Постанова № 17674171, 05.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2011 № 2/238

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

при секретарі:

За участю представників сторін:

від Прокуратури м.Києва : Лиховид О.С. - старший прокурор відділу

від позивача: не з»явився.

від відповідача: ОСОБА_1 юрист.

від третьої особи: не з»явився

розглянувши в судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 28.07.2009р.

по справі № 2/238

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Воздвиженка-Готель»

до Відкритого акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього

3-я особа: Київська міська рада

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.07.2009 у справі № 2/238 позовні вимоги задоволено повністю, визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Воздвиженка-Готель» на об»єкт незавершеного будівництва готельного комплексу готовністю 14%, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дегтярна, 2-4. Визнано дійсним договір купівлі-продажу об»єкту незавершеного будівництва готельного комплексу, що розташований за адресою: м.Київ, вул. Дегтярна, 2-4 між Відкритим акціонерним товариством Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього та Товариством з обмеженою відповідальністю «Воздвиженка-Готель».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Заступник прокурора м. Києва звернувся до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Київської міської ради, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що право відчуження будь-якого майна має лише власник. Відповідач не був власником об»єкту незавершеного будівництва в розумінні ст.ст. 316,317 ЦК України, а тому судом помилково застосовано норми ч.2 ст. 220, ч.3 ст. 334 УК України та задоволено позовні вимоги.

Також апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що задовольняючи позов суд першої інстанції в порушення вимог ст.. 27 ГПК України не залучив до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Київську міську раду як власника земельної ділянки, на якій знаходиться об»єкт нерухомості, право власності на який оспорюється. Апелянт зазначає, що саме до компетенції Київської міської ради відноситься питання виділення земельної ділянки, а сам процес будівництва повинен у даному випадку погоджуватись Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві.

В судове засідання представник позивача та третьої особи не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника Прокуратури м.Києва, представника відповідача, враховуючи строки розгляду справи, колегія приходить до висновку, про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та третьої особи а наявними у справі доказами.

Розглянувши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників Прокуратури м.Києва, відповідача, колегія встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Воздвиженка Готель" та Відкритим акціонерним товариством трест „Київміськбуд-1" ім. М.П.Загороднього було досягнуто домовленості щодо продажу останнім Товариству з обмеженою відповідальністю „Воздвиженка Готель" об'єкту незавершеного будівництва готельного комплексу, що знаходиться в м.Києві на вул. Дегтярна, 2-4. Зазначене підтверджується листами від 04.11.2008 №12/11 та від 07.11.2008 №1985/1, та Договором купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва №625, який підписаним обома сторонами 07.11.2008 року.

Згідно Довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 21.10.2008 року №120, готовність незавершеного будівництва готельного комплексу складає 14 відсотків і його балансова вартість становить 3 612 090,19 грн. (три мільйона шістсот дванадцять тисяч дев'яносто) гривень 19 копійок.

Позивачем та Відповідачем було погоджено особу нотаріуса та визначено дату нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі-продажу, а саме 03.02.2009 року о 12 годині 30 хвилин сторони мали з'явитися до приватного нотаріуса ОСОБА_2 Київського міського нотаріального округу (м. Київ, вул. Гайцана, 6, оф. 4) для нотаріального посвідчення підписаного сторонами договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва готельного комплексу, що підтверджується листом Позивача від 30.01.2009 №01/1.

На виконання досягнутих домовленостей до визначеної дати нотаріального посвідчення договору Позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок Відповідача кошти за купівлю об'єкту незавершеного будівництва готельного комплексу в розмірі 4 380 000,00 грн. (чотири мільйони триста вісімдесят тисяч) гривень 00 коп. в тому числі ПДВ 730 000,00 грн. (сімсот тридцять тисяч) гривень. 00 коп., які останній прийняв, та передав відповідачу 21.01.2009 року об'єкт незавершеного будівництва готельного комплексу, що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 25.12.2008 та підписаним сторонами актом прийому-передачі вказаного об'єкту від 21.01.2009. Тобто, сторони фактично приступили до виконання договору, а Позивач в повній мірі виконав перед Відповідачем взяті на себе зобов'язання.

Оскільки відповідач для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва готельного комплексу у вищевказаний час не направив свого уповноваженого представника, що підтверджується Свідоцтвом приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 03.02.2009 і в подальшому ухилявся від нотаріального посвідчення договору, враховуючи досягнення між сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва готельного комплексу, що підтверджується підписаним Сторонами договором купівлі-продажу вказаного об'єкту та листами, часткове виконання договору обома сторонами, позивач звернувся до суду про визнання договору купівлі-продажу об»єкту незавершеного будівництва від 07.11.2008 № 625 дійсним та визнання право власності ТОВ «Воздвиженка Готель» на об»єкт незавершеного будівництва готельного комплексу готовністю 14%, розташованого за адресою м.Київ, вул.. Дегтярна, 2-4.

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та не відповідає нормам чинного законодавства, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не був власником Об'єкту в розумінні ст. ст. 316, 317 ЦК України, оскільки в матеріалах справи відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності ВАТ Трест «Київміськбуд - 1» на об'єкт незавершеного будівництва готельного комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дегтярна, 2-4, а тому договір купівлі-продажу не можна вважать дійсним.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (надалі Закон) право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації, державна реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ч.2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Зазначена правова норма може бути підставою для визнання дійсними тих договорів, які є дійсними з моменту нотаріального посвідчення, а не щодо договорів, які є дійсними з моменту їх державної реєстрації.

Згідно ч.3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державній реєстрації з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що місцевим судом при винесенні рішення було помилково застосовано норми ч.2 ст. 220 і ч.3 ст. 334 ЦК України, а отже зазначене рішення про визнання договору купівлі-продажу об»єкту незавершеного будівництва від 07.11.2008 № 625 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Для пред'явлення позову про визнання права власності необхідними умовами є дві безумовні обставини: 1) особа, яка звертається до суду повинна бути власником майна, 2) це право повинно оспорюватися.

Позивачем не надано суду доказів того, що право власності на вказаний об'єкт нерухомості відповідачем оспорювалось або не визнавалось.

Враховуючи те, що вимоги позивача про визнання спірного договору купівлі-продажу дійсним задоволенню не підлягають, то відповідно відсутні підстави для визнання права власності ТОВ «Воздвиженка Готель» на об»єкт незавершеного будівництва готельного комплексу готовністю 14%, що розташований за адресою: м.Київ, вул. Дегтярна, 2-4 .

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 28.07.2009р. є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційне подання підлягає задоволенню.

В звязку із скасуванням рішення господарського суду першої інстанції на підставі ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги, слід віднести на позивача в розмірі 85 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 28.07.2009 року у справі № 2/238 скасувати.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Воздвиженка Готель» (03150, м.Київ, вул..Димитрова,6,код 36085225) до Державного бюджету України ( р/р 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м.Києві УДК у Шевченківському районі м.Києва , код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 85,00 грн.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 2/238 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддяТищенко А.І.

СуддіОтрюх Б.В.

Михальська Ю.Б.