Рішення № 17675804, 14.06.2011, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/2-190/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 червня 2011 року Індустріальний районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого судді Галічого В.М.

При секретарі Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руденко»про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В :

19 травня 2010 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Руденко»про захист прав споживачів, посилаючись на те, що 11 березня 2008 року між ними та ТОВ «Руденко»було укладено договір, відповідно до якого відповідач зобовязався виготовити та передати у власність в строк не пізніше 01 червня 2008 року двері розпашні 8 полотен, двері відкатні 4 блоки, загальною вартістю 46200, 00 гривень, у вартість входила виготовлення, доставка, установка, зашивка відкосів на відкатних дверях. В порушення умов договору роботи було розпочато через сім місяців після укладання договору та вироби були встановлені 10 квітня 2009 року. Додатково між позивачами та відповідачем була узгоджена поставка вхідних дверей, гвинтових сходів, сходів, огорожі, дверей в підвал. Узгодження поставки додаткових виробів здійснювалося шляхом погодження ескізів проектів. Після встановлення виробів позивачі виявили недоліки в поставлених виробах та зверталися до відповідача з заявою про проведення експертизи, яка залишена відповідачем без відповіді, а також направили відповідачу претензію, проте на час звернення до суду недоліки виробів відповідач не усунув. Вважають, що відповідачем порушено права споживачів у звязку з порушенням строків поставки товару, поставки неякісного товару, неусунення виявлених недоліків поставленого товару, ненадання інформації стосовно товару, в тому числі його вартості, а також сертифікатів на використані матеріали.

На підставі викладеного просили суд стягнути з відповідача на їх користь 46 200,00 гривень - збитків, зобовязати усунути виявлені недоліки в строк 14 календарних днів, 435204, 00 гривень пені за прострочення виконання зобовязань, 50 000, 00 гривень моральної шкоди, 157 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також представник позивачів просила стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачами по оплаті, призначеної судом експертизи, в розмірі 6 804, 00 гривень.

Ухвалою суду в попередньому судовому засіданні від 15 червня 2010 року у справі було призначено судову комісійну експертизу. З Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання (вих. №07/1590/2159 від 24 вересня 2010 року), в якому експертом зазначено, що для вирішення поставлених на експертизу питань, дослідження необхідно проводити комплексно із залученням фахівців з товарознавчих та трасологічних досліджень. Ухвалою суду від 20 жовтня 2010 року у справі призначено судову комплексу експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз з залученням спеціалістів кафедри «Технології будівельних матеріалів, виробів та конструкцій»Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

Відповідач звернувся до апеляційного суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2010 року про відкриття провадження у справі. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2011 року відповідачу поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.03.2011 року ТОВ «Руденко»в прийнятті апеляційної скарги було відмовлено.

У задоволенні заяви представника відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року відмовлено, оскільки з поданих відповідачем документів вбачається, що Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ відповідачеві поновлено строк на подання касаційної скарги, проте питання про зупинення провадження у справі не вирішене. Ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2010 року про відкриття провадження у справі та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 про відмову в прийнятті апеляційної скарги набрали чинності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Пунктом 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»№ 2 від 12.06.2009 року передбачено, що підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі. Таким чином, заява відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягала.

У судовому засіданні представник позивачів позов підтримала в повному обсязі, на його задоволенні наполягала.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечувала, просила у його задоволенні відмовити посилаючись на те, що строк виконання робіт по договору від 11 березня 2008 року було порушено не з вини ТОВ «Руденко»і вказаний товар був поставлений на обєкт 3 липня 2008 року у звязку із збільшенням обсягу замовлення, весь обєкт був зданий 10 квітня 2009 року. Позивач ОСОБА_2 має борг перед відповідачем на суму 231 800, 00 гривень, у звязку з чим претензії позивачів є надуманими з метою уникнення відповідальності по сплаті боргу. Крім того, посилалася на те, що відповідач не укладав з ОСОБА_1 договору і ніяких стосунків з нею не мав. В судові засідання 10.06.2011 року та 14.06.2011 року представник відповідача, будучи повідомленою про час та місце їх проведення не зявилася, через канцелярію суду надала клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість взяти участь у судовому засіданні у звязку з участю в іншій справі. Враховуючи те, що відповідач є юридичною особою, має директора та інших представників, про причини неявки яких суду не повідомлено, а також приймаючи до уваги, що у справі наявні достатні дані про права та обовязки сторін, заслухані їх пояснення, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, оцінивши надані та добуті докази, дослідивши матеріалі справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що 11 березня 2008 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали з відповідачем ТОВ «Руденко»Договір поставки товару (т.1 а.с. 9, 10), відповідно до якого відповідач зобовязався виготовити та передати у власність позивачів двері розпашні 8 полотен, двері відкатні 4 блоки. Всі двері під скло, без фільонок, У вартість виробів входить виготовлення, доставка, установка, зашивка всіх откосів (чотири) на відкатних дверях.

Відповідно до п. 2.1 Договору товар мав бути поставлений не пізніше 01.06.2008 року з моменту оплати передплати «вісімнадцять тисяч двісті гривень». Відповідно до п. 3.1 Договору покупець сплачує поставлений товар за ціною передбаченою в специфікації «сорок шість тисяч двісті гривень»(т. 1 а.с. 9).

Відповідно до п. 6.1 Договору договір вступає в силу з моменту підписання його та діє до підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт за цим Договором.

Позивачами здійснено передплату за Договором в розмірі 18 200 гривень в повному обсязі, відповідач ці кошти отримав, що не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні, проте вироби в строк до 01 червня 2008 року позивачам не поставив. Спірні вироби були поставлені 10 квітня 2009 року.

Шляхом погодження ескізів проектів позивачами та відповідачем узгоджено додаткове виготовлення та поставку деревяних виробів: вхідних дверей, гвинтових сходів, сходів з першого на другий поверх, огорожі, дверей в підвал.

Посилання відповідача на те, що поставка додаткових виробів здійснювалася на підставі Договору поставки товару від 05.05.2008 року, а також на те, що ОСОБА_2 відмовився від підписання Договору від 05.05.2008 року, оцінюються судом критично, оскільки представником відповідача надано до матеріалів справи докази направлення двох примірників цього договору позивачам тільки 17 травня 2011 року, що підтверджується поштовою квитанцією (т.2 а.с. 8). Крім того, в запереченнях на позовну заяву, наданих до суду представником відповідача 16 червня 2010 року зазначено, що «Договірні зобовязання в письмовій формі повинні бути оформлені при підписанні Акту прийома-передачі виконаних робіт»(т. 1 а.с. 43-45).

Критично оцінюються судом і посилання відповідача на те, що позивачі відмовилися від підписання актів виконаних робіт, оскільки з матеріалів справи вбачається, що акти виконаних робіт були направлені позивачам вже після предявлення претензій з боку позивачів.

26 червня 2009 року позивачі направили відповідачу заяву про організацію проведення експертизи з питань встановлення дефектів (т.1 а.с. 18, 19). Претензії позивачів залишені без задоволення та до цього часу недоліки поставленого товару відповідачем не усунуті.

Висновком комплексної трасологічної та товарознавчої експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1589/1590-10 від 25.01.2010 року (т.1 а.с. 92-126) та висновком Придніпровської державної академії будівництва та архітектури від 20 січня 2011 року встановлено (т.1 а.с. 131-190), що поставлені відповідачем деревяні вироби мають суттєві, істотні недоліки, які виникли внаслідок порушення нормативів виготовлення, монтажу та зборку, а також сировинних та прихованих дефектів, які виявились в процесі експлуатації, встановлено наявність розтріскування дерева, тріщин лакового покриття, відокремлення частин один від одного; покриття дверей шпоном, а не виготовлення їх з дерева в порушення умов договору; наявність дефектів та недоліків, викликані неналежним виконанням технології їх виготовлення, що мають виробничий характер; відсутність частини перил у верхній часті сходів, що не відповідає кресленню та є небезпечним при використанні сходів за цільовим призначенням, а також невідповідність виробів вимогам ГОСТ 11047-90, ГОСТ 8242-88, ГОСТ 475-78 (т.1 а.с. 108-109). За висновком комплексної трасологічної та товарознавчої експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1589/1590-10 від 25.01.2010 року у деревяних виробах, поставлених ТОВ «Руденко»виявлені наступні дефекти та недоліки: численні поверхневі та заглиблені тріщини деревяних виробів та конструкцій, розтріскування та часткове відшарування лакового покриття, яким вкрита більша частина досліджених виробів, відшарування верхніх слоїв деревини, відокремлювання (відклеювання) елементів конструкцій один від одного в місцях їх первинного зєднання, сколи поверхонь деревини на окремих елементах конструкцій, відщепи шпону на внутрішніх відкатних дверях. Перелічені дефекти та недоліки досліджених деревяних конструкцій, а саме: поверхневі та заглиблені тріщини, відшарування лакового покриття та верхніх шарів деревини, відклеювання елементів конструкцій один від одного є наслідками руйнації не механічного пошкодження (відсутні сліди стороннього механічного впливу на поверхні конструкцій). Сколи та відщепи на окремих елементах конструкцій могли утворитися як при неналежному транспортування виробів так і в процесі монтажу (т.1 а.с. 142-143).

Результати висновків судової експертизи відповідачем не спростовані. Доводи відповідача про те, що в експертизі зазначені тільки зовнішні ознаки дефекту, а також на те, що вироби було встановлено з 03 липня 2008 року та експертами не враховувалися експлуатація виробів позивачами до часу проведення експертизи є безпідставними, оскільки висновками експертів встановлено наявність дефектів та недоліків в поставлених виробах та зазначено, що прояв тріщин, розклеювання між окремими деталями та їх зміщення викликані неналежним виконанням технології виготовлення та має виробничий характер. Посилання відповідача на неналежну експлуатацію виробів відповідачем ніяк не обґрунтоване.

Довідка відповідача від 17.05.2011 року щодо узгодження з замовником виконання деревяних робіт на вулиці у дворі здійснено за принципом ефекту старіння деревини (т.2 а.с. 1), внаслідок чого на деревяних конструкціях є чисельні тріщини, розтріскування, відшарування лакового покриття, не може свідчити про штучне створення ефекту старіння за домовленістю сторін, оскільки, по-перше: домовленість сторін не може підтверджуватися довідкою однієї із сторін відповідних правовідносин, по-друге: за висновками експертизи, проведеної у справі, дані дефекти викликані неналежним виконанням технології виготовлення. Крім того, суд приймає до уваги і той факт, що наявність дефектів виробів у вигляді тріщин, розтріскування, відшарування лакового покриття встановлено також у виробах, розташованих в середині будинку.

Допитаний в судовому засіданні експерт Конак С.А. суду пояснила, що дослідження проводилося декількома експертами, вона досліджувала вироби два рази з різницею приблизно в півроку і при повторному огляду було встановлено ще більше дефектів та руйнувань. Вироби мали поверхневі дефекти із заглубленням всередину, механічні пошкодження виробів відсутні, деревяні вироби руйнуються самі. Чисельні дефекти встановлено як в середині, так і у дворі будинку. Також зазначила, що ніяких перешкод у проведенні дослідження позивачі ні експертам, ні представникам ТОВ «Руденко» не чинили, вона прибувала на обєкт разом з двома представниками ТОВ «Руденко».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду повідомив, що Руденко йому відомий як особа, що займається столярними виробами. Він був присутнім при виконанні столярних робіт, які проводилися в будинку ОСОБА_1 Роботи ТОВ «Руденко»в будинку проводилися з листопада 2008 року до весни 2009 року. ОСОБА_1 при виконанні робіт ТОВ «Руденко»вказувала на недоліки виробів та він був свідком того, що між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ТОВ «Руденко»були спори з цих питань.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до частин 2, 3, 5, 6 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено можливість стягнення пені та неустойки з відповідача в разі неналежного виконання умов договору.

Таким чином неправомірними діями відповідача, повязаними з невиконанням умов договору, позивачам було завдано майнової шкоди, які знаходяться в безпосередньому причинному звязку зі вказаними діями відповідача. Вказані обставини підтверджуються копіями договору, квитанціями про оплату коштів, висновками експертизи.

За викладених вище обставин, а також приймаючи до уваги те, що позивачі виконали умови укладеного договору від 11 березня 2008 року по внесенню передплати, передбаченої договором, а відповідач приймав від нього кошти і зобовязувався виконати умови договору у відповідності до норм чинного законодавства, змін до договору сторони не укладали, з проханням продовжити строк виконання робіт за договором до позивачів відповідач не звертався, але поставив деревяні вироби тільки в квітні 2009 року, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивачів 46 200, 00 гривень збитків, зобовязавши відповідача усунути виявлені недоліки в строк 14 календарних днів, 435 204, 00 гривень пені за прострочення виконання зобовязань за договором від 11.03.2008 року за період з 01.06.2008 року по 10.04.2009 року, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про обгрунтованість позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”, при задоволенні вимог споживача суд одночасно приймає рішення про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті; моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Не викликає сумнівів, що неправомірними діями відповідача позивачам було нанесено таку шкоду, що виразилася у моральних стражданнях та переживаннях з приводу очевидного грубого порушення їх прав як споживачів, необхідності прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, неможливістю протягом тривалого часу належним чином користуватися поставленими виробами, що викликає багато незручностей, моральні страждання, хвилювання, почуття обурення та безпорадності, постійної напруги та небезпеки, користування неякісними поставленими виробами потребує підвищеної уваги та є небезпечними для використання. Втім, будь-які докази того, що нанесена їм шкода мала значний характер, або мала негативні наслідки для стану їх здоровя, позивачами не надані. За таких обставин заявлену суму відшкодування моральної шкоди суд вважає надмірною і визначає її у розмірі 5000 гривень в рівних частках, а саме по 2500 гривень на користь кожного з позивачів.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому суд враховує, що відповідач не заперечує укладання Договору від 11 березня 2008 року та прийняті на себе зобовязання за договором, але не довів належними доказами правомірність своїх дій.

Твердження відповідача про те, що строк виконання робіт за Договором від 11 березня 2008 року було пропущено у звязку з замовленням позивачем ОСОБА_2 додаткових виробів, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як зазначали позивачі, і сам відповідач, поставка додаткових виробів здійснювалася не за Договором від 11 березня 2008 року, а за додатковим узгодженням сторін. Суд не приймає також до уваги позицію відповідача про невиконання умов договору у звязку з наявністю боргу позивачів перед відповідачем, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів узгодження з позивачами вартості поставлених додаткових виробів. Крім того, право позивачів на відшкодування шкоди та стягнення пені, передбачене ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», не залежить від повної оплати вартості поставлених виробів. Також суд враховує, що доказів закінчення виконання робіт за договором від 11 березня 2008 року, що є підставою для повної оплати вартості поставлених виробів, відповідачем не надано. Що стосується виконання робіт з виготовлення та поставки додаткових виробів, то позивачами взагалі не ставиться питання про відшкодування шкоди та/або стягнення пені у звязку з поставкою додаткових виробів, а поставлене питання тільки про усунення недоліків додатково поставлених виробів протягом 14 календарних днів.

Доводи відповідача про те, що претензії позивачів є надуманими та таким чином ОСОБА_2 намагається уникнути відповідальності по сплаті боргу також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються висновками судової експертизи.

Оскільки позивачі від сплати судового збору звільнені, судові витрати у цій частині стягуються з відповідача в доход держави, в частині витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню на користь позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 22, 23, 60, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 6, 10 Закону України «Про захист прав споживачів, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руденко»(ЄДРПОУ 24616929) на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 спричинені збитки у розмірі 46 200, 00 грн. (сорок шість тисяч двісті гривень 00 коп.) в рівних частках та зобовязати усунути виявлені недоліки поставленого товару у строк 14 календарних днів за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ярославська, буд. 51.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руденко»(ЄДРПОУ 24616929) на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 пеню у розмірі 435 204, 00 грн. (чотириста тридцять пять тисяч двісті чотири гривні 00 коп.) в рівних частках.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руденко»(ЄДРПОУ 24616929) на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 11 961, 00 (одинадцять тисяч девятсот шістдесят одну гривню 00 коп.) в рівних частках, у тому числі 5 000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди та 6 961, 00 грн. судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руденко»(ЄДРПОУ 24616929) в доход держави 1700, 00 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Галічий