Рішення № 17673767, 03.08.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2011 р. Справа № 5019/951/11

За позовом Приватного підприємства "Центр солодкої декорації "Украса"

до відповідача Рівненської міської ради

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Дочірнє підприємство "Рівне-Авто-Сервіс" ВАТ "Рівненський авторемонтний завод"

про визнання власником недобудованого нерухомого майна

Суддя Войтюк В.Р.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : директор Волошин С.Г.

Від відповідача : не з`явився

Від ДП "Рівне-Авто-Сервіс": не з`явився

Від Рівненського МБТІ: ОСОБА_1 дов. у справі

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Центр солодкої декорації "Украса" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Рівненської міської ради у якій просить визнати право власності на незавершене будівництво головного виробничого корпусу за адресою: м.Рівне, вул.Чернишова, 9-А за приватним підприємством "Центр солодкої декорації "Украса", посилаючись на таке.

02.07.2004 року Приватне підприємство «Центр солодкої декорації «Украса»(далі -ПП ЦСД «Украса») придбало на прилюдних торгах незавершене будівництво головного виробничого корпусу за адресою: м. Рівне, вул. Чернишова, 7 (нині - вул. Чернишова, 9-А) Даний об'єкт продавався на виконання судових рішень та рішень комісії по трудових спорах по стягненню заборгованості по зарплаті працівників Дочірнього підприємства «Рівне-Авто-сервіс»ВАТ «Рівненський авторемонтний завод».

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.08.2004 року у справі № 12/254 визнано недійсними: прилюдні торги, проведені 02.07.2004 року; акт про придбання арештовано майна з прилюдних торгів; свідоцтво на право власності; а також визнано право власності на незавершене будівництво головного виробничого корпусу за ВАТ «Рівненський авторемонтний завод»та витребувано від ПП «Центр солодкої декорації «Украса»вказане незавершене будівництво.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27.10.2004 року рішення суду першої інстанції було залишене без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2005 року скасовано вказані судові рішення, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.08.2005 року за результатами нового розгляду винесено нове рішення у справі № 12/254, яким відмовлено позивачу у задоволенні позову щодо визнання недійсними прилюдних торгів, акту про придбання арештованого майна з прилюдних торгів та свідоцтва на право власності.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2005 року І залишено без змін рішення суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2006 року залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 17.08.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2005 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2006 року відмовлено у прийнятті касаційної скарги ТОВ «Господарник»на рішення господарського суду Рівненської області від 17.08.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2005 року у справі № 12/254.

Ухвалою Верховного Суду України від 28.12.2006 року відмовлено в перегляді постанови касаційного суду.

Судові рішення у справі № 12/254 доказують, що правовідносини стосовно законності набуття ПП ЦСД «Украса»права власності на незавершене будівництво головного виробничого корпусу були предметом розгляду в даній справі. За результатами розгляду цієї справи визнано відповідними закону прилюдні торги з продажу незавершеного будівництва головного виробничого корпусу за адресою: м. Рівне, вул. Чернишова, 7 (нині - вул. Чернишова, 9-А), що відбулися 02,07.2004 року і належним покупцем незавершеного будівництва є Приватне підприємство «Центр солодкої декорації «Украса»з 02.07.2004 року.

Судові рішення у справі № 12/254 остаточні і оскарженню не підлягають.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 року у справі № 2а-5805/09/1770 зобов'язано Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати незавершене будівництво головного виробничого корпусу за адресою: м. Рівне, вул. Чернишова, 9-А за Дочірнім підприємством «Рівне-Авто-сервіс»ВАТ «Рівненський авторемонтний завод».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 року у справі № 2а-5 805/09/1770 та прийнято нову, якою у задоволенні позову Дочірнього підприємства «Рівне-Авто-Сервіс»ВАТ «Рівненський авторемонтний завод»відмовив. Львівський апеляційний адміністративний суд встановив, що Дочірнє підприємство «Рівне-Авто-Сервіс»ВАТ «Рівненський авторемонтний завод»не має правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, а відтак немає підстав для реєстрації за ним права власності на незавершене будівництво головного виробничого корпусу по вулиці Чернишова, 9-А в місті Рівному.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню по всій території України.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не | доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо к якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України підставою припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. Норми даної статті вказують, що для ДП «Рівне-Авто-Сервіс», як боржника у виконавчому провадженні по стягненню заборгованості по зарплаті, після продажу арештованого майна на прилюдних торгах, припинилося його право власності на продане майно.

Зазначає, що ПП ЦСД «Украса»законним шляхом набуло право власності на незавершене будівництво головного виробничого корпусу за адресою: м. Рівне, вул. Чернишова, 9-А та є добросовісним набувачем.

Рівненська міська рада заперечує позовні вимоги, посилаючись на таке.

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ із своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Крім того дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.

Таким чином, враховуючи вищеперераховані обставини, позивачем не було надано суду доказів будівництва спірного об'єкта нерухомості, згідно з вимогами чинного законодавства, а саме: дозволу на будівництво, затвердженого та погодженого проекту будівництва, свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, належних доказів прийняття в експлуатацію спірного об'єкту нерухомості; відтак спірний об'єкт має статус самовільно побудованого, оскільки будівництво здійснене позивачем з порушенням дозвільного порядку здійснення будівництва встановленого Цивільним кодексом України, Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Всі, вищеперераховані ознаки в сукупності складають факт самочинного будівництва, право власності на яке, відповідно до частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України, не виникає.

ДП «Рівне-авто-сервіс»заперечує проти поданого позову ПП «ЦСД «УКРАСА»та вважає доводи надуманими.

Зазначає, що єдиним законним власником майна станом на сьогоднішній день є Дочірнє підприємство «Рівне - Авто - Сервіс»ВАТ «Рівненський авторемонтний завод», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності від 07.10.2009 року.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.11 у справі № 15/140 скасована постановою ВГСУ від 13 квітня 2011 року.

Станом на сьогоднішній день визнано недійсними: публічні торги з продажу незавершеного будівництва головного виробничого корпусу по вул. Чернишова, 7 (на даний час Чернишова, 9А) у м. Рівне проведені 02.07.2004 року Рівненською філією спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст»; акт Рівненського міського відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції про придбання з прилюдних торгів приватним підприємством «Центр солодкої декорації «Украса»(код ЄДРПОУ 32745113) незавершеного будівництва головного виробничого корпусу по вул. Чернишова, 7 (на даний час Чернишова, 9А) у м. Рівне; свідоцтво видане приватному підприємству «Центр солодкої декорації «Украса»посвідчене приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА 1. від 02.07.04 р.

Ухвалою від 23.06 2013 року відкрите провадження про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду по справі 89515/09/9104 від 22.03.2010 року.

Рівненське міське бюро технічної інвентаризації уважає позов безпідставним. Представник у судовому засіданні підтвердив, що на даний час указаний об`єкт зареєстрований за ДП “Рівнеавто-сервіс”.

Заслухавши пояснення, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити з огляду на таке.

ПП “Центр” солодкої декорації “Украса” звернулось про визнання права власності на незавершене будівництво по вул.Чернишова, 7 у м.Рівному та зобов`язання проведення реєстрації.

Відповідно до ухвали господарського суду № 5019/951/11 від 12 травня 2011 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі в частині вимог про визнання права власності на незавершене будівництво головного виробничого корпусу за адресою: м.Рівне, вул.Чернишова, 9-А за приватним підприємством "Центр солодкої декорації "Украса" .

Сторона пояснила, що 02.07.2004 року Приватне підприємство «Центр солодкої декорації «Украса»придбало на прилюдних торгах незавершене будівництво головного виробничого корпусу за адресою: м. Рівне, вул. Чернишова, 7 (нині - вул. Чернишова, 9-А). Даний об'єкт продавався на виконання судових рішень та рішень комісії по трудових спорах по стягненню заборгованості по зарплаті працівників Дочірнього підприємства «Рівне-Авто-Сервіс»ВАТ «Рівненський авторемонтний завод».

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.08.2005 року за результатами розгляду у справі № 12/254 відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсними прилюдних торгів, акту про придбання арештованого майна з прилюдних торгів та свідоцтва на право власності.

Зазначає, що судові рішення у справі № 12/254 доказують, що правовідносини стосовно законності набуття ПП ЦСД «Украса»права власності на незавершене будівництво головного виробничого корпусу були предметом розгляду в даній справі і належним покупцем незавершеного будівництва є Приватне підприємство «Центр солодкої декорації «Украса»з 02.07.2004 року.

Окрім того, посилається, що Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 року у справі № 2а-5805/09/1770 зобов'язано Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати незавершене будівництво головного виробничого корпусу за адресою: м. Рівне, вул. Чернишова, 9-А за Дочірнім підприємством «Рівне-Авто-Сервіс»ВАТ «Рівненський авторемонтний завод».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 року у справі № 2а-5 805/09/1770 та прийнято нову, якою у задоволенні позову Дочірнього підприємства «Рівне-Авто-Сервіс»ВАТ «Рівненський авторемонтний завод»відмовлено. Львівський апеляційний адміністративний суд встановив, що Дочірнє підприємство «Рівне-Авто-Сервіс»ВАТ «Рівненський авторемонтний завод»не має правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, а відтак немає підстав для реєстрації за ним права власності на незавершене будівництво головного виробничого корпусу по вулиці Чернишова, 9-А в місті Рівному.

Проте, на думку суду, указані обставини не можуть розглядатись як підстава для задоволення позовних вимог.

Так, з копії рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2008 року у справі № 15/140 вбачається, що вказаним судовим рішенням було визнано недійсними публічні торги з продажу спірного обєкту нерухомого майна, акт Рівненського міського відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 02.07.2004 року про його придбання з прилюдних торгів ПП “ЦСД “Украса”, свідоцтво, видане ПП “ЦСД “Украса” та свідоцтво, видане ПП “ЦСД “Украса”, посвідчене приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_2. від 02.07.2004 року.

Законність указаного рішення підтверджена постановою ВГСУ від 13.04.11 р.

На переконання суду судове рішення по справі № 12/254, на яке посилається позивач не відноситься до тих, що передбачені п. 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток 1 Тимчасового положення), а відтак у суду не має правових підстав для задоволення позовних вимог.

Окрім того, ухвалою суду від 23.06.11 року відкрито провадження про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 89515/09/9104 від 22.03.10 р., що свідчить про те, що указаний спір ще не вирішений.

Суд також ураховує, що на даний час право власності на спірний об`єкт зареєстровано за ДП “Рівне-Авто-сервіс”, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності від 07.10.09 р.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом прав особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проте, зазначене право у даному випадку не визнається та оспорюється ДП “Рівне-авто-сервіс”, а не Рівненською міською радою до якої позивачем пред`явлено позов.

Окрім того, відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ із своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Крім того дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.

Таким чином, враховуючи вищеперераховані обставини, позивачем не було надано суду доказів будівництва спірного об'єкта нерухомості, згідно з вимогами чинного законодавства, а саме: дозволу на будівництво, затвердженого та погодженого проекту будівництва, свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, належних доказів прийняття в експлуатацію спірного об'єкту нерухомості; відтак спірний об'єкт має статус самовільно побудованого, оскільки будівництво здійснене позивачем з порушенням дозвільного порядку здійснення будівництва встановленого Цивільним кодексом України, Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Всі, вищеперераховані ознаки в сукупності складають факт самочинного будівництва, право власності на яке, відповідно до частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України, не виникає і порядок визнання права власності та його правове обгрунтування відмінне від того, що посилається позивач.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст.ЗЗ ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Суддя Войтюк В.Р.

Рішення підписане "08" серпня 2011 року