Рішення № 17673413, 08.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

08.08.11 Справа № 4/5009/3914/11

За позовом Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, (71500, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 21, а/с 569)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (71500, АДРЕСА_1)

про стягнення 5629,74 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії № 462/ТЭ від 01.06.2008 р., 508,12 грн. пені та 304,94 грн. 3 % річних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_3, довіренність №521 від 19.07.2011р.;

Від відповідача не з'явився.

13.07.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, Запорізька область, м. Енергодар з позовною заявою до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, Запорізька область, м. Енергодар про стягнення 5629,74 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії № 462/ТЭ від 01.06.2008 р., 508,12 грн. пені та 304,94 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/3914/11, судове засідання призначено на 08.08.2011 р.

В судовому засіданні 08.08.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 193, 224 ГК України і полягають в тому, що 01.06.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії № ТЭ-462, за умовами якого позивач зобовязався постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався прийняти та сплатити вартість спожитої теплової енергії за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. На виконання умов Договору позивачем надавалися відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії, так в період з 08.02.2009р. по 06.07.2010р. позивачем поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 5903,85грн. Відповідач оплатив послуги частково, в сумі 274,11 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами, які знаходяться в матеріалах справи. Факт постачання теплової енергії підтверджується Актами про надання послуг. Відповідно п.6.1 договору відповідач на протязі трьох днів з дня отримання акту, зобовязаний повернути підписаний акт на адресу позивача. перерахувати кошти на розрахунковий рахунок КП “Водоканалу” у сумі, вказаній в акті. Якщо відповідач відмовляється підписати акт, він підписується представником позивача, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Акт пересилається відповідачу поштою. Оформлений таким чином акт є фінансовим документом і обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також є підставою для розрахунків за спожиту теплову енергію. Згідно п.6.2 оплата за спожиті послуги проводиться протягом 3-х днів з моменту підписання акту і перераховується на розрахунковий рахунок позивача. 31.01.2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 19 про сплату заборгованості в сумі 5643,04 грн. Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами Договору № 462/ТЭ від 01.06.2008 р. та вимоги чинного законодавства. Відповідно до п.7.3.3 договору за несвоєчасну сплату розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки. Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором обо законом. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 5629,74 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії № 462/ТЭ від 01.06.2008 р., 508,12 грн. пені та 304,94 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання 08.08.2011р. не зявився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі від 13.07.2011 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причини неявки суд не повідомляв.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/3914/11 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана дружиною Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 05.08.2011 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд визнав за можливе провести судове засідання 08.08.2011 р. за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2008 р. між Комунальним підприємством “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (позивачем) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений Договір на постачання теплової енергії № 462/ТЭ (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (енергопостачальна організація) зобовязався постачати (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору.

Пунктом 10 сторони узгодили, що Договір набуває чинності з 01.01.2008р. до 31.12.2008р. і вступає в дію з моменту надання послуг. Договір вважається пролонгованим на новий строк на таких же умовах, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Відповідно до пункту 3.2.1 Договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Відповідно до п. 6.1 договору основним документом для сплати є акт наданих послуг. Акт за послуги з постачання теплової енергії виписується абоненту до 25-го числа звітного місяця.

Згідно з п. 6.1 споживач зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання акта повернути підписаний акт на адресу енергопостачальної організації. Якщо споживач відмовляється підписати акт, у визначений договором термін, він підписується представником позивача, та в акті робиться відповідний запис про відмову від підпису. Цей акт пересилається споживачеві поштовим звязком. Оформлений таким чином акт є узгодженим фінансовим документом і обов'язковим до виконання у визначені строки, а також підставою для розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно п. 6.2 оплата за спожиті послуги проводиться протягом 3-х днів з моменту підписання акту і перераховується на розрахунковий рахунок позивача.

Свої договірні зобов'язання за договором №462/ТЭ від 01.06.2008 р. позивач виконував належним чином, що підтверджується актами про надання послуг, підписаними відповідачем.

Акти за договором № 462/ТЭ від 01.06.2008 р. відповідно до умов договору систематично надсилалися на адресу відповідача, після чого підписувалися та поверталися відповідачем без зауважень.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Проте всупереч умов договору та вимог законодавства відповідач свої зобовязання виконував неналежним чином, здійснивши лише часткову оплату за надані послуги, у зв'язку з чим станом на 06.07.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за період з 08.02.2009р. по 06.07.2010р. складає - 5629,74 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору на постачання теплової енергії № 462/ТЭ від 01.06.2008 р. належним чином та в повному обсязі не виконав, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованності за спожиту теплову енергію в розмірі 5629,74 грн. є документально підтвердженою, обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.3.3 договору, в якому передбачено, що за несвоєчасну сплату розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за спірний період складає 508,12 грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обґрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання згідно розрахунку позивача, становить 304,94 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (71500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, (71500, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 21, а/с 569, код ЄДРПОУ 32400040, р/р № 26002213901 в ПАО “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) 5 629 (п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 74 коп. вартості поставленої теплової енергії; 508 (п'ятсот вісім) грн. 12 коп. пені; 304 (триста чотири) 94 грн. 3 % річних; 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “10” серпня 2011 р.