Вирок № 17689552, 10.08.2011, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1-510/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2011м. Ужгород Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді - Микуляк П.П.

при секретарі - Микович Я.Ю.

з участю прокурора - Голуб В.К.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м.Чоп Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.296, ч.3 ст.15 - ч.1 ст.186, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, уродженця м.Ужгород Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_2, із середньою освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.2 ст.289, ч.1 ст.307, ч.1 ст.309 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянина України, українця, уродженця м.Чоп Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_3, із середньою освітою, одруженого, працюючого охоронцем на Термінал “Карпати” в смт.Батьово, раніше не судимого

у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2009 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні кафе-бару «Тиса», розташованому в АДРЕСА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, почав чіплятися до відвідувачів, ображати їх нецензурною лайкою, внаслідок чого відвідувачі кафе покинули даний заклад. Після того, як бармен кафе гр.ОСОБА_6 зробила ОСОБА_3 зауваження та запропонувала йому покинути заклад, останній штовхнув її, внаслідок чого ОСОБА_6 впала і вдарилася головою в двері, які ведуть із залу кафе на кухню.

Згідно із висновком експерта № 319 від 23 квітня 2009 року у гр. ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді «ЗЧМТ. Струс головного мозку». Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупого твердого предмету по ударному механізму спричинення, яким могли бути затиснута в кулак рука чи обута нога сторонньої людини, або внаслідок ударяння об тупий предмет після надання тілу прискорення (ударяння головою об двері). По давності виникнення вказані тілесні ушкодження згідно з даними медичної документації можуть вкладатися в час події, що мала місце 23.03.2009 року.

Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я на час більше шести але менше двадцять одного дня і за цією ознакою відповідно до п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

В подальшому ОСОБА_3 почав ображати нецензурною лайкою кухаря даного закладу ОСОБА_8, яка зробила йому зауваження щодо його поведінки, та наніс їй удар рукою по тулубу. Припинив порушувати громадський порядок ОСОБА_3 лише тоді, коли в кафе приїхали співробітники Чопського ВМ Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 20 лютого 2011 року близько 24 год. діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (кримінальна справа відносно якого закрита у звязку зі смертю), знаходячись на подвір'ї між будинками №3 та №5 по вул. Туряниці в м. Чоп Закарпатської області, умисно, шляхом підбору ключа до водійських дверцят автомобіля марки «ВАЗ 21074», державний номер НОМЕР_1, вартість якого згідно акту оцінки транспортного засобу від 26.02.2011 року становить 19912,50 грн., який належить гр.ОСОБА_10, з метою заволодіння даним транспортним засобом, через дверку водія проник в середину салону, та намагався привести в дію двигун, вставивши в замок запалювання підібраний на його думку ключ, але по незалежній від нього причині не довів свій злочинний намір до кінця, з причин що не залежали від його волі, так як підібраний ОСОБА_3 ключ не підійшов до замка запалювання, і не був придатний для приведення в дію двигуна шляхом запалювання.

21 лютого 2011 року близько 02 год. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_7, діючи за попередньою змовою, повторно, шляхом підбору ключа до водійських дверцях автомобіля марки «ВАЗ 2105», державний номер НОМЕР_2, вартість якого згідно акту оцінки транспортного засобу від 26.02.2011 року становить 13246,088 грн., який належить гр. ОСОБА_11, з метою заволодіння даним транспортним засобом , через водійські дверцята проник в середину салону, з використанням того ж ключа, намагався привести в дію двигун, але по незалежним від нього причині не довів свій злочинний умисел до кінця, так як не зміг привести в дію двигун автомобіля, після чого залишив автомобіль на місці.

Того ж дня близько 04 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_4, повторно, шляхом підбору ключа до дверцят автомобіля марки TERCEL», державний номер НОМЕР_4, вартість якого згідно акту оцінки транспортного засобу від 26.02.2011 року становить 23980,50 грн., який належить гр.ОСОБА_12, через водійські дверцята проник в середину салону, з використанням того ж ключа привів в дію двигун через замок запалювання та незаконно заволодів вказаним автомобілем і з місця події поїхав, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану вище суму.

Крім того, ОСОБА_4 11 липня 2010 року перебуваючи в м. Ужгород, на території дискоклубу «Пілігрім», отримав від невстановленої особи на ім'я ОСОБА_9 біля 4 гр. порошкоподібної речовини блідо-рожевого кольору, достовірно знаючи що вказана речовина є психотропною речовиною «Первитином», незаконно, без мети збуту зберігав її за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_5.

23 липня 2010 року близько 18 год. 55 хв. ОСОБА_4 знаходячись поблизу кафе «Каштан»м.Чоп, умисно, незаконно, збув частину отриманої ним 11.07.2010 року психотропної речовини «Первитин»вагою біля 2 грам. громадянину ОСОБА_13 за 1000 грн.

Того ж дня о 19 год. ОСОБА_4 був затриманий працівниками органів внутрішніх справ в під'їзді будинку №1 по вулиці Туряниці в м. Чоп, при особистому огляді останнього в лівій нижній кишені шортів, в які він був одягнутий, було виявлено та вилучено порошкоподібну речовину масляного кольору, подібну до психотропної речовини «Первитин»вагою біля 2 грам.

Згідно висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України № 89 від 29.07.2010 року, надана на експертизу порошкоподібна речовина блідо - рожевого кольору, в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено -метамфетамін.

Відсотковий вміст метамфетаміну у речовині, вилученій у гр. ОСОБА_4 становить 16,4 мас.%, маса метамфетаміну (в перерахунку на метамфетамін основу та першопочаткову кількість вилученої речовини) складає 0,1813 гр.

Відсотковий вміст метамфетаміну для речовин, вилучених у гр.ОСОБА_13 становить 11,0 мас.%., 20,5 мас.%., 13,0 мас.%. Загальна маса метамфетаміну (в перерахунку на першопочаткову кількість вилученої речовини) складає 0,195гр.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому злочинах передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.2 ст.289 КК України визнав та показав, що 23.03.2009 року близько 15 год. 30 хв. знаходячись в приміщенні кафе-бару «Тиса», розташованому в АДРЕСА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він розбив посуд, ображати нецензурною лайкою бармена ОСОБА_6, яка намагалась його заспокоїти, а коли вона попросила його покинути заклад, він штовхнув її, внаслідок чого остання впала і вдарилася головою в двері. В цей момент з кухні вийшла ОСОБА_8, яка кричала на нього і намагалася вигнати його з приміщення бару, він вдарив її рукою по тулубу. Через деякий період часу, коли він був на вулиці біля кафе, приїхали працівники міліції, які забрали його до відділку.

Свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.15 - ч.1 ст.186 КК України не визнав та показав, що не мав жодного наміру заволодіти грошовими коштами, які знаходились в касі кафе-бару «Тиса».

05.11.2010 року до обіду він разом з друзями відпочивав у вищезазначеному кафе, близько 21 год. того ж дня він знову туди повернувся, в той момент він перебував у стані алкогольного спяніння. Він зайшов до більярдного залу, де хлопці дали йому пограти більярд, переходячи з одного залу в інший, він спіткнувся і перевернув столик, на якому був посуд, який розбився. В цей момент до залу зайшла власниця ОСОБА_14, яка сварилась з ним, вона вивела його з приміщення.

ОСОБА_3 також визнав, що 20 та 21 лютого 2011 року, він разом з ОСОБА_4, братами ОСОБА_9 та ОСОБА_5, намагались незаконно заволодіти транспортними засобами «ВАЗ 21074», д/н НОМЕР_1, який належить гр.ОСОБА_10, та «ВАЗ 2105», д/н НОМЕР_2, який належить гр. ОСОБА_11, однак не змогли цього зробити, оскільки підібраний ним ключ не підійшов до замків запалювання.

21.02.2011 року близько 4 год. ночі, шляхом підбору ключа, вони незаконно заволоділи автомобілем НОМЕР_4, , який був припаркований біля належить будинку АДРЕСА_4 та належить гр.ОСОБА_12 На даному автомобілі вони всі поїхали до кафе «Домашня кухня», яке знаходиться поблизу Угорсько-Українського кордону, де поїли та випили каву. Після цього вони вирішили поїхати до м.Мукачево, щоб знайти покупця на автомобіль, в с.Страбичево Мукачівського району, вони заїхали на автозаправку, щоб купити цигарки. Відїхавши близько 100 метрів від АЗС автомобіль «заглох», більше завести двигун їм не вдалося, у звязку з чим, вони залишили його на узбіччі, а самі на потязі повернулись в м.Чоп.

Підсудній ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та дав суду аналогічні пояснення щодо обставин вчинення ним разом з ОСОБА_3, братами ОСОБА_9 та ОСОБА_5 злочинів ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.2 ст.289 КК України.

Щодо незаконного зберігання, без мети збуту, та збут психотропної речовини «Первитин»ОСОБА_4 свою вину визнав та показав, що 11.07.2010 року він разом з дівчиною на імя ОСОБА_19, з якою познайомився через мережу Інтернет, відпочивав дискоклубі «Пілігрім»в м.Ужгороді. В ході розмови остання запропонувала йому попробувати понюхати психотропну речовину «Первитин», на що він погодився, таку ж речовину близько 4 гр. дівчина дала йому з собою додому. 21.07.2010 року йому на мобільний телефон зателефонував якийсь громадянин, який представився ОСОБА_6 з м.Ужгороді, і запитав у нього, чи йому невідомо де можна придбати 2 грами «Первитину», оскільки у нього вдома зберігалась зазначена речовина, він запропонував її у нього придбати за ціною 1 тис. грн. ОСОБА_6 на таку ціну погодився і сказав що зателефонує пізніше.

23.07.2010 року близько 12 год. йому знову на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_6, з яким вони домовились на автомобільній стоянці біля кафе «Каштан», яке розташоване на початку вул.Миру в м.Чоп. Десь о 18 год. 45 хв. вони з ОСОБА_6 зустрілись в обумовленому місці, останній був на автомобілі «Дейво», присівши в салон транспортного засобу він передав ОСОБА_6 2 гр. психотропної речовини «Первитин», а він в свою чергу заплатив йому 1 тис. грн.. Після цього ОСОБА_6 відвіз його до центру міста Чоп, там він пішов по своїх справах, але через декілька хвилин в під'їзді будинку №1 по вулиці Туряниці в м. Чоп він був затриманий працівниками міліції. В ході обшуку у нього було виявлено гроші в сумі 1003,50 грн. та згорток фольги, в якому знаходилась психотропна речовина «Первитин»вагою близько 2 гр.

Підсудній ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, розкаявся у вчиненому та показав, що дійсно 20 та 21 лютого 2011 року, він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та своїм братом ОСОБА_9, який помер, намагались незаконно заволодіти транспортними засобами «ВАЗ 21074», д/н НОМЕР_1, який належить гр.ОСОБА_10, та «ВАЗ 2105», д/н НОМЕР_2, який належить гр. ОСОБА_11, однак не змогли цього зробити, оскільки підібраний ОСОБА_3 ключ не підійшов до замків запалювання.

Разом з тим, 21.02.2011 року близько 4 год. ночі, шляхом підбору ключа, вони незаконно заволоділи автомобілем марки TERCEP», д/н НОМЕР_4, , який був припаркований біля належить будинку АДРЕСА_4 та належить гр.ОСОБА_12

Заслухавши показання підсудних, потерпілих, свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного:

Крім визнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.296 КК України, кваліфікуючими ознаками якого хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, його вина також підтверджується зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_6., яка працює офіціантом-барменом в кафе-барі «Тиса», розташованому в АДРЕСА_6, з яких слідує, що 23 березня 2009 року вона була на робочому місці з 12.00 год., близько 15 год. 30 хв. в приміщення бару зайшов гр. ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного спяніння, спочатку він пішов у більярдний зал, де на той час перебували троє відвідувачів, які відразу залишили приміщення кафе, потім повернувся і почав вимагати, щоб вона ввімкнула музичний апарат, при цьому ображаючи її нецензурною лайкою. Коли вона відмовилася включити музику, він зайшов за бар -стійку, схопив її руками за блузку і відштовхнув, внаслідок чого вона впала і вдарилась головою в двері. В цей момент з кухні вийшла ОСОБА_8, яка працює в кафе кухарем, вона попросила ОСОБА_3 вийти з кафе, однак у відповідь останні почав ображати їх, а також вдарив ОСОБА_8 кулаком в живіт. Після цього ОСОБА_8. схопила більярдний кий та знову попросила ОСОБА_3 піти, і лише тоді він вийшов з приміщення кафе, після чого вони одразу зачинили за ним двері. Про даний інцидент вона по мобільному телефону відразу повідомила власниця кафе гр. ОСОБА_14, яка звернулась в міліцію.

ОСОБА_6 зазначила, що не має до ОСОБА_3 ніяких претензій і цивільний позов заявляти не бажає.

- показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка в судовому засіданні показала, що працює кухарем в кафе-барі «Тиса», розташованому в АДРЕСА_6. 23.03.2009 року вона була на робочому місці, приблизно о 15 год. 30 хв. на кухню зайшла бармен ОСОБА_6 і сказала, що в бар прийшов ОСОБА_3, який перебуває в стані алкогольного спяніння. Через деякий проміжок часу, знаходячись на кухні, вона чула із приміщення бару крики, подивившись в зал побачила, як ОСОБА_6 падає і вдаряється головою в двері, які ведуть з приміщення бару на кухню. Тоді вона вийшла з кухні в приміщення кафе і побачила, що ОСОБА_3 стоїть біля бар -стійки, вона попросила його піти, але він у відповідь почав ображати її та ОСОБА_6 нецензурною лайкою, а також вдарив її кулаком в живіт. Після цього вона схопила більярдний кий та сказала ОСОБА_3, щоб він йшов геть з кафе, і лише після цього останній вийшов з приміщення кафе. ОСОБА_6 відразу подзвонила на мобільний телефон власниці кафе ОСОБА_14 і повідомила її про те, що трапилося, яка викликала працівників міліції.

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_14 з яких слідує, що вона являється власницею кафе-бару «Тиса», розташованого в АДРЕСА_6. 23.03.2009 року близько 16 год. їй на мобільний телефон зателефонувала бармен її кафе ОСОБА_6, яка повідомила, що в приміщення кафе у стані алкогольного спяніння знаходиться ОСОБА_3, який хуліганить. Близько 17 год. вона приїхала в кафе ОСОБА_6 та кухар ОСОБА_8 розповіли їй, що підсудній ображає їх нецензурними словами, а також наніс їм тілесні ушкодження. Після цього вона разом з ОСОБА_6 звернулись до Чопського ВМ Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області.

Щодо інциденту, який мав місце в приміщенні кафе «Тиса»05.11.2010 року ОСОБА_14 показала, що того дня була в кафе, близько 20 год. 30 хв. туди зайшов ОСОБА_3, який був у стані сильного алкогольного сп'яніння, проходячи повз столики, останній спіткнувся, внаслідок чого перекинув декілька столиків, на яких знаходились бокали та інший посуд, який впав на землю і розбився, також він сильно грюкнув дверима, які вели із одного залу в інший зал бару. Оскільки раніше ОСОБА_3 хуліганив у неї в кафе і відносно нього була в же кримінальна справа, вона і звернулась в міліцію з даного приводу. Будь-яких претензій до підсудного у неї не має, завдану їй шкоду відшкодовано в повному обсязі.

- показаннями свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні зазначив, що 23 березня 2009 року приблизно 15 год. він знаходився в приміщенні кафе-бару «Тиса», розташованого в АДРЕСА_6, де грав у більярд. Біля 15.30 год. в приміщення даного кафе зайшов знайомий йому громадянин ОСОБА_3, який на той час вже перебував у стані алкогольного спяніння, він поводив себе агресивно, голосно розмовляв, вживаючи при цьому нецензурні слова. Потім ОСОБА_3 зайшов в більярдний зал і попросив, щоб він дав йому зіграти. Зробивши кілька ударів києм по більярдних кулях, ОСОБА_3 сів на стілець, а він догравши у більярд покинув приміщення кафе. Що трапилося в кафе потім він не знає.

- протоколом огляду місця події від 23.03.2009 року (т.3 а.с.29-32), згідно якого на момент проведення огляду приміщення кафе-бару «Тиса», розташованого в АДРЕСА_6, на підлозі та бар-стійці знаходилось бите скло (розбиті бокали).

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що працює барменом-офіціантом в кафе-бар «Тиса»в м. Чоп. 05.11. 2010 року вона була на роботі, близько 20 год. до бару зайшов ОСОБА_3, який був у стані сильного алкогольного спяніння, він почав розмовляти з відвідувачами бару. Коли останній переходив з одного залу в інший, він спіткнувся і перекинув декілька столиків із посудом, а також сильно вдарив дверима в барі. Після чого власниця даного закладу ОСОБА_14 вивела його на вулицю.

Дії підсудного ОСОБА_3 за ч.1 ст.296 КК України кваліфіковані вірно.

Разом з тим, суд вважає, що з обвинувачення ОСОБА_3 слід виключити епізод, який мав місце 05.11.2010 року в приміщенні кафе-бару «Тиса», що розташоване в м. Чоп на вул. Фізкультурна, 1, оскільки в зібраних досудовим слідством матеріалах відсутні докази, які свідчать про те, що в момент вчинення ОСОБА_3 хуліганства, що дії супроводжувались особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, що є обовязковою ознакою обєктивної сторони злочину передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

Такі дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати, як дрібне хуліганство за яке настає адміністративна відповідальність за ст.173 КУпАП.

Органом досудового слідства ОСОБА_3 предявлено обвинувачення за ч.3 ст.15 - ч.1 ст.186 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), але суд приходить до переконання, що підсудного по зазначеній статті слід виправдати, оскільки в ході судового слідства не знайдено жодного доказу, який підтвердив той факт, що підсудній 23.03.2009 року перебуваючи в приміщенні кафе-бару «Тиса», за адресою м. Чоп, вул. Фізкультурна, 1, намагався відкрито заволодіти грошовими коштами, які знаходились в касі даного закладу, але не зміг довести свої дії до кінця, так як йому перешкодила працівниця кафе ОСОБА_6

Обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину ґрунтується виключно на припущеннях. З показань потерпілої ОСОБА_6, даних в судовому засідання, слідує, що дійсно 23.03.2009 року ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні кафе-бару «Тиса», під час суперечки заходив за бар-стійку, однак до каси він не підходив, останній намагався ввімкнула музику.

Такі показання потерпілої узгоджуються з показаннями самого підсудного і нічим не спростовані.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинність у вчинені злочинів, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вина підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, та ч.2 ст.289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, також підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_12, який в судовому засіданні пояснив, що йому на праві приватної власності належить автомобіль марки TERCEL», державний номер НОМЕР_4, білого кольору, який він придбав в 1994 році. 20.02.2011 року ввечері він залишив припарковим свій автомобіль біля металевого паркану в кінці подвір'я будинку за місцем проживання АДРЕСА_1. В ночі він чув звук автомобілів, але на це не звертав увагу. 21.02.2011 року близько 12 год. його дружина ОСОБА_17 вийшла з квартири, через декілька хвилин вона повернулася і запитала де він залишив автомобіль, оскільки на звичайному місці його не має. Вони вдвох вийшли на подвір'я і виявили відсутність належного їм автомобіля, після чого його дружина написала заяву в міліцію щодо крадіжки автомобіля .

На наступний день після виявленої крадіжки було встановлено, що автомобіль викрали ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які чітко вказали місце розташування його автомобіля в момент викрадення та зізнались у вчиненому.

ОСОБА_12 зазначив, що цивільний позов заявляти не бажає так як не має ні матеріальних ні моральних претензій до підсудних.

- оголошеними показаннями потерпілого ОСОБА_11 (т.1 а.с.48-50), згідно яких останній зазначив, що у нього у власності знаходиться автомобіль марки «ВАЗ 21051», д.н.з. НОМЕР_2, бежевого кольору, 21.02.2011 року близько 07 год. він вийшов на подвіря та помітив, що його автомобіль не на тому місці де він його залишав ввечері, а саме був на відстані двох метрів від свого попереднього місця. Підійшовши ближче він помітив, що водійські дверцята відчинені. Особисті речі які він залишав знаходилися на своїх місцях.

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_10, з яких слідує, що йому на праві приватної власності належить автомобіль марки «ВАЗ 21074», д.н.з. НОМЕР_1, червоного кольору, який він придбав в 2010 році, він знаходиться у технічно-справному стані. Даний автомобіль він завжди залишає на своєму подвір'ї за адресою АДРЕСА_1. 20.02.2011 року він близько 20 год. приїхав додому, залишивши автомобіль на подвір'ї, він зачинив дверцята автомобіля. Впевнившись що дверцята зачинені він пішов додому і ліг спати. 21.02.2011 року вранці він вийшов з дому та пішов до автомобіля. Відчинивши одним ключем дверцята автомобіля він іншим ключем привів в дію роботу двигуна і поїхав на своєму автомобілі на роботу. Ніяких деформацій замка автомобіля він не помітив і навіть після того як він дізнався від працівників міліції про спробу незаконного заволодіння його автомобілем він ще раз оглянув автомобіль, але так ніяких пошкоджень не виявив.

- явкою з повинною ОСОБА_3 від 22.02.2011 року (т.1 а.с.25), згідно якої останній зізнався, що в ніч 20.02.2011 року близько 24 год. намагався разом з ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 незаконно заволодіти автомобілем марки «ВАЗ 21074», д.н.з. НОМЕР_1, який був припаркований на подвір'ї між будинками №3 та №5 по вул. Туряниці в м.Чоп, однак не довели свій намір до кінця, оскільки не змогли завести двигун.

- протоколами відтворення обстановки та обставин події від 22.02.2011 року (т.1 а.с.139, -166) відповідно до яких, в ході проведення відтворення підсудні показали на місце розташування автомобілів марки «ВАЗ 21051», д.н.з. НОМЕР_2, та «ВАЗ 21074», д.н.з. НОМЕР_1, якими вони намагались незаконно заволодіти, а також місце розташування автомобіля марки TERCEL», д.н.з. НОМЕР_4, в момент його заволодіння та місце його залишення

- протоколом виїмки від 04.03.2011 року (т.1 а.с.230), з якого слідує, що під час проведення особистого огляду ОСОБА_3, в останнього було виявлено звязку ключів, за допомогою одного з яких було відчинено водійські дверцята автомобіля марки OTA TERCEL», д.н.з. НОМЕР_4, та приведено в дію двигун транспортного засобу

- висновком дактилоскопічної експертизи №34 від 04.03.2011 року, виконаної НДЕКЦ при УМВС України у Закарпатській області (т.1 а.с.270-283), згідно якого сліди пальців руки відкопійовані на відрізках №2, №6, вилучених при огляді 21.02.2011 року на автомобілі марки TERCEL», д.н.з. НОМЕР_4, - залишені ОСОБА_9, слід пальця руки відкопійований на відрізку №5 залишений ОСОБА_3

Дії підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 та ч.2 ст.289 КК України кваліфіковані вірно.

Вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених, ч.1 ст.307 КК України кваліфікуючи ознаками якого є - незаконний збут психотропної речовини, ч.1 ст.309 КК України кваліфікуючими ознаками якого є - незаконне зберігання психотропних речовин, без мети збуту підтверджується:

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_18 (т.2 а.с.64,-67) з яких слідує, що 23.07.2010 року їх було запрошено в якості понятих під час проведення працівниками органів внутрішніх справ в під'їзд будинку №1 по вул. Туряниці в м. Чоп огляду громадянина, який назвав себе ОСОБА_4 Під час проведення огляду останнього, в лівій верхній кишені його шортів, було виявлено та вилучено 10 купюр номіналом по 100 гривень на загальну суму 1000 грн., та в лівій нижній кишені шортів - згорток з фольги, в якому знаходилась порошкоподібна речовина масляного кольору. Як повідомив ОСОБА_4, це була психотропна речовина «Первитин», яку він зберігав при собі для власного вживання. Всі вилучені речі були поміщені в три окремі поліетиленові пакети та опечатані. Після цього вони разом з працівниками міліції та ОСОБА_4 пройшли в приміщення Чопського ВМ і там, в службовому кабінеті, громадянин, який назвався ОСОБА_13 з правої кишені шортів вийняв згорток з порошкоподібною речовиною масляного кольору і повідомив, що придбав дану речовину за 1000 грн. у ОСОБА_4, напередодні, біля кафе «Каштан», що знаходиться в м. Чоп. Даний згорток працівник міліції також помістив в поліетиленовий пакет та опечатав.

- висновком експерта ДНДЕКЦ МВС України № 89 від 29.07.2010 року (т.2 а.с.93-99), згідно якого надана на експертизу порошкоподібна речовина блідо - рожевого кольору, в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено -метамфетамін. Відсотковий вміст метамфетаміну у речовині, вилученій у гр. ОСОБА_4 становить 16,4 мас.%, маса метамфетаміну (в перерахунку на метамфетамін основу та першопочаткову кількість вилученої речовини) складає 0,1813 г. Відсотковий вміст метамфетаміну для речовин, вилучених у гр.ОСОБА_13 становить 11,0 мас.%., 20,5 мас.%., 13,0 мас.%. Загальна маса метамфетаміну (в перерахунку на першопочаткову кількість вилученої речовини) складає 0,195г.

Дії підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.307 КК України кваліфіковані вірно.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Обставинами, що помякшують покарання підсудних є те, що вони свою вину визнали повністю, щиро каються у вчиненому, завдану матеріальну шкоду добровільно відшкодували.

Обставини, що обтяжують покарання підсудних є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Обираючи до підсудного ОСОБА_3 вид та міру покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, особу підсудного, як характеризуючі дані приймає до уваги його позитивну характеристику по місцю проживання (т.1 а.с.61), останній є молодим за віком, потерпілі не мають до нього ні матеріальних ні моральних претензій, він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, приходить до висновку, що до ОСОБА_3 при призначенні покарання за вчинення злочинів передбачених ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 КК України слід застосувати ст.69 КК України, тобто призначити йому більш мяке покарання ніж передбачене законом, та у відповідності до вимог ст.75 КК України звільняє його від покарання з випробовуванням, при умові виконання засудженим покладених на нього обовязків передбачених п.4 ч.1 ст.76 КК України, що на думку суду буде відповідати вимогам ст. 50 КК України.

Враховуючи, що судом прийнято рішення про звільнення підсудного ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, яке за санкцією ст.289 КК України є обовязковим, не застосовується.

Вирішуючи питання щодо обрання до підсудного ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, особу підсудного, як характеризуючі дані приймає до уваги його позитивні характеристики по місцю проживання (т.1 а.с.77, т.2 а.с.57), останній є молодим за віком, згідно висновку спеціальної медичної наркологічної експертної комісії №132 від 28.07.2010 р. (т.2 а.с.103) ОСОБА_4 синдромом наркотичної залежності не страждає, примусового лікування не потребує, він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, потерпілі не мають до нього ні матеріальних ні моральних претензій, а також його другорядну роль при вчиненні злочинів передбачених ст.289 КК України, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_4 при призначенні покарання за вчинення злочинів передбачених ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 КК України слід застосувати ст.69 КК України, тобто призначити йому більш мяке покарання ніж передбачене законом, без конфіскації майна.

Разом з тим, при призначенні ОСОБА_4 покарання суд також враховує, сукупність вчинених останнім злочинів, зокрема те, що злочини передбачені ч.1 ст.309, ч.1 ст.307 КК України підсудним були вчинені в період з 11 по 23 липня 2010 року, 30 числа того ж місяця йому було предявлено обвинувачення, 28.08.2010 року Ужгородським міськрайонним судом відносно нього був постановлений вирок, який в порядку апеляційного провадження був скасований, однак підсудний для себе висновків не зробив, а 20-21 лютого 2011 року вчинив нові злочини під час проведення нового судового розгляду справи. Дані обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 наміру виправитись не має, у звязку з чим, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе за умови відбування ним покарання в місцях позбавлення волі.

Обираючи до підсудного ОСОБА_5 вид та міру покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, особу підсудного, як характеризуючі дані приймає до уваги його позитивну характеристику по місцю проживання (т.1 а.с.109), останній є молодим за віком, потерпілі не мають до нього ні матеріальних ні моральних претензій, він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також його другорядну роль при вчиненні злочинів, приходить до висновку, що до ОСОБА_5 при призначенні покарання за вчинення злочинів передбачених ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 КК України слід застосувати ст.69 КК України, тобто призначити йому більш мяке покарання ніж передбачене законом, та у відповідності до вимог ст.75 КК України звільняє його від покарання з випробовуванням, при умові виконання засудженим покладених на нього обовязків передбачених п.4 ч.1 ст.76 КК України, що на думку суду буде відповідати вимогам ст. 50 КК України.

Враховуючи, що судом прийнято рішення про звільнення підсудного ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, яке за санкцією ст.289 КК України є обовязковим, не застосовується.

Цивільний позов по справі відсутній.

Судові витрати:

- за проведення дактилоскопічної експертизи №34 від 04.03.2011 року в розмірі 387,60 грн. (т.1 а.с.269) підлягають стягненню з підсудних в солідарному порядку, тобто по 129,20 грн. з кожного;

- за проведення судово-хімічної експертизи №89 від 29.07.2010 року в розмірі 773,28 грн. (т.2 а.с.92) підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.296 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки,

- за ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без конфіскації майна,

- за ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців, без конфіскації майна,

- за ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років, без конфіскації майна.

У відповідності до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрати до засудженого ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строк на 5 (пять) років, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки передбачені п.4 ч.1 ст.76 КК України періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально - виконавчій інспекції.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду негайно, та обрати відносно нього, до вступу вироку в законну силу, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

За ч.3 ст.15 ч.1 ст.186 КК Україна ОСОБА_3 визнати невинним та по суду виправдати.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.2 ст.289, ч.1 ст.309, ч.1 ст.307 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без конфіскації майна,

- за ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців, без конфіскації майна,

- за ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років, без конфіскації майна,

- за ч.1 ст.307 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки,

- за ч.1 ст.309 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрати до засудженого ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строк на 5 (пять) років, без конфіскації майна.

Строк відбування призначеного ОСОБА_4 покарання рахувати з моменту його фактичного затримання 22 лютого 2011 року.

В строк відбування покарання зарахувати ОСОБА_4 період перебування під вартою з 24.07.2010 р. по 28.08.2010 р.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.1 ст.15 ч.2 ст.289, ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без конфіскації майна,

- за ч.1 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців, без конфіскації майна,

- за ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років, без конфіскації майна.

У відповідності до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрати до засудженого ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строк на 5 (пять) років, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки передбачені п.4 ч.1 ст.76 КК України періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально - виконавчій інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Закарпатській області витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №34 від 04.03.2011 року в розмірі 387,60 грн., тобто по 129,20 грн. з кожного (одержувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області; банк одержувача: УДК в Закарпатській області; рахунок: 31256272210434; МФО 812016; ЄДРПОУ 25575144; ЕКД 25010100; призначення платежу “плата за експертизу”).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ДНДЕКЦ МВС України витрати за проведення судово-хімічної експертизи №89 від 29.07.2010 року в розмірі 773,28 грн. (одержувач платежу: ДНДЕКЦ МВС України; банк одержувача: ГУДК у Київській області; рахунок: 31255272210705; МФО 821018; Код 25574630; призначення платежу “за експертні роботи”).

Речові докази по справі:

- автомобіль марки «ВАЗ 21074», державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_10 (т.1 а.с.289, 290) вважать повернутим власнику;

- автомобіль марки OYOTA TERCEL», державний номер НОМЕР_4, який знаходиться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_12 (т.1 а.с.292, 293) вважать повернутим власнику;

- автомобіль марки «ВАЗ 2105», державний номер НОМЕР_2, який знаходиться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_11 (т.1 а.с.295, 296) вважать повернутим власнику;

- звязку з ключами в кількості 5 шт. та два брилка, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області (т.1 а.с.298-299, 300) - знищити;

- 2 згортки з фольги та один поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною блідо-рожевого кольору, що є психотропною речовиною «Первитином», які знаходяться в камері зберігання речових доказів Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області (т.2 а.с.76, 77) - знищити;

- грошові кошти в сумі 1 тис. грн., які знаходяться в касі відділу ФРУВ УМВС України в Закарпатській області (т.2 а.с.79-80, - 83) вважати повернутими за належністю;

- згорток з фольги з порошкоподібною речовиною блідо-рожевого кольору, що є психотропною речовиною «Первитином», які знаходяться в камері зберігання речових доказів Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області (т.2 а.с.85, 86) знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: Микуляк П.П.