Постанова № 17681395, 16.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 року справа № 2-а 17488/09/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участі представників сторін:

позивача Портянко Г.А.

відповідача Циби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кредитної спілки Щедрикдо Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення № 000391701/3 від 25.11.2009 року, -

ВСТАНОВИВ :

14 грудня 2009 року Кредитна спілка Щедрикзвернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 000391701/3 від 25.11.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що висновок податкового органу, викладений у акті перевірки № 1917/220/33974594 від 19.06.2009 р., щодо порушення платником податків п.п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України Про податок з доходів фізичних осібвід 22.05.2003 р. № 889-IV (далі Закон України № 889), а саме неутримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з нарахованих процентів на пайові внески членів спілки у 2006-2008 роках у сумі 196650 грн. 06 коп., не відповідає дійсності. Зокрема, позивач вважає неправомірним висновок органу державної податкової служби стосовно того, що доходи, нараховані на пайові внески членів кредитних спілок, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків при їх виплаті та за їх рахунок, відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України № 889.

При цьому позивач, посилаючись на норми п. 7.2 ст. 7 Закону України № 889, зазначає, що термін вклад (внесок)використовується як щодо вкладу/внеску на депозит кредитної спілки, так і вкладу/внеску на пайові внески членів кредитної спілки. Згідно Закону України № 889 в редакції, що діяла до 01.01.2005 р., виплата процентів на пайові членські внески (вклади) та внески (вклади) на поточні або депозитні банківські рахунки не оподатковувалася у звязку з тим, що кредитна спілка була нарівні з іншими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню та сплаті податків. З набранням 01.01.2005 р. чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про податок з доходів фізичних осібвід 01.07.2004 р. № 1958-IV, таку привілею виключено, проте, цим же законом запроваджено спеціальне оподаткування таких надходжень згідно п. 7.2 ст. 7 цього Закону, та повязаного у правозастосуванні з п. 9.2 ст. 9 Закону, який відповідно до п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону в частині оподаткування процентів набуває чинності з 01.01.2010 р. Таким чином, враховуючи положення п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 зазначеного Закону, проценти на вклад до небанківської фінансової установи, в тому числі вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону, оподатковуються з 01.01.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що внаслідок розподілу прибутку за підсумками діяльності 2006-2008 років, Кредитною спілкою Щедрикпротягом 2007-2008 років виплачено своїм членам проценти на пайові внески у загальній сумі 1311000 грн. 40 коп., які в подальшому не були оподатковані податком з доходів фізичних осіб, внаслідок чого кредитною спілкою порушено п.п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9, п. 17.2 ст. 17, абз ап. 19.2 ст. 19 Закону України № 889, а саме, занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 196650 грн. 06 коп. (15% від виплаченої суми процентів на пайові внески). В обґрунтування своєї позиції, відповідач зазначає про те, що, згідно ст. 11 Закону України Про кредитні спілкивід 20.12.2001 р. № 2908-ІІІ (далі Закон України № 2908), члени кредитної спілки мають право одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту, а також, одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки. Відповідно до ст. 19 Закону України № 2908, кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном, до складу якого входять обовязкові пайові та інші внески членів кредитної спілки, відповідно до закону та свого статуту. Разом з цим, відповідач наводить визначення терміну процентзгідно п. 1.10 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємстввід 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, а саме: процент це платіж, який здійснюється позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна; до процентів, зокрема, включається платіж за використання коштів, залучених у депозит. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, ніж визначені у п. 1.10 ст. 1 цього Закону, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами. Пунктом 2 ст. 7 Закону України № 889 встановлена єдина ставка податку у розмірі 5 відсотків, що з 01.01.2005 р. застосовується до обєктів оподаткування, нарахованих як процент на депозитний рахунок і як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону. При цьому, відповідач підкреслює, що призупинення Законом України Про Державний бюджет України на 2005 ріквід 23.12.2004 р. № 2285-IV на 2005 рік оподаткування доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат стосується лише порядку оподаткування процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки. Саме процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки, стосуються і зміни, внесені Законом України Про внесення змін до Закону України Про податок з доходів фізичних осібщодо оподаткування таких процентів, починаючи з 01.01.2010 р.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку Кредитної спілки Щедрикз питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 18.01.2006 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт № 1917/220/33974594 від 19.06.2009 р.

Перевіркою встановлено, що рішеннями Спостережної ради Кредитної спілки Щедрикзапроваджено нарахування відсотків на додаткові пайові внески, що підтверджено протоколами засідань Спостережної Ради № 0712-30/1 від 30.12.2007 р., № 0812-31/1 від 31.12.2008 р. (а.с. 74-75).

Згідно з п. 2.2 Порядку розподілу доходу та покриття збитків в Кредитній спілці Щедрик, Спостережна Рада має право нараховувати проценти на додаткові пайові внески у сумі, яка не перевищує 50 відсотків загального доходу, отриманого кредитною спілкою за звітній рік.

Розподіл доходу відбувався на загальних зборах членів кредитної спілки: за підсумками діяльності 2006 року протокол від 27.05.2007 р. № 0705-27/1, 2007 року протокол від 31.05.2008 р. № 0805-31/1, 2008 року протокол від 24.05.2009 р. № 0905-24/1 (а.с. 76-78).

За підсумками діяльності нерозподілений доход за 2006-2008 роки, що залишався у розпорядженні Кредитної спілки Щедрик, як фінансовий результат діяльності кредитної спілки, розподілявся між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків. Членами кредитної спілки, за власним бажанням, отримано розподілені суми доходу шляхом отримання готівки через касу спілки, а також по заяві, безготівковим шляхом, зараховано на збільшення пайового внеску.

В ході проведення перевірки, на запит Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 27.05.2009 р. № 13748/10/17-125, Кредитною спілкою Щедрикнадані завірені копії первинних документів про отримані членами кредитної спілки суми доходу (а.с. 73-80).

Оскільки члени Кредитної спілки Щедрикне сплатили податок з доходів фізичних осіб з отриманих сум доходів, нарахованих на їх пайові членські внески за 2006-2008 роки, Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська зроблено висновок, що в порушення п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9, п. 17.2 ст. 17, абз. ап. 19.2 ст. 19 Закону України № 889, позивачем як податковим агентом не утримано та не сплачено податок з доходів фізичних осіб, які були з ним у правовідносинах, що призвело до заниження Кредитною спілкою Щедрикподатку з доходів фізичних осіб в сумі 196650 грн. 06 коп. (15 відсотків від загальної суми отриманого доходу за 2006 - 2008 роки, що дорівнює 1311000 грн. 40 коп.)

Акт перевірки 19.06.2009 р. підписано головою правління та виконуючим обовязки головного бухгалтера Кредитної спілки Щедрикіз запереченнями, які в письмовому вигляді було надано до податкового органу 22.06.2009 р. (вх. № 9067/10) (а.с. 52-54).

За результатами розгляду заперечень, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська залишила без змін висновки, викладені у акті перевірки від 19.06.2009 р., про що повідомила платника податків листом вих. № 16088/10-17/125 від 24.06.2009 р.

На підставі акту перевірки № 1917/220/33974594 від 19.06.2009 р., Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення № 000391701/0 від 24.06.2009 р. про донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб в сумі 589950 грн. 18 коп., в тому числі 196650 грн. 06 коп. за основним зобовязанням, 939300 грн. 12 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Штрафні (фінансові) санкції згідно зазначеного рішення нараховані податковим органом відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамивід 21.12.2001 р. № 2181-ІІІ (далі Закон України № 2181). Так, згідно п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону, у разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 000391701/0 від 24.06.2009 р., відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181, оскаржено платником податків в адміністративному порядку, за результатами якого, рішенням Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 21.07.2009 р. № 18489/10/17-125, рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 02.09.2009 р. № 23391/10/25-008, та рішенням Державної податкової адміністрації України від 25.11.2009 р. № 12121/6/25-0315, скарги платника податків залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 32-33, 63-69).

За результатами адміністративного оскарження, Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено податкові повідомлення-рішення від 21.07.2009 р. № 000391701/1, від 02.09.2009 р. № 000391701/2, від 25.11.2009 р. № 000391701/3.

Не погодившись з рішеннями податкового органу, Кредитна спілка Щедрикоскаржила податкове повідомлення-рішення № 000391701/3 від 25.11.2009 р. в судовому порядку.

При цьому, підстави та законність проведення перевірки, а також встановлені перевіркою фактичні обставини щодо сум доходу, розподіленого між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді процентів, позивачем не оскаржуються. Спір між сторонами виник лише з приводу того, чи повинні оподатковуватися податком з доходів фізичних осіб проценти, нараховані до 01 січня 2010 року на вклади (пайові внески) фізичних осіб членів кредитної спілки.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України Про кредитні спілкивід 20.12.2001 р. № 2908-ІІІ, та згідно статті 130 Господарського кодексу України, кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Частина 2 ст. 19 Закону України Про кредитні спілкивстановлює, що майно кредитної спілки є її власністю, кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту. Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону, майно кредитної спілки формується за рахунок вступних, обовязкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки.

Відповідно до ст. 21 цього Закону, кредитна спілка відповідно до свого статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки. Кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки. Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Частиною 1 ст. 23 зазначеного Закону передбачено, що внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Отже, з аналізу норм Закону України Про кредитні спілкивбачається, що законодавець виділяє дві операції, щодо обох використовуючи терміни внесокабо вклад, вживаючи їх рівнозначно: 1) депозит (внесок/вклад) на рахунок кредитної спілки, який здійснюється переважно членами такої кредитної спілки, та 2) внесок/вклад членів кредитної спілки до пайового капіталу кредитної спілки.

При цьому, відсотки (проценти) є платою, яка нараховується кредитною спілкою на пайові членські внески/вклади її членів, та на внески/вклади, що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки. Різниця полягає в тому, що при укладанні договору депозиту у будь-якому разі мають нараховуватися проценти незалежно від наслідків господарської діяльності кредитної спілки, а при внеску до пайового капіталу нарахування процентів може не бути взагалі в разі, якщо будуть відсутні позитивні фінансові результати діяльності спілки за звітний рік.

В будь-якому разі, відсотки є платою, яка нараховується кредитною спілкою на пайові внески фізичних осіб - членів кредитної спілки.

При цьому, на перший погляд, дійсно існує невідповідність між п. 1.10 Закону України Про оподаткування прибутку підприємствта ст. 536 ЦК України щодо визначення процентів. Зокрема, відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, проценти можуть встановлюватися законом (в даному випадку Законом України Про кредитні спілки), а відповідно до податкового законодавства (п. 1.10 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств), до процентів належать тільки ті нарахування, які здійснюються відповідно до цивільно-правових зобовязань кредит, розстрочка, депозит. У цьому ж пункті зазначається, що платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

При вирішенні цього конфлікту норми законів одного рівня слід виходити з правил тлумачення нормативних актів, які полягають, зокрема, в наступному: при конфлікті норм одного рівня слід виходити з того нормативного акту, який є спеціальним; слід шукати таке розуміння норм права, яке не заперечує чинності обох нормативних актів; слід застосовувати системне тлумачення, яке полягає у тому, що окрема правова норма є складовою системи права та нормативних актів, що регулюють цю ж сферу суспільних відносин.

В цьому контексті, п. 1.10 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємствне заперечує можливість застосування терміну процентистосовно нарахування на вклади/внески до пайового капіталу кредитної спілки, які нараховуються відповідно до положень законодавства. Так, обовязок нараховувати проценти прямо передбачений ч. 3 ст. 21 Закону України Про кредитні спілки, а також ст. 11 цього ж закону, яка передбачає, що члени кредитної спілки мають право одержувати дохід у формі процентів на свій пайовий внесок.

Крім того, термін процент на вклад/внесок до кредитної спілки прямо використовується в п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок з доходів фізичних осібв тій частині, яка встановлює ставку оподаткування. При цьому, названий закон є податковим законом, а по відношенню до Закону України Про оподаткування прибутку підприємствє спеціальним законом, оскільки саме ним регулюється оподаткування доходів фізичних осіб у цій діяльності.

При вирішенні питання про те, чи розповсюджується положення ч. 4 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок з доходів фізичних осібна проценти на вклад/пайовий внесок членів кредитної спілки, суд виходить з наступного.

Згідно п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб, ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок); процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

З наведеного випливає, що термін вклад (внесок)використовується як щодо вкладу (внеску) на депозит кредитної спілки, так і вкладу (внеску) на пайові внески членів кредитної спілки.

Разом з тим, при застосуванні цієї норми слід також враховувати, що відповідно до п.п. 22.1.4. п.п. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону України №889 у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом, або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат, та п.п. 9.2.1 і 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 цього Закону, у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01.01.2010 року.

Враховуючи, що законодавець використовує терміни процент на вклад (внесок)як щодо виплат на депозитні рахунки, так і щодо доходів на вклади/внески до кредитної спілки, з норми п.п. 22.1.4 Закону України № 889 випливає, що застосування положення п. 7.2. цього Закону на час здійснення позивачем виплат доходів на пайові внески його членам було призупинено, і не застосовувалось.

Таку ж позицію можна простежити і у інших нормативних положеннях цього ж закону. Так, п.п. 4.2.12 п. 4.2 ст.4 Закону України №889 встановлює, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, крім зазначених у п. 4.3 цієї статті.

Проте дію п.п. 4.2.12 п.4.2 ст.4 Закону України № 889, згідно Закону України Про Державний бюджет на 2005 ріквід 23.12.2004 р. № 2285-IV, зупинено у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат.

Оскільки у наведеному вище п.п. 4.2.12 є посилання на п. 4.3. цього ж Закону, при правозастосуванні цього положення слід враховувати також і це положення, а точніше п.п. 4.3.5. п. 4.3 ст. 4 Закону, бо саме це положення має стосунок до справи. Цей підпункт діяв до 01.01.2005 року у старій редакції, відповідно до якої не включалися до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються іншими неприбутковими організаціями і благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, окрім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів і пов'язаним з ними фізичними особами.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про податок з доходів фізичних осібвід 01.07.2004 року № 1958-ІV були внесені зміни до п.п. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону, а саме підпункт впісля слів неприбутковими організаціямидоповнено словами (крім кредитних, спілок та інших небанківських фінансових установ). Але ці зміни згідно з Законом України Про внесення змін до Закону України Про податок з доходів фізичних осібвід 01.07.2004 року №1958 набувають чинності з 01.01.2005 року.

Отже, з 01.01.2005 року оподаткування такої плати (процентів) на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитних спілок, здійснюється на підставі спеціальної норми, що міститься у абзаці 4 п. 7.2. ст. 7 Закону України № 889, що наводилася вище.

Стаття 9 Закону № 889 визначає оподаткування процентів, де у п.п. 9.2.1, п.п. 9.2.2. п. 9.2 зазначено, що податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 цього ж закону встановлено, що податковий агент, який нараховує проценти, надає податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентів та загальної суми утриманих з них податків у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств у строки, встановлені законом для такого податку. При цьому інформація щодо окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного (у тому числі карткового) рахунку фізичної особи, суми нарахованих на нього процентів, а також відомостей щодо такої фізичної особи - вкладника не надається.

В той же час, п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України № 889 у редакції Закону від 01.07.2004 р. № 1958-IV, зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 21.12.2004 р. № 2273-IV, передбачено, що п.п. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат, та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів, набирають чинності з 1 січня 2010 року.

З цих положень слідує, що до 01.01.2005 р. виплата процентів на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади) не оподатковувалася, у звязку з тим, що кредитна спілка була нарівні з іншими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню та сплаті податків; з 01.01.2005 р. таку привілею виключено, проте, цим же законом запроваджено спеціальне оподаткування таких надходжень. Так, п. 7.2 ст. 7 Закону України № 889 у правозастосуванні повязаний з п. 9.2 ст. 9 цього Закону, який відповідно до п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону, в частині оподаткування процентів набуває чинності з 01.01.2010 р.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновки, викладені у акті перевірки Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 1917/220/33974594 від 19.06.2009 р., не відповідають нормам законодавства, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Крім того, згідно п. 7.1. ст. 74 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб, ставка оподаткування податком з фізичних осіб становить 15 відсотків від обєкта оподаткування. Разом з цим, відповідно до ст. 22.3 зазначеного Закону, починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена п. 7.1 ст. 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.

Отже, при донарахуванні зобовязання по податку з фізичних осіб, що, на думку податкового органу, підлягає сплаті Кредитною спілкою Щедрикз виплачених процентів за 2006 рік, Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська зроблено помилковий розрахунок основного боргу. Так, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 000391701/3 від 25.11.2009 року, податковим органом позивачу донараховано зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 196650 грн. 06 коп., що становить 15 відсотків від суми отриманого Кредитною спілкою у 2006-2008 роках доходу, який в подальшому було розподілено між членами кредитної спілки відповідно до їх пайових внесків. Разом з цим, податковим органом не враховано положення ст. 22.3, а саме те, що у 2006 році ставка податку з доходів фізичних осіб становила не 15, а 13 відсотків від обєкту оподаткування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська підлягає скасуванню також і з цих підстав.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кредитної спілки Щедрик задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 000391701/3 від 25.11.2009 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 21.06.2011 року.

Суддя В.В.Чорна