Постанова № 17704492, 04.08.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2011 р. Справа № 2a-1870/4740/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.,

представника позивача - Литвиненка Б.М.,

представника відповідача - Кіптенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/4740/11

за позовом Приватного підприємства "Суми-Капітал"

до Державної податкової інспекції в місті Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Суми-Капітал” (далі позивач, ПП “Суми-Капітал”) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зарахування суми сплаченого поточного податкового зобов'язання за квитанцією №000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року) на суму 11980,00 грн., за платіжними дорученнями від 24.02.2009 року №50 на суму 20900,00 грн., від 30.10.2009 року № 6 на суму 6000,00 грн., від 11.11.2009 року № 17 на суму 3855,46 грн., від 11.11.2009 року № 18 на суму 9855,46 грн., від 08.12.2010 року № 278 на суму 1021,93 грн., від 31.01.2011 року № 2 на суму 1021,93 грн. у рахунок погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у зазначених платіжних документах;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 18.03.2011 року №0001601502/0/20802, №0001621502/0/20815 та №0001611502/0/20817;

- зобов'язати відповідача внести зміни до облікової картки ПП “Суми-Капітал” шляхом відображення погашення податкових зобов'язань відповідно до призначення платежу, зазначеного ПП “Суми-Капітал ” у квитанції №000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року), платіжних дорученнях від 24.02.2009 року №50, від 30.10.2009 року № 6, від 11.11.2009 року № 17, від 11.11.2009 року № 18, від 08.12.2010 року № 278, від 31.01.2011 року №2;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму відшкодування сплаченого судового збору у розмірі згідно чинного законодавства України.

В обґрунтування доводів позовної заяви зазначив, що податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2011 року № 0001601502/0/20802 відповідач повідомив позивача, що відповідно до акта перевірки № 1471/152/31014139 від 15.03.2011 року встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку визначеного абз. 1 п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України та на підставі абзацу 1 п. 126.1 ст. 126 Податкового Кодексу за затримку від 161 до 215 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1105,72 грн., позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 221,15 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2011 року № 0001621502/0/20815 відповідач повідомив позивача, що відповідно до акта перевірки № 1471/152/31014139 від 15.03.2011 року встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, визначеного абз. 1 п. 57.1. ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України та на підставі абзацу 2 п. 126.1 ст. 126 Податкового Кодексу за затримку від 31 до 56 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 14447,87 грн., позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 2889,58 грн. за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2011 року № 0001611502/0/20817 відповідач повідомив позивача, що відповідно до акта перевірки № 1471/152/31014139 від 15.03.2011 року встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, визначеного абз. 1 п. 57.1. ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України та на підставі абзацу 1 п. 126.1 ст. 126 Податкового Кодексу за затримку від 1 до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 20300,00 грн., позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2636,07 грн. за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності.

ПП “Суми-Капітал» не погоджується з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, вважає їх протиправними, необґрунтованими, виходячи з наступного.

В основу спірних податкових повідомлень - рішень покладений акт №1471/152/31014139 від 15.03.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності та земельному податку.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог абз. 1 п. 57.1. ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України, а саме:

- порушення граничного строку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку від 161 до 215 календарних днів, граничний строк сплати яких - 30.06.2010 року (за травень 2010 року), - 30.07.2010 року (за червень 2010 року);

- порушення граничного строку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності від 1 до 56 календарних днів, граничний строк сплати яких - 30.12.2008 року (листопад 2008 року), 30.01.2009 року (за грудень 2008 року), 31.08.2009 року (за липень 2009 року), 30.09.2009 року (за серпень 2009 року), 30.10.2009 року (за вересень 2009 року).

При цьому платіжним дорученням №50 від 24.02.2009 року позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб за листопад-грудень 2008 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 року у загальній сумі 20900,00 грн. із призначенням платежу - орендна плата з юридичних осіб за листопад-грудень 2008 року.

З зазначеного акту перевірки відповідача вбачається, що останній частково здійснив розподіл сплаченої 24.02.2009 року суми податкового зобов'язання за листопад 2008 року у розмірі 8336,78 грн., а решту коштів розподілив в рахунок погашення податкового боргу.

При цьому, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.07.2009 року у справі № 2а-2517/09/1870, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 року у справі № 2а-2517/09/1870, визнано протиправною і нечинною другу податкову вимогу ДПІ в м. Суми від 13.04.2009 року № 2/671 про сплату податкового боргу в загальній сумі 27736,36 грн., з них: орендна плата з юридичних осіб в сумі 17400,29 грн. та податок на додану вартість в сумі 10336,07 грн. Судом встановлено факт сплати орендної плати з юридичних осіб в т.ч. за листопад-грудень 2008 року згідно платіжного доручення № 50 від 24.02.2009 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року у справі №2а- 4760/10/1870 визнано протиправною і нечинною другу податкову вимогу ДПІ в м. Суми від 27.04.2010 року № 2/500. Судом також встановлено факт сплати орендної плати з юридичних осіб в т.ч. за листопад-грудень 2008 року згідно платіжного доручення № 50 від 24.02.2009 року.

Квитанцією № 000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року) позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за червень-липень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 11980,00 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за червень-липень 2009 року.

З зазначеного акту перевірки відповідача вбачається, що останній здійснив розподіл сплаченої 01.10.2009 року суми податкового зобов'язання за червень-липень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого - 31.08.2009 року у розмірі 6111,09 грн. (за липень 2009 року), - 30.09.2009 року у розмірі 5868,88 грн. (серпень 2009 року) тобто частково.

Платіжним дорученням від 30.10.2009 року № 6 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за серпень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 6000,00 грн. із призначенням платежу - орендна плата з юридичних осіб за серпень 2009 року.

З зазначеного акту перевірки відповідача вбачається, що останній здійснив розподіл сплаченої 30.10.2009 року суми податкового зобов'язання за серпень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого: - 30.09.2009 року (за серпень 2009 року) у розмірі 3986,58 грн., тобто частково.

Платіжним дорученням від 11.11.2009 року № 17 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за серпень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 3855,46 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за серпень 2009 року.

З зазначеного акту перевірки відповідача вбачається, що останній здійснив розподіл сплаченої 11.11.2009 року суми податкового зобов'язання за серпень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого: - 30.10.2009 року (за вересень 2009 року) у розмірі 3855,48 грн., тобто частково.

Платіжним дорученням від 11.11.2009 року № 18 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за вересень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 9855,46 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за вересень 2009 року.

З зазначеного акту перевірки відповідача вбачається, що останній здійснив розподіл сплаченої 11.11.2009 року суми податкового зобов'язання за вересень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого: - 30.10.2009 року (за вересень 2009 року) у розмірі 4092,65 грн., тобто частково.

Платіжним дорученням від 08.12.2010 року № 278 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем земельний податок за листопад 2010 року по податковому розрахунку земельного податку на 2010 рік у сумі 1021,93 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за листопад 2010 року.

З зазначеного акту перевірки відповідача вбачається, що останній здійснив розподіл сплаченої 08.12.2010 року суми поточного податкового зобов'язання за листопад 2010 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого - 30.06.2010 року (за травень 2010 року) у розмірі 83,79 грн.

Платіжним дорученням від 31.01.2011 року № 2 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем земельний податок за грудень 2010 року по податковому розрахунку земельного податку на 2010 рік у сумі 1021,93 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за грудень 2010 року.

З зазначеного акту перевірки відповідача вбачається, що останній здійснив розподіл сплаченої 31.01.2011 року суми поточного податкового зобов'язання за грудень 2010 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого - 30.06.2010 року (за травень 2010 року) у розмірі 938,14 грн., 30.07.2010 року (за червень 2010 року) у розмірі 83,79 грн.

Крім того, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2010 року у справі № 2а-4262/10/1870, прокурору м. Суми, в інтересах Держави, в особі ДПІ в м. Суми, було в т.ч. відмовлено за необґрунтованістю у задоволенні вимог, зокрема щодо стягнення орендної плати з юридичних осіб в розмірі 64124,16 грн. (основний платіж - 62087,05 грн., пеня - 2037,11 грн.).

Відмовляючи в задоволенні зазначених позовних вимог, суд виходив з того, що судом встановлено факт сплати ПП “Суми-Капітал» зазначених податкових зобов'язань станом на 20.09.2010 року, враховуючи факт прийняття до виконання СФ TOB «Укрпромбанк» платіжних доручень позивача про перерахунок коштів на погашення узгоджених податкових зобов'язань, наявність необхідного розміру коштів на власному рахунку відповідача у цій банківській установі, тому суд вважав, що ПП “Суми-Капітал» виконав зобов'язання по сплаті таких узгоджених податкових зобов'язань.

Зазначене судове рішення не оскаржувалася в апеляційному порядку та набрало законної сили, що також підтверджується Постановою про відкриття виконавчого провадження Ковпаківського відділу ДВС Сумського міського управління юстиції від 19.01.2011 року (з приводу решти позовних вимог, які вже повністю погашені відповідачем).

Разом з тим, абзацом першим преамбули «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами) від 21.12.2000 року № 2181-111 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), надалі Закон № 2181, передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені п.5.3. ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абз. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковим розрахунком земельного податку на 2010 рік підтверджується факт, що позивач зобов'язаний щомісячно сплачувати земельний податок у розмірі 1021,93 грн. щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на рік підтверджується факт, що позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату: з січня по лютий у розмірі 4175,29 грн., за березень 4175,31 грн., за квітень 4613,47 грн., з травня по грудень - 8557,01 грн. - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на рік підтверджується факт, що позивач зобов'язаний щомісячно сплачувати орендну плату у розмірі 9355,46 грн. щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Частиною 2 пункту 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181 визначено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Пунктом 3.7 «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» (затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843) (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 року N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 року за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів.

Тобто, функцією повідомлення є інформування платника податку про дії податкового органу щодо розподілу отриманих сум.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181, податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

З вищезазначеного вбачається, що право проводити розподіл сплаченої суми у погашення податкового боргу та пені виникало виключно у випадку сплати податкового боргу, а не податкових зобов'язань.

Крім того, згідно з п. 3.4 «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Пунктом 4.2.3. «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі «Нарахування сум пені». Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 року N 290 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України ' 27.06.2003 за N 522/7843.

Таким чином, для нарахування пені у картці особового рахунку повинно мати місце погашення податкового боргу платником податку.

Як вбачається з зазначених квитанції № 000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер №9_141 від 01.10.2009 року), платіжних доручень від 24.02.2009 року № 50, від 30.10.2009 року № 6, від 11.11.2009 року №17, від 11.11.2009 року № 18, від 08.12.2010 року № 278, від 31.01.2011 року № 2, позивач у графі «Призначення платежу» читко зазначив: «...земельний податок за листопад 2010 року, грудень 2010 року...», «...орендна плата з юридичних осіб за листопад-грудень 2008 року, червень-липень 2009 року, за серпень 2009 року, вересень 2009 року...», тобто зазначеними платіжними документами позивачем були сплачені зобов'язання з земельного податку за листопад 2010 року, грудень 2010 року, з орендної плати з юридичних осіб за листопад-грудень 2008 року, червень-липень 2009 року, за серпень 2009 року, вересень 2009 року.

Законом № 2181 визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 134 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб'єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд.

Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу».

Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений.

Обов'язковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.З ст. 134 Господарського Кодексу України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

З огляду на зазначене, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Таким чинним, кошти перераховані квитанцією № 000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року) на суму 11980,00 грн., платіжними дорученнями від 24.02.2009 року № 50 на суму 20900,00 грн., від 30.10.2009 року № 6 на суму 6000,00 грн., від 11.11.2009 року № 17 на суму 3855,46 грн., від 11.11.2009 року № 18 на суму 9855,46 грн., від 08.12.2010 року № 278 на суму 1021,93 грн., від 31.01.2011 року № 2 на суму 1021,93 грн., були неправомірно спрямовані відповідачем на погашення податкової заборгованості за листопад 2008 року, за грудень 2008 року з земельного податку, за липень 2009 року, за серпень 2009 року, за вересень 2009 року, за травень 2010 року, за червень 2010 року з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та пені.

Отже, позивач приходить до висновку, що дії відповідача по спрямуванню зазначених сум зобов'язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є протиправними, внаслідок чого податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, 15.03.2011 р. за результатами невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП “Суми-Капітал» складено акт перевірки №1471/152/31014139 (а.с. 15-16).

18.03.2011 р. ДПІ в м. Суми на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення рішення:

- №0001601502/0/20802, яким визначена сума грошового зобовязання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, у розмірі 20% суми, сплаченої з затримкою, що становить 221,15 грн.;

- №0001621502/0/20815, яким визначена сума грошового зобовязання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, в розмірі 20% суми, сплаченої з затримкою, що становить 2889,58 грн.;

- №0001611502/0/20817, яким визначена сума грошового зобовязання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, у розмірі 10% суми, сплаченої з затримкою, що становить 2636,07 грн. (а.с. 9,11,13).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи квитанцією № 000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року) позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за червень-липень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 11980,00 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за червень-липень 2009 року (а.с. 21).

З акту перевірки встановлено, що відповідач здійснив розподіл сплаченої 01.10.2009 року суми податкового зобов'язання за червень-липень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого - 31.08.2009 року у розмірі 6111,09 грн. (за липень 2009 року), - 30.09.2009 року у розмірі 5868,88 грн. (серпень 2009 року) тобто частково.

Платіжним дорученням від 30.10.2009 року № 6 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за серпень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 6000,00 грн. із призначенням платежу - орендна плата з юридичних осіб за серпень 2009 року (а.с. 23).

З акту перевірки встановлено, що відповідач здійснив розподіл сплаченої 30.10.2009 року суми податкового зобов'язання за серпень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого: - 30.09.2009 року (за серпень 2009 року) у розмірі 3986,58 грн., тобто частково.

Платіжним дорученням від 11.11.2009 року № 17 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за серпень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 3855,46 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за серпень 2009 року (а.с. 24).

З акту перевірки встановлено, що відповідач останній здійснив розподіл сплаченої 11.11.2009 року суми податкового зобов'язання за серпень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого: - 30.10.2009 року (за вересень 2009 року) у розмірі 3855,48 грн., тобто частково.

Платіжним дорученням від 11.11.2009 року № 18 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за вересень 2009 року по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 року у сумі 9855,46 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за вересень 2009 року (а.с. 25).

З акту перевірки встановлено, що відповідач останній здійснив розподіл сплаченої 11.11.2009 року суми податкового зобов'язання за вересень 2009 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого: - 30.10.2009 року (за вересень 2009 року) у розмірі 4092,65 грн., тобто частково.

Платіжним дорученням від 08.12.2010 року № 278 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем земельний податок за листопад 2010 року по податковому розрахунку земельного податку на 2010 рік у сумі 1021,93 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за листопад 2010 року (а.с. 26).

З акту перевірки встановлено, що відповідач останній здійснив розподіл сплаченої 08.12.2010 року суми поточного податкового зобов'язання за листопад 2010 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого - 30.06.2010 року (за травень 2010 року) у розмірі 83,79 грн.

Платіжним дорученням від 31.01.2011 року № 2 позивач здійснював платіж в рахунок сплати податкового зобов'язання за платежем земельний податок за грудень 2010 року по податковому розрахунку земельного податку на 2010 рік у сумі 1021,93 грн. із призначенням платежу - земельний податок з юридичних осіб за грудень 2010 року (а.с. 27).

З акту перевірки встановлено, що відповідач здійснив розподіл сплаченої 31.01.2011 року суми поточного податкового зобов'язання за грудень 2010 року в рахунок узгодженої суми податкового зобов'язання, граничний строк сплати якого - 30.06.2010 року (за травень 2010 року) у розмірі 938,14 грн., 30.07.2010 року (за червень 2010 року) у розмірі 83,79 грн.

Крім того, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2010 року у справі № 2а-4262/10/1870, прокурору м. Суми, в інтересах Держави, в особі ДПІ в м. Суми, було в т.ч. відмовлено за необґрунтованістю у задоволенні вимог, зокрема щодо стягнення орендної плати з юридичних осіб в розмірі 64124,16 грн. (основний платіж - 62087,05 грн., пеня - 2037,11 грн.) (а.с. 34-37).

Також судом встановлено факт сплати ПП “Суми-Капітал» зазначених податкових зобов'язань станом на 20.09.2010 року,, враховуючи факт прийняття до виконання СФ TOB «Укрпромбанк» платіжних доручень позивача про перерахунок коштів на погашення узгоджених податкових зобов'язань, наявність необхідного розміру коштів на власному рахунку відповідача у цій банківській установі, тому суд вважав, що ПП “Суми-Капітал» виконав зобов'язання по сплаті таких узгоджених податкових зобов'язань (а.с.37).

Отже, відповідач за власною ініціативою (примусово та без згоди на те позивача) зазначені кошти позивача, сплачені ним для погашення податкових зобов'язань, частково спрямував їх для погашення податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб, а решту спрямував на погашення податкового боргу з зазначеного податку, та взагалі не спрямував сплачені позивачем кошти для погашення податкового зобов'язання по земельному податку за листопад, грудень 2010 року, а спрямував ці кошти на погашення податкового боргу за травень, червень 2010 року та пені.

Таким чинним, кошти перераховані квитанцією № 000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року) на суму 11980,00 грн., платіжними дорученнями від 24.02.2009 року № 50 на суму 20900,00 грн., від 30.10.2009 року № 6 на суму 6000,00 грн., від 11.11.2009 року № 17 на суму 3855,46 грн., від 11.11.2009 року № 18 на суму 9855,46 грн., від 08.12.2010 року № 278 на суму 1021,93 грн., від 31.01.2011 року № 2 на суму 1021,93 грн., були неправомірно спрямовані відповідачем на погашення податкової заборгованості за листопад 2008 року, за грудень 2008 року з земельного податку, за липень 2009 року, за серпень 2009 року, за вересень 2009 року, за травень 2010 року, за червень 2010 року з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та пені.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією України.

Згідно до пункту 5 статті 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідно до пункту 5 статті 139 Господарського Кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно пункту 1 статті 134 Господарського Кодексу України субєкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Таким чином, позивач має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку на прибуток припиняється із сплатою податку за конкретний період.

Згідно пункту 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Відповідно до п. 6 статті 7 Закону України “Про Національний банк України ” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Згідно п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. При цьому, згідно з пунктом 3.8 Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України “ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань чи податкового боргу.

Згідно статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення сум земельного податку та орендної плати з юридичних осіб не стягувались, тому застосування норми, передбаченої пунктом 7.7 вказаного Закону є неправомірним.

Фактично, відповідачем примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено підпунктом 6.2.2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Законом України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення. У зазначених випадках до платника податків вживаються передбачені Законом України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

З наданих позивачем платіжних доручень, картки особових рахунків по податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України вбачається своєчасність та повнота сплати Приватного підприємства "Суми-Капітал" податкових зобовязань із земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, відповідно до чітко визначеного позивачем призначення платежу в платіжних документах.

Таким чином, висновки складених відповідачем вищезазначених актів перевірки та прийнятих податкових повідомлень-рішень про порушення позивачем граничних строків сплати земельного податку та орендної плати з юридичних осіб не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПП «Суми-Капітал» до ДПІ в м. Суми підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Суми-Капітал" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії відповідача щодо зарахування суми сплаченого поточного податкового зобов'язання за квитанцією №000015 від 30.09.2009 р. (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року) на суму 11980,00 грн., за платіжними дорученнями від 24.02.2009 року №50 на суму 20900,00 грн., від 30.10.2009 року № 6 на суму 6000,00 грн., від 11.11.2009 року № 17 на суму 3855,46 грн., від 11.11.2009 року № 18 на суму 9855,46 грн., від 08.12.2010 року № 278 на суму 1021,93 грн., від 31.01.2011 року № 2 на суму 1021,93 грн. у рахунок погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у зазначених платіжних документах.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 18.03.2011 р. №0001601502/0/20802, №0001621502/0/20815 та №0001611502/0/20817.

Зобов'язати відповідача внести зміни до облікової картки ПП “СУМИ-КАПІТАЛ” шляхом відображення погашення податкових зобов'язань відповідно до призначення платежу, зазначеного ПП “СУМИ-КАПІТАЛ” у квитанції №000015 від 30.09.2009 року (меморіальний ордер № 9_141 від 01.10.2009 року), платіжних дорученнях від 24.02.2009 року №50, від 30.10.2009 року № 6, від 11.11.2009 року № 17, від 11.11.2009 року № 18, від 08.12.2010 року № 278, від 31.01.2011 року №2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 09.08.2011 р.