракторних двигунів», у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, б. 19, код 05750326) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 10293 (десять тисяч двісті дев'яноста три) грн. 26 коп. на користь Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (61082, м. Харків, пр. Московський, б. 198/3, код 22645387).

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

<Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Суддя Горшкова О.О.