Постанова № 17681315, 16.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 р. Справа № 2а-10984/09/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. при секретарі Грачова В.М. за участю: представника позивача

представника відповідача Рожковська Т.В.

Курченко О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація №31до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація №31до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, в якому позивач, з урахуванням уточнень до адміністративного позову, просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0010521502/0 від 31.07.2009 року, виданого Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Кривому Розі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Актом невиїзної документальної перевірки №157/150/20280438 від 10.07.2009 року з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 28.01.2009 року по 10.07.2009 року відносно позивача встановлено порушення вимог п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення від 31.07.2009 року №0010521502/0 про сплату штрафу у розмірі 283160,69 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при перерахуванні грошових коштів по податку на додану вартість на розрахункових рахунок Північної МДПІ у м. Кривому Розі позивач визначив призначення платежу та зазначав, за який період перераховуються грошові кошти.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що позивачем неодноразово допускалися порушення вимоги п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Крім того, згідно податкового роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердежного наказом Державної податкової адміністрації України від 13.11.2002 року № 540 кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Комунальне підприємство Житлово експлуатаційна організація № 31зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради 28.09.2000 року та взято на облік у Північну МДПІ у м. Кривому Розі, як платник податків.

Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Кривому Розі Дніпропетровської області проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 28.01.2009 року по 10.07.2009 року, якою встановлено порушення вимог п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

На підставі проведеної перевірки складено акт №157/150/20280438 від 10.07.2009 року та винесено податкове повідомлення-рішення від 31.07.2009 року №0010521502/0, згідно якого за затримку на 719 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 566321,38 грн. зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 283160,69 грн.

Суд вважає, що зазначені вище податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог діючого законодавства, виходячи з наступних обставин.

Податковим зобовязанням, згідно з п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В судовому засіданні надано для огляду платіжні доручення, відповідно до яких, сума зобовязань на яку застосовано штраф, сплачена своєчасно.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги повністю доведені позивачем, підтверджується матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0010521502/0 від 31.07.2009 року, виданого Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Кривому Розі Дніпропетровської області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21.06.2011 року.

Суддя О.В. Єфанова