Рішення № 17673695, 08.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2011 р.Справа № 10/17-1921-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест»

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прогрес-Агро»

про стягнення 28216,27 грн.

Головуючий суддя Смелянець Г.Є.

суддя Аленін О.Ю.

суддя Дяченко Т.Г.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю від 05.05.2011р.

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ «Агровест»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з СВК «Прогрес-Агро»28216,27 грн., з яких, 21243,69 грн. основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору від 01.01.2009р.; 4430,61 грн. пеня, що нарахована відповідачу з 19.02.2010р. по 10.05.2011р.; 212,44 грн. штраф; 778,74 грн. 3% річних, що нараховані відповідачу з 19.02.2010р. по 10.05.2011р.; 1550,79 грн. інфляційні, що нараховані відповідачу з березня 2010р. по квітень 2011р.

Під час розгляду справи позивач надав уточнений розрахунок ціни позову за вх. 20699/2011 від 29.06.2011р., згідно з яким ціна позову становить 27584,76 грн., з яких розмір основного боргу становить 21243,69 грн.; розмір пені, що нарахована відповідачу з 19.02.2010р. по 07.04.2011р. становить 4132,89 грн.; розмір штрафу становить 212,44 грн.; розмір 3% річних, що нараховані відповідачу з 19.02.2010р. по 07.04.2011р. становить 721,12 грн.; розмір інфляційних, що нараховані відповідачу з березня 2010р. по квітень 2011р. становить 1274,62 грн.

Ухвалою від 18.07.2011р. справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області, а ухвалою від 20.07.2011р. справу прийнято до колегіального розгляду у складі трьох суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., судді Аленін О.Ю., Дяченко Т.Г.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.01.2009р. між ТОВ «Агровест» (продавець, позивач) і СВК «Прогрес-Агро» (покупець, відповідач) укладений договір, згідно з яким, позивач зобовязується продати, а відповідач прийняти і оплатити концентрати виробництва «Провімі»(далі товар) в асортименті та кількості згідно замовлення відповідача.

Умовами п.2.1.,п.2.2.,п.2.3. договору встановлено, що поставка товару здійснюється позивачем на умовах франко-склад позивача; що відповідач замовляє товар за 15 календарних днів до його очікуваної поставки. Замовлення передається в письмовій формі на факс позивача; що відповідач зобовязується прийняти товар згідно товарно-супроводжувальних документів.

Згідно з умовами п.3.1. договору оплата за товар здійснюється на розрахунковий рахунок позивача за один день до поставки товару, або в день отримання товару за умови представлення відповідачем банківських документів, які підтверджують здійснення платежу.

Умовами п.5.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобовязань відповідачем, він сплачує штраф у розмірі 1 (один) відсоток від суми простроченого платежу та пеню на користь позивача, яка обчислюється від суми простроченого платежу за кожний день затримки, до дня повного завершення своїх зобовязань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє період, за який стягується пеня.

Відповідно до умов п.8.1. договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Поряд з цим судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач у 2009 році поставив відповідачу товар на загальну суму 102797,61 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними та довіреностями відповідача на одержання ТМЦ (а.с.50-61). В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково в сумі 101944,98 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача і станом на 01.01.2010р. борг відповідача становив 852,63 грн.

У 2010р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 58225,26 грн., що підтверджується видатковою накладною від 04.01.2010р. №АВ01-0008 на суму 17032,99 грн., видатковою накладною від 26.01.2010р. №АВ01-0050 на суму 19948,69 грн. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ №20 від 25.01.2010р.; видатковою накладною від 18.02.2010р. №АВ01-0096 на суму 21243,58 грн. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ від 18.02.2010р. В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково в сумі 36981,68 грн., а борг в сумі 21243,58 грн. відповідачем не оплачений.

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача становить 22096,21 грн., в т.ч. 852,63 грн. борг за 2009р. та 21243,58 грн. борг за товар, що поставлений позивачем на підставі видаткової накладної від 18.02.2010р. №АВ01-0096.

03.03.2010р. відповідач перерахував позивачу 852,52 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, а в подальшому між сторонами підписаний акт звірки розрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача станом на 18.10.2010р. становить 21243,69 грн. (22096,21 грн. 852,52 грн. = 21243,69 грн.).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір, згідно з яким, позивач зобовязався продати, а відповідач зобовязався прийняти і оплатити товар за один день до поставки товару, або в день отримання товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що товар, який поставлений позивачем з 01.09.2009р. по 18.02.2010р. включно, оплачений відповідачем не в повному обсязі, а саме, неоплаченим фактично залишився товар, який поставлений відповідачу у 2009 році в сумі 11 коп. та товар, який поставлений відповідачу за видатковою накладною №АВ01-0096 від 18.02.2010р. в сумі 21243,58 грн., що загалом становить 21243,69 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідачем до суду не надано.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. У ч.ч.2,3 ст.549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, а пенею є неустойка, щ обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день пророчення виконання.

Згідно з вимогами ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, в укладеному між сторонами договорі передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобовязань відповідачем, він сплачує штраф у розмірі 1 (один) відсоток від суми простроченого платежу та пеню на користь позивача, яка обчислюється від суми простроченого платежу за кожний день затримки, до дня повного завершення своїх зобовязань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє період, за який стягується пеня.

Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем на виконання вимог суду, та згідно з яким розмір нарахованого відповідачу штрафу становить 212,44 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача в оплаті поставленого позивачем товару в сумі 21243,58 грн. Розрахунок пені, який здійснений позивачем на виконання вимог суду, та згідно з яким розмір пені, що нарахована відповідачу з 19.02.2010р. по 07.04.2011р. становить 4132,89 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача в оплаті поставленого позивачем товару в сумі 21243,58 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем на виконання вимог суду, та згідно з яким розмір 3% річних, що нараховані відповідачу з 19.02.2010р. по 07.04.2011р. становить 721,12 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача в оплаті поставленого позивачем товару в сумі 21243,58 грн. Розрахунок інфляційних, який здійснений позивачем на виконання вимог суду, та згідно з яким розмір інфляційних, що нараховані відповідачу з березня 2010р. по березень 2011р. становить 1274,62 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача в оплаті поставленого позивачем товару в сумі 21243,58 грн.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ТОВ «Агровест»в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 21243,69 грн., пені в сумі 4132,89 грн., штрафу в сумі 212,44 грн., 3% річних в сумі 721,12 грн., інфляційних в сумі 1274,62 грн., а отже і їх задоволення в цій частині. У задоволені решти позовних вимог слід відмовити, з огляду на їх недоведеність.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест»задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прогрес-Агро»(68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Камянка, вул. Суворова, буд.1, код ЄДРПОУ 32543809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест»(81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, код ЄДРПОУ 32891219) основний борг в сумі 21243 (двадцять одна тисяча двісті сорок три) грн. 69 коп., пеню в сумі 4132 (чотири тисячі сто тридцять дві) грн. 89 коп., штраф в сумі 212 (двісті дванадцять) грн. 44 коп., 3% річних в сумі 721 (сімсот двадцять одна) грн. 12 коп., інфляційні в сумі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 62 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 95 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 230 (двісті тридцять) грн. 72 коп.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Смелянець Г.Є.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Дяченко Т.Г.

Повне рішення складено і підписано 09 серпня 2011 року.