Рішення № 17689702, 08.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.11 Справа№ 5015/4229/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Першого заступника прокурора м.Львова в інтересах Держави в особі Державного підприємства “Львівського державного інституту проектування комунального будівництва “Львівдіпрокомунбуд” (м.Львів)

до відповідача:Управління капітального будівництва Львівської міської ради (м.Львів)

про:стягнення дебіторської заборгованості за виконані проектні роботи по об”єкту “Реконструкція вулиці Академіка А.Сахарова (від вулиці І.Нечуя-Левицького до вулиці Княгині Ольги) Корегування” в сумі 74 907,76 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від прокуратури:Цинайко Н.І.-помічник прокурора м.Львова

від позивача:ОСОБА_1.-представник, довіреність від 11.04.2011 року

від відповідача:ОСОБА_2.-представник, довіреність від 26.05.2011 року

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Першого заступника прокурора м.Львова в інтересах Держави в особі Державного підприємства “Львівського державного інституту проектування комунального будівництва “Львівдіпрокомунбуд” (м.Львів) до Управління капітального будівництва Львівської міської ради (м.Львів) про стягнення дебіторської заборгованості за виконані проектні роботи по об”єкту “Реконструкція вулиці Академіка А.Сахарова (від вулиці І.Нечуя-Левицького до вулиці Княгині Ольги) Корегування” в сумі 74 907,76 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.07.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 29.07.2011 року. Ухвалою від 29.07.2011 року розгляд справи відкладено до 04.08.2011 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 04.08.2011 року розгляд справи відкладено до 08.08.2011 року, для надання доказів по справі.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.07.2011 року, про відкладення від 29.07.2011 року, від 04.08.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.07.2011 року, про відкладення від 29.07.2011 року, від 04.08.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

08.08.2011 року позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 61 743,60 грн., та відмовляється від стягнення 3% річних в розмірі 1 696,09 грн., індексу інфляції в розмірі 6 643,67 грн., пені в розмірі 4 824,40 грн. Прокурор заявлене клопотання підтримав.

Представник позивача позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.07.2011 року, про відкладення від 29.07.2011 року, від 04.08.2011 року не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника забезпечив.

04.08.2011 року за вх.№17472/11 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд залишити без розгляду даний позов.

08.08.2011 року за вх.№17770/11 відповідач подав відзив (доповнення), в якому визнає суму основного боргу в розмірі 61 743,60 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні суму боргу в розмірі 61 743,60 грн. визнав, однак, докази погашення боргу суду не надав.

Позов розглянуто в присутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 08.08.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Відповідно до укладеного Договору № 4717/к від 7 червня 2010 р., державний проектний інститут "Львівдіпрокомунбуд" виконав для замовника проект «Реконструкція вулиці Академіка А.Сахарова (від вулиці І. Нечуя-Левицького до вулиці Княгині Ольги). Корегування.»на загальну суму 61 743 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 10 290грн. 60 коп.

Вказані в договорі роботи були виконані в обумовлений термін і прийняті замовником, згідно умов договору по Акту здачі-приймання проектної продукції від 23.07.2010 р., за погодженою договірною ціною.

Згідно п.3.1, 3.2 Договору № 4717/к, замовник взяв на себе зобов'язання провести оплату за виконану проектно-кошторисну документацію протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами Акту здачі-приймання проектної продукції. Проте, за твердженням позивача, своїх забов'язань відповідач не виконав.

Згідно Акту здачі-приймання проектної продукції від 23.07.2010 р. на суму 61 743 грн. 60коп., відповідачем прийнята проектна документація по об'єкту «Реконструкція вулиці Академіка А.Сахарова (від вулиці І. Нечуя-Левицького до вулиці Княгині Ольги.) на загальну суму 61 743 грн. 60 коп., однак, станом на момент звернення з позовом оплату за виконані проектно-вишукувальні роботи відповідач не здійснив.

Відповідачу у встановленому порядку було пред'явлено неодноразові попередження, а саме: лист від 01.12.2010 р. за № 05/481, лист від 23.11.2010 р. за № 05/461, однак, відповідач залишив вказані листи без належного реагування.

У відповідності до Закону України "Про внесення змін до ст.214 Цивільного Кодексу України", боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за підрахунокм позивача, забов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних в сумі 1 696грн. 09 коп., встановлений індексу інфляції за весь період прострочення в сумі 6 643 грн. 67 коп. Крім того, згідно Договору № 4717/к (п.2.2.), у випадку порушення замовником пункту 3.2 Договору, останній сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день протермінування, а значить відповідач, на думку позивача, повинен сплатити пеню у розмірі 4 824 грн. 40 коп., а тому відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в сумі 13 164 грн. 16 коп., та основну суму боргу в розмірі 61 743 грн.60 коп.

Отже, загальна сума боргу складає 74 907 грн. 76коп.

Інститут виконав свої забов'язання згідно Договору № 4717/к «Реконструкція вулиці Академіка А.Сахарова (від вулиці І. Нечуя-Левицького до вулиці Княгині Ольги.) Корегування.», надав відповідачу проектну документацію, та видав її відповідачу згідно Акту здачі-приймання проектної продукції від 23.07.2010 р., однак по сьогоднішній день не отримав оплату за виконану проектну документацію в розмірі 61 743 грн. 60 коп.

За виконану проектну роботу інститут сплатив державі ПДВ у розмірі 10 290 грн. 60коп., та інші штрафні санкції за несвоєчасну сплату до бюджету.

На думку позивача, вина відповідача підтверджується: Договором № 4717/к «Реконструкція вулиці Академіка А.Сахарова (від вулиці І. Нечуя-Левицького до вулиці Княгині Ольги.), актом здачі-приймання проектної продукції від 23.07.10 р., календарним планом робіт, зведеним кошторисом №1, протоколом угоди про договірну ціну на виконання проектно-вишукувальних робіт, Довідкою розрахунку інфляційних збитків та 3% річних, пені, та іншими матеріалами.

08.08.2011 року позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 61 743,60 грн., та відмовляється від стягнення 3% річних в розмірі 1 696,09 грн., індексу інфляції в розмірі 6 643,67 грн., пені в розмірі 4 824,40 грн. Прокурор заявлене клопотання підтримав.

Відповідач в судовому засіданні суму боргу в розмірі 61 743,60 грн. визнав, однак, станом на момент розгляду справи докази погашення заборгованості суду не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах Держави передбачено п. 6 ст. 20. ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального Кодексу України.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, які вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах. Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк.

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді; із врахуванням того, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах; поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Також підтвердженням того, що позов заявлено в інтересах держави, в контексті з вимогами рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року, є те, що виконання проектно-вишукувальних робіт є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб у витопленні проектів.

Однак, Державний проектний інститут "Львівдіпрокомунбуд" несе великі збитки за несвоєчасну сплату боржниками послуг, які воно надало, і, відповідно, не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, до інших цільових фондів України, а також виплати заробітної плати працівникам та інших відрахувань, отже це ще раз підтверджує, що невиконання відповідачем зобов'язань завдає значної шкоди економічним та соціальним інтересам Держави.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

08.08.2011 року позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 61 743,60 грн., та відмовляється від стягнення 3% річних в розмірі 1 696,09 грн., індексу інфляції в розмірі 6 643,67 грн., пені в розмірі 4 824,40 грн. Прокурор заявлене клопотання підтримав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

В звязку з тим, що суд не має підстав вважати, що дії позивача, щодо відмови від позовних вимог суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає таку відмову.

За вказаних обставин суд дійшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 3% річних в розмірі 1 696,09 грн., індексу інфляції в розмірі 6 643,67 грн., пені в розмірі 4 824,40 грн. слід припинити, у звязку з відмовою позивача від позовних вимог.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, в судовому засіданні визнав уточненні позовні вимоги позивача, а саме суму основного боргу в розмірі 61 743,60 грн., явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки в судовому засіданні судом встановлено, що умови договору відповідачем виконані не повністю, а також відповідач в судовому засіданні 08.08.2011 року визнав факт заборгованості перед позивачем, у суда відсутні підстави вважати, що такі дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані інтереси інших осіб.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов визнав і не подав докази погашення боргу, і у суду немає підстав вважати, що дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що позов Першого заступника прокурора м.Львова в інтересах Держави в особі Державного підприємства “Львівського державного інституту проектування комунального будівництва “Львівдіпрокомунбуд” (м.Львів) до Управління капітального будівництва Львівської міської ради (м.Львів) про стягнення дебіторської заборгованості за виконані проектні роботи по об”єкту “Реконструкція вулиці Академіка А.Сахарова (від вулиці І.Нечуя-Левицького до вулиці Княгині Ольги) Корегування” в частині стягнення заборгованості в сумі 61 743,60 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 214, 509, 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 43, 12, 33, 43, 49, 58, 61, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 193 ГПК України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 121 Конституції України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Уточненні позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути із Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79041, м.Львів, вул.Горбачевського,10, р/р 35424054002050 ГУДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 04056049) на користь Державного підприємства “Львівського державного інституту проектування комунального будівництва “Львівдіпрокомунбуд” (79005, м.Львів, вул.Богомольця,9, код ЄДРПОУ 03329054, р/р 260033013109 ф-ЛМВ №6319 ВАТ “Ощадбанк”, МФО 385048; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) борг у сумі 61 743 (шістдесят одна тисяча сімсот сорок три) грн. 60 коп.

3.Стягнути із Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79041, м.Львів, вул.Горбачевського,10, р/р 35424054002050 ГУДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 04056049) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) - 617 (шістсот сімнадцять) грн. 43 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

4.В решті частини позовних вимог - провадження припинити.

5.Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.