Постанова № 17675045, 21.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2011 № 31/4

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі: Дімаковій Г.О.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 11030 від 07.10.2010 р.)

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 2 від 20.04.2011 р.)

ОСОБА_3 (дов. № 1 від 20.04.2011 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства “УКРАРМ”

на рішення

господарського суду м. Києва

від 26.01.2011 р.

у справі № 31/4 (суддя Качан Н.І.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4)

до Приватного підприємства “УКРАРМ” (далі ПП

“УКРАРМ”)

про стягнення заборгованості 67 919,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.01.2011 р. по справі № 31/4 позов задоволено : з ПП “УКРАРМ” стягнуто на користь ФОП ОСОБА_4 46205,29 грн. заборгованості, 17556 грн. відсотків за неправомірне користування грошовими коштами, 4158 грн. пені, 679,19 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення по суті спору місцевим судом порушено норми процесуального права, адже не повідомлено відповідача про час і місце розгляду справи, а також не взято до уваги, що борг позивача становить лише 28000 грн. та виник внаслідок непорозуміння між сторонами, тощо.

В судовому засіданні представник відповідача доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю за наведених в скарзі підстав.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 08.12.2010 р. ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ПП “УКРАРМ” про стягнення 46205,29 грн. основного боргу, 4158 грн. пені та 17556 грн. відсотків. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 05.02.2009 р. між сторонами укладено Договір № 02-09 (далі Договір), за умовами п.1.1. якого позивач, як продавець, зобов'язувався передати у власність відповідача товар, а відповідач, як покупець, в свою чергу прийняти товар та оплатити його, а також повернути тару за умовами Договору. На виконання Договору позивачем передано відповідачеві товар на суму 51319,50 грн.. Однак станом на день подачі позову відповідачем сплачено лише 5114, 21 грн. й сума боргу становить 46205,29 грн.. Крім цього, позивач просив стягнути на підставі п. 5.2.1 Договору 4158 грн. пені та 17556 грн. 3 % річних, тощо.

Відповідач в судові засідання не зявився, відзиву на позов не надав.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини справи, дослідивши надані ним письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що на виконання Договору позивачем передано відповідачу товар на суму 51319,50 грн.. Факт передачі та отримання товару підтверджується товарно-транспортними накладними, які підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень. Це визнано місцевим судом належними доказами виконання позивачем договірних зобовязань, є такими , що посвідчують наведені факти.

Відповідач, як покупець, умови Договору належним чином не виконав, вартість отриманого товару повністю не оплатив, наведені позивачем факти та обставини не спростував.

Згідно матеріалів справи відповідач частково перерахував на користь позивача на виконання Договору грошові кошти, а саме: в розмірі 5114,21 грн..

У відповідності до п. 3.7. Договору товар вважається переданим позивачем і прийнятим відповідачем в момент підписання видаткової накладної.

Покупець зобов'язаний оплатити придбаний товар на підставі п. 4.1. Договору протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару. Термін оплати за прийнятий товар за цими накладними сплинув 24.09.2009 р..

Таким чином, місцевий суд на підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України вважав, що сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 46205,29 грн. та позов в цій частині визнав таким, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення на підставі п. 5.2.2 Договору 0,1 відсоток за користування чужими грошовими коштами у розмірі 17556 грн..

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом

Разом з тим, п. 5.2.2. Договору встановлено інший розмір процентів за користування грошовими коштами продавця, а саме : в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами, тому станом на 11.10.2010 р. відсотки за користування грошовими коштами становили 17556 грн., стягнення яких місцевим судом також визнав обґрунтованим.

Крім цього, п. 5.2.1 Договору передбачено відповідальність покупця за прострочення оплати товару у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи порушення відповідачем зобовязань за Договором щодо сплати боргу з нього стягненню підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за період з 24.09.2009 р. по 11.10.2010 р., що становить 4158 грн., тощо.

Апеляційний суд в цілому погоджується з висновками місцевого суду, Разом з тим вважає, що судове рішення підлягає зміні в частині стягнення суми основного боргу та пені за таких обставин.

Так, апеляційним судом встановлено, що до прийняття рішення місцевим судом відповідачем сплачено 32025,63 грн., що підтверджено наданим позивачем на виконання вимог апеляційного суду розрахунком й не заперечується відповідачем. Таким чином, сума основного боргу відповідача на час винесення рішення місцевим судом становила 44029,42 грн.. Доказів сплати ії в порушення вимог апеляційного суду відповідачем не надано. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача саме 44029,42 грн. боргу.

Крім цього, місцевим судом помилково не взято до уваги здійснення позивачем розрахунку пені на загальну суму боргу без врахування заборгованості по поставці товару за кожною накладною.

На виконання вимог апеляційного суду позивачем надано розрахунок пені з врахуванням вимог ст.ст. 231, 232 ГК України, згідно якого пеня становить 3962,60 грн.. Наведений розрахунок апеляційний суд вважав обґрунтованим, тому дійшов висновку, що з відповідача підлягала стягненню пеня в розмірі 3962,60 грн..

При цьому, доводи апелянта про неповідомлення його місцевим судом про час і місце розгляду справи, апеляційний суд вважає безпідставними, адже вони спростовуються наявними в матеріалах справи ухвалами з конвертом з позначками про незнаходження відповідача за адресою : м. Київ, проспект Правди, 64-б, кв. 77. З огляду на положення ч. 1 ст. 64 ГПК України апеляційний суд вважає, що відповідача повідомлено про час і місце розгляду справи належним чином.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме : в частині стягнення 44029,42 грн. боргу, 3962,60 грн. пені та 17556 грн. відсотків. Доводи скарги про відсутність заборгованості є безпідставними, належними та допустимими доказами не доведеними. Тому, апеляційну скаргу вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення, рішення місцевого суду змінити в частині стягнення суми основного боргу та пені за наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “УКРАРМ” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2011 р. по справі № 31/4 змінити в частині стягнення основного боргу та пені, виклавши в наступній редакції :

«Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Приватного підприємства “УКРАРМ” про стягнення заборгованості 67 919,29 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “УКРАРМ” (04108, м. Київ, проспект Правди, буд. 64-б, кв. 77, ідентифікаційний код 25408647, р/р 260095501326606 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 44029 (сорок чотири тисячі двадцять девять) грн. 42 коп. заборгованості, 3962 (три тисячі девятсот шістдесят дві) грн. 60 коп. пені, 17556 ( сімнадцять тисяч п»ятсот п»ятдесят шість ) грн. відсотків, а також 655 (шістсот пятдесят пять) грн. 48 коп. державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

В решті рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2011 р. по справі № 31/4 залишити без змін.

Матеріали справи № 31/4 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддяДикунська С.Я.

СуддіАлданова С.О.

Зеленін В.О.

23.06.11 (відправлено)