Рішення № 17673408, 03.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.11 Справа № 4/5009/3185/11

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (61044, АДРЕСА_3)

до відповідача Приватного підприємства “Компанія “Промбудресурс”, (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, буд. 21, кв. 9)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фізична особа підприємець ОСОБА_3, (07700, АДРЕСА_2)

про стягнення 45 317,60 грн. основного боргу за поставлений товар за договором поставки № 1 від 15.03.2010 р., 2 265,88 грн. неустойки, 1 120,33 грн. три відсотки річних та 4 483,91 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_4, довіреність б/н від 04.07.2011 р. (бланк серія ВРК № 865463);

від відповідача не зявився;

від третьої особи ОСОБА_4, довіреність б/н від 05.07.2011 р. (бланк серія ВРЛ № 415289);

08.06.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Харків (ФОП ОСОБА_1.) з позовною заявою до Приватного підприємства “Компанія “Промбудресурс”, м. Запоріжжя (ПП “Компанія “Промбудресурс”) про стягнення 45 317,60 грн. основного боргу за поставлений товар за договором поставки № 1 від 15.03.2010 р., 2 265,88 грн. неустойки, 1 120,33 грн. три відсотки річних та 4 483,91 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/3185/11, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 4/5009/3185/11 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучена Фізична особа підприємець ОСОБА_3, м. Яготин Київської області (ФОП ОСОБА_3.), судове засідання призначено на 07.07.2011 р., у сторін і третьої особи витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У звязку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 03.08.2011 р.

В судовому засіданні 03.08.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача і третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 03.08.2011 р. повторно не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 08.06.2011 р. і від 07.07.2011 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЄ № 529718 529719, оригінал якого наданий позивачем до матеріалів справи, ПП “Компанія “Промбудресурс” (код ЄДРПОУ 3528880) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням місцезнаходження: 69104, АДРЕСА_1.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялися ухвала господарського суду Запорізької області від 08.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/3185/11 та ухвала господарського суду Запорізької області від 07.07.2011 р. про відкладення розгляду справи № 4/5009/3185/11, які повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового звязку: “За вказаною адресою організація не значиться”.

За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/3185/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, зважаючи на закінчення процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України, для вирішення спору у справі № 4/5009/3185/11, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 207, 512, 514, 625, 641, 642 ЦК України, ст., ст. 175, 193 ГК України і полягають в тому, що 29.11.2010 р. позивачем та третьою особою був укладений договір уступки вимоги (цесії), за умовами якого третя особа передала, а позивач набув право вимоги, яке належить третій особі, та став кредитором за договором № 1 про поставку продукції від 15.03.2010 р., укладеним ФОП ОСОБА_3 та ПП “Компанія “Промбудресурс”. Згідно умов договору поставки № 1 від 15.03.2010 р. ФОП ОСОБА_3 зобовязалася поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти і оплатити його на умовах, визначених договором. Відповідно до п. 3.1 договору поставки ціна на товар, що поставляється, узгоджується сторонами по кожній партії замовленого відповідачем товару окремо, згідно його замовлення, та визначається в специфікаціях, накладних або в додатках до договору та рахунках, що виставляються на підставі цих документів. Згідно з п. 2.3 договору поставки датою поставки товару є дата відвантаження товару постачальником, зазначена в видатковій накладній. Пунктом 3.2 договору поставки сторони визначили, що відповідач в повному обсязі сплачує товар постачальнику протягом 14 календарних днів з моменту передачі постачальником відповідної партії товару та оформлення відвантажувальної накладної. На виконання умов договору поставки третьою особою на підставі видаткової накладної № Ф-0357 від 19.03.2010 р. відповідачу була здійснена поставка товару на суму 56 517,60 грн. Відповідачем вказаний товар був отриманий на підставі довіреності № 2 від 22.03.2010 р. Таким чином, кінцевий розрахунок за поставлений товар відповідач повинен був здійснити до 02.04.2010 р. В порушення умов договору відповідач у встановлений строк з позивачем не розрахувався. В квітні та травні 2010 року відповідачем було сплачено 11 200,00 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами договору поставки № 1 від 15.03.2010 р. зобовязання та вимоги чинного законодавства. Листом від 18.06.2010 р. № 1801/06 відповідач звернувся до ФОП ОСОБА_3 з пропозицією про погашення заборгованості за договором поставки № 1 від 15.03.2010 р. протягом червня серпня 2010 року частинами по 15 000,00 грн., а в серпні 15 317,60 грн. Таким чином, відповідач фактично визнав факт наявності заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 1 від 15.03.2010 р. Запропонованого графіку погашення заборгованості відповідач не дотримався, поставлений товар в повному обсязі не оплатив. Отже, заборгованість відповідача за поставлений товар за договором поставки № 1 від 15.03.2010 р. на час укладення договору уступки вимоги (цесії) від 29.11.2010 р. та на час звернення позивача до суду з даним позовом становить 45 317,60 грн. Пунктом 8.2 договору поставки № 1 від 15.03.2010 р. сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідач сплачує неустойку в розмірі 5 % суми, від сплати якої він відмовився або ухилився. За невиконання зобовязань з оплати поставленого товару відповідачу нарахована штрафна неустойка в розмірі 2 265,88 грн. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ПП “Компанія “Промбудресурс” 45 317,60 грн. основного боргу за поставлений товар за договором поставки № 1 від 15.03.2010 р., 2 265,88 грн. неустойки, 1 120,33 грн. 3 % річних та 4 483,91 грн. втрат від інфляції грошових коштів, право вимоги яких перейшло до позивача за договором уступки вимоги (цесії) від 29.11.2010 р.

Третя особа заявлені позивачем вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених позивачем у позовній заяві. Вважає наявними підстави для стягнення з ПП “Компанія “Промбудресурс” на користь ФОП ОСОБА_1 45 317,60 грн. основного боргу за поставлений товар за договором поставки № 1 від 15.03.2010 р., 2 265,88 грн. неустойки, 1 120,33 грн. 3 % річних та 4 483,91 грн. втрат від інфляції грошових коштів, право вимоги яких перейшло до позивача за договором уступки вимоги (цесії) від 29.11.2010 р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2010 р. ФОП ОСОБА_3 (третьою особою у справі) та ПП “Компанія “Промбудресурс” (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 1 (далі за текстом Договір поставки).

За умовами Договору поставки третя особа (постачальник) зобовязалася поставити та передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач зобовязався прийняти і оплатити його на умовах, визначених Договором. (пункт 1.1 Договору поставки).

Згідно з п. 1.2 Договору поставки ціна, кількість, номенклатура (асортимент) товару на час дії Договору визначається в накладних, що складаються постачальником, або в інших додатках до Договору, що є невідємними частинами Договору.

Ціна на товар, що поставляється, узгоджується сторонами по кожній партії замовленого відповідачем товару окремо, згідно його замовлення, та визначається в специфікаціях, накладних або в інших додатках до Договору та рахунках, що виставляються на підставі цих документів. (пункт 3.1 Договору поставки).

Відповідно до п., п. 2.2 і 2.3 Договору поставки поставка товару здійснюється в строк, узгоджений сторонами, який зазначається в додатках до Договору. Датою поставки товару є дата відвантаження товару постачальником, зазначена в видатковій накладній.

Згідно з умовами п. 2.5 Договору поставки на кожну поставку товару постачальник передає покупцю накладну / видаткову накладну та рахунок-фактуру / рахунок.

Пунктом 3.2 Договору поставки сторони визначили, що відповідач в повному обсязі сплачує товар постачальнику протягом 14 календарних днів з моменту передачі постачальником відповідної партії товару та оформлення відвантажувальної накладної. Оплата проводиться шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. (п. 3.3 Договору поставки).

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору поставки № 1 від 15.03.2010 р. третьою осо собою на підставі замовлення відповідача № Ф-02003 від 19.03.2010 р. був поставлений та відповідачем прийнятий за видатковою накладною № Ф-0357 від 19.03.2010 р. обумовлений сторонами товар, а саме: піна HERKUL 750 ml в кількості 768 шт., піна HERKUL проф 750 ml в кількості 768 шт., піна HERKUL проф 750 ml 70 L в кількості 448 шт., очисник піни HERKUL 500 ml в кількості 240 шт., всього на загальну суму 56 517,60 грн. з ПДВ.

Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчить довіреності на отримання товару форми № М-2 № 2 від 22.03.2010 р., видана на імя ОСОБА_5

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки третьою особою відповідачу товару згідно умов Договору поставки підтверджується видатковою накладною на поставку товару № Ф-0357 від 19.03.2010 р. та довіреністю на отримання товару № 2 від 22.03.2010 р. Зазначена видаткова накладна узгоджена сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на вказаній видатковій накладній. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії залучені до матеріалів справи, а.с. 15, 16).

Таким чином, третя особа взяті на себе зобовязання згідно умов Договору поставки виконала у повному обсязі та належним чином.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи умови п. 3.2 Договору поставки, кінцевий розрахунок за поставлений товар відповідач повинен був здійснити у строк до 02.04.2010 р.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлений строк з третьою особою не розрахувався. В квітні та травні 2010 року відповідачем було сплачено на користь ФОП ОСОБА_3 11 200,00 грн. Решту суми боргу відповідач не погасив.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору поставки № 1 від 15.03.2010 р. зобовязання та вимоги чинного законодавства.

Листом від 18.06.2010 р. вих. № 1801/06 відповідач звернувся до ФОП ОСОБА_3 з пропозицією про погашення заборгованості за Договором поставки № 1 від 15.03.2010 р. протягом червня серпня 2010 року частинами по 15 000,00 грн., а в серпні 15 317,60 грн. (а.с. 14).

Вказаний лист свідчить, що відповідач фактично визнав факт наявності заборгованості за поставлений товар за Договором поставки № 1 від 15.03.2010 р.

Запропонованого графіку погашення заборгованості відповідач не дотримався, поставлений товар в повному обсязі не оплатив.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений товар за Договором поставки № 1 від 15.03.2010 р. становить 45 317,60 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

29.11.2010 р. ФОП ОСОБА_3 (цедент) та ФОП ОСОБА_1 (цесіонарій, позивач у справі) був укладений Договір уступки вимоги (цесії), за умовами якого третя особа передала, а позивач набув право вимоги, яке належить третій особі, та став кредитором за договором № 1 про поставку продукції від 15.03.2010 р., укладеним ФОП ОСОБА_3 та ПП “Компанія “Промбудресурс”, код ЄДРПОУ 35258880 (боржник).

Згідно з п. 2 Договору уступки вимоги (цесії) від 29.11.2010 р. за цим Договором позивач набув право вимагати від відповідача (боржника) належного виконання зобовязань: повернення простроченого боргу, що складає 49 388,12 грн.

Пунктом 3 Договору уступки вимоги (цесії) від 29.11.2010 р. встановлено, що право вимоги засновано на підставі договору № 1 про поставку продукції від 15.03.2010 р., видаткової накладної № Ф-0357 від 19.03.2010 р., листа ПП “Компанія “Промбудресурс” від 18.06.2010 р. Копії вказаних документів, передаються третьою особою позивачу в момент підписання Договору уступки вимоги (цесії) та є його невідємними частинами. (пункт 4 Договору).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобовязанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, що встановлено ст. 517 ЦК України.

З урахуванням викладеного, з матеріалів справи судом встановлено, що згідно Договору уступки вимоги (цесії) від 29.11.2010 р. до позивача у справі перейшло право вимагати від відповідача виконання основного зобовязання за Договором поставки № 1 від 15.03.2010 р.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед ФОП ОСОБА_1 у розмірі 45 317,60 грн. підтверджується фактичними обставинами справи. (56 517,60 грн., вартість поставленого товару, 11 200,00 грн., оплата, перерахована ПП “Компанія “Промбудресур” на користь ФОП ОСОБА_3 за поставлений товар, = 45 317,60 грн.)

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі ні третій особі, ні позивачу не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 45 317,60 грн. основного боргу за отриманий товар предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з ПП “Компанія “Промбудресур” 2 265,88 грн. штрафної неустойки, стягнення якої позивач обґрунтовує посиланням на п. 8.2 Договору поставки № 1 від 15.03.2010 р.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення 2 265,88 грн. штрафної неустойки як заявленої безпідставно та необґрунтовано, оскільки за Договором уступки вимоги (цесії) від 29.11.2010 р. до позивача перейшло право вимагати від відповідача виконання лише основного зобовязання за Договором поставки № 1 від 15.03.2010 р. (п. 2 Договором уступки вимоги (цесії).

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань з оплати отриманого товару за Договором поставки № 1 від 15.03.2010 р. позивачем заявлена вимога про стягнення 3 % річних та втрат від інфляції грошових коштів.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання за період з липня 2010 року по травень 2011 року, згідно розрахунку позивача, становить 4 483,91 грн., а сума 3 % річних, згідно розрахунку позивача, за той же період становить 1 120,33 грн.

Надані розрахунки судом перевірений та встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем не дотриманні рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ № 62-97Р від 03.04.1997 р. Зокрема, позивачем не враховано, що для визначенні індексу інфляції за спірний період необхідно помісячні індекси, що складають спірний період, помножити між собою. Крім того, позивач невірно визначає, що розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також розрахунок річних відсотків, необхідно здійснювати з липня 2010 року, відповідно до листа відповідача № 1801/06 від 18.06.2010 р., оскільки зазначений лист не є підставою для розстрочки виконання основного зобовязання за Договором поставки № 1 від 15.03.2010 р.

Фактично, стягненню з відповідача за невиконання грошових зобовязань по Договору поставки № 1 від 15.03.2010 р. підлягає 4 522,88 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з 02.04.2010 р. по 28.05.2011 р. та 1 568,11 грн. 3 % річних за той же період. Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання грошових зобовязань по Договору поставки № 1 від 15.03.2010 р. заявлено до стягнення 4 483,91 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 120,33 грн. 3 % річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах сум, заявлених позивачем.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних підлягає задоволенню в заявлених позивачем сумах 4 483,91 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 120,33 грн. 3 % річних.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ПП “Компанія “Промбудресур” на користь ФОП ОСОБА_1 45 317,60 грн. основного боргу за поставлений товар, 1 120,33 грн. 3 % річних та 4 483,91 грн. втрат від інфляції грошових коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 512, 514, 516, 517, 525, 526, 530, 599, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Компанія “Промбудресурс”, (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, буд. 21, кв. 9, код ЄДРПОУ 35258880) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (61044, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_3 в відділення № 3708 ПАТ “Банк Форум” м. Харків, МФО 322948) 45 317 (сорок пять тисяч триста сімнадцять) грн. 60 коп. основного боргу, 4 483 (чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 91 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 120 (одну тисячу сто двадцять) грн. 33 коп. 3 % річних, 509 (пятсот девять) грн. 22 коп. державного мита та 225 (двісті двадцять пять) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “10” серпня 2011 р.