Постанова № 17675105, 29.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2011 № 4/3

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Алданової С.О.

суддів: Тищенко О.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Кривошеї О.В.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1. (довіреність №2306 від 26.10.2010 р.)

від відповідача ОСОБА_2. (довіреність №375 від 16.07.2010 Р.)

Розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р.

у справі № 4/3 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний

банк»

до Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія

«Київбудком»

про стягнення 1194525,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №233 від 23.11.2005 р. у сумі 150481,89 дол. США, що еквівалентно 1194525,24 грн., в тому числі заборгованість за процентами - 50814,00 дол. США, що еквівалентно 403361,53 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту - 37723,94 дол. США, що еквівалентно 299452,64 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 6224,13 дол. США, що еквівалентно 49 407,14 грн., заборгованість по сплаті 3% річних від простроченої суми кредиту - 55719,82 дол. США, що еквівалентно 442 303,93 грн..

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. у справі № 4/3 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 50814,00 дол. США заборгованості за процентами нарахованими за період з 28.07.2009 р. по 02.12.2010 р. (що еквівалентно 403361,53грн.), 55719,89 дол. США заборгованості по сплаті 3% річних від простроченої суми кредиту (що еквівалентно 442303,93грн.), 22204 дол. США 42 центи пені за несвоєчасне погашення кредиту (що еквівалентно 176258,66грн.), 3630 дол. США 63 центи пені за несвоєчасну сплату процентів (що еквівалентно 28819,93грн), 10507 грн. 44 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частині пені відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентам у розмірі 50814,00 дол. США (що еквівалентно 403361,53грн.), 55719,89 дол. США заборгованості по сплаті 3% річних від простроченої суми кредиту нарахованої за період з 03.06.2010 р. по 02.12.2010 р.(що еквівалентно 442303,93грн.). Відповідачем не доведено протилежного, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в цій частині з урахуванням офіційного курсу валют НБУ станом на 02.12.2010 р., який складає: 100,00 грн.: 793,80 дол.США. Вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту задоволена судом першої інстанції частково, в звязку з тим, що при перевірці судом заявленого розрахунку пені було встановлено, що позивачем невірно розраховано суму пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, тобто позивачем невірно розраховано суму пені виходячі з процентної ставки 28%. Тому, з відповідача стягнуто пеню частково у сумі 22204,42 дол. США за несвоєчасне повернення кредиту (що еквівалентно 176256,46 грн.) та 3630,63 дол. США пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту (що еквівалентно 28819,57грн.).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. у справі № 4/3 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим без глибокого аналізу всіх обставин справи, що мають значення для вирішення спору по суті, а висновки, викладені в рішенні прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

23.11.2005 р. між Закритим акціонерним товариством «Київська будівельна компанія «Київбудком» та Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі Банк) було укладено Кредитний договір №233, згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 2496320,00 дол. США строком повернення до 16.00 години 22.11.2008 р. із сплатою 14% річних за користування кредитом.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 27.09.2006 р. до Кредитного договору Банк надав відповідачу транш кредиту в сумі 500000,00 дол. США терміном користування до 16.00 години 22.11.2008 р. із сплатою 14% річних.

Згідно Додаткової угоди №3 від 17.01.2006 р. до Кредитного договору Банк надав відповідачу транш кредиту в сумі 500000,00 дол. США терміном користування до 16.00 години 22.11.2008 р. із сплатою 14% річних.

Відповідно до Додаткової угоди №5 від 20.04.2006 р. до Кредитного договору Банк надав відповідачу транш кредиту в сумі 360424,00 дол. США терміном користування до 16.00 години 22.11.2008 р. із сплатою 14% річних.

Додатковою угодою №6 від 16.08.2006 р. до Кредитного договору за домовленістю сторін з 16.08.2005 р. було встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 13 % річних.

Згідно Додаткової угоди №7 від 27.09.2006 р. до Кредитного договору Банк надав відповідачу транш кредиту в сумі 390000,00 дол. США терміном користування до 16.00 години 22.11.2008 р. із сплатою 13% річних

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у рішенні Господарського суду м. Києва від 26.11.2009 р. по справі № 38/281, Банком було виконано свої зобов'язання за Кредитним договором та надано кредит у розмірі 1750424,00 дол. США.

В порушення умов п.2.3. Кредитного договору, відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання по поверненню кредиту внаслідок чого починаючи з березня 2007 року утворилась заборгованість по несплаченому кредиту. Заборгованість відповідача по сплаті кредиту становить: 265039,38 дол. США.

Умовами Кредитного Договору передбачено, що Банк за користування кредитом нараховує проценти за користування Кредитними коштами у відповідності до п.2.7. Кредитного договору, виходячи із фактичної суми заборгованості.

В порушення умов п.2.7. Кредитного договору відповідач прострочив погашення процентів, у звязку з чим починаючи з 31.12.2007 р. у останнього утворилась заборгованість за несплачені проценти.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобовязань по поверненню в обумовлені Кредитним договором строки кредиту та відсотків за його користування, відповідно до п. 4.3. Кредитного договору у останнього виникла заборгованість по пені за несплату кредиту та відсотків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. по справі № 38/281 стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» на користь Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за Кредитним договором № 233 від 23.11.2005 p., у сумі: 265039,38 дол. США - заборгованість за кредитом - 265039,38 дол. США; 3726,65 дол. США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 29929,00 дол. США - заборгованість по пені за несвоєчасну плату кредиту; 253,00 дол. США - заборгованість по пені за несвоєчасну плату процентів за користування кредитом; 2989,48 дол. США - державного мита; 112,61 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 02.12.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. по справі № 38/281 не виконано. Останні відомості про хід виконавчого провадження Відділу ДВС Голосіївського району Банк отримував 03.09.2010 р., згідно яких виконавче провадження було зупинено 29.03.2010 р. у зв'язку зі зверненням Відділу ДВС Голосіївського району до господарського суду міста Києва з поданням про роз'яснення способу виконання рішення в іноземній валюті.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що згідно п. 7.4 Кредитного договору, кредитний договір діє до дати повної сплати боржником заборгованості за кредитом та інших платежів встановлених за цим кредитом, відповідно до умов Кредитного договору. Також, позивач посилається на приписи ст. 599 ЦК України згідно якої зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У оскаржуваному рішенні Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. зазначено, що оскільки, станом на 02.12.2010 р. заборгованість по кредиту у сумі 265039,38 дол.США не погашена, то позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення, відповідно до умов Кредитного договору, заборгованості процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату кредиту, пені за несвоєчасну сплату процентів та 3% річних від простроченої суми кредиту.

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду за таких обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та доказів наданих відповідачем, на сьогоднішній день з моменту винесення Господарським судом м. Києва рішення від 26.11.2009 р. у справі № 38/281 підрозділом примусового виконання рішень Відділу ДВС Головного управління юстиції у м. Києві описане та арештоване усе майно ЗАТ «КБК «Київбудком», копії актів опису та арешту майна наявні в матеріалах справи.

Заборгованість, яка заявлена до стягнення позивачем виникла, в даному випадку, лише у зв'язку із затримкою виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2009 р. по справі № 38/281, резолютивна частина якого передбачала стягнення заборгованість у іноземній валюті, що порушує ст. 99 Конституції України, відповідно до якої грошовою одиницею України є гривня; вимоги ч.ч. 1 та 2 ст. 32 Закону України «Про Національний банк України», якими передбачено, що грошовою одиницею України є гривня і обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються. Крім того, Господарському суду міста Києва на момент винесення рішення у справі № 38/281 не могло бути невідомо, що державному виконавцю не надано повноважень перераховувати заборгованість у іноземній валюті в національну, а також той факт, що відділи ДВС не мають валютних рахунків для здійснення виконавчого провадження.

У тому, що Господарський суд міста Києва 29.11.2009 р. у справі № 38/281, виніс рішення, резолютивна частина якого не може бути виконана у зв'язку з його суперечливістю вимогам чинного законодавства, а також у тому, що з цієї ж причини органи виконавчої служби, відкривши виконавче провадження по даній справі, не можуть його провести і виконати вказане рішення, відсутня вина відповідача.

Відповідно до вимог, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження», що узагальнені Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» (далі - Постанова Пленуму ВСУ), позивач зобов'язаний був звернутися до Господарського суду міста Києва із скаргою на бездіяльність ВДВС Голосіївського району м. Києва, що полягає у невиконанні останнім рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. у справі № 38/281, а не з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, яка утворилась в результаті бездіяльності ВДВС Голосіївського району м. Києва.

Згідно ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Частиною 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст. ст. 383, 384 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

ЗАТ «КБК «Київбудком» зі свого боку дотримано встановленої чинним законодавством процедури виконання судових рішень, пред'явивши уповноваженому державному виконавцю усе майно, що є власністю відповідача для опису, внаслідок чого підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві описане та арештоване усе майно ЗАТ «КБК «Київбудком».

Отже, ЗАТ «КБК «Київбудком» не може відповідати за бездіяльність або будь-які перешкоди та/або непорозуміння у діяльності органів виконавчої служби, виконавши належним чином своє зобов'язання по пред'явленню для опису й арешту майна, яке знаходиться у його володінні або користуванні.

В даному випадку, відсутня вина відповідача у тому, що виконання ВДВС Голосіївського району м. Києва вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої у разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами 1 і 2 цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, є неможливим у зв'язку із відсутністю у ВДВС Голосіївського району м. Києва валютного рахунку, про що зазначено у Листі ВДВС Голосіївського району м. Києва № 697/2 від 20.08.2010 р., адресованому ПАТ «ВіЕйБі Банк» (додаток № 12 до позовної заяви).

Згідно ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про судоустрій України», ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба зобов'язана виконувати рішення, які набули законної сили, беззастережно, повною мірою та невідкладно, незважаючи на наявність або відсутність виконавчого документа і на можливі певні прогалини у законодавстві, аналогічна правова позиція викладена у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України», де зазначено, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання.

Тому апеляційний суд вважає, що після прийняття місцевим судом рішення, яке вступило в законну силу, зі спору, предметом якого є стягнення заборгованості за договором, припиняються цивільно-правові відносини та виникають нові правовідносини основані на державному примусі, які регулюються виключно нормами господарського процесуального та виконавчо-процесуального законодавства. Таким чином, припиняються зобовязання за договором в частині, яка була предметом судового спору й одночасно виникають зобовязання боржника щодо виконання судового рішення, право стягувача на звернення до органів державної виконавчої служби.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у звязку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. у справі №4/3 не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. у справі №4/3 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. у справі №4/3 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» (03039, м. Київ, Червонозоряний проспект,119, код ЄДРПОУ 24934463) 5307 (пять тисяч триста сім) грн. 44 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Справу №4/3 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяАлданова С.О.

СуддіТищенко О.В.

Смірнова Л.Г.