Рішення № 17673430, 11.08.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2011 р. Справа № 5010/1447/2011-9/59

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О. М. при секретарі судового засідання Поліводі С. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", провулок Шевченка, 12, м. Київ, в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ", вул. Дністровська, 32, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про звернення стягнення на майно

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_4 - провідний юрисконсульт відділу юридичного, (довіреність зареєстрована в реєстрі за № 2095 від 08.09.2010 року)

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача приватного підприємця ОСОБА_3 на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ" заборгованості по кредитному договору № 606 від 18.06.08 року в сумі 20 549, 74 грн., в тому числі заборгованості по кредиту 20 000 грн., пені - 549, 74 грн. В рахунок стягнення з відповідача приватного підприємця ОСОБА_3 заборгованості по кредитному договору № 606 в сумі 20 549, 74 грн. звернути стягнення на автомобіль ГАЗ 330202418, бортовий - С, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого Калуським ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області, та перебуває в заставі у Промінвестбанку згідно договору застави № 606/1 від 03.07.08 року.

03.08.11 року позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить: стягнути з відповідача приватного підприємця ОСОБА_3 на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ" заборгованість по кредитному договору № 606 від 18.06.08 року в сумі 20 549, 74 грн., в тому числі заборгованість по кредиту 20 000 грн., пені - 549, 74 грн. шляхом звернення стягнення на автомобіль ГАЗ 330202418, бортовий - С, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого Калуським ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області, та перебуває в заставі у Промінвестбанку згідно договору застави № 606/1 від 03.07.08 року.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 10.08.11 року оголошувалась перерва до 11.08.11 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до кредитного договору № 606 від 18.06.08 року (з договором про внесення змін і доповнень від 22.04.11 року) Промінвестбанк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Бурштин" надав підприємцю ОСОБА_3 кредит в сумі 50 000 грн. на придбання автотранспорту, під заставу цього транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.2, п. 4.2.1, п. 4.2.2 кредитного договору відповідач зобов"язувався повернути кредит не пізніше 17.06.11 року, а також своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, проценти за неправомірне користування кредитом, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

На виконання умов кредитного договору між сторонами 03.07.08 року укладено договір застави № 606/1, відповідно до умов якого в якості забезпечення виконання позичальником зобов"язань по кредитному договору в заставу Промінвестбанку переданий автомобіль ГАЗ 330202 418, бортовий - С, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого Калуським ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області.

Представник позивача зазначив, що згідно п. 3.1.4, п. 5.1 договору застави Промінвестбанк набуває право звернення стягнення на предмет застави і його реалізацію у випадку, якщо у момент настання строку виконання заставодавцем зобов"язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2 кредитного договору строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків, сум неустойки (пені, штрафу).

01.06.11 року відповідачу була надіслана претензія про погашення заборгованості, у відповідь на яку відповідач визнав заборгованість, однак, не погасив її.

Відповідач в судове засідання не з"явився, повноважного представника не направив. Письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні 10.08.11 року представник відповідача подав суду квитанції про сплату заборгованості.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому судом враховано, що відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності відповідача чи його повноважного представника.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

У зв"язку зі здійснення 13.08.09 року державної реєстрації статуту Промінвестбанку та заміною свідоцтва про державну реєстрацію банку, наказом Голови Правління Промінвестбанку № 128 від 14.08.09 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) був перейменований в Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", а філія "Відділення Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ" була перейменована у філію "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Івано-Франківськ".

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство).

Протоколом № 123 засідання Правління ПАТ Промінвестбанк від 05.04.11 року діяльність філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Бурштин" було припинено шляхом його реорганізації у безбалансове відділення філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Івано-Франківськ".

18.06.08 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 606 (з договором про внесення змін та доповнень № 1), відповідно до умов якого банк зобов"язався надати позичальнику кредит у сумі 50 000 грн. на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов2язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Кредит надано з наступним цільовим призначенням - придбання автотранспорту (п. 2.1, п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 17.06.11 року (або повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами у відповідності до додатку № 1).

З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору між банком та позичальником укладено договір застави № 606/1 від 03.07.07 року.

Договір застави забезпечує вимоги заставожержателя, що випливають з кредитного договору № 606 від 16.06.08 року. Предметом застави є автомобіль ГАЗ 330202418, бортовий - С, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого Калуським ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області (п. 1.1-п. 1.3 Договору застави).

Майно зареєстровано в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить копія Витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 19469741 від 03.07.08 року.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобовязальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Банком надано відповідачу кредит в розмірі 50 000 грн., що підтверджується поданими суду копіями клопотання підприємця про надання кредиту в сумі 50 000 грн. (арк. справи 12), розпорядження бухгалтерії про видачу кредиту № 5 від 03.07.08 року (арк. справи 20), меморіального ордера № 1 від 03.07.08 року на суму 50 000 грн. Враховуючи викладене, банк належним чином виконав прийняті на себе зобовязання згідно Договору: надав кредит у сумі 50 000 грн., у порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідач належним чином не виконав умови Договору, не повернув у встановлений термін кредит. Як вбачається з поданого суду розрахунку відповідачем за період з 15.08.08 року по 28.01.11 року повернуто банку 30 000 грн. в рахунок погашення кредиту. Отже, прострочена заборгованість за кредитом становить 20 000 грн. Доказів сплати вказаної заборгованості суду не подано. Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по кредиту становить 20 000 грн.

Судом не взято до уваги подані відповідачем квитанції № 6 від 10.06.11 року на суму 1 000 грн., квитанції № 6 від 08.07.11 року на суму 1 000 грн., квитанції № 1 від 01.08.11 року на суму 1 000 грн., квитанції № 10 від 05.08.11 року на суму 1 000 грн. з огляду на наступне.

Як вбачається з поданої суду довідки банку кошти в сумі 2 000 грн., зараховані на поточний рахунок № НОМЕР_5 підприємця ОСОБА_3 згідно квитанції № 1 від 01.08.11 року та квитанції № 10 від 05.08.11 року, направлені на погашення:

- нарахованих процентів за період з 30.06.11 року по 28.07.11 року в сумі 413, 15 грн. по кредитному договору № 606 від 18.06.08 року;

- нарахованих процентів в сумі 1 316, 99 грн. по кредитному договору № 260/1 від 04.03.10 року;

- комісійної винагороди в сумі 20 грн. по кредитному договору № 606 від 18.06.08 року;

- простроченого кредиту в сумі 249, 86 грн. по кредитному договору № 260/1 від 04.03.10 року.

Крім того, з квитанції № 6 від 10.06.11 року на суму 1 000 грн. та № 6 від 08.07.11 року на суму 1 000 грн. не вбачається, що вказані кошти зараховані саме на погашення кредиту за договором № 606 від 18.06.08 року (в графі "Призначення платежу" зазначено "Виручка", "Погашення заборгованості").

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Як вбачається з поданого суду розрахунку станом на 15.07.11 року за період прострочки з 20.04.11 року по 14.07.11 року пеня за несвоєчасну сплату кредиту становить 543, 57 грн., яка є обгрунтованою та підлягає задоволенню (арк. справи 22).

Крім того, судом встнаовлено, що позивачем нараховано пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за період прострочки з 01.05.11 року по 11.07.11 року в сумі 6, 08 грн. та пеню за несвоєчасну сплату комісійних платежів за період з 01.07.11 по 11.07.11 року в сумі 0, 09 грн. Суду не подано доказів наявності у відповідача заборгованості по відсоткам та комісійним платежам, та їх розрахунку, отже, в суду відсутні правові підстави для стягнення пені. Таким чином, в задоволенні пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам в сумі 6, 08 грн. та пені за несвоєчасну сплату комісійних платежів в сумі 0, 09 грн. слід відмовити у зв"язку з недоведеністю.

Відповідно до п. 5.1 Договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у наступних випадках, зокрема, якщо у момент настання строку виконання заставодавцем зобов"язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитом) ( у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.

Відповідно до п.п. "а" п. 5.3 Договру застави за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації майна, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги, що випливають із кредитного договору відповідно до умов, передбачених кредитним договором, у повному обсязі на момент фактичного задоволення таких вимог. До сум вказаних вимог входять:

- несплачена сума кредиту відповідно до умов, передбачених кредитним договором;

- несплачені суми відсотків за користування кредитом (комісійної винагороди за управління кредитом), у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом відповідно до умов, передбачених кредитним договором;

- несплачені суми неустойки (пені, штрафів), передбаченої кредитним договором.

Відповідно до п. 5.2 Договору застави звернення стягнення на майно відбувається у порядку, передбаченому чинним законодавством, або будь-яким із позасудових способів на вибір заставодержателя.

За приписами ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення містяться у ст. 19, 20 Закону України "Про заставу".

Судом встановлено, що 01.06.11 року позивач звернувся до відповідача із претензією-вимогою № 10-1/506 про погашення заборгованості по кредитному договору № 606 від 18.06.08 року в сумі 15 708, 77 грн., в тому числі: 15 000 грн. - кредиту; 495, 14 грн. - проценти; 213, 63 грн. - пені. Відповідача також було попереджено про звернення стягнення на предмет застави в разі непогашення заборгованості (арк. справи 33). У відповідь на дану вимогу відповідач повідомив, що він не заперечує проти оплати заборгованості, однак у зв"язку з важким фінансовим становищем просив реструктуризувати суму боргу.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 20 543, 57 грн. підтверджена, суд дійшов висновку про підставність вимоги позивача про звернення стягнення на заставне майно. Отже, вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 193, 216, 231 ГК України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 589, 590, 610-612, 629, 1054 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. 33, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ" до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно.

Стягнути з відповідача приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", провулок Шевченка, 12, м. Київ (код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ", вул. Дністровська, 32, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 09336351) заборгованість по кредитному договору № 606 від 18.06.08 року в сумі 20 543, 57 грн. (двадцять тисяч п"ятсот сорок три грн. 57 коп.), в тому числі заборгованість по кредиту 20 000 грн. (двадцять тисяч грн.), пені - 543, 57 грн. (п"ятсот сорок три грн. 57 коп.) шляхом звернення стягнення на автомобіль ГАЗ 330202 418, бортовий - С, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого Калуським ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області, та перебуває в заставі у Промінвестбанку згідно договору застави № 606/1 від 03.07.08 року.

Стягнути з відповідача приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", провулок Шевченка, 12, м. Київ (код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ", вул. Дністровська, 32, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 09336351): 205, 44 грн. (двісті п"ять грн. 44 коп.) - витрат по сплаті державного мита; 235, 93 грн. (двісті тридцять п"ять грн. 93 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.

Повне рішення складено 12.08.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Олейняш Е. М. 12.08.11