Постанова № 17703358, 10.08.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2011 року Справа № 1170/2а-2709/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря Сириці І.О.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання дій незаконними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати незаконною дію головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Санкаускас Н.В. по винесенню постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, та скасувати неправомірну постанову про повернення виконавчого документа від 24.05.2011р..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем, в порушення Закону України „Про виконавче провадження”, не надіслано на його адресу копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яку не було йому вручено й після особистого його звернення до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області. Крім того, посилався на те, що головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Санкаускас Н.В., приймаючи постанову про повернення йому виконавчого листа №2-а-1190/2009, не вжито всіх заходів примусового виконання рішення для повного та своєчасного його виконання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із наведених підстав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою в розписці про отримання судової повістки (а.с.25). Причини неявки суду не повідомив, правом подання письмових заперечень по суті позовних вимог не скористався. Крім того, відповідачем, як субєктом владних повноважень, не виконано вимоги ухвали судді від 02.08.2011р., якою його зобовязано надати для огляду в судове засідання матеріали виконавчого провадження №22231239 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1190/2010, виданого 24.08.2010р. Олександрійським міськрайонним судом, з наданням належно завірених копій даних матеріалів. Про даний обовязок відповідача, передбачено також і статтею 88 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи скорочені строки розгляду даної справи, а також те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року №606-ХІV (далі за текстом Закон №606-ХІV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, а примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Закону №606-ХІV виконавчі листи, що видаються судами, підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 Закону №606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що 30 листопада 2009 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області прийнято постанову по справі №2-а-1190/2009 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного виконавця МВ ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції Загорулько Ірини Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, про визнання дій державного виконавця неправомірними, якою дії державного виконавця визнано неправомірними та стягнуто з рахунків Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, на яких обліковуються кошти МВ ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції, на користь ОСОБА_2 281,50 грн. (а.с.35).

25 серпня 2010 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист №2-1190/2010 про стягнення з рахунків Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, на яких обліковуються кошти МВ ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції, на користь ОСОБА_2 281,50 грн. (а.с.7).

12 жовтня 2010 року позивачем предявлено до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області вищезазначений виконавчий лист для примусового виконання.

24 травня 2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Санкаускас Н.В. прийнято постанову про повернення виконавчого листа №2-а-1190/2009 про стягнення з рахунків Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, на яких обліковуються кошти МВ ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції, на користь ОСОБА_2 281,50 грн., стягувачеві (а.с.8).

Відповідно до ст.11 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Доказів здійснення державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, в період з 12 жовтня 2010 року по 24 травня 2011 року, будьяких дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа по адміністративній справі №2-а-1190/2009 відповідачем суду не надано.

Державний виконавець у відповідності до ст.6 Закону №606-ХІV зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Статтею 25 Закону №606-ХІV визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби та протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Також статтею 31 Закону №606-ХІV встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В судовому засіданні представник позивача посилався на те, що відповідачем не надіслано на адресу ОСОБА_2 копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області не надано суду доказів того, що постанова про відкриття виконавчого провадження за примусовим виконанням виконавчого листа №2-а-1190/2009 надсилалася позивачу, а також, не доведено встановлення державним виконавцем факту отримання ним копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Державний виконавець приймаючи постанову про повернення виконавчого документа стягувачу посилається на п.2 ст.47 Закону №606-ХІV.

Статтею 30 Закону №606-ХІV передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, зокрема, повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону. Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону №606-ХІV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідачем не надано суду доказів, що державним виконавцем були здійснені всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження»заходи, спрямовані на виконання рішення суду.

Крім того, суд зазначає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, має право відповідно до п.8 ч.2 ст.11 Закону №606-ХІV звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання, що також передбачено ст.36 Закону №606-ХІV.

Зважаючи на викладене, відповідачем не доведено виконання державним виконавцем вимог Закону України „Про виконавче провадження”, що призвело до порушення прав стягувача, визначених цим Законом.

Крім цього, необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права, зазначає, що відповідно до українського законодавства саме на державній службі лежить обовязок належно, у повному обсязі і без затримок виконувати рішення суду, що передбачає вжиття всіх необхідних заходів, які передбачені законом і повинні привести до виконання рішення. Виконуючи свої функції, державний виконавець має право, серед іншого, звертатися до суду з метою зміни порядку і способу виконання рішення суду у випадку, коли існують обставини, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим. Відсутність фінансування не є підставою для відмови від виконання рішення суду (Рішення Європейського суду з прав людини від 27 липня 2004 року у справі «Ромашов проти України», від 20 вересня 2005 року «Трихліб проти України»).

Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи відсутність будь-яких доказів на підтвердження здійснення державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Санкаускас Н.В., в період з 12 жовтня 2010 року по 24 травня 2011 року, будьяких дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа №2-1190/2010, суд дійшов висновку про протиправність дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Санкаускас Н.В. по винесенню постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності своїх дій та правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене вище, суд, дійшов висновку, що відповідач при вчиненні дій, діяв не у спосіб передбачений Законом України “Про виконавче провадження” та без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії та прийняття рішення, а тому зважаючи на наведені норми чинного законодавства України та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що вказані дії підлягають визнанню незаконними, а постанова від 24.05.2011р. про повернення виконавчого документа стягувачу підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем документально підтверджено сплата судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією №50 від 28.07.2011р. (а.с.20), таким чином, судові витрати, здійснені позивачем, підлягають присудженню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконною дію головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Санкаускас Н.В. по винесенню постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Санкаускас Н.В. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.05.2011р..

Присудити ОСОБА_2 з Державного бюджету судові витрати в сумі 03 грн. 40 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 12.08.2011р..

Суддя підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина