Рішення № 17685039, 08.08.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-1608/11

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2011 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В..

за участі: позивача ОСОБА_1

адвоката позивача ОСОБА_2

представника відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»

Пащенко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП ВК «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної отриманням професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ДП ВК «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті отримання професійного захворювання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що з відповідачем державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська»він перебував у трудових відносинах з 01.10.1984 прохідником підземним 4 розряду з повною робочою добою у шахті, потім прохідником 5 розряду з повною робочою добою у шахті на різних вугільних підприємствах. Звільнений 25.12.2008 року за ст. 38 КЗпП України.

З 1994 року після перенесених фізичних навантажень у шахті у нього з'явилися болі у попереково-крижовому відділі хребта. У той період він звернувся до невропатолога, періодично лікувався амбулаторно. С 1995 року у зв'язку з погіршенням стану здоровя проходив курси лікування. 15.12.08 р. Красноармійською міжрайонною МСЕК йому було встановлено 3 групу інвалідності по загальному захворюванню. Серйозне погіршення стану здоров'я він відчув у березні 2009 року: посилився біль у попереково - крижовому відділі хребта.

26.05.2009 року був госпіталізований до 1 неврологічного відділення Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань. 09.06.2009 року лікарська експертна комісія "Обласної клінічної лікарні профзахворювань" надала висновок за № 1313 про наявність у нього професійного захворювання - хронічна вертеброгенна попереково- крижова радікулопатія в стадії загострення з вираженим м'язово - тонічним синдромом, вираженим корінцевим, больовим синдромом, статіко- динамічними порушеннями. 30.06.2009 року комісією, за наказом № 40 від 15.06.2009 р. по ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська", за участю представників Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" було складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання. Акт затверджений 03.07.2009 р. виконуючим обовязки головного державного санітарного лікаря м. Красноармійська ВА. Лазарєвим. В акті зазначено, що професійне захворювання виникло у нього у зв'язку з довгим періодом роботи в шкідливих умовах, з важкою фізичною працею.

06.08.09 р. при огляді Обласною профпатологічною медико-соціальною експертною комісією м. Донецька (довідка 038497) йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності, третя група інвалідності. Після проходження МСЕК він продовжує лікування.

У результаті захворювання відбулося значне погіршення стану його здоров'я, чим йому завдано морального збитку, який виражається у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав і зазнає дотепер. Він був здоровою людиною, мав пристойну роботу, добрий заробіток, міг подбати про родину, був упевнений у своїх силах. Зараз він хвора людина, інвалід, який ледве може самостійно ходити. З урахуванням свого фізичного стану він почуває себе втраченою для суспільства людиною.

Згідно зі ст.16 ЦК України, відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом; згідно із ст. 23 ЦК України, особа має право ні відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкоді полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розмір відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду викладені у ст. 1167 ЦК України. Згідно з цією статтею, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищення небезпеки.

Відповідно до ч. І ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або інші ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно зі ст. 38 Гірничого Закону України, до основних обов'язків власника (керівника) гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої гірничі підприємством фізичним та юридичним особам і довкіллю.

Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України моральну шкоду йому повинен відшкодувати роботодавець. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення нешкідливих безпечних умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Завдану йому моральну шкоду він оцінює у 100000 (сто тисяч) гривень.

Виходячи з наведеного позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача у справі на його користь моральну шкоду у сумі 100000 грн.

У судовому засіданні позивач на своєму позові наполягає і просить його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ДП ВК «Краснолиманська»позов не визнає, оскільки між позивачем та ними мали місце трудові стосунки і вони регулюються Кодексом Законів про Працю України, який встановлює, що шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодується згідно норм законодавства, тобто на підставі норм Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачу усі суми у відшкодування шкоди на підставі вказаного Закону України сплачуються.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську просить розглянути справу на розсуд суду та розглядати справу у відсутність представника фонду, що підтверджується письмовою заявою на а.с. 23.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач у справі працював на Державному підприємстві ВК «Краснолиманська»з 01.10.1984 прохідником підземним 4 розряду з повною робочою добою у шахті, потім прохідником 5 розряду з повною робочою добою у шахті на різних вугільних підприємствах. Звільнений 25.12.2008 року за ст. 38 КЗпП України (а.с. 07-09).

З 1994 року після перенесених фізичних навантажень у шахті у ОСОБА_1 з'явилися болі у попереково-крижовому відділі хребта. У той період позивач звернувся до невропатолога, періодично лікувався амбулаторно. С 1995 року у зв'язку з погіршенням стану здоровя проходив курси лікування. 15.12.08 р. Красноармійською міжрайонною МСЕК позивачу у справі було встановлено 3 групу інвалідності по загальному захворюванню. Серйозне погіршення стану здоров'я він відчув у березні 2009 року: посилився біль у попереково - крижовому відділі хребта (а.с. 10-14).

26.05.2009 року був госпіталізований до 1 неврологічного відділення Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань (а.с. 15-18). 09.06.2009 року лікарська експертна комісія "Обласної клінічної лікарні профзахворювань" надала висновок за № 313 про наявність у нього професійного захворювання - хронічна вертеброгенна попереково- крижова радікулопатія в стадії загострення з вираженим м'язово - тонічним синдромом, вираженим корінцевим, больовим синдромом, статіко- динамічними порушеннями. 30.06.2009 року комісією, за наказом № 40 від 15.06.2009 р. по ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська", за участю представників Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" було складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання. Акт затверджений 03.07.2009 р. виконуючим обовязки головного державного санітарного лікаря м. Красноармійська ВА. Лазарєвим. В акті зазначено, що професійне захворювання виникло у нього у зв'язку з довгим періодом роботи в шкідливих умовах, з важкою фізичною працею (а.с. 02-05).

06.08.09 р. при огляді Обласною профпатологічною медико-соціальною експертною комісією м. Донецька (довідка 038497) ОСОБА_1 було встановлено 50% втрати професійної працездатності, третя група інвалідності (а.с. 06). Після проходження МСЕК позивач продовжує лікування.

У результаті захворювання відбулося значне погіршення стану здоров'я позивача у справі, чим останньому завдано морального збитку, який виражається у фізичному болю та стражданнях, яких той зазнав і зазнає дотепер. ОСОБА_1 був здоровою людиною, мав пристойну роботу, добрий заробіток, міг подбати про родину, був упевнений у своїх силах. Зараз позивач хвора людина, інвалід, який ледве може самостійно ходити. З урахуванням свого фізичного стану позивач почуває себе втраченою для суспільства людиною.

Сам позивач у судовому засіданні підтвердив, що ВВД ФССвНВнВтПЗ України в м. Красноармійську йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги, а також щомісячні платежі в частині компенсації частини втраченого заробітку.

Суд вважає, що умовами виробництва та внаслідок професійного захворювання, позивачу заподіяна моральна шкода, яка ні Фондом ні підприємством ОСОБА_1 не відшкодовувалася.

Як встановлено у судовому засіданні, починаючи з 1984 року позивач постійно працював на шахті «Краснолиманська»більш 24 років позивач у справі працював в умовах впливу шкідливих факторів, і як наслідок - пошкоджено його здоров'я.

Відповідно до п. 16 Акту професійне захворювання виникло у зв'язку з тривалим періодом праці в шкідливих умовах, обумовлених впливом виробничого фактору пилу протягом 100% часу робочій зміни (а.с. 03).

Пунктом 17 визначено, що згідно атестаційної карти умов праці ДП «ВК «Краснолиманська», за важкістю праці динамічна робота з участю мязів нижніх кінцівок і тулубу 172,5 Вт (при нормі 90 Вт), з участю мязів плечового поясу 211,1 Вт (при нормі 45 Вт); маса вантажу що піднімається і переміщується 35 кг (при нормі 30 кг) статичне навантаження за участі мязів корпусу і ніг 133,500 кГс (при нормі 1300,00 кГс, перебування у вимушеній позі 15% часу зміни; нахили 30 градусів до 220 разів на зміну.

Крім того у відповідності до п. 13 Акту за висновком про наявність шкідливих умов праці, умови і характер праці прохідника підземного 4 розряду відноситься до 3 класу 3 ступеню шкідливих умов праці.

Тобто 100% часу ОСОБА_1 працював у шкідливих умовах, день за днем заробляв собі захворювання.

Хворіти позивач почав приблизно у 1994 році і продовжує лікуватися до теперішнього часу (а.с. 11-20).

Позивач чоловік середніх років, в нього багато енергії та бажань, однак ОСОБА_1 не може вести активний образ життя. Через хворобу позивачу довелося змінити свої звички та життєві плани.

До загострення хвороби позивачеві життя уклалося певним чином, він працював, спілкувався з друзями, колегами по роботі, відпочивав. Тепер же звичайний уклад життя позивача примусово змінився, через хворобу позивач не може вести активний склад життя, який був характерний для нього.

Усе це негативно відображається на відносинах з дружиною друзями, близькими, родичами, та викликає в позивача моральні страждання. Позивач став більше замкнутим, , уникає спілкування у великих компаніях, спілкуюсь в основному в кругу родичів.

Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено нормальні життєві зв'язки позивача у справі й йому доводити докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що є підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача ДП ВК «Краснолиманська»

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки відповідач, ДП ВК «Краснолиманська», не забезпечило безпечних умов праці своєму робітнику ОСОБА_1, у звязку з чим позивач у справі отримав професійне захворювання та позивачу встановлено часткову стійку втрату професійної працездатності, моральну шкоду необхідно стягнути з підприємства.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України , право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, повязані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоровя їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати розяснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року.. з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість отриманого професійного захворювання, наслідки захворювання, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача.

При цьому судом враховується, що позивач відчував і відчуває фізичні страждання, частково втратив професійну працездатність, тяжко хворіє, неодноразово лікувався і продовжує лікування та враховуючи глибину моральних страждань позивача.

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути моральну шкоду у суми 30000 грн.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду 3-х місячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з грудня 2008 року до теперішнього часу позивач лікувався амбулаторно та стаціонарно, постійно приймає ліки, проходить нагляд у лікарів, при першому огляді у МСЕК позивачу була встановлена третя група, в звязку з професійним захворюванням (а.с. 11-20).

Позивач звернувся до суду з позовом 05 липня 2011 року (а.с. 21). Суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк на звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України , тому вказаний строк підлягає поновленню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП ВК «Краснолиманська» на користь держави підлягають стягненню: судовій збір 8 грн. 50 коп. та 15 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23,1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»з р/р 26006301620720 МФО 394497, код ЄДРПОУ 31599557 в Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Красноармійську Донецької області» моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у сумі 30000 грн. (тридцять тисяч грн.)

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»на користь держави: судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 15 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: