Постанова № 176833, 11.10.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2006 р. Справа № 18/211

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Гудак А.В. за участю секретаря судового засідання помічника судді Церковної Н.Ф., розглянувши в відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот"

до відповідача-1 Державна податкова інспекція у м. Рівне

до відповідача -2 Відділення Державного казначейства України в м.Рівне

про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість всумі 2176661 грн. 00 коп.

від позивача –Салямон Л.В. - юрист ( дов. в справі);

від відповідача–1: Сидорчук М.А. - СДПІ сектору перевірки відшкодування ПДВ( дов. в справі); Федюра Л.В. - нач.відділу відшкодування ПДВ ДПА в Рівненській області ( дов. в справі); Михалевич Н.О. - нач.юр.відділу ( дов. в справі); Оліферчук Г.О. - ГДПІ юр.відідлу ДПА в Рівненській області ( дов. в справі);

від відповідача-2: Лось А.В.- юрист ( дов. в справі);

Прокуратура Рівненської області- прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Сінькевич О.П.

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся з позовом до ДПІ у м. Рівне та Відділення Державного казначейства у м. Рівне про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2176661,00 грн. з ПДВ за період: квітень 2006 року. Представник позивача в судовому засіданні зменшив суму позовних вимог. Свої вимоги обгрутовує тим, що на підставі листів № 1785 від 30.05.06 та № 1952 від 13.06.06 на адресу ДПІ у м. Рівне про здійснення заліку суми бюджетного відшкодування в розмірі 11639,74 грн. в рахунок оплати векселя № 7733353902447, виданого 06.05.06 з терміном погашення 04.06.06, заліку суми бюджетного відшкодування в розмірі 17251,56 грн. в рахунок оплати векселя № 7733353902446 та податкового векселя № 7733353902451, виданого 17.05.06 з терміном погашення 15.06.06 на суму бюджетного відшкодування 61437,52 грн. по декларації за квітень 2006 року від 17.05.06 на загальну суму 2176661,00 грн. Дані суми були зараховані відповідачем в рахунок погашення даних податкових векселів. З врахуванням викладеного просить стягнути з державного бюджету України Відділенню державного казначейства України в м. Рівне на користь ВАТ “Рівнеазот” бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за період квітень 2006 року в сумі 2086332,18 грн. Стягнути з Державного бюджету України Відділенню Державного казначейства України в м. Рівне на користь ВАТ “Рівнеазот” 1700,00 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні вимоги, викладені в позовній заяві та заяві про зменшення та уточнення позовних вимог, підтримав.

Просить позов задоволити.

Відповідач-1 подав суду заперечення проти позову, обгрунтовуючи тим, що працівниками ДПІ у м. Рівне 18.09.06 було складено акт перевірки про результати планової виїзної комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ “Рівнеазот” за період з 01.04.05 по 31.03.06 за № 606/23-100/05607824.

В період, що перевіряється ВАТ “Рівнеазот” (Покупець) заключено договори з ДП “УПК_Ресурс” (Продавець) на отримання природного газу, в яких (та інших вантажосупровідних документах –товаротранспортних і податкових накладних, актах прийому-передачі газу) в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.01 із змінами та доповненнями “Про забезпечення споживачів природним газом” не вказано належності поставленого газу з відображенням відповідного податкового номера споживача.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.01 із змінами та доповненнями “Про забезпечення споживачів природним газом” встановлений Порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, згідно з яким потребу промислових споживачів - задовольняються з ресурсів газу Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” , та інших постачальників природного газу, що закуповують газ за зовнішньоекономічними контрактами та договорами купівлі-продажу.

Тобто згідно з вимогами вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України промислові споживачі отримують тільки природний газ ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами.

ДП “УПК- Ресурс” отримувало від дочірньої компанії “Газ України” природний газ, який в свою чергу постачався НАК “Нафтогаз України” за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання угоди між Україною та Туркменистаном про постачання природного газу з Туркменистану в України в 2002-2006 роках від 14.05.01 і за договорами купівлі-продажу природного газу передавався від НАК “Нафтогаз України” до ДК “Газ України”, про що зазначено в угодах про постачання природного газу ДП “УПК-Ресурс”.

Згідно ст.9 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” № 2285-4 від 23.12.04 із змінами та доповненнями та ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3235-4 від 20.12.04 із змінами і доповненнями операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно зо зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладення податком на додану вартість; операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Тобто вартість природного газу, отриманого ВАТ “Рівнеазот” від ДП “УПК-Ресурс” оподатковується за нульовою ставкою податку на додану вартість і відповідно ВАТ “Рівнеазот” не має права на податковий кредит по податку на додану вартість по отриманому природному газу від ДП “УПК-Ресурс” навіть при наявності податкових накладних виданих ДП “УПК-Ресурс”.

Таким чином, ВАТ “Рівнеазот” було порушено п.п. 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168 від 03.04.97 із змінами та доповненнями. Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97 право платника податку на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду становить 2176661,0 грн., який був заявлений до відшкодування в квітні 2006 року в складі якого знаходиться ПДВ в сумі 2038849,43 грн., яка була включена до складу податкового кредиту в березні 2006 року у зв’язку з придбанням природного газу в ДП “УПК-Ресурс”, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2006 року в сумі 2038849,43 грн.

Таким чином, станом на 29.09.06 податковим органом було виставлене податкове повідомлення-рішення № 000244234/0/23-121 за формою “В”, відповідно до якого ВАТ “Рівнеазот” зменшено бюджетне відшкодування за квітень 2006 року на суму 2038849,43 грн.

Просить в позові відмовити.

Відповідач-2 –Відділення Державного казначейства України в м. Рівне надало заперечення проти позову. Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказами Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.04 № 451/501/132, органи Державного казначейства у відповідності до чинного законодавства здійснюють відшкодування податку на додану вартість підприємства згідно з отриманим реєстром, де зазначаються суб’єкти підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету та висновками регіональних податкових органів.

Відділенням Державного казначейства у м. Рівне 15.09.06 та 03.10.06 отримано висновки про відшкодування ПДВ по ВАТ “Рівнеазот” за квітень 2006 року на суму 116939,29 грн. (№ 0000006220 та № 0000006249), які були повернуті 22.09.06 та 10.10.06 у зв’язку з відсутністю реєстру висновків, а також 10.10.06 повернуто висновок про відшкодування ПДВ по ВАТ “Рівнеазот” за квітень 2006 року на суму 20872,28 грн. № 0000006252 від 03.10.06 з тих, же підстав.

Формулювання позивача “стягнути з державного бюджету України Відділенню Державного казначейства України в м. Рівне бюджетну заборгованість з податку на додану вартість” є невірним, оскільки відділення ДКУ у м. Рівне не є представником Державного бюджету України, а відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України здійснює його обслуговування.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України вимога позивача стягнути з Державного бюджету України Відділенню Державного казначейства України в м. Рівне витрати по сплаті держмита у сумі 1700,00 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є неправомірною, оскільки згідно роз’ясненя Міністерства фінансів України № 31-18020-11-13/4135 від 01.03.06 судові витрати покладаються на відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування і компенсуються вони за рахунок видатків, передбачених на утримання цих органів.

Просить в позові відмовити.

Прокурором підтримані заперечення відповідачів щодо безпідставного відшкодування ПДВ.

В процесі судового розгляду справи представником відповідача-2 подано клопотання про залучення до участі у справі Управління Державного казначейства у Рівненській області . Дане клопотання судом відхилено у зв’язку з його необгрунтованістю. Відповідно до п.п. 7.7.6 п.7.6 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства подає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. В даному випадку – це відділення Державного казначейства України в м. Рівне, а не Управління Державного казначейства України в Рівненській області.

Щодо заявленого клопотання відповідача-1 № 22736/10-15 від 11.10.06 про зупинення провадження у справі № 18/211 до вирішення справи за позовом ВАТ “Рівнеазот” до ДПІ у м. Рівне про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002442342/0/23-121 від 29.09.06 на суму 2038849,43 грн., яким зменшено суму бюджетного відшкодування, яка є предметом даного спору. Дане клопотання суд не задоволив, оскільки не подано належних та допустимих доказів в обгрунтування поданого в судове засідання клопотання, що є підставою для зупинення провадження у адміністративній справі на підставі п.3 ст. 156 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд –

в с т а н о в и в:

Позивачем 17.05.06 подано до податкового органу декларацію по ПДВ за квітень 2006 року. У даній декларації по ПДВ зазначено суму ПДВ, яка має від’ємне значення і підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України 2176661,00 грн., заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування по ПДВ у відповідності до п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”(а.с. 8 –а.с. 11).

На підставі ч.6 п.9 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Рівнеазот»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період квітень 2006 року (акт перевірки від 04.07.06 № 263/152/23-300/05607824).

За результатами акта перевірки на дату підписання довідки бюджетне відшкодування за квітень 2006 року в сумі 2086332,18 грн. рахується в переплаті по картці особового рахунку платника. Бюджетне відшкодування в сумі 90382,82 грн. зараховано в оплату податкових векселів.

За наслідками перевірки встановлено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2006 року на суму 2176661 грн., що пов’язано з тим, що на момент підписання довідки відсутні відповіді на направлені запити до інших ДПІ для одержання інформаційних довідок на суму ПДВ 10479279,60 грн.

Податковим органом проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Рівнеазот»за період з 01.04.05 по 31.03.06, про що складено акт перевірки від 18.09.06 № 606/23-100/05607824.

Перевіркою встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97 зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту, а саме за березень 2006 року на суму 2038849,43 грн., яка переноситься до складу податкового кредиту наступних звітних періодів та заявлено до відшкодування за квітень 2006 року на 2038849,43 грн.

За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми “В” № 0007442342/0/23-121, яким ВАТ “Рівнеазот” зменшено бюджетне відшкодування за квітень 2006 року на суму 2038849,43 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав копію адміністративного позову за № 3453 від 09.10.06, поданого до господарського суду 09.10.06 про визнання податкового повідомлення-рішення № 0002442342/0/23-121 від 29.09.06 недійсним (нечинним).

Відповідно до п.п. 5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями) день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, суд вважає в цій частині позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими.

Щодо решти суми бюджетного відшкодування за квітень 2006 року в сумі 137811,57 грн. (2176661,00 грн. –2038849,43 грн. ), то з даної суми 90382,82 грн. зараховано в оплату податкових векселів, що підтверджується актом позапланової виїзної перевірки від 04.07.06 № 263/152/23-300/05607824 та особовою карткою платника ПДВ позивача і сторонами не заперечуються, і на цю суму позивачем було зменшенопозлвні вимоги щодо суму бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень 2006 року.

Залишок бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень 2006 року з урахуванням суми, зарахованої в оплату податкових векселів становить ( 137811,57 грн. –90382,82 грн.) –47428,75 грн. Дана сума була включена до висновків про бюджетне відшкодування за вересень 2006 року та жовтень 2006 року № 0000006220 та № 0000006249. Однак, дані висновки були повернуті з відсутністю реєстру. Згідно із п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. Доказів виконання даної дії позивач суду не надав. Відповідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внцтрішньої державної позики, затвердженого наказами Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.04 № 451/501/132, органи Державного казначейства у відповідності до чинного законодавства здійснюють відшкодування податку на додану вартість підприємства згідно з отриманим реєстром, де зазначаються суб’єкти підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету та висновками регіональних податкових органів.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В позові відмовити.

2.Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гудак А.В.

Постанова підписана "16" жовтня 2006 р.