Рішення № 17689536, 09.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.11 Справа№ 5015/4013/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави: Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства (надалі –ЛМКП) “Львівтеплоенерго”, м. Львів,

до відповідача Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту, м.Львів,

про стягнення 159764,1 грн.

За участю представників:

від прокуратури –Клак Ю.Г. –пом. прокурора,

від позивача - Негря Г.Ю. –представник,

від відповідача – не з»явився.

Суть спору: Прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави: Львівської міської ради в особі ЛМКП “Львівтеплоенерго”, м. Львів, про стягнення з Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту, м. Львів, 146677,36 грн. заборгованості, 1210,07 грн. трьох процентів річних, 5409,22 грн. інфляційних, 6467,45 грн. пені. Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами ст.ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, а також Договору № 5030/Р від 01.12.2002 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

У судовому засіданні 09.08.2011 р. прокурором подано суду заяву про зменшення позовних вимог в частині трьох процентів річних - до 1089,35 грн., пені - до 5793,31 грн. Вказана заява підтримана представником позивача у судовому засіданні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву просить в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що згідно з умовами Договору № 5030Р від 01.12.2002 р. він взяв на себе зобов»язання оплачувати вартість фактично спожитої теплової енергії. Договір не містить обов»язку відповідача оплачувати вартість приєднаного теплового навантаження. Відповідач не отримував від позивача жодних вимог щодо оплати приєднаного теплового навантаження. Відтак, строк оплати вартості приєднаного теплового навантаження відповідно до норм ст. 530 ЦК України не настав.

У судовому засіданні, призначеному на 02.08.2011 р., оголошувалась перерва до 09.08.2011 р.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданої 09.08.2011 р., підлягає задоволенню частково. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 549, 550, 599, 611, 629 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Договір є обов”язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між сторонами у справі 01 грудня 2002 р. укладено Договір № 5030/Р з додатками про постачання теплової енергії в гарячій воді. Згідно з п. 10.4. Договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Відповідно до умов договору № 5030/Р позивач зобов»язувався поставляти теплову енергію в гарячій воді у потрібних відповідачу обсягах для опалення гуртожитку по вул. Володимира Великого, 14 у м. Львові. Відповідач взяв на себе зобов»язання отримувати теплову енергію та оплачувати її за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Згідно з п.п. 6.2., 6.3. договору розрахунковим періодом визначено календарний місяць. Відповідач зобов»язувався оплачувати вартість фактично спожитої теплової енергії до 25 числа місяця, наступного за звітним.

За період часу з листопада 2011 р. по квітень 2011 р. вартість спожитої відповідачем теплової енергії становила 158747,02 грн. Вказане підтверджується актом про включення системи тепло споживання від 19 жовтня 2010 р., актом про відключення систем теплоспоживання від 29 березня 2011 р., актами зняття показів лічильника станом на 29.10.10, 30.11.10 р., 31.12.10 р., 31.01.11 р., 28.02.2011 р., 31.03.11 р., які підписані та скріплені круглими печатками відповідача. За спожиту теплову енергію, як стверджує позивач і вказане не спростовано відповідачем, останній розрахувався частково в сумі 12069,66 грн. Відтак, станом на день розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем становить 146677,36 грн. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимоги суду не подані докази, які б спростовували позовні вимоги в частині існування заборгованості або свідчили про її добровільне погашення. За наведених обставин, 146677,36 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, позивачем обгрунтовано відповідно до вимог п. 7.2.3. Договору № 5030/Р та ст. 625 ЦК України, заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 5793,31 грн. пені, 1089,35 грн. трьох процентів річних за період прострочення оплати з 26.12.2010 р. по 27.05.2011 р., а також 4703,79 грн. інфляційних за січень-травень 2011 р. Позовні вимоги в частині решти інфляційних задоволенню не підлягають, оскільки позивачем необґрунтовано застосовано завищений індекс інфляції за травень 2011 р. (101,3 % замість 100,8 %).

Заперечення відповідача проти позовних вимог судом до уваги не беруться з огляду на таке. Відповідно до п. 1 Договору № 5030/Р від 1 грудня 2002 р. відповідач зобов»язувався оплачувати одержану теплову енергію гарячій воді за встановленими тарифами (цінами). Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.12.2008 р. з додатками Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 02.09.2008 р. № 930 встановлено скориговані тарифи на теплову енергію для централізованого опалення та гарячого водопостачання. Згідно з додатками до згаданого рішення скоригований тариф на теплову енергію для опалення та на інші потреби складається з двох взаємопов»язаних одна з одною частин: плати за одиницю фактично спожитої теплової енергії та плати за приєднане теплове навантаження за 1 кв. м опалювальної площі у місяць впродовж року. Таким чином, плата за приєднане теплове навантаження, за умови фактичного споживання теплової енергії протягом опалювального сезону, є складовою частиною тарифу на спожиту теплову енергію, яка сплачується щомісяця впродовж року.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 121 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту (79060, м. Львів, вул. Наукова, 7, ЄДРПОУ 01547611) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79000, м. Львів-МСП, вул. Д. Апостола, 1 ЄДРПОУ 05506460) 146677,36 грн. основного боргу, 5793,31 грн. пені, 1089,35 грн. трьох процентів річних та 4703,79 грн. інфляційних.

Стягнути з Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту (79060, м. Львів, вул. Наукова, 7, ЄДРПОУ 01547611) в доход Державного бюджету 1582,64 грн. державного мита та 233,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.